В Дніпро-Молочанському межиріччі, внаслідок сприятливих умов, знаходилась більша частина головного ядра скіфів V - IV ст. до Н.Х. Особливості устрою підкурганних поховальних споруд в різних частинах регіону вказують на існування певних адміністративних чи племінних утворень. Ці відмінності дають підстави виділити три просторові зони, де кургани мають як локальні, так і часові ознаки. На ранніх етапах (VII-VI ст. до Н.Х.) для поховань використовувалися насипи попередніх епох. В V-IV ст. до Н.Х. відбувається ускладнення поховального ритуалу. Особливо яскравою картина стає в другій половині IV ст. до Н.Х. Коли споруджуються великі і надвеликі кургани Козел, Велика Цимбалка, Чортомлик та Огуз. Установлення наявності в курганах первісної обваловки, дозволило переглянути погляд на курган, як на сукупність різночасових поховань та обґрунтувати версію одночасного створення кургану як єдиного комплексу. Тобто, крім головного небіжчика, всі поховання належали супроводжуючим особам. Крім впливу на уявлення про соціальні відносини в Скіфії, цей висновок суттєво впливає на мікрохронологію курганів другою половини IV ст. до Н.Х., оскільки логіка змушує розглядати бокові могили в одному часовому діапазоні з центральними. З масиву поховальних курганів виокремлено культові споруди. Вони представлені насипами, підземними ходами, які влаштовували в курганах скіфів та попередніх часів. Особливе місце серед культових споруд посідають ями з бофрами, які раніше не пов‘язували з діяльністю скіфів. Встановлено, що статуї із зображеннями пов‘язані з могилами ранніх форм - ямами та підбоями. Силуетні статуї зустрічаються переважно в курганах з підбоями. А в катакомбах складних конструкцій, тобто спорудах другої половини IV ст. до Н.Х., вони практично не відомі. Розвиток підземних поховальних споруд відбувається за схемою: ями - ями з нішами - прості катакомби - катакомби з двома синхронними входами - катакомби з довгими дромосами. Для поховань знаті першої половини V ст. до Н.Х. характерні великі квадратні в плані ями. Цей шар поховань відповідає часу Геродота і тому співпадає з його описом похоронного ритуалу скіфів. До кінця V ст. до Н.Х. ями змінюються катакомбами простих форм, що протягом IV в. розвиваються в бік їхнього ускладнення. Запропонована модель соціальної піраміди Скіфії другої половини ІV ст. до. Н.Х. Ця модель побічно вказує на існування досить жорсткої регламентації в нормах обсягів витрат суспільної праці на спорудження поховальних пам‘яток, що безумовно підтверджує наявність розвиненої рангової ієрархії. Чимала кількість курганів третьої - початку четвертої чверті IV ст. до Н.Х., з схожим плануванням, свідчить про існування державного канону влаштування могил. Пік масового будівництва курганів передує періоду згасання Скіфії, яке відбулось за життя двох наступних поколінь. Фінал курганного будівництва скіфів, як одна з ознак загибелі чи згасання Великої Скіфії, припадає на першу чверть ІІІ ст. до Н.Х. Період курганного будівництва скіфів тривав з V до початку ІІІ ст. до Н.Х., що віддзеркалює високий рівень суспільної організації скіфів в цей час. | 