Проведене дисертаційне дослідження дає підстави для наступних висновків, що мають як теоретичне, так і практичне значення: 1. Виділено основні фактори, під впливом яких відбувався розвиток вітчизняного лісового законодавства і норм кримінально-правової відповідальності за незаконну порубку лісу в числі інших лісопорушень. 2. Сформульоване поняття незаконної порубки лісу базується на загальних ознаках досліджуваного діяння як злочину в сукупності з виявленими особливостями елементів складу незаконної порубки лісу. 3. Позначено обставини, які виключають злочинність незаконної порубки лісу — крайня необхідність; виконання наказу або розпорядження; діяння, пов’язане з ризиком (або виправданий екологічний ризик) — та сформульовано їхні ознаки. 4. Родовий об’єкт незаконної порубки лісу можна визначити як сукупність суспільних відносин, що забезпечують охорону природного середовища навколо людини, його покращення та оздоровлення поряд з раціональним використанням і відтворенням природних ресурсів. 5. Основним безпосереднім об’єктом незаконної порубки лісу є суспільні відносини, які забезпечують науково обґрунтоване, раціональне використання лісів, їхню охорону та відтворення для теперішніх і майбутніх поколінь; додатковим — відносини в галузі господарської діяльності; факультативним — відносини, що забезпечують збереження здоров’я людей, культурних та духовних цінностей. 6. Предметом даного злочину є сиророслі дерева та чагарники, які стоять на пні та ростуть на території лісового фонду. Такими можуть розглядатися лише дикорослі деревостани або лісові насадження, які набули корисних властивостей дикорослих лісів. 7. Потреба в Екологічному кодексі обумовлена необхідністю врегулювання на законодавчому рівні екологічних відносин, у тому числі через те, що, з огляду на бланкетний характер диспозиції ст. 246 КК України, для її застосування необхідно звертатись до нормативних актів центральних органів виконавчої влади, щоб розв’язати питання стосовно законності або незаконності порубки лісу. 8. «Порубка лісу» поряд з його повним знищенням (шляхом утрати природних зв’язків із середовищем виростання) охоплює і випадки пошкодження дерев та чагарників до ступеня припинення росту. 9. Суб’єктом незаконної порубки лісу може бути осудна фізична особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, в тому числі службова особа. 10. Визнання юридичної особи суб’єктом незаконної порубки лісу є недоцільним, бо тільки фізична особа може бути винною та особисто понести осуд держави через скоєний нею злочин, чим можна досягти цілей покарання. 11. Досліджувана кримінально-правова норма має бути доповнена наступними кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками: здійснення незаконної порубки лісу на територіях, узятих під посилену охорону держави, «з використанням службового становища», «повторно», «групою осіб» і «організованою групою»; із заподіянням «великої» або «особливо великої» шкоди (з відзначенням їхніх різних грошових показників, а також «істотної» шкоди, у примітці до даної статті). 12. Розмежування кримінально караної порубки лісу з аналогічним адміністративним деліктом слід здійснювати за підставою цих видів юридичної відповідальності, за ознаками даних видів правопорушень і за особливостями їхніх складів, а із зазначеними суміжними складами злочинів — за окремими складотворними ознаками. 13. У роз’ясненнях Пленуму Верховного Суду України доцільно зафіксувати положення щодо предмета цього злочину; визначення його форми вини; особливостей суб’єктивної сторони незаконної порубки лісу, що надають можливість розмежовувати її з хуліганством. 14. Редакція ст. 246 КК України обґрунтовано може бути доповнена спеціальним видом звільнення особи від кримінальної відповідальності за даний злочин. 15. Запропоновано нову доктринальну редакцію ст. 246 КК України «Незаконна порубка лісу»: «Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, — карається... Ті самі дії, якщо вони вчинені у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, або з використанням службового становища, або повторно, або групою осіб, або такі, що заподіяли велику шкоду, — караються... Діяння, передбачене частиною першою даної статті, вчинене організованою групою, або таке, що заподіяло особливо велику шкоду, — карається... Звільняється від кримінальної відповідальності особа, що вперше здійснила незаконну порубку лісу, передбачену частинами першою та другою (тобто за винятком випадків незаконної порубки дерев і чагарників, вчиненої повторно), яка при цьому добровільно і в повному обсязі компенсувала заподіяну даним діянням шкоду або усунула шкідливі наслідки вчиненого посягання. Примітка. Дії, передбачені в даній статті, вважаються такими, що заподіяли істотну шкоду лісовому господарству, якщо сума шкоди, обчислена згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України таксами, у сто й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; велику шкоду, якщо її сума в тисячу й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; особливо велику шкоду, якщо її сума у дві з половиною тисячі й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян». | 