Анотація до роботи:

Черняк В.М. Культивована дендрофлора Волино-Поділля, перспективи її використання та збагачення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук зі спеціальності 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. - Український державний лісотехнічний університет. - Львів, 2005.

Дисертація присвячена вивченню культивованої та аборигенної дендрофлори Волино-Поділля. Наводяться результати узагальнення та аналізу історичного досвіду інтродукції деревних рослин на Волино-Поділлі. На основі власних досліджень та літературних відомостей дано характеристику сучасного стану 63 об’єктів садово-паркового мистецтва, їх архітектурно-планувальних та стильових особливостей, тенденцій їх зміни під впливом антропогенних факторів, виділено 4 групи старовинних парків за ступенем цінності і збереження.

Складено повний критично переглянутий перелік культивованої дендрофлори Волино-Поділля, який включає 781 вид, 6 різновидів, 381 форма, 42 гібриди, 67 сортів, які належать до 73 родин, 187 родів.

Всебічно досліджено особливості росту, розвитку, ботаніко-систематичні та еколого-біологічні особливості видів, репродуктивну здатність та декоративні якості виявленого генофонду, встановлено 4 групи перспективності інтродукованих деревних рослин для збагачення культивованої дендрофлори Волино-Поділля.

Виявлено певні території, де трапляються ендемічні, реліктові види і форми аборигенної дендрофлори, які можуть слугувати генетичною базою для введення цих видів у культуру на популяційному рівні з метою їх збереження ex situ.

Розроблені теоретичні обґрунтування основних засад сучасної мобілізації хвойних та листяних видів Волино-Поділля, що базується на необхідності всебічної оцінки їх потенційних можливостей і відповідного вивчення флористичних зв’язків, еколого-історичного аналізу, впливу культурно-історичних умов.

Культивована та аборигенна дендрофлора Волино-Поділля становить значний інтерес як джерело інтродукції хвойних і листяних видів з перспективою ширшого використання їх потенційних можливостей та мобілізацією на рівні генетичних ресурсів. Результати історико-культурних, ботаніко-географічних і біолого-екологічних досліджень дозволили розробити наукові принципи інтенсивної інтродукції і дійти таких висновків:

1. Склад культивованої дендрофлори Волино-Поділля визначається природними умовами, особливостями інтродукції рослин і розвитку садово-паркового мистецтва, початок якого датується з середини XVI століття. Виділено шість періодів історії формування осередків культивованої дендрофлори.

2. Важливими пунктами інтродукції й акліматизації на Волино-Поділлі стали: 5 ботанічних садів – Волинського державного університету ім. Лесі Українки, Кам’янець-Подільської державної аграрно-технічної академії, Кременецького ботанічного саду Міністерства екології та природних ресурсів України, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Українського державного лісотехнічного університету м. Львова; дев’яти дендропарків, один гідропарк, 45 старовинних парків садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення, шкільні та лісові дендрарії, два базових розсадники, вуличні насадження 15 міст.

3. На основі наших досліджень 63 об’єктів садово-паркового мистецтва з питань історії, архітектурно-планувальних та стильових особливостей, дендрологічного складу та тенденції їх зміни під впливом антропогенних факторів виділено чотири групи за ступенем збереження і цінності з-поміж 45 старовинних парків садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення.

4. Генофонд культивованої дендрофлори Волино-Поділля характеризується великою систематичною різноманітністю і включає: 781 вид, 381 форму, 42 гібриди, 6 різновидів, 67 сортів, з них хвойні становлять 88 видів, 155 форм, один гібрид, один різновид. До Червоної книги України занесено – 12 видів, Червоної книги інших країн – 18 видів. Із інтродукованих видів у складі переважають види Східноазійської флористичної області (34,19%), Циркумбореальної (24,83%), Атлантико-Північноамериканської (10,24%), Ірано-Туранської (4,87%).

5. У культивованій дендрофлорі регіону Волино-Поділля зростає 794 віковічних унікальних дерев. Вони представлені 66 видами і 9 формами, потребують індивідуальної охорони і мають велику наукову, пізнавальну, народногосподарську й естетичну цінність, а також як вихідний генофонд для подальшої інтродукційної діяльності. Представники 26 видів дві форми: Ginkgo biloba L., Larix decidua Mill., Larix polonica Racib., Picea abies (L.) Karst., Pinus nigra Arn., Pinus strobus L., Pinus sylvestris L., Corulus colurna L., Sophora japonica L., Fagus sylvatica L. Purpurea , Quercus robur L., Aesculus hippocastanum L., Fraxinus excelsior L., Populus alba L., Tilia cordata Mill. та інші є найстарішими в Україні.

6. На тлі лімітуючих екологічних факторів (низька зимова температура, повітряна, ґрунтова посуха, промислові фітотоксиканти), які обмежують успішну інтродукцію деревних рослин на Волино-Поділлі, виявлено 619 (79,26%) видів, цілком перспективних, 136 видів (17,41%) – достатньо перспективних для фітооптимізації регіону. Понад 95% видового складу досягло генеративної фази розвитку та плодоношення. Найсприятливішим для інтродукції за типом сезонного розвитку характеризуються рослини, які рано починають ростові процеси і рано їх завершують.

7. Обгрунтована можливість додаткового залучення 545 видів і гібридів деревних рослин (66,22%), які зростають в поодиноких місцях інтродукції і є перспективними і характеризуються високими декоративними й господарськими характеристиками.

8. Природна дендрофлора Волино-Поділля пройшла певний генезис, що особливо важливо для наукових прогнозів і впровадження сучасної культивованої дендрофлори. Виявлено території, де зустрічаються ендемічні, реліктові види та види і форми аборигенної дендрофлори, які можуть слугувати генетичною базою для введення цих видів у культуру з метою їх збереження ex situ.

9. Удосконалено схему інтродукційного районування Волино-Поділля. Уперше рекомендовано до Західного інтродукційного району введення Придністровського округу, наведено його обґрунтування.

10. Встановлено, що хвойні екзоти вперше почали вводити у лісові культури на Волино-Поділлі у 1914 році, а листяні – у 1951–1955 роках, хвойні займають 12 900 га (1,96%) площ лісів досліджуваного регіону. Нині у лісових культурах зростають: Larix decidua Mill., Larix leptolepis Gord., Larix polonica Racib., Larix sibirica Ledeb., Pinus nigra Arn., Pinus strobus L., Pinus banksiana Lam., Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco, Gleditsia triacanthos L., Quercus borealis Michx., Juglans nigra L., Juglans mandshurica Maxim., Juglans regia L., Phellodendron amurense Rupr., Robinia pseudoacacia L. та ін.

11. З метою підвищення продуктивності лісів на Волино-Поділлі доцільно створювати лісові культури з участю: Abies concolor Lindl. еt Gord., Abies normanniana (Stey.) Spach., Larix polonica Racib., Picea obovata Ledeb., Picea omorica (Panc.) Purcyne, Picea engelmanii Engelm., Picea pungens Engelm., Pinus sibirica Du Tour, Pinus koraiensis Siebold et Zucc. та ін., успішно пройшли випробування у лісових дендраріях, ботанічних садах та в експериментальних лісових культурах.

12. Використання культивованої дендрофлори в умовах Волино-Поділля повинно йти шляхом впровадження малопоширених але цінних видів, які вже довели свою стійкість і виявили цінні господарські ознаки для декоративного садівництва, лісових культур, фітомеліорації, а також фітонцидно активних видів.

Публікації автора:

Монографії

1. Голицький ботаніко-ентомологічний заказник загальнодержавного значення / Барна М.М., Царик Л.П., Черняк В.М., Зелінка С.В., Пилявський Б.P., Питуляк М.В., Подобівський С.С., Шанайда Н.Д., Адамів М.І. - Тернопіль: Лілея, 1997. - 64 с. (Дисертанту належать І і III розділи та участь у написанні вступу і зборі фотографій).

2. Клименко Ю.О., Кузнецов С.I., Черняк В.М. Старовинні парки України загальнодержавного значення. - Тернопіль: Мандрівець, 1996. -106 с, (автором проведені польові дослідження здійснено аналіз та узагальнення, написано 51% монографії).

3. Черняк В.М. Культивована дендрофлора Волино-Поділля, перспективи її використання та збагачення. - Тернопіль: В-идво ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2004. -264 с.

Статті у наукових виданнях:

1. Заверуха Б.В., Кузнецов С.И., Черняк В.М. К истории Кременецкого ботанического сада (в связи с его реконструкцией)// Интродукция и акклиматизация растений. - К.: Наук, думка, 1987. -С. 45-48 (автором проведено обґрунтування проблеми, аналіз результатів досліджень та написано 70 % статті).

2. Черняк В.М. Школьный дендрарий как объект учебной и просветительской работы // Ботанические исследования на Украине. - К.: Наук, думка, 1990. - С. 113-114.

3. Черняк В.М., Пилявський Б.Р., Гришко-Богменко Б.К. Використання перспективних екзотів у лісових культурах району Кременецьких гір // Охорона, вивчення і збагачення рослинного світу. -К.: Либідь, 1991. - № 18. - С. 34-39 (автором проведено аналіз насаджень лісових культур, виконано узагальнення зібраних матеріалів та написано 50 % статті).

4. Логінова В.К., Черняк В.М., Чернюк Г.В. Ephedra distachya L. в Середньому Придністров'ї// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного інституту. Серія: Біологія, хімія, педагогіка. - Тернопіль, 1994. - Вип. 1. - С. 61-64 (автором проведено польові дослідження, узагальнення результатів та написано 30 % статті).

5. Черняк В.М., Казімірова Л.П. Перспективи використання культурної дендрофлори Кам'янецького Придністров'я в зеленому будівництві // Наукові записки Тернопільського педінституту. Серія: Біологія, хімія, педагогіка. - Тернопіль, 1994. - Вип. 1. - С. 113-114 (автору належить участь у розробці програми і методики досліджень, обстеженні вуличних насаджень, аналіз результатів та написано 50 % статті).

6. Черняк В. Старовинні парки садово-паркового мистецтва Тернопільщини - національне багатство України // Українська наука -минуле, сучасне, майбутнє. Щорічник / За заг. ред. проф. Б.Лановика. -Тернопіль, 1997.-С. 181-186.

7. Черняк В.М., Зелінка С.В., Барна М.М., Шанайда Н.Д., Адамів М.І. Охорона генофонду флори і рослинності Голицького державного ботаніко-ентомологічного заказника на Тернопільщині // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного інституту. Серія: Біологія, хімія, педагогіка. - Тернопіль, 1994. - Вип. 1. - С. 35-38 (дисертанту належить постановка проблеми, участь у зборі і лабораторному аналізі, узагальнення результатів дослідження, написано 20 % статті).

8. Черняк В.М. Старовинні парки садово-паркового мистецтва місцевого значення Західного Поділля // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Щорічник / За заг. ред. проф. Б.Лановика. - Тернопіль, 1998.-С. 248-251.

9. Маринич І.С., Миронова Г.О., Черняк В.М. Підсумки інтродукції північноамериканських шпилькових у Лісостепу України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія 4: Біологія. - № 3. - 1998. - С. 15-18 (дисертант провів польові дослідження, обробіток польових матеріалів та написання 30% статті).

10. Богданюк Р.В., Черняк В.М. Види роду Spiraea L., перспективні для кам'янистих садів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія 4: Біологія. - № 3. — Тернопіль, 1998. - С. 8-11 (дисертанту належить постановка проблеми, аналіз результатів та написання 50% статті).

11. Черняк В.М. Старовинні парки Хмельниччини // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія 4: Біологія. - №2. - Тернопіль, 1998. - С. 22-28.

12. Черняк В.М. Пейзажні парки Д.Міклера на Волино-Поділлі України // Бюлетень Державного Нікітського ботанічного саду. - Ялта, 1999.-Вип. 81.- С. 168-173.

13. Синиця Г.Б., Черняк В.М. Рідкісні і зникаючі види флори Тернопільщини, їх охорона і введення в культуру // Бюлетень Державного Нікітського ботанічного саду. - Ялта, 1999. - Вип. 79. - С. 153-159 (автором проведено інвентаризацію видів, виконано узагальнення зібраних та написано 50% статті).

14. Черняк В.М. Унікальні дерева старовинних парків садово-паркового мистецтва Поділля (Україна) і проблеми їх збереження // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. -№4(7). - 1999.-С. 9-12.

15. Черняк В.М. Екологічні і дендрологічні дослідження в старовинних парках Вінницької області // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія 4: Біологія. - №1(4). -Тернопіль, 1999. - С. 21-27.

16. Черняк В.М. Історія формування осередків сучасної культури дендрофлори Волино-Поділля // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - № 2(5). - Тернопіль, 1999. - С. 85-94.

17. Черняк В.М. Підсумки інтродукції хвойних на Волино-Поділлі України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - № 1(8). -Тернопіль, 2000. - С. 9-17.

18. Черняк В.М. Підсумки інтродукції листяних на Волино-Поділлі України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - Тернопіль, 2000. -№3(10).- С. 10-17.

19. Черняк В.М. Магнатські парки Волино-Поділля XVII1-XIX ст., їх збереження та охорона // Інтродукція рослин. - К.: Наук, думка, 2000. -№2.-С. 34-38.

20. Черняк В.М. Культивована дендрофлора садово-паркового мистецтва Львівської області // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. - Тернопіль, 2001. - №1(12). - С. 20-25.

21. Черняк В.М., Онук Л.Л., Стельмащук В.Г., Цицюра Н.І. Кременецький ботанічний сад: минуле, сучасне, майбутнє // Науковий вісник: Міські сади і парки: минуле, сучасне і майбутнє / 36. наук.-техн. праць. - Львів: Укр. ДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.5. - С. 55-59 (дисертантом проведено аналітичний огляд створення ботанічного саду у минулому, його функціонування і написано 30% статті).

22. Семенюк І.В., Черняк В.М. Підсумки інтродукції родини магнолієвих (Magnoliaceae Juss.) у ботанічному саду Національного університету ім. Івана Франка за 1956—2001 р. // Науковий вісник: Міські сади і парки: минуле, сучасне і майбутнє / 36. наук.-техн. Праць - Львів: УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.5. - С. 168-172 . (автору належить постановка проблеми, аналіз результатів та написання 50% статті).

23. Czerniak W.M. Magnackie parki Wofynia I Podola (Ukraina) XVIII-XIX wieku, ich zacnowanie I ochrona // Ogrody rezydencji magnackich XVIII-XIX ww. W Europie Srodkowej I Wzchodniej oraz problemy ich ochrone. -Warszawa, 2001. - S. 103-107.