Анотація до роботи:

Баранов П.М. Критерії комплексної геолого-промислової оцінки гранітоїдів Західно-Приазовського блока Українського щита. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора геологічних наук за фахом 04.00.11 – Геологія металевих і неметалевих корисних копалин. - Інститут геохімії навколишнього середовища НАН і МНС України. - Київ, 2007.

Дисертація присвячена розробці наукових основ геолого-промислового поділу гранітоїдів, щодо перспектив прогнозування літієвих пегматитів, розбракування геохімічних аномалій і оцінки каменесамоцвітної мінеральної сировини за даними твердих включень в кварці.

Методологічною основою дослідження є вивчення типоморфних особливостей включень мінералів на всіх етапах формування геологічних об'єктів: геохімічний елемент – мінерал – гірська порода – геологічний комплекс – рудний район.

У роботі показано, що генезис мінералів і їх спеціалізація визначаються за складом і морфологією включень живлячих і мінералоутворюючих середовищ. Концентрація реліктів живлячих середовищ, що відображають агрегатний стан, спеціалізацію живлячого середовища, знаходиться в прямій залежності від розміру мінералоутворюючої зони, а концентрація включень мінералоутворюючого середовища, що відображають спеціалізацію і агрегатний стан мінералоутворюючої зони – в зворотній.

На основі встановленої закономірності розповсюдженості типів включень в кварці гранітоїдів Західного Приазов'я розроблено критерії їх розподілу, які лягли в основу геолого-промислового поділу гранітоїдів, стосовно перспективності на сподуменові пегматити і розбракування геохімічних аномалій на літієві (сподуменові) пегматити.

Підтверджено виділення двох мінерагенічних епох гранітоїдних комплексів. З гранітоїдамі титанової спеціалізації пов'язані металеві (рідкіснометалеві – сподуменові пегматити) і неметалеві (каменесамоцвітна сировина – епідозити, рожевий кварц, письмові граніти, петаліти) корисні копалини. З гранітоїдами алюмінієвої спеціалізації зв'язані металеві (рідкісноземельні і уранові) і неметалеві (пегматити, турмалін, содаліт) корисні копалини. Певну економічну привабливість в даний час мають неметалеві корисні копалини. Розроблено наукові основи оцінки якості каменесамоцвітної сировини і запропоновано алгоритм оцінки гемологічних об'єктів.

Отримані результати впроваджено в практику геологорозвідувальних робіт і застосовано для широкого переліку задач, актуальних для багатьох сучасних геологічних досліджень.

У дисертаційній роботі розв'язана актуальна проблема геолого-промислової класифікації та оцінки перспективності докембрійських гранітоїдів щодо пошуків літієвих пегматитів на основі вивчення твердих включень в кварці, а також - оцінки каменесамоцвітної мінеральної сировини в гранітоїдних комплексах. В роботі виявлені закономірності, які обґрунтовують наукову і практичну новизну досліджень та їх результатів.

1. Теоретично обґрунтована і експериментально підтверджена модель формування мінералів в твердих, рідких і газових середовищах: живляче середовище – мінералоутворююча зона – кристал, що росте, в послідовності, згідно якої в мінералах утворюються тверді протогенетичні і розплавні включення, котрі є реліктами живлячих середовищ (та водночас відображають агрегатний стан живлячого середовища і його спеціалізацію), а також син- і епігенетичні тверді, газові, рідкі включення, що відображають спеціалізацію мінералоутворюючої зони і її газовий стан. При цьому тверді син- і епігенетичні включення несуть інформацію про металогенічну спеціалізацію мінералу, а рідкі, газові і їх комбінації – про спеціалізацію летючих компонентів.

Геохімічна спеціалізація кварцу гранітоїдів Західного Приазов'я визначається за допомогою твердих включень. Протогенетичні включення метаморфічних мінералів відображають умови росту кварцу в твердому середовищі за рахунок первинних метаморфічних порід, а син- і епігенетичні – геохімічну спеціалізацію кварцутворюючого середовища. Мінеральний склад твердих включень визначається складом метаморфічних порід.

2. Концентрація включень живлячого середовища знаходиться в прямій залежності від розміру мінералоутворюючої зони, а кількість включень мінералоутворюючого середовища – в зворотній.

3. Встановлено закономірний взаємозв'язок між мінеральним складом твердих включень в кварці і видом корисної копалини в гранітоїдних комплексах. Тверді сингенетичні включення сподумену в кварці гранітоїдів Західного Приазов'я визначають генетичний зв'язок з літієвою мінеральною сировиною, а епігенетичні включення – відсутність такого зв'язку. Тверді включення епідоту (прото- і сингенетичні) в кварці генетично пов'язані і просторово суміщені з декоративними тектонітами, епідозитами, рожевим кварцем, письмовими гранітами, рідкіснометалевими пегматитами.

У кварці пегматитів (керамічних, рідкіснометалевих) Шевченківської структури УЩ виділені реліктові і сингенетичні включення сподумену. Реліктові включення встановлені в мікроклінових, олігоклазових пегматитах і відображають формування останніх за рахунок сподуменових пегматитів. Керамічні пегматити розвинені серед гранітоїдів, що містять кварц з алюмінієвою спеціалізацією. Сингенетичні включення сподумену характерні для рідкіснометалевих пегматитів, при переході до мікроклінових пегматитів їх вміст зменшується. Ця закономірність стала основою розробки нового способу прогнозування сподуменових пегматитів. Поля рідкіснометалевих пегматитів просторово суміщені з породами західноприазовської серії. Останні, маючи відносно невисокий ступінь гранітизації, забезпечують збереження сподуменових пегматитів.

Методологічною основою визначення закономірностей розподілу включень мінералів в геологічних комплексах є вивчення їх особливостей у об’єктах ряду природних ієрархічних рівнів: включення – мінерал – гірська порода –геологічний комплекс – рудний район.

Тверді включення (сподумену, епідоту) в кварці гранітоїдів Західноприазовського і Середньопридніпровського блоків УЩ визначають їх мінерагенічну спеціалізацію на літієву і каменесамоцвітну мінеральну сировину.

4. Критеріями геолого-промислового поділу гранітоїдів Західноприазовського і Середньопридніпровського блоків слугують тверді включення (сфену, рутилу, ільменіту, епідоту, силіманіту, сподумену) в кварці, що визначають мінерагенічну спеціалізацію гранітоїдів. Для амфіболітів і біотит-амфіболітових гранітоїдів встановлена титанова спеціалізація кварцу, а для амфібол-біотитових і біотитових гранітоїдів – алюмінієво-титанова, алюмінієва і літій-алюмінієва.

5. Встановлено і практично апробовано принцип послідовності (алгоритм) визначення якості каменесамоцвітної сировини гемологічних об’єктів: гемологічна оцінка окремого зразка самоцвіту (градуювання геометричних, технологічних і декоративних властивостей; дизайн; технологія виготовлення згідно дизайнерського рішення; вартісна оцінка сировини і виробів з нього), класифікація самоцвітів по визначеним групам, складання карт, гемолого-економічне заключення по даному об’єкту – що дозволяє на якісно новому рівні проводити геолого-економічну оцінку родовищ.

6. Зіставлення розрізів басейну р. Гайчур, району Шевченківської структури і зони зчленування Західного Приазов'я з Дніпрово-Донецькою западиною дозволило в межах Західного Приазов'я виділити дві основні групи гранітоїдів: з титановою і алюмінієвою спеціалізаціями кварцу. Роль перших від центральної частини Західного Приазов'я до Дніпрово-Донецької западини зменшується, других – збільшується.

7. Розроблено кореляційну схему гранітоїдів Західного Приазов'я, яка апробована на гранітоїдах Середньопридніпровського блоку УЩ. Схема базується на надійних та однозначних критеріях, що дають змогу створення принципово нових способів реконструкції гранітизуючих процесів для гранітоїдів УЩ.

8. Для визначення якості епідозитової мінеральної сировини розроблено метод гемологічної оцінки, що включає чотири етапи: градуювання гемологічних властивостей зразка, дизайн виробу, складання технологічних карт, вартісна оцінка сировини і виробів з нього.

Публікації автора:

1. Берзенина Э.Ф., Кичурчак В.М., Баранов П.Н. О новом Краснокутском массиве Западного Приазовья // Геохимия и рудообразование. – 1988. – Вып.16. – С. 57–61.

2. Сулима Е.В., Баранов П.Н., Жданов Е.Н. Типоморфизм включений в породообразующих минералах гранитоидов Западного Приазовья УЩ // Известия ВУЗов. - Геология и разведка. – 1991. - №7. – С. 53-58.

3. Баранов П.Н., Кичурчак В.М. Типоморфизм включений в кварце сподуменовых пегматитов Украины // Минералогический журнал. – 1992. - №14. – С. 84–87.

4. Баранов П.Н., Соболев В.В., Павлишин В.И. Топология включений в кристаллах кварца // Минералогический сборник. – 1992. – Вып. 2, №467. – С. 94–97.

5. Баранов П.Н., Куцевол М.Л., Камков Р.Б. Минералогия агатов ультраосновных пород Среднего Побужья // Минералогический журнал. – 1995. - Т.17, №3. - С. 74-79.

6. Баранов П.Н., Куцевол М.Л. Камнесамоцветное сырье группы кварца в Среднем Побужье // Науковий вісник НГА України. – 1998. - №2. – С. 45–46.

7. Баранов П.М., Куцевол М.Л., Баранов А.Г. Нове самоцвітне каміння з Середнього Побужжя // Коштовне та декоративне каміння. - 1998. - №3. – С. 5–8.

8. Баранов П.Н., Куцевол М.Л. Камнесамоцветное сырье группы кремнезема на месторождении никеля в Среднем Побужье // Сборник научных трудов НГА Украины. - Днепропетровск: РИК НГА Украины, 1998. – С. 188–189.

9. Баранов П.Н., Шевченко С.В., Хоменко Ю.Т., Камков Р.Б. О декоративно-художественной стоимости драгоценных и полудрагоценных камней // Науковий вісник НГА України. - 2000. – № 1. - С. 39-40.

10. Хоменко Ю.Т., Баранов П.Н., Козловский Л.М. Каменесамоцвітна сировина у докембрійських комплексах Середнього Придніпров’я // Сборник научных трудов НГА Украины. – Днепропетровск: РИК НГА Украины, 2000. – С. 12–13.

11. Баранов П.Н. Научные основы геммологии // Науковий вістник НГАУ. – 2001. - № 1. – С. 63–67.

12. Куцевол М.Л., Баранов П.Н., Бойко В.Н. К проблеме учета месторождений и проявлений и оценки качества камнесамоцветного сырья // Науковий вісник НГА України. - 2001. – № 4. – С. 6–9.

13. Баранов П.Н., Козар Н.А., Стрекозов С.Н., Хоменко Ю.Т., Шевченко С.В., Нетеча М.В. Новый украинский ювелирный камень – нефелиновый кошачий глаз // Науковий вісник НГА України. - 2001. – № 4. – С. 53–54.

14. Баранов П.М., Бартоломеу А.Д.П. Декоративно - мінералогічна характеристика Рафалівського родовища // Коштовне та декоративне каміння. - 2002. – № 3. – С. 26–28.

15. Баранов П.Н. Корреляционная схема докембрийских гранитоидов Западного Приазовья Украинского щита // Науковий вісник НГА України. - 2002. – №5. – С. 77–79.

16. Баранов П.Н., Шевченко С.В., Гончаренко В.А. Правовой режим драгоценных камней и ювелирных изделий в Украине // Сборник научных трудов НГУ. - 2002. - Т.1, №15. – С. 220–225.

17. Баранов П.Н. Современные представления о геммологии // Науковий вісник НГУ України. - 2003. – №9. – С. 57–60.

18. Баранов П.Н. Типизация гранитоидов Украинского щита: проблемы и пути решения // Науковий вісник НГУ України. - 2003. – №1. – С. 33–35.

19. Куцевол М.Л., Баранов П.Н., Бартоломеу А.Д.П. Типоморфные минералы – спутники агатов вулканогенной формации и коры выветривания // Сборник научных трудов НГУ. - 2003. - №16. – С. 15–21.

20. Баранов П.Н., Шевченко С.В. Дизайн природного камня // Сборник научных трудов НГУ. - 2004. – Т. 1, №19. – С. 17–23.

21. Баранов П.Н., Шевченко С.В., Бартоломеу А.Д.П. Геммологическая оценка агатов Рафаловского месторождения базальтов // Геолог Украины. – 2003. – № 3/4. – С. 99–105.

22. Баранов П.Н. Методология геммологической науки // Коштовне та декоративне каміння. – 2004. – №2(36). – С. 26–28.

23. Куцевол М.Л., Баранов П.Н., Антонио Ф.Г. Самоцветы гранитоидов Среднего Приднепровья: перспективы комплексного использования недр // Науковий вісник НГУ України. - 2004. – № 7. – С. 26–28.

24. Баранов П.Н. Минерагения кварца гранитоидных, пегматитовых и вулканических комплексов // Науковий вісник НГУ України. - 2004. - №9. - С. 30-33.

25. Баранов П.Н., Шевченко С.В. Алгоритм геолого-геммологической оценки самоцветов // Науковий вісник НГУ. – 2004. – №11. – С. 38-40.

26. Баранов П.Н. Твердые включения в кварце как критерии минерагенической специализации гранитоидов юго-восточной части Украинского щита на литиевое и камнесамоцветное сырье // Сборник науч. трудов НГУ. – 2005. – №23. – С. 74-80.

27. Баранов П.Н. Геммологическая оценка самоцветов // Материалы IV Международного Симпозиума по истории минералогии и минералогических музеев, геммологии, кристаллохимии и кристаллогенезису, г. Санкт-Петербург, 26-29 июня 2002 г. - С. 304-305.

28. Баранов П.Н. Дизайн самоцветов // Образотворче мистецтво, дизайн та культурознавство в ХХ1 ст.: Тенденции та перспективи розвитку. Тези доповідей. – Дніпропетровськ. - 2002. - С. 23.

29. Баранов П.Н. Критерии оценки качества камнесамоцветного сырья // Материалы конференции „Новые идеи в науках о Земле”. – М. - 2003. – Т. 2. – С. 77.

30. Баранов П.Н., Шевченко С.В., Полищук А.С. О необходимости создания алгоритма оценки геммологических объектов // Материалы конференции „Новые идеи в науках о Земле”. – М. - 2005. – Т. 2. – С. 10.

31. Баранов П.Н., Шевченко С.В. Особенности оценки камнесамоцветного сырья // 8-я международная конференция "Новые идеи в науках о Земле". – М., 2007. – Т. 4. – С. 37-39.

Анотації