Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Географічні науки / Економічна, соціальна та політична географія


Флінта Наталія Іванівна. Культурно-освітній комплекс регіону і його територіальна організація (на матеріалах Тернопільської області) : дис... канд. геогр. наук: 11.00.02 / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. - Чернівці, 2005.



Анотація до роботи:

Флінта Н.І. Культурно-освітній комплекс реґіону і його територіальна організація (на матеріалах Тернопільської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук зі спеціальності 11.00.02 – економічна і соціальна географія. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2005.

У роботі розкрито суть поняття культурно-освітній комплекс, поглиблено теоретичні і методичні основи дослідження, вивчено особливості його компонентно-функціональної структури та територіальної організації. Визначено пріоритетність чинників, які зумовлюють формування і функціонування культурно-освітнього комплексу в сучасних умовах, проведено системний аналіз, виявлено основні форми його територіальної організації, здійснено районування культурно-освітнього комплексу, створено географо-математичну модель реґіонального культурно-освітнього комплексу, розроблено основні напрямки удосконалення культурно-освітнього комплексу Тернопільської області.

1. Культурно-освітній комплекс (КОК) – це сукупність закладів, установ, підприємств, організацій і органів управління, що здійснюють виробництво, розподіл, збереження та організацію споживання товарів і послуг культурного й освітнього призначення з метою забезпечення відповідних потреб населення. Структура КОК відображає внутрішню його будову в функціонально-компонентному, функціонально-територіальному та організаційно-управлінському аспектах. Основними елементами функціонально-компонентної структури виступають компонентні ланки КОК, які складаються із підприємств і установ, що виробляють і надають культурно-освітні послуги населенню.

2. На формування і функціонування КОК Тернопільської області впливають різноманітні чинники – соціально-економічні, історико-географічні та природно-географічні. Провідне місце серед них займають соціально-економічні чинники, які визначають особливості розвитку КОК області і специфіку його функціонування. До них відносяться: населення й особливості його розселення, демографічні характеристики населення, міграційні потоки і їх вплив на сучасний стан населення і розселення, професійна й освітня структура населення області, транспортні умови території, сучасні трансформаційні процеси в господарстві і соціальній сфері, науково-технічний і суспільний прогрес та ін. Історико-географічні чинники мають безпосередній вплив на формування сучасної територіальної структури КОК Тернопільської області, а природно-географічні чинники мають опосередкований вплив на культурно-освітній комплекс в області. Такими чинниками є орографічні, кліматичні, водні, ґрунтові, біологічні. Вони визначають природні можливості будівництва культурно-освітніх споруд, транспортних шляхів, характер утеплення та обігрів приміщень, озеленення територій і організацію навчально-дослідної роботи в навчальних закладах.

3. Для компонентної структури КОК Тернопільської області характерні неоднозначні тенденції. За період 1990 – 2004 років на 30% зменшилась кількість дошкільних закладів та на половину чисельність дітей, що в них виховуються. Збільшення кількості загальноосвітніх шкіл відбулось, в основному, за рахунок реорганізації шкіл нижчого ступеня у вищий (І ступеня в І-ІІ або І-ІІ в І-ІІІ ступінь навчання). Структура закладів професійно-технічної освіти в області загалом збереглася, а географія вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації розширилась з м. Тернополя до міст області (Бережани, Бучач, Кременець, Копичинці, Чортків). Для підкомплексу культури характерна загальна тенденція до зменшення закладів клубного типу, бібліотек та музеїв.

4. Територіальна структура КОК Тернопільської області є шестирівневою: обласний, міжрайонні, районні, внутрішньорайонні, низові, елементарні комплекси. У територіальній структурі КОК області виділено: 429 елементарних, 402 низових, 38 внутрішньорайонних, 17 районних, 4 міжрайонних і обласний культурно-освітніх комплекси різного ієрархічного рівня, які характеризуються відмінністю структури і рівнем розвитку всіх типів культурно-освітніх закладів.

5. Внаслідок проведеного багатовимірного математичного аналізу виділено три групи районних КОК за рівнем розвитку і використанням культурно-освітнього потенціалу. Перша група – з високим рівнем розвитку: Гусятинський, Заліщицький, Кременецький, Підволочиський, Теребовлянський, Тернопільський, Чортківський КОК. Друга група – з середнім рівнем розвитку: Бережанський, Борщівський, Бучацький, Ланівецький і Шумський. Третя група – з низьким рівнем розвитку: Збаразький, Зборівський, Козівський, Монастириський, Підгаєцький. Такий поділ став основою для побудови географо-математичної моделі КОКу Тернопільської області з визначенням культурно-освітніх рівнів обласного, міжрайонного, районного, внутрішньорайонного, низового та елементарного культурно-освітніх комплексів.

6. Проведено районування території області з метою поєднання типових адміністративних районів за рівнем розвитку та сформованістю культурно-освітнього комплексу. Виділено чотири культурно-освітні райони – Центрально-Східний, Південний, Північний, Західний. Найбільшим та найвпливовішим є Центрально-Східний район, що виділяється найвищими показниками охопленості території закладами культури та освіти, їх територіальною доступністю та розосередженістю. Протилежні, тобто найнижчі показники характерні для Західного культурно-освітнього району.

7. Серед процесів і проблем, що характеризують стан розвитку КОК Тернопільської області виділено такі: створення закладів освіти нового типу; збільшення кількості вищих навчальних закладів; зменшення кількості закладів клубного типу, бібліотек, дошкільних закладів навчання; нераціональна компонентно-функціональна структура КОКу; недостатня кількість закладів відповідно до системи розселення населення; недостатнє фінансування закладів культури й освіти. Перспективними шляхами вдосконалення територіальної організації культурно-освітнього комплексу Тернопільської області є: оптимізація мережі всіх культурно-освітніх закладів, створення на базі сільських шкіл культурно-освітніх центрів, до яких входитимуть школа, бібліотека, сільський клуб, розробка нової ефективної моделі фінансування КОК області для покращення його матеріально-технічної бази та ін.

Публікації автора:

  1. Флінта Н. Основні підходи до розкриття понять і категорій сфери обслуговування // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. – 1998. – №2. – С. 136-139.

  2. Флінта Н. Сучасний стан освітньо-культурного комплексу Тернопільської області // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. – 1999. – №1. – С. 91-99.

  3. Заставецька О., Кузишин А., Флінта Н., Кошіль А. Україна – Польща: концепції реґіонального устрою через призму економічної самостійності // Стратегія українсько-польського соціально-економічного партнерства: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Львів: Львів. нац. ун-т ім. І.Франка, 2000. – С. 40-41. (Особистий внесок автора: розглянуто принцип економічної самостійності реґіону. – С. 41).

  4. Флінта Н. Історичні аспекти формування та розвитку культурно-освітнього комплексу Тернопільської області // Праці наукового товариства ім. Шевченка. Т. ХІ: Матеріали міжнародної наукової конференції „Актуальні проблеми географічного українознавства на зламі тисячоліть” (до 100-річчя від дня народження Володимира Кубійовича) / За ред. О. Шаблія. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2003. – С. 327-331.

  5. Флінта Н. З історії географічних досліджень культурно-освітнього комплексу // Історія української географії та картографії: проблеми та перспективи: Матеріали другої Всеукраїнської наукової конференції. – Тернопіль, 2000. – С. 145-148.

  6. Кузишин А., Флінта Н., Кошіль А. Роль краєзнавчого принципу в дослідженні соціально-економічних комплексів адміністративних одиниць різних рангів // Реґіональне географічне краєзнавство: теорія і практика: Матеріали другого всеукраїнського семінару, присвяченого 125-річчю з дня народження фундатора української національної географії Степана Львовича Рудницького та 10-річчю заснування кафедри географії України Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2002. – Частина 1. – С. 87-89. (Особистий внесок автора: обґрунтовано соціальний підхід при дослідженні соціально-економічних комплексів. – С. 88).

  7. Флінта Н. Культура як фактор розвитку суспільства: проблеми і перспективи // Історія української географії. Спеціальний випуск: Краєзнавство: Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – Випуск 2 (4). – С. 131-132.

  8. Флінта Н. Інтеграція системи освіти України в світовий освітній простір // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. – 2002. – №2. – С. 283-286.

  9. Флінта Н. Територіальна організація культурно-освітнього комплексу реґіону // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Вип. 199: Географія. – Чернівці: Рута, 2004. –

С. 175-182.