Анотація до роботи:

Присяжний В.М. Кримінальна відповідальність за забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Київський національний університет внутрішніх справ, 2006.

У дисертації проведено комплексне наукове дослідження криміна-льно-правової охорони водних об'єктів від забруднення, засмічення та виснаження. На підставі глибокого та всебічного вивчення досліджуваних відносин розкриваються витоки та історія кримінально-правової охорони водних об'єктів та сучасний стан проблеми, з'ясовується суспільна небезпечність зазначеного діяння, досліджуються об'єктивні та суб'єктивні ознаки цього злочину, пропонується вдосконалення чинного законодавства та практики застосування правових приписів в зазначеній сфері.

Дисертаційне дослідження дає підстави для таких основних вис-новків:

1. Витоки кримінально-правової охорони водних об'єктів необхідно відносити до 1718 року. Акцентується, що ігнорування історичного досвіду криміналізації, досліджуваного діяння створило колізійну нор-му (ст. 242 КК України).

2. Під кримінально-правовим забрудненням, засміченням та висна-женням водних об'єктів слід розуміти умисну або необережну заборо-нену КК України дію чи бездіяльність суб'єкта, що посягає на встанов-лені в суспільстві відносини, які забезпечують охорону, раціональне використання, відтворення та оздоровлення водних об'єктів, що поля-гають у забрудненні, засміченні, виснаженні водних об'єктів, перерахо-ваними в дослідженні засобами, що призводить до спричинення шкоди зазначеної в ст. 242 КК України, в запропонованій редакції або в за-грозі завдання аналогічної шкоди.

3. Суспільна небезпечність злочину, передбаченого ст. 242 КК України визначається завданням істотної шкоди досліджуваним суспільним відносинам, відносною поширеністю та латентністю цих злочинів, зв'язком з іншими тяжкими злочинами, великою шкідливістю і тяжкими наслідками.

4. Досліджуване діяння (ст. 242 КК України) посягає на однорідні суспільні відносини з приводу (умов) стосунків, що забезпечують існу-вання багатофунціональної збалансованої єдиної системи (що складає навколишнє природне середовище), з її охорони, оздоровлення, раціонального використання і відтворення такої єдиної системи для те-перішніх і майбутніх поколінь.

5. Основним безпосереднім об'єктом указаного злочину є суспільні відносини, що забезпечують умови охорони, раціонального викорис-тання, відтворення та оздоровлення водних об'єктів, що беруть участь у кругообігові вод і нерозривно пов'язані з довкіллям, додатковим – відносини, що забезпечують життя, здоров'я, власність.

6. Предметом цього злочину є всі водні об'єкти на території України, що беруть участь у кругообігові вод і нерозривно пов'язані з на-вколишнім природним середовищем (крім морських вод).

7. Під об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 242 КК України розуміють діяння яке має місце у визначених об'єктивних умо-вах: в певному місці, з використанням певних джерел (діяннями для ч. 1 ст. 242 КК України і діяннями та наслідками для ч. 2 ст. 242 КК України) і необхідного причинного зв'язку між діяннями і наслідками (ч. 2 ст. 242 КК України) з застосуванням засобів вчинення злочину.

8. Назва ст. 242 КК України, а також діяння в ній як порушення пра-вил охорони вод, стосується лише поверхневих і зворотних вод, тому зазначена норма має колізійний характер і не відповідає чинному вод-ному законодавству.

9. Спроба законодавця сформулювати діяння в ч. 1 ст. 242 КК Ук-раїни з похідними наслідками не створило злочин з матеріальним скла-дом, він так і залишився з формальним складом, оскільки в ньому вка-зується на створення небезпеки для настання наслідків.

10. Таке діяння як забруднення відрізняється від засмічення по впливу на водні об'єкти.

11. Суб'єктом цього злочину є фізична особа зі всіма притаман-ними ознаками, якій виповнилося 16 років.

12. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК Ук-раїни характеризується лише умисною виною, а передбаченого ч. 2 ст. 242 КК України – умисною або необережною до діяння, а до наслідків лише необережною.

13. Розмежування складів злочинів, передбачених ст. 242, 243, 113 КК України, необхідно проводити за складоутворюючими ознаками, а зі ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення – за ступенем суспільної небезпечності.

14. Запропонована нова редакція ст. 242 КК України «Забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів»:

1. Забруднення, засмічення, виснаження водних об'єктів, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей, об'єктів тваринного або рослинного світу,

– карається штрафом від двохсот до однієї тисячі неоподаткову-ваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до трьох років із позбав-ленням права займати певні посади або займатися певною діяльні-стю на строк до п’яти років, або позбавленням волі до трьох років.

2. Ті ж самі діяння, якщо вони викликали загибель людини або лю-дей, або якщо вони спричинили шкоду здоров'ю людини або людей, або загибель об'єктів тваринного або рослинного світу, яке завдало збитків, які в тисячу або більше разів перевищують неоподаткову-ваний мінімум доходів громадян або призвели до втрати унікальних і рідкісних об'єктів природи, занесених до Червоної книги України,

– карається позбавленням волі від трьох до шестити років.

3. Діяння, передбачені частиною першою або другою, якщо вони викликали масову загибель людей, або спричинили масове захворю-вання людей, або масову загибель об’єктів тваринного або рослин-ного світу, яке завдало збитків, що в десять тисяч або більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або спри-чинили екологічну катастрофу,

– карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років;

та інші пропозиції і висновки, які мають місце в рукописі дисертації.

Публікації автора:

1. Присяжний В.М. Відмежування способів від засобів забруднен-ня водних об'єктів // Актуальні питання розслідування злочинів у су-часних умовах: тактика, методика і інформаційне забезпечення: Збірник наукових праць. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1996 р. – С. 147-150.

2. Присяжний В.М. Проблема суб'єкта злочинного забруднення водних об'єктів // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ.– К.: НАВСУ. – № 2. – 1997 р. – С. 153-155.

3. Присяжний В.М. Об'єкт і предмет злочинного забруднення водних об'єктів // Науковий вісник НАВСУ. – К.: НАВСУ. – 1998 р. – № 3. – С. 144-148.

4. Присяжний В.М. Джерела кримінально-правової охорони водних об'єктів на території України // Науковий вісник НАВСУ. – К.: НАВСУ. – 2003 р. – № 2. – С. 50-56.

5. Присяжний В.М. Кримінальна відповідальність за забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів. Наукова монографія. – К.: Національна академія управління, 2004. – 232 с.

6. Присяжний В.М. Пропозиції стосовно удосконалення кримі-нального законодавства з охорони, раціонального використання, відтворення та оздоровлення водних об'єктів // Реформування правової системи України в контексті європейських інтеграційних процесів. – К.: ВНЗ «НАУ», 2005. – С. 488 – 491.