Анотація до роботи:

Харченко В. В. Ландшафтознавче обґрунтування вирішень локальних геоекологічних проблем (на прикладі Боярського природно-господарського підрайону). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів. – Інститут географії НАН України. Київ, 2005.

Дисертацію присвячено ландшафтознавчому обґрунтуванню вирішень локальних геоекологічних проблем. Запроваджено нове наукове поняття – природно-економічний потенціал ландшафтних комплексів. Опрацьовано методику грошового оцінювання природно-економічного потенціалу ландшафтних комплексів. Розраховано лісогосподарський, сільськогосподарський, рекреаційногосподарський, рибогосподарський і природоохоронний природно-економічні потенціали ландшафтних комплексів Боярського природно-господарського підрайону. Укладено великомасштабні карти ландшафтних комплексів Боярського підрайону і оцінювальні карти ландшафтів. Здійснено сутнісну інвентаризацію геоекологічних проблем Боярського підрайону. Обґрунтовано конкретні пропозиції щодо раціонального використання, охорони та відтворення Боярських ландшафтів – відповідно до природно-економічного потенціалу ландшафтних комплексів Боярського підрайону – для вирішення геоекологічних проблем.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і подано нове оригінальне розв’язання наукового завдання щодо ландшафтознавчого обґрунтування вирішень локальних геоекологічних проблем. Відповідно до п’яти поставлених завдань сформульовано 5 груп розгорнутих висновків (наступні пункти 1 – 5).

1. Цілям теоретичного і методичного ландшафтознавчого обґрунтування вирішень локальних геоекологічних проблем, що виникають внаслідок антропогенного впливу на урочища та місцевості, відповідає виконання ландшафтознавчого оцінювального дослідження. Використання обґрунтованого дисертантом нового поняття природно-економічний потенціал ландшафту і методики його розрахування дало можливість виконати змістовно нове оцінювальне дослідження ландшафтів (теоретичний і теоретико-методичний результати).

Запропонована дисертантом нова методика грошового оцінювання природних потенціалів – оцінювання природно-економічного потенціалу ЛК вивела на розрахунки, що відкривають можливість обґрунтувати шляхи вирішення локальних геоекологічних проблем регіону (методичний результат).

2. Природні чинники формування ландшафтних комплексів Боярського природно-господарського підрайону відповідають умовам півдня ландшафтної зони хвойно-широколистяних лісів. Оптимальний природний стан ландшафтних комплексів підрайону сприятливий для зростання деревної та іншої лісової рослинності. Теперішні реальні стани ландшафтів підрайону є наслідками впливу антропогенних чинників. Рослинність змінених ЛК заміщена агрокультурами, такі ЛК мають значно меншу біотичну продуктивність. Це відкриває можливість формулювання конструктивних висновків і пропозицій.

3. Природно-економічний потенціал ландшафтних комплексів Боярського підрайону, обґрунтований у дисертації та з’ясований у грошовій формі за галузями природокористування (методичний і прикладний результати), характеризується так. Найвищі оцінки має рибогосподарський природно-економічний потенціал заплавних ландшафтних урочищ і рекреаційногосподарський потенціал цих же урочищ. Щодо зональних – лісових ЛК, то найбільшим у їхніх межах є лісогосподарський природно-економічний потенціал, а сільськогосподарський – найнижчий. Природні умови функціонування лісових ландшафтних комплексів та антропічні чинники сприятливі передусім для розвитку в межах підрайону продуктивного невиснажливого лісового господарства.

Окремо слід визначати природоохоронний природно-економічний потенціал ландшафтних комплексів (продуктивність їх у природних чи близьких до них станах) та екомережний потенціал ландшафтів (придатність їх до заповідання). Це зумовлено потребою збагачення природно-заповідного фонду і створення національної екомережі України.

4. Сутнісну інвентаризацію геоекологічних проблем ландшафтних урочищ і місцевостей доцільно проводити відносно окремих геокомпонентів – літогенного, водного, ґрунтового, повітряного, біотичного компонентів – і ландшафтних комплексів загалом, яких вони стосуються. До виникнення значної групи геоекологічних проблем у Боярському підрайоні призводить сільськогосподарське використання його ландшафтних комплексів. Таким природокористуванням істотно збіднюються лісові ґрунти, що спричиняє деградацію ландшафтів і зумовлює проблемні екоситуації в них.

Лісогосподарське природокористування теж призводить до виникнення геоекологічних проблем, але меншою мірою, – заміняючи природну рослинність переважно суборових ландшафтних комплексів штучними лісовими насадженнями, що стають малопродуктивними монокультурами сосни.

5. Визначення природно-економічного потенціалу ландшафтних комплексів забезпечує дослідника інформацією, необхідною для формування обґрунтованих пропозицій щодо: а) раціонального лісо-, рибо- і рекреаційно-господарського використання; б) охорони; в) відновлення природних складових ландшафтних комплексів. Зокрема, лісові ландшафтні комплекси Боярського підрайону заслуговують значно ширшого заповідання і за своєю екомережною цінністю мають входити до складу північної, дубово-сосноволісової вітки Галицько-Слобожанського міжрегіонального транскордонного екокоридору.

Знання природно-економічного потенціалу ландшафтних комплексів відкриває також шлях до вибору обґрунтованих вирішень локальних геоекологічних проблем ландшафтів через раціоналізацію природокористування на основі розрахунків природно-економічного потенціалу, властивого використовуваним ландшафтам. Для раціоналізації природокористування в регіоні практика природокористувань окремих видів здійснюється з урахуванням природних та антропогенних чинників формування ландшафтних комплексів, місцевих і регіональних чинників їхніх теперішніх екостанів (2-5 – регіональні результати; 3 і 5 – прикладні результати).

Публікації автора:

Статті

1. Пащенко В. М., Харченко В. В. Геоекологічні проблеми Боярського підрайону і ландшафтознавче обґрунтування їх вирішення // Київський географічний щорічник. – Вип. 3. – 2003. – К.: ВГЛ Обрії. – 2004. – С. 123-137. (персональний внесок 50 % – обґрунтування доцільності виділення Боярського підрайону, опрацювання його геоекологічних проблем, укладення карти ландшафтних місцевостей підрайону).

2. Харченко В. В. Антропогенні зміни ландшафтів Боярського підрайону // Антропогенні географія й ландшафтознавство в ХХ і ХХІ століттях. Збірник наукових праць. – Вінниця – Воронеж. – Вінниця: Гіпаніс. – 2003. – С. 185-189.

3. Харченко В. В. Про конкурентно оптимальний природно-ресурсний потенціал ландшафту // Феномен ландшафту: частини – ціле – все. Філософія і географія. Проблеми постнекласичних методологій / Збірник наукових праць. – К.: Б. в. – 2004. – С. 120-123.

4. Харченко В. В. Про грошове оцінювання природно-ресурсного потенціалу ландшафтних комплексів // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. – К.: ВГЛ Обрії. – 2004. – С. 179-181.

5. Харченко В. В. Використання природно-економічного потенціалу ландшафтних комплексів у прикладному оцінюванні природи // Київський географічний щорічник. – Вип. 4. – 2004. – К.: ВГЛ Обрії. – 2005. – С. 36-45.

6. Харченко В. В. Екомережні ландшафти боярських дубово-соснових лісів // Вісник Вінницького університету. – Вип. 9. – 2005. – С. 51-61.

7. Харченко В. В. Природно-економічний потенціал ландшафтних комплексів та його грошове оцінювання // Вісник Вінницького університету. – Вип. 10. – 2005. – С. 78-90.