Анотація до роботи:

Савицька О.В. Ландшафтно-екологічний аналіз зеленої зони столичного міста (на прикладі міст Києва і Берліна). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів. – Інститут географії НАН України. Київ, 2003.

Дисертація присвячена ландшафтно-екологічним дослідженням стану та структури зеленої зони столичного міста. В роботі викладено теоретико-методологічні аспекти ландшафтно-екологічного аналізу (наукові підходи, принципи, базові поняття) та відповідну методику, використану під час досліджень ландшафтів зеленої зони міст Києва і Берліна. На основі ландшафтно-екологічного аналізу зеленої зони м. Києва виконано оптимізаційне ландшафтно-екологічне районування і картографування зеленої зони м. Києва, розроблено основні пропозиції щодо вдосконалення просторової організації і ландшафтно-функціональної структури київської міської зеленої зони, а також запропоновано ряд напрямів і заходів із формування зеленої зони столичного міста на засадах сталого розвитку.

1. Зелена зона міста – це сукупність ландшафтів міських озеленених територій, основними функціями яких є кліматична, природоохоронна і рекреаційна, і які відрізняється єдністю і взаємозв’язком структурних елементів як закономірним результатом розвитку міського середовища. При цьому, провідною функцією зеленої зони столичного міста є репрезентативна функція, що істотно впливає на решту функцій і визначає напрями та способи їх реалізації.

2. Впорядкувати послідовність вивчення і оцінки зеленої зони міста з метою оптимізації її стану, структури і функцій покликаний ландшафтно-екологічний аналіз – аналіз основних типів ландшафтно-територіальних структур зеленої зони столичного міста та їх картографічних моделей, результатом якого є обгрунтування системи оптимізаційних заходів для забезпечення найефективнішої реалізації провідних функцій міської зеленої зони.

3. Ефективним методичним прийомом ландшафтно-екологічного дослідження зеленої зони столичного міста є порівняльно-цільовий аналіз. Суть його полягає в тому, що для об’єкту оптимізації (ландшафтів Києва) підбирається інший об’єкт (ландшафти іншого міста), подібний за рядом ознак до об’єкту оптимізації, в якому цілі оптимізації вже певною мірою досягнуті. Об’єктом-аналогом для порівняльного аналізу зеленої зони Києва обрано Берлін (Німеччина).

3. На відміну від зеленої зони Берліна більшість територій зеленої зони Києва є практично незабрудненими важкими металами (в порівнянні з діючими ГДК). Збільшення концентрацій важких металів у в грунтах ландшафтів зеленої зони Києва спостерігається лише в порівнянні з природним фоном. Оскільки з часом не виключене зростання забруднення міської зеленої зони важкими металами та інтенсифікація їх негативного впливу на стан і зовнішній вигляд рослинності, важливого значення набуває розробка попереджувальних заходів.

4. Для зеленої зони Києва характерний високий рівень взаємозв’язку зеленої зони і забудови, а також висока концентрація окремих структурних частин зеленої зони (парків, лісопарків і лісів). Водночас Київ відзначається значно нижчим ступенем використання зеленої зони для короткочасового відпочинку та меншою зв’язністю біоцінтричної мережі (в порівнянні з Берліном).

5. В межах зеленої зони Києва сформувалося три ландшафтно-функціональні райони – центральний, серединний і зовнішній лісопарковий. Основними функціями зеленої зони в центральному ландшафтно-функціональному районі є столично-репрезентативна (у взаємозв’язку з естетичною і історико-ландшафтною), санітарно-гігієнічна і природоохоронна, в серединному – санітарно-гігієнічна, естетична, рекреаційна і природоохоронна, в зовнішньому лісопарковому – кліматична, природоохоронна, рекреаційна функції.

6. За результатами ландшафтно-екологічного аналізу зеленої зони Києва складена схема оптимізаційного ландшафтно-екологічного районування міської зеленої зони з обгрунтуванням приорітетних напрямів і конкрутних заходів з оптимізації стану, структури і функцій зеленої зони для кожного виділеного району.

7. В межах зеленої зони Києва виділяються такі ландшафтно-екологічні райони: центральний, внутрішній кільцевий, серединний, зовнішній лісопарковий, Дніпровський заплавно-острівний. Крім того, можна виділити також два райони, в розміщенні яких не простежується “зональних” закономірностей – зелені насадження промислових територій і транспортної мережі, а також крупні масиви зелених насаджень в межах забудови. Кожен з виділених районів відзначається своєрідною структурою озеленених територій, різноманітним рівнем їх забруднення і виконуваними ними функціями.

8. Цілеспрямована практична реалізація запропонованих оптимізаційних заходів в межах Києва є необхідною умовою для значного покращення якості атмосферного повітря і міського клімату, підвищення привабливості і збереження біорізноманіття міських ландшафтів, зниження рівня техногенного забруднення зелених насаджень, забезпечення умов для комфортного відпочинку населення. Отримані результати можуть бути використані при оцінці фінансових, матеріальних і організаційних витрат, необхідних для ефективного планування комплексу заходів з охорони, відновлення і збереження зелених насаджень міста з врахуванням їх ландшафтної та ландшафтно-геохімічної структур, рівнів забруднення тощо, що є різними у різних міських районах.

Публікації автора:

1. Савицька О.В. Ландшафтно-геохімічна оцінка екологічного стану геосистем міських лісопарків (на прикладі Голосіївського лісу) // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 1999. – Вип. 20. – С. 105-109.

2. Савицька О.В. Принципи і методи еколого-геохімічних досліджень міських геосистем // Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть: Всеукраїнська наукова конференція студентів та аспірантів. – Київ, 2000. – С. 132-133.

3. Савицька О.В. Просторовий розподіл важких металів в геосистемах міських лісопарків (на прикладі Голосіївського лісу) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Географія.– 2000. – Вип. 46. – С. 16-19.

4. Савицька О.В. Про деякі особливості просторового розподілу важких металів в геосистемах Голосіївського лісопарку в Києві // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. праць. В 3-х т. – Київ-Луцьк: Вежа, 2000. – Т. 3. – С. 169-171. (В співавторстві з М.Д. Гродзинським).

5. Савицька О.В. Основні екологічні проблеми сучасного міста // Фізична географія і геоморфологія. – 2001. – Вип. 41. – С. 132 -139.

6. Савицька О.В. Оцінка ступеня забруднення важкими металами геосистем Голосіївського лісу // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – 2001. – Т. 2. – С. 771-775.

7. Савицька О.В. Ландшафтно-геохімічні умови міграції речовини в геосистемах зелених насаджень м. Києва // Регіональні екологічні проблеми: Зб. наук. праць. – 2002. – С. 220-223.

8. Савицька О.В. Основні методологічні засади еколого-геохімічних досліджень міських геосистем // Фізична географія і геоморфологія. – 2002. – Вип. 43. – С. 29-32.