У результаті дослідження, здійсненого на основі аналізу історичного досвіду розвитку вітчизняного кримінального законодавства, а також чинного вітчизняного та зарубіжного законодавства у сфері охорони об'єктів електроенергетики та зв'язку від злочинних посягань, практики його застосування, науково-теоретичної літератури, у тому числі за даним напрямком дослідження, а також осмислення досліджуваної проблеми в дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо кримінальної відповідальності за посягання на об’єкти електроенергетики та зв'язку, сформульовано значну кількість висновків, а також внесено пропозиції, спрямовані на вдосконалення кримінально-правових норм, що виконують функцію охорони об'єктів електроенергетики та зв'язку. Основні з них такі: 1. Виходячи з того, що склади злочинів, які передбачають відповідальність за посягання на об’єкти електроенергетики та зв'язку, містяться у різних розділах Особливої частини КК, слід констатувати, що такі злочини в реальній дійсності є багатоб'єктними, а тому актуальним є питання щодо правильності визначення основного безпосереднього об’єкта цих злочинів і, відповідно, родової належності цих складів злочинів. 2. При розгляді багатоб'єктності посягання очевидним є те, що у всіх розглядуваних злочинах має місце такий об’єкт, як безпека функціонування, нормальне функціонування об'єктів електроенергетики або зв'язку. Функціонування ж об'єктів електроенергетики та зв'язку покликані задовольняти інтереси і потреби не тільки і не скільки власників цих об'єктів, як, у першу чергу, інтереси суспільства і держави. Тобто, кримінально-правова охорона об'єктів електроенергетики та зв'язку забезпечує в основному безпеку невизначеного кола осіб і правоохоронюваних інтересів. На домінування громадських інтересів при забезпеченні кримінально-правової охорони об'єктів електроенергетики та зв'язку вказують також і предмети цих злочинів, тому основним безпосереднім об’єктом вчинених злочинів тут слід визнавати безпеку функціонування об'єктів електроенергетики та зв'язку як складову громадської безпеки. 3. Основним компонентом об’єктивної сторони злочину є дія. хоча предметний зміст цих злочинів однорідний, а щодо об'єктів зв'язку фактично тотожний, ознаки дії виражені в: ст. 1941 – у поняттях «руйнування» або «пошкодження»; ст. 27 КК – у поняттях «руйнування» або «пошкодження», а також «інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан»; ст. 292 КК – в поняттях «пошкодження» або «руйнування»; ст. 360 КК – у понятті «пошкодження». Це свідчить про недосконалість ознак об’єктивної сторони складів злочинів, передбачених ст. ст. 1941, 292 і 360 КК, оскільки в реальній дійсності при вчиненні конкретних посягань на об’єкти електроенергетики та зв'язку можливі усі ті варіанти дій, ознаки яких зазначено в ст. 277 КК. 4. Умисні злочини, що посягають на об’єкти електроенергетики та зв'язку, можуть вчинюватися як в рамках однієї форми вини (умислу), так і в рамках складної (змішаної) форми вини – умислу щодо дій та наслідків першого рівня і необережності щодо наслідків другого рівня (похідних наслідків). 5. З урахуванням історії розвитку вітчизняного законодавства та зарубіжного досвіду запропоновано встановити кримінальну відповідальність за умисні посягання на об’єкти електроенергетики та зв’язку в одній нормі – ст. 2611 КК, редакцію якої запропоновано дисертантом і яку необхідно розмістити у Розділі ІХ «Злочини проти громадської безпеки». Там же встановити окремо в ст. 2612 КК, запропонованою дисертантом, відповідальність за посягання на об’єкти електроенергетики та зв’язку, вчинювані з необережності. 6. У зв'язку з тим, що ст. 360 КК взагалі не містить ніяких кваліфікуючих ознак, а ст. ст. 1941, 277 та 292 КК демонструють абсолютно невиправдане розмаїття передбачених кваліфікуючих ознак, з метою усунення цих недоліків необхідно уніфікувати кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки, які мають місце у складах злочинів, що передбачають відповідальність за злочинні посягання на об’єкти електроенергетики та зв’язку, а також привести їх у відповідність між собою і з кваліфікуючими ознаками загальної норми, передбаченої у ч. 2 ст. 194 КК. 7. Оскільки санкції ч. 2 ст. 1941 і ч. 2 ст. 292 КК передбачають досить суворі покарання, то недоцільно мати в них як кваліфікуючі ознаки вчинення зазначених в диспозиціях статей дій повторно або за попередньою змовою групою осіб. Такі обставини достатньо буде враховувати при призначенні покарання як обставини, що обтяжують покарання, відповідно до п. 1 або 2 ч. 1 ст. 67 КК. Разом з тим, з урахуванням підвищеної суспільної небезпечності злочинів, вчинюваних організованою групою або злочинною організацією, вважається за доцільне в усіх складах злочинів, що передбачають відповідальність за посягання на об’єкти електроенергетики та зв’язку, передбачити таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення зазначеного у відповідній статті злочину організованою групою. 8. Нові склади злочинів, якими пропонується передбачити відповідальність за умисні або необережні злочини проти безпеки функціонування об’єктів електроенергетики та зв’язку, слід розмістити в Розділі ІХ «Злочини проти громадської безпеки» в ст. ст. 2611 та 2612, а ст. ст. 1941 і 360 КК виключити. При цьому доцільно уніфікувати формулювання диспозицій, переліки кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак, види та розмір покарання в складах злочинів, які передбачають відповідальність за умисне пошкодження, руйнування, а також інші дії, спрямовані на приведення у непридатний стан об’єктів електроенергетики та зв’язку, шляхів сполучення і транспортних засобів, магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів. На підставі викладеного вважається за необхідне внести до КК України такі зміни й доповнення: статті 1941 та 360 виключити; доповнити КК України статтями 2611 і 2612 такого змісту:
Стаття 2611. Умисне пошкодження об'єктів електроенергетики або зв'язку 1. Умисне пошкодження або руйнування, а також інші дії, які привели в непридатний для експлуатації стан об’єкт електроенергетики або зв’язку, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормального функціонування цих об’єктів або створило небезпеку для життя людей, - караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, вчинені загальнонебезпечним способом або якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, - караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою або заподіяли майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років. Стаття 2612. Необережне пошкодження об’єктів електроенергетики або зв’язку 1. Необережне пошкодження або руйнування об’єктів електроенергетики або зв’язку, якщо це призвело до порушення нормальної роботи цих об’єктів або спричинило потерпілому середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження, або заподіяли велику матеріальну шкоду, - карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей чи заподіяли майнову шкоду в особливо великих розмірах або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням валі на строк до п’яти років. викласти ст. ст. 277 і 292 в такій редакції:
Стаття 277. Умисне пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів 1. Умисне пошкодження або руйнування, а також інші дії, які привели в непридатний для експлуатації стан шляхи сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, технологічно пов’язаних з ними засобів зв’язку чи сигналізації, якщо це спричинило чи могло спричинити аварію поїзда, судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей, - караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені загальнонебезпечним способом або якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, - караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою або заподіяли майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років. Стаття 292. Умисне пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів 1. Умисне пошкодження або руйнування, а також інші дії, які привели в непридатний для експлуатації стан магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів, відводів від них, технологічно пов’язаних з ними об’єктів, споруд, засобів автоматики, зв’язку, сигналізації, якщо це призвело або могло призвести до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів або створило небезпеку для життя людей, - карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені загальнонебезпечним способом або якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, або завдали великої матеріальної шкоди, - караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою або заподіяли майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років. 4) в ч. 2 ст. 22 КК слова і цифри «умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частина друга та третя статті 399)» замінити на слова і цифри «умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частина друга та третя статей 2611, 399)». 5) у примітці до ст. 185 КК: в п. 3 після слів: «У статтях 185-191» доповнити: «2611, 2612, 277 і 292»; в п. 4 після слів: «У статях 185-187, 189-191» доповнити: «2611, 2612, 277 і 292». |