Анотація до роботи:

Водолажський М.Л. Лейкотриєни крові дітей, хворих на бронхіальну астму, на фоні сучасної терапії. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2005.

Дисертаційна робота присвячена питанням підвищення ефективності лікування дітей, хворих на бронхіальну астму на основі вивчення патогенетичної ролі лейкотриєнів й оксиду азоту у взаємозв'язку з показниками імунітету й фагоцитозу, функції зовнішнього дихання. Розроблений комплексний підхід оцінки тяжкості й прогнозу бронхіальної астми в дітей на основі систематизованих анамнестичних, загальноклінічних даних, показників специфічних і неспецифічних факторів захисту, а також медіаторів хронічного алергійного запалення (за рівнем лейкотриєну В₄, цистеїнілових лейкотриєнів й оксиду азоту в плазмі крові), що сприяло уточненню знань про патогенетичну роль останніх і можливості диференційованого підходу до призначення базисної терапії. У хворих на бронхіальну астму в періоді загострення зареєстровано підвищення рівня цистеїнілових лейкотриєнів й оксиду азоту, ступінь якого прямо залежав від тяжкості патологічного процесу. Встановлений та теоретично обґрунтований зв'язок імунних і неімунних механізмів розвитку захворювання. Підкреслено діагностичну цінність комплексу даних клінічних (кількість нападів протягом тижня, кількість нічних нападів протягом тижня, кількість днів на місяць без астми, виразність обструктивного синдрому), загальноклінічних досліджень (рівень моноцитів, еозинофілів у периферичній крові, ШОЕ), біохімічних показників (білків гострої фази запалення) і медіаторів алергійного запалення (лейкотриєни й оксид азоту) для оцінки тяжкості плину бронхіальної астми в дітей. Показано необхідність застосування запропонованих медіаторів алергійного запалення, як специфічних критеріїв тяжкості й гостроти хронічного запального процесу при бронхіальній астмі. Обґрунтовано застосування антилейкотриєнового препарату – монтелукасту – у комплексі базисної протизапальної терапії бронхіальної астми в дітей.

1. У дисертації наведені теоретичне узагальнення й нове рішення наукового завдання – удосконалення діагностики й підвищення ефективності лікування бронхіальної астми в дітей за рахунок отриманих нових даних про формування й плин загострень її з урахуванням таких медіаторів хронічного алергійного запалення, як лейкотриєни й оксид азоту, що з'явилося підставою для розробки схем і методів патогенетичної терапії із включенням антилейкотриєнових препаратів у період загострення захворювання.

2. У період загострення бронхіальної астми в дітей виявлене підвищення в плазмі крові рівня, особливо цистеїнілових, лейкотриєнів, ступінь якого перебуває в прямій залежності від тяжкості (ступеня) захворювання.

3. Установлені кореляційні взаємозв'язки рівнів цистеїнілових лейкотриєнів і ЦІК, змісту моноцитів, еозинофілів у периферичній крові, показників фагоцитозу, НСТ-тесту, МП, ЛКБ, імунорегуляторного індексу свідчать, що ступінь нагромадження ЛТ у плазмі крові і їхніх ефектів є результуючою антигенних стимулів, імунних комплексів, активації Т-лімфоцитів, моноцитів, еозинофілів, мікрофагів з наробітком реактивних форм кисню, лізосомальних катіонних білків, трансмінералізації, підвищення проникності клітинних мембран.

4. Наявність кореляції сильної (r= -0,71) і середньої (r= -0,57) сили рівнів цистеїнілових лейкотриєнів з показниками прохідності дрібних (МОШ₇₅) і середніх (МОШ₅₀) бронхів, відповідно при відсутності кореляції з показниками прохідності великих (МОШ₂₅) бронхів, указує, що негативний вплив цистеїнілових лейкотриєнів на прохідність бронхів здійснюється в клітинах, зосереджених у дрібних бронхах.

5. Підвищення рівня лейкотриєнів у плазмі крові в дітей у період загострення бронхіальної астми не проявляє залежності від статі, віку хворих й особливо тривалості захворювання, що є непрямим відображенням оборотності хронічного запального процесу в бронхах.

6. У період загострення бронхіальної астми в дітей виявлене підвищення рівня стабільного метаболіту (NO₂) оксиду азоту в плазмі крові, ступінь підвищення якого залежить від тяжкості загострення основного або супутніх (хронічний тонзиліт, пневмонія) захворювань, а встановлений взаємозв'язок підвищення рівня NO₂ у плазмі крові із провідними клінічними, імунологічними й іншими лабораторними ознаками активності захворювання свідчить, що оксид азоту може розглядатися не тільки як маркер активності, але і як медіатор запального алергійного процесу в бронхах.

7. Між системою імунітету, рівнями цистеїнілових лейкотриєнів й NO₂ у плазмі крові й функцією дихання встановлена чітка кореляційна залежність, що дозволяє думати про можливості їхньої комбінованої участі в механізмах розвитку загострення бронхіальної астми в дітей.

8. Застосування монтелукасту в комплексному лікуванні дітей із загостренням бронхіальної астми середнього й тяжкого ступеня характеризується позитивною динамікою плину захворювання через тиждень і наростанням її до кінця місяця терапії, що проявляється ліквідацією нічних і денних нападів, збільшенням кількості днів без нападів, достовірним поліпшенням функції зовнішнього дихання, і зниженням рівня медіаторів запалення в плазмі крові.

9. При загостренні бронхіальної астми середньої тяжкості як альтернатива базисного лікування може розглядатися монотерапія монтелукастом, а при загостренні важкої форми бронхіальної астми – комплексне застосування інгаляційного кортикостероїда й монтелукасту дозволяє ліквідувати загострення зі зменшенням добової дози фліксотиду в 2 рази.

Публікації автора:

1. Одинец Ю.В., Водолажский М.Л. Особенности изменения уровня лейкотриєнів плазмы крови при бронхиальной астме у детей // Врачебная практика.- 2004.- №5.- С. 50-57. (Здобувач проводив дослідження рівня лейкотриєнів в плазмі крові у дітей, хворих на бронхіальну астму, статистичну обробку даних та їх аналіз, підбір літературних джерел).

2. Водолажський М.Л. Оксид азоту крові дітей, хворих на бронхіальну астму // Укр. медичний альманах.- 2004.- №6. (додаток).- С. 9-10.

3. Одинец Ю.В., Водолажский М.Л. Общеструктурная интеграция некоторых показателей гомеостаза у больных бронхиальной астмой с позиции системного анализа // Врачебная практика.- 2005.- № 1.- С. 71-79. (Здобувач приймав участь в статистичній обробці та аналізі результатів дослідження, підборі літературних джерел).

4. Одинець Ю.В., Водолажський М.Л. Зміна рівня лейкотриєнів крові дітей, хворих на бронхіальну астму // Педіатрія, акушерство та гинекологія.- 2003.- №2.- С.39-40. (Здобувач проводив дослідження рівня лейкотриєнів в крові у дітей, хворих на бронхіальну астму в залежності від тяжкості захворювання, статистичну обробку даних та їх аналіз, підбір літературних джерел).

5. Одинец Ю.В., Водолажский М.Л. Зависимость уровня лейкотриєнів крови от тяжести течения бронхиальной астмы у детей // Тезисы 2 Всероссийского конгресса по детской аллергологии – М.: Медпрактика-М, 10-11 декабря 2003 года.- С. 152. (Здобувач проводив дослідження рівня лейкотриєнів в крові у дітей, хворих на бронхіальну астму в залежності від тяжкості захворювання, статистичну обробку даних та їх аналіз).

6. Одинець Ю.В., Водолажський М.Л. Зміни рівня лейкотриєнів крові на різних етапах перебігу бронхіальної астми у дітей // Тези матер. науково-практ. конф. „Особливості бронхіальної астми у дітей раннього віку (проблеми супутньої патології) 21-22 квітня 2004 р”.- Чернівці, 2004.- С.46-47. (Здобувач проводив дослідження рівня лейкотриєнів в крові у дітей, хворих на бронхіальну астму, статистичну обробку даних та їх аналіз, підбір літературних джерел).

7. Одинец Ю.В., Водолажский М.Л. Иммунный статус и лейкотриены крови у детей, страдающих бронхиальной астмой // Тези 11-го з’їзду педіатрів України (7 – 10 грудня 2004 р., м. Київ).- С.204-205. (Здобувач проводив дослідження рівня лейкотриєнів та деяких показників імунітету в крові у дітей, хворих на бронхіальну астму, статистичну обробку даних та їх аналіз, підбір літературних джерел).