Проведене єдине комплексне дослідження ознак складу торгівлі людьми дозволяє автору сформулювати наступні основні висновки, що мають як теоретичне, так і практичне значення. Торгівля людьми посягає на групу однорідних суспільних відносин, які забезпечують свободу, честь та гідність особи. Основним безпосереднім об’єктом торгівлі людьми є суспільні відносини, які забезпечують свободу людини. При цьому під свободою необхідно розуміти об’єктивно існуюче природне та невід’ємне право (як міра можливої поведінки) кожної людини здійснювати вчинки у відповідності зі своїми свідомістю та волею. Дослідження механізму спричинення шкоди основному безпосередньому об’єкту дозволяє зробити висновок, що торгівля людьми посягає перш за все на предмет охоронюваного законом суспільного відношення – свободу людини. Додатковим факультативним об’єктом торгівлі людьми можуть бути життя, здоров’я, статева свобода або недоторканість особи, честь та гідність людини, її трудові права, нормальна діяльність державного апарату, порядок перетинання державного кордону України і т.д. Торгівля людьми відноситься до злочинів з формальним складом. Діяння як обов’язкова ознака об’єктивної сторони торгівлі людьми може виявлятися в трьох різних самостійних формах: продаж людини (1); її інша оплатна передача (2); здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов’язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) (3). Моментом закінчення злочину при продажу або іншій оплатній передачі людини є момент заволодіння потерпілим “покупцем”. Моментом закінчення злочину при здійсненні стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов’язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) є момент, коли потерпілий був переміщений через державний кордон України (якщо з боку “покупця” заволодіння потерпілим мало місце до такого переміщення); або момент, коли потерпілим заволодів “покупець” (якщо таке заволодіння мало місце після переміщення потерпілого через державний кордон України). Торгівля людьми незалежно від форми її зовнішнього прояву може бути вчинена лише з прямим умислом. Наявність згоди потерпілого свідчить про відсутність прямого умислу на вчинення торгівлі людьми, а, отже, і про відсутність складу злочину в цілому. Найближча мета (подальший продаж чи інша передача людини іншій особі) і віддалена мета (сексуальна експлуатація потерпілого, використання його в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатація його праці) є обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони лише третьої форми торгівлі людьми, а саме: здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов’язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам). Суб’єктом торгівлі людьми є особа фізична, осудна, яка досягла шістнадцятирічного віку. Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК (торгівля людьми, вчинена з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності) – спеціальний. Ним є службова особа або особа, від якої потерпілий знаходився в матеріальній чи іншій залежності. Суб’єктом злочину (виконавцем) при продажі або іншій оплатній передачі людини є “продавець” (тобто особа, яка передає потерпілого). Суб’єктами злочину (виконавцями) при здійсненні стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов’язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) є як “продавець”, так і “покупець” (тобто особа, яка заволодіває потерпілим; отримує його від “продавця”).
З урахуванням викладеного, з метою удосконалення чинного кримінального закону та практики його застосування в боротьбі з торгівлею людьми можна запропонувати наступну нову редакцію назви та диспозиції ст. 149 КК: “Стаття 149. Торгівля людьми або інші незаконні дії щодо передачі та заволодіння людиною 1. Купівля-продаж людини або вчинення інших незаконних дій щодо людини у формі передачі та заволодіння нею, - караються … 2. Ті самі дії, вчинені з метою сексуальної експлуатації потерпілого, використання його в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації його праці, - караються … 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності, - караються … 4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою або пов’язані з вивезенням дитини за кордон чи неповерненням її в Україну, або з метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації чи насильницького донорства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, - караються …” |
