У висновках дисертації викладено найбільш важливі наукові та практичні здобутки; основні теоретичні положення і рекомендації, що випливають із результатів дослідження; сформульовано конкретні пропозиції щодо кримінологічної характеристики особистості злочинця, винного у статевому злочині. Узагальнення результатів дослідження дало можливість зробити, крім зазначених вище, такі висновки: - на основі комплексного аналізу стану наукової розробленості проблеми особистості злочинця в кримінологічній науці визначено його наукове поняття. На думку дисертанта, під особистістю злочинця, винного у статевому злочині, слід розуміти сукупність соціально-обумовлених ознак, особливостей характеру, поведінки, специфічних аспектів мотивації та системи цінностей особи, що становлять єдину структурну сутність, обумовлюють злочинну сексуальну активність, безпосередньо сприяють вчиненню статевого злочину; - до ознак кримінологічної характеристики особистості злочинця, винного у статевому злочині, слід також включати ознаки, які безпосередньо повязані з учиненим злочином, а саме: його характеристикою, причинами й умовами та іншими елементами ситуації, що мають значення в механізмі індивідуальної злочинної поведінки; - на основі аналізу соціально-демографічних та кримінально-правових ознак, соціальних проявів особистості (головним чином відносин, що мають місце в різних сферах суспільного життя), морально-психологічних та психологічних якостей, біологічних властивостей складено узагальнену кримінологічну характеристику статевого злочинця. Це здебільшого чоловік віком 16–25 або ж 30–50 років, має повну або базову середню освіту. Статевий злочин вчиняє самостійно, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, переважно з хуліганських мотивів. Якщо мала місце судимість, то за злочин проти власності, покарання за який відбуте повністю. Він притягнутий до відповідальності лише за зґвалтування або за сукупність злочинів, серед яких є зґвалтування та (або) задоволення статевої пристрасті неприродним способом, часто поєднує посягання на статеву свободу чи статеву недоторканість з посяганням на власність. Відбуває покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 5 до 8 років; - зазначається, що первинна соціалізація майбутніх статевих злочинців часто відбувається в родині з одним із батьків. Неповнолітні переважно вчиняють статевий злочин у групі, яка часто має змішаний характер. Статевий злочинець, як правило, не одружений, ніде не працює і не навчається, а якщо зайнятий, то переважно низькокваліфікованою працею. Водночас, переважно позитивно характеризується за місцем проживання, а якщо працює або навчається, то за місцем роботи або навчання, що передусім повязане з формальним підходом слідства до цього питання. Морально-психологічна характеристика статевого злочинця повязана з істотними деформаціями системи цінностей. Його психологічна характеристика включає: імпульсивність, порушення прогнозування наслідків своїх вчинків, несприйняття соціальних норм та вимог, високий рівень тривожності, ригідність та афективність у поєднанні з поганою можливістю пристосування, відчуженням, дезадаптованістю. З метою поліпшення ефективності системи запобігання злочинній поведінці особи у сфері сексуальних відносин та коригування особистості статевого злочинця вносяться конкретні пропозиції, зокрема: - обґрунтовано необхідність внесення змін до законодавства. У зв’язку із відсутністю в чинному КПК, як і в проекті №1233 від 13.12.07р. положення, де було б зазначено, яким чином здійснюється з’ясування обставин, що характеризують особу обвинуваченого (підсудного) під час досудового слідства та під час судового розгляду у відношенні повнолітніх осіб, вважаємо за потрібне доповнити Кримінально-процесуальний кодекс України статтями 22 та 315, де містяться норми, що регулюють механізм збирання такої інформації, зокрема її джерела, критерії оцінки; - обґрунтовано необхідність доповнення переліку категорій, над якими має бути встановлено адміністративний нагляд, Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» особами, що були засуджені до позбавлення волі за будь-який із злочинів, передбачених статтями 152 – 156 КК, а також за умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом чи пов’язане з діями сексуального характеру, щодо яких за результатами судово-психіатричної експертизи встановлено статеві відхилення та девіації (ст.3 п.д); - запропоновано тематику, складено програму (і впроваджено в навчальний процес) авторського курсу «Соціально-правові основи статевого виховання», який має бути внесено до навчальних планів у старших класах загальноосвітніх шкіл. Зміст курсу висвітлює питання, повязані із відносинами статей; створенням сімї; недопущенням віктимної поведінки, що може призвести до сексуального посягання; запобігання сексуального насильства в сімейно-побутовій сфері; запобігання статевим злочинам щодо неповнолітніх. |