У дисертаційному дослідженні здійснено узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробці об’єктивних і суб’єктивних ознак складу, кримінально-правовій характеристиці порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, формулюванні пропозицій по удосконаленню ст.213 КК та практики її застосування. У Висновках підводяться узагальнені підсумки комплексного дослідження ознак складу порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, вносяться пропозиції й рекомендації з подальшого вдосконалення практики боротьби з цими видами злочинів за допомогою кримінально-правових важелів і визначаються перспективні напрямки досліджень з обраної проблематики. Наводиться підстава криміналізації вказаного виду діяння. 1.Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом віднесене до групи злочинів у сфері господарської діяльності, які посягають на встановлений порядок здійснення підприємницької діяльності й окремих її видів. При цьому розгляд об’єкта злочинів з огляду на чотирирівневу систему їх класифікації, дозволяє дійти висновку, що загальним об’єктом злочинів у сфері господарської діяльності, до яких належить і склад такого злочину, як і порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, у цілому виступають суспільні відносини, які знаходяться під охороною кримінального закону і на які може бути вчинене злочинне посягання. Родовим об’єктом злочинів, пов’язаних з незаконними операціями з металобрухтом, є суспільні відносини, що виникають з приводу встановленого порядку здійснення господарської діяльності та окремих її видів, безпосереднім – суспільні відносини, що складаються між їх учасниками щодо здійснення саме операцій з металобрухтом. 2. Системно-структурний аналіз суспільних відносин, в яких доцільно вирізняти суб’єкти цих відносин, предмет, з приводу якого вони виникають та існують, і соціальний зв’язок, дозволив установити, що суб’єктами відносин, що складаються під час здійснення операцій з металобрухтом та охороняються законом, з одного боку, є держава в особі відповідних органів законодавчої або виконавчої влади, з другого, – юридичні та фізичні особи як суб’єкти підприємницької діяльності, а також фізичні особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, але які відповідно до норм чинного законодавства можуть бути учасниками цих відносин. Предметом відносин щодо металобрухту служить певна діяльність, пов’язана з використанням металобрухту за призначенням. Механізм заподіяння шкоди суспільним відносинам при вчиненні такого злочину полягає в розірванні соціального зв’язку в будь-який із двох способів – як протиправного вилучення учасника господарських відносин із цих відносин, так і намагання певної особи, яка не є їх учасником, втрутитися у встановлений порядок ведіння господарської діяльності у цій сфері. 3. Предметом злочину, передбаченого ст. 213 КК, є не будь-які речі матеріального світу, а лише передбачені нормами відповідного законодавства, тобто чітко визначені законом (брухт кольорових і чорних металів). Функціональна ознака, яка визначає функціональне призначення досліджуваного предмета, вказана у спеціальному законі, а саме у п.1 ст.1 Закону України “Про металобрухт”. Економічна ознака металобрухту виявляється у господарській або економічній цінності. Соціальна ж ознака предмета полягає в тому, що металобрухтом визнаються вироби, непридатні для прямого використання в промисловості та інших галузях економіки. 4. Аналіз об’єктивної сторони порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом дозволяє стверджувати, що аналізований злочин характеризується формальним складом. 5. Кримінально-протиправне діяння може вчинюватись у чотирьох різних формах, альтернативно перелічених в диспозиції: а) здійснення операцій з металобрухтом без державної реєстрації; б) здійснення операцій з металобрухтом без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством; в) надання приміщень і споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту; г) організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту. Вказані форми вчинення порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, переважно можуть вчинюватись лише шляхом активних дій, проте не виключаються випадки бездіяльності при порушенні порядку здійснення операцій з металобрухтом. Так, здійснення операцій з металобрухтом без державної реєстрації означає зайняття особою будь-яким із цих видів підприємницької діяльності без реєстрації як суб'єкта такої діяльності. Операції з металобрухтом без спеціального дозволу (ліцензії) полягають у невчиненні такої дії як одержання ліцензії. Тому за характером такі форми вчинення діяння становлять не лише активні дії щодо здійснення операцій з металобрухтом, а й виявляються у бездіяльності, оскільки особа ухиляється від державної реєстрації й (або) одержання ліцензії. Саме ж зазначене суспільно небезпечне діяння у названих випадках є складним і є сукупністю вищерозглянутих простих діянь: (а) бездіяльності – ухилення від реєстрації або неодержання ліцензії та (б) дії – здійснення операцій з металобрухтом. Таку форму вчинення суспільно небезпечного діяння необхідно визначити, як ухилення від реєстрації або одержання ліцензії при здійснення операцій з металобрухтом. Операції з металобрухтом з порушенням умов ліцензування – це невиконання (повне або часткове) організаційних, кваліфікаційних чи інших спеціальних вимог, установлених нормативним актом, при здійсненні такого виду господарської діяльності за наявності ліцензії. Надання приміщень чи споруд для розташування незаконних пунктів прийому й організація незаконних пунктів, містять ознаки співучасті. Така форма вчинення діяння, як надання приміщень чи споруд для розташування пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, передбачає наявність місця вчинення злочину, тобто певної території, приміщення чи іншої будівлі. 6. Узагальнення практики застосування ст.213 КК дозволяє визнавати розглядуваний злочин високоорганізованим і таким, що вчинюється переважно в межах групи осіб за попередньою змовою і в межах організованої групи. Відповідно, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб при порушенні порядку здійснення операцій з металобрухтом означає вчинення його спільними зусиллями двох або більше суб’єктів, які попередньо домовилися про його вчинення. Вчинення ж злочинів організованою групою при порушенні порядку здійснення операцій з металобрухтом утворюється вчиненням такого та інших злочинів попередньо зорганізованими у стійку групу трьома або більше суб’єктами, з розподілом функцій між ними, об’єднаними єдиним планом і спрямованими на його досягнення. 7. Перелік кваліфікуючих ознак ч.2 ст. 213 КК є недостатнім, тому пропонується передбачити кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки, а саме вчинення аналізованого злочину групою осіб за попередньою змовою, втягнення неповнолітніх осіб у злочинну діяльність, вчинення його службовою особою з використанням службового становища, вчинення злочину у великих та особливо великих розмірах, та організованою групою. 8. Вина при незаконному здійсненні операцій з металобрухтом становить собою психічне ставлення особи до вчиненого нею посягання на закріплений законом порядок здійснення операцій з металобрухтом, виражена в прямому умислі. При цьому зміст прямого умислу обмежується інтелектуальним і вольовим ставленням особи до суспільно небезпечного діяння: інтелектуальний момент порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом полягає в усвідомленні винним предмета злочину, яким є брухт кольорових і чорних металів, стосовно здійснення операцій з яким законом установлено спеціальний порядок; ознак об’єктивної сторони злочину, тобто розуміння особою того, що вона здійснює дії, зазначені в цій статті. Вольовий же момент визначається щодо самого суспільно небезпечного діяння й обмежується бажанням особи вчинити конкретне з названих діянь. 9. У ст. 213 КК немає прямої вказівки на необхідність установлення мотиву і мети, вони не впливають на кваліфікацію, однак сприяють індивідуалізації відповідальності й покарання, визначенню ознак особи винного. 10. Залежно характеру вчинюваних діянь виділяються чотири категорії суб’єктів: 1) особи, які здійснюють операції з металобрухтом без державної реєстрації; 2) особи, які здійснюють операції з металобрухтом без спеціального дозволу (ліцензії); 3) особи, які надають приміщення чи споруди для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту; 4) особи, які організовують незаконні пункти прийому, схову та збуту металобрухту. Серед осіб, які займаються господарською діяльністю, тобто віднесених до другої категорії, – особи, які здійснюють операції з металобрухтом без спеціального дозволу (ліцензії), можна виділити два види таких суб’єктів, якім притаманні ознаки спеціального: 1) фізичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності; 2) особи, які є службовими особами юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності. У даному дослідженні доводиться необхідність і доцільність виключення з чинної редакції ст.213 КК кваліфікуючої ознаки, яка передбачає рецидив учинення аналізованих тотожних злочинів. Тому кваліфікуючу ознаку ч.2 ст. 213 КК, “дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею” пропонується виключити. На підставі проведеного наукового дослідження запропоновано узагальнений варіант проекту редакції ст. 213 КК: Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом. 1. Умисне порушення порядку здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або надання приміщень і споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту – карається штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від ста до двохсот годин. 2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені за попередньою змовою групою осіб, або поєднані із втягненням неповнолітніх осіб у злочинну діяльність, або вчинені службовою особою з використанням службового становища, або вчинені у великих розмірах – караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою, або вчинені у особливо великих розмірах – караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. Примітка. Умисне порушення порядку здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів у великому розмірі має місце, коли його сума у п’ятсот та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром слід розуміти вартість брухту, що у тисячу та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян |
