Анотація до роботи:

Патрушева Л.І. Ландшафтознавчі основи оптимізації природно-заповідного фонду Миколаївської області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 – конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, географічний факультет, Чернівці, 2007.

Розроблено структурно-логічну схему дослідження природно-заповідного фонду. На основі аналізу просторового перерозподіл показника ландшафтного різноманіття виділено пріоритетні для заповідання ділянки. Визначено унікальні об’єкти та проведено їх класифікацію. Вивчено ландшафтну репрезентативність об’єктів природно-заповідного фонду та виділено ландшафтні комплекси, які зможуть його доповнити. Розроблено алгоритм оптимізації природно-заповідного фонду. Сформульовано основні положення, якими варто користуватись у процесі оптимізації. Розроблено ієрархічно впорядковану мережу об’єктів природно-заповідного фонду, внесені конкретні рекомендації щодо його територіальної організації. Проведено коригування існуючого функціонального зонування у природному заповіднику та розроблені пропозиції щодо виділення функціональних зон у національному природному парку. Формування внутрішньої структури запропоновано проводити на базі різних типів ландшафтно-територіальних структур.

1. Існуюча інформація про сучасний стан ПЗФ Миколаївської області є дуже неузгодженою та суперечливою, що підтверджується наступним: не всі існуючі об’єкти ПЗФ мають повний комплект документів; наявність розбіжностей документів особливо по площах; некваліфіковане обґрунтування доцільності створення об’єкта ПЗФ; втрата цінності територій, внесених до ПЗФ; подвійний облік об’єктів, розташованих у межах РЛП, тощо. Крім того, із загальної кількості лише 50% об’єктів представляють природні ЛК, які дійсно репрезентують ЛР регіону. Тому частка 2,12% площі ПЗФ від загальної площі області є завищеною. Дійсний показник становить лише 1,72% від загальної площі області.

2. Створена науково-теоретична, науково-практична та правова база потребує перегляду та доповнення, оскільки сучасний стан ПЗФ, сформованого на її основі, наближається до критичного. Змінити існуючу негативну тенденцію можливо шляхом більш широкого застосування системного ландшафтознавчого підходу. Саме він може допомогти вирішити такі питання: визначення ландшафтного різноманіття, ландшафтної репрезентативності об’єктів ПЗФ; розширення та структуризації об’єктів ПЗФ; ієрархічного впорядкування; проведення комплексного моніторингу тощо.

3. Оцінка ЛР проводилась на рівні видів урочищ за показником топологічної ентропії. За результатами аналізу виділено деякі особливості в перерозподілі показника ЛР по території регіону. По-перше, максимальне значення показника (понад 1,4) зафіксоване на межі різних природних зон та тектонічних структур. По-друге, виявлено також залежність показника від висоти та складності рельєфу. Аналіз ЛР території Миколаївської області та його співставлення з розміщенням об’єктів ПЗФ дав можливість підтвердити доцільність існування об’єктів ПЗФ на ділянках з найбільшим різноманіттям і виявити цікаві та перспективні ділянки, не представлені в ПЗФ області.

4. Об’єкти ПЗФ здебільшого репрезентують ЛК схилів (річкових долин, балок, лиманів), надзаплавні тераси, фрагменти заплав. У перспективі є можливість збільшити площу ПЗФ за рахунок заплавно-плавневих (водно-болотних) та ще не представлених схилових ЛК. Типові ж ЛК степової зони сформовані здебільшого на вододілах, а ці ділянки в Миколаївській області не включено до ПЗФ, бо саме вони є найбільш зміненими і перебувають під інтенсивним сільськогосподарським використанням.

5. Типові ЛК Лісостепової зони майже не представлені. Об’єкти ПЗФ у межах Північностепової та Середньостепової підзон охоплюють близько 0,4% їх площ, а в межах Сухостепової підзони – 3,43%. На рівні фізико-географічних областей різниця є дуже виразною. Мінімальна питома вага існуючих природних об’єктів 0,07% визначена в Південно-Придніпровській лісостеповій височинній області. Максимальна, 57%, – у Нижньо-дніпровській терасово-дельтовій сухостеповій низовинній області. Можна зауважити, що такий високий відсоток отриманий за рахунок невеликої площі цього регіону в межах Миколаївської області. Характерною особливістю біосферного заповідника (БЗ), природного заповідника (ПЗ), регіонального ландшафтного парку (РЛП) є їх розташування на межі декількох фізико-географічних одиниць різного рівня.

6. Елементами сучасного ПЗФ є об’єкти різних категорій, що існують абсолютно автономно і розташовані на значній відстані один від одного. Тому вони втрачають свою цінність через необізнаність населення про їх існування, низьку екологічну культуру, неможливість проводити повноцінний моніторинг, брак фахівців в обласних управлінських структурах тощо. Для того, щоб зберегти ПЗФ, його об’єкти доцільно об’єднати в єдину мережу і забезпечити регулярний зв’язок між елементами цієї мережі. Критерієм, що визначить процес об’єднання, може стати їх ландшафтна структура. Об’єднані об’єкти ПЗФ підпорядкувати коорди-наційному центру, функцію якого може виконувати природний заповідник, національний природний парк, регіональний ландшафтний парк. З такого центру будуть здійснюватись управління, моніторинг, розробка стратегії розвитку тощо.

7. Функціональне зонування об’єктів ПЗФ доцільно проводити з використанням ландшафтно-екологічного підходу, на основі різних типів ЛТС та з урахуванням природно-господарських і соціальних особливостей території, на якій створено об’єкт. Відповідно конфігурацію, розташування та питому вагу площі зон потрібно визначати для кожного об’єкта індивідуально.

Публікації автора:

Фахові видання

Деркач О.М., Коломієць Г.В., Костюшин В.В., Патрушева Л.І., Таращук С.В. Теоретичні та практичні аспекти формування екомережі на прикладі Миколаївської області України // Наукові записки. Серія: Географія. – Тернопільський державний педагогічний університет, 2004. – С. 211-215.

Патрушева Л.І., Парафіло М.М. Ландшафтний підхід до організації об’єктів ПЗФ Миколаївської області // Фізична географія та геоморфологія. – Вип. 49. – 2005. – С. 223-228.

Патрушева Л.І., Парафіло М.М. Об’єкти природно-заповідного фонду як база для підготовки фахівців-екологів // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 304: Географія. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 40-46.

Патрушева Л.І. Ландшафтний підхід до питання організації об’єктів природно-заповідного фонду // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 305: Географія. – Чернівці: Рута, 2006. – С. 168-174.

Патрушева Л.І. Аналіз ландшафтного різноманіття Миколаївської області // Культура народов Причерноморья. Вып. 81. – 2006. – С. 7-10.

Патрушева Л.І. Щодо оптимізації природно-заповідного фонду Миколаївської області // Культура народов Причерноморья. – Вип. 82. – 2006. – С. 15-18.

Інші публікації

Василенко Л.І. До питання про туристичне навантаження на природні геосистеми / Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Херсон). – К.: Реформа, 1998. – С. 175-179.

Василенко Л.І. Теоретичні аспекти проблеми ландшафтного різноманіття // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя: Збірник наукових праць. – К., 1999. – С. 47-50.

Василенко Л.І. Туристичне навантаження на природні геосистеми регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя” // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Херсон). – К.: Реформа, 2000.- С. 182-185.

Василенко Л.І. До територіальної організації об’єктів природно-заповідного фонду // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. – Том 1. – Київ; Луцьк, 2000. – С. 354-356.

Василенко Л.І. Ландшафтний аналіз мережі об’єктів природно-заповідного фонду Миколаївської області // Проблеми ландшафтного різноманіття України: Збірник наукових праць. – Київ, 2000. – С. 202-204.

Василенко Л.І. Аналіз потенціалу об’єктів природно-заповідного фонду // Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України: Матеріали Другої всеукраїнської науково-методичної конференції. м. Чернівці, 2000. – С. 30-31.

Коломієць Г.В., Патрушева Л.І., Парафіло М.М. Ландшафтні особливості екомережі Миколаївської області // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Збірник наукових праць: у 4 т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т. 2. – С. 348-350.

Парафіло М., Патрушева Л. Рекреаційне навантаження в регіональному ландшафтному парку “Гранітно-степове Побужжя” // Екологічні проблеми регіонів України: Матеріали V Всеукраїнської наукової конфе-ренції, Одеса, 2003.

Парафіло М., Патрушева Л. Спортивно-туристичні заходи в регіональному ландшафтному парку “Гранітно-степове Побужжя” // Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки: Матеріали Другої наукової конференції, Чернівці, 2003.

Парафіло М.М., Деркач О.М., Патрушева Л.І., Коломієць Г.В. Актуальні проблеми розвитку заповідної справи на півдні України // Сучасні проблеми екології: Матеріали конференції молодих вчених. – Запоріжжя, 2004. – С. 137-140.

Патрушева Л.І., Парафіло М.М., Козлова Г.О. Організація гідрологічного моніторингу в регіональному ландшафтному парку “Гранітно-степове Побужжя” // Теорія та практика заповідної справи: Матеріали науково-практичної конференції. – Миколаїв: МДУ, 2004. – С. 232-239.