Анотація до роботи:

Скрипченко Н.Я. Лейоміома матки при вагітності і після пологів (патогенез ускладнень, профілактика, лікування у вагітних та породіль) – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2007.

Показано, що у вагітних з лейоміомою матки має місце багато серйозних ускладнень (загроза переривання вагітності у 78,8 % жінок, прееклампсія – у 25%, гіпоксія плода – у 67,3 %, плацентарна недостатність у 67,6 %). Встановлено взаємозв’язок між частотою виникнення ускладнень, кількістю лейоматозних вузлів на матці і розташованістю плаценти по відношенню до вузлів. Найбільш несприятливим є розташування плаценти в проекції лейоматозних вузлів.

Встановлена також залежність ускладнень і завершення вагітності та пологів у жінок з лейоміомою матки від змін параметрів гомеостазу. Це – зміни рівня статевих гормонів в крові (гіперестрогенемія, гіперпролактинемія, гіпопрогестеронемія) та зменшення концентрації хоріонічного мамотропіну; підвищення концентрації кортизолу і серотоніну, зменшення виділення катехоламінів, підвищення обсіменіння піхви мікробною флорою в значних кількостях, у 40 % вагітних – вірусне інфікування, зниження показників місцевого імунітету, підвищення показників фактору некрозу пухлин і запальних інтерлейкінів. Відмічено також гіперкоагуляцію, підвищення в крові деяких важких металів (свинець), ряду мікроелементів і пестицидів.

Всі ці зміни можуть мати несприятливий вплив на перебіг вагітності та основне захворювання.

Встановлено за даними УЗД, ріст лейоматозних вузлів в перебіг вагітності. Розроблено метод прогнозування можливості виношування вагітності в І триместрі та лікувально-профілактичні заходи для вагітних з лейоміомою матки. Розроблена терапія сприяла поліпшенню змінених параметрів гомеостазу жінок і сприятливо впливала на перебіг і завершення вагітності і пологів, сприяла розвитку в організмі і, особливо, в плаценті компенсаторно-пристосувальних реакцій.

Встановлено також, що процеси реабілітації репродуктивної функції після пологів (через 3, 6 та 12 місяців) у жінок з лейоміомою матки проходять більш сприятливо при годуванні дитини груддю. Однак, залишаються зниженими показники місцевого імунітету, значне інфікування піхви, особливо, до року після пологів і мають зміни показники імунологічної реактивності (ФНП, інтерлейкіни), що створює небезпеку росту лейоматозних вузлів, погіршення перебігу основного захворювання і потребує корекції. Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів є ефективним і сприяв поліпшенню перебігу основного захворювання, параметрів гомеостазу і, в цілому реабілітації репродуктивної функції жінки.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми щодо зниження частоти ускладнень під час вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок з лейоміомою матки; покращення показників гомеостазу вагітних, збереження і відновлення репродуктивного здоров’я жінок після пологів шляхом уточнення особливостей патогенезу розвитку лейоміоми матки та розробка патогенетично обґрунтованих методів прогнозування ускладнень і лікувально-профілактичних заходів для вагітних з лейоміомою матки і жінок з цією патологією після пологів.

1. В останні роки підвищилась частота лейоміоми матки у жінок молодого репродуктивного віку (у 52,1 % до 35 років) і кількості вагітних з цією патологією. У вагітних з лейоміомою матки в анамнезі відмічається висока частота перенесених соматичних і гінекологічних запальних захворювань (в 2 рази частіше ніж у здорових), збільшення лейоматозних вузлів під час вагітності, висока частота ускладнень при вагітності і в пологах (загроза переривання вагітності у 63,1 % жінок, прееклампсія – у 25 %, плацентарна недостатність – у 66,7 %, слабкість пологової діяльності – у 8 %, маткові кровотечі – у 5 %, кесарів розтин – у 33,3 %) та порушення реабілітації репродуктивної функції після пологів.

2. У вагітних з лейоміомою матки порушується стан внутрішньоутробного плода, що проявляється змінами концентрації статевих гормонів (збільшення естрадіолу, зниження прогестерону), зменшення плацентарного лактогену і підвищення пролактину в крові, порушеннями материнсько-плацентарно-плодового кровотоку.

3. Морфологічні і гістохімічні дослідженні плацент у цих жінок свідчать про наявність в 66,7 % плацентарної недостатності, яка проявляється змінами у всіх структурах плацентарного бар’єру, порушенням кровообігу, особливо, у ворсинах хоріону. Відмічена роль апоптозу в розвитку плацентарної недостатності, який більш виражений в синцитії та стромі ворсин, на що вказує виражена експресія антигену Fas (APO-1/CD₉₅) і зменшення експресії гену антиапоптотичного протеїну Bcl-2. Має місце також більш виражена експресія рецепторів до естрогенів (3 бали) ніж до прогестерону в ядрах синцитіо- і, особливо, цитотрофобласту (контроль (-2 бали)), що може бути ризиком розвитку проліферативних процесів.

4. У вагітних з лейоміомою матки має місце дисфункція плаценти та фетальної зони наднирників плода, підвищення вмісту загального та вільного естріолу, пролактину та ДЕА-С, зниження концентрації прогестерону і плацентарного лактогену. Це свідчить про розвиток плацентарної недостатності і гіпоксії плода, а також може сприяти стимуляції росту лейоматозних вузлів.

5. У 85 % вагітних з лейоміомою матки виявляється дисбіоз геніталій, що проявляється в наростанні показників контамінації слизової оболонки умовно-патогенною аеробною і анаеробною мікрофлорою (Ig 4,2- Ig 5,3) і в дефіциті нормальної мікрофлори (Ig 5,4- Ig 6,5 KYO/мл).

6. У вагітних з лейоміомою матки виявлено зміни показників імунологічної реактивності організму. Відмічено зниження місцевого імунітету статевих шляхів із гальмуванням синтезу секреторного IgA. Зміни цитокінового профілю (підвищення інтерлейкінів 4, 6 і 8 і фактору некрозу пухлин та його розчинних рецепторів) носять виражений характер і свідчать про запуск імунних механізмів системної запальної реакції, що має значення для уточнення патогенетичних механізмів появи і збільшення лейоматозних вузлів при вагітності та можливості розвитку невиношування вагітності.

7. У 85 % вагітних з лейоміомою матки відмічено порушення психоемоційного стану з високим рівнем тривожності, зниженням стресостійкості, у 74% вагітних зміна психоемоційної адаптації. Зниження індексу стресостійкості має пряму кореляційну залежність із концентрацією плацентарного лактогену (r= +0,63)

8. У рості та розвитку лейоміоми матки при вагітності і в патогенезі її ускладнень (насамперед розвитку плацентарної недостатності) мають місце зміни концентрації в організмі статевих гормонів (гіперестрогенія, гіпопро-гестеронемія), інфікування організму (підвищення обсіменіння статевих шляхів, зниження місцевого імунітету, зміни цитокінів Іл-4, Іл-6, Іл-8, ФНП і його рецепторів, які приймають активну роль в запальних процесах), а також підвищення вмісту в крові шкідливих факторів довкілля (ХОП, мідь, кадмій), зменшення марганцю і хрому. Всі ці зміни в організмі сприяють зниженню його адаптаційних можливостей до вагітності. Перебіг вагітності і пологів також залежать від кількості вузлів та їх розташування на матці по відношенню до плаценти.

9. Для вагітних з лейоміомою матки розроблено критерії прогнозування можливості виношування вагітності в І триместрі та лікувально-профілактичні заходи для вагітних з лейоміомою матки, які включають призначення препаратів, нормалізуючих гормональний баланс організму, його психоемоційний стан, протиінфекційні та дезінтоксикаційні засоби.

10. Впровадження розроблених лікувально-профілактичних заходів сприяє покращенню змін показників гомеостазу (концентрація статевих гормонів наближається до норми, покращується материнсько-плацентарно-плодовий кровоток, поліпшуються показники імунітету та виведення з організму шкідливих речовин – ГХБ, ГХЦГ і ДДТ), зменшується частота ускладнень вагітності і пологів (загроза переривання вагітності на загальноприйнятій терапії була у 80,6±5,8 %, на розробленій у 67,8±6,7 %, загроза гіпоксії плода відповідно у 56,4±1,7 % і 40,8±2,4 %, плацентарна недостатність відповідно у 66,7 і 23,8 % жінок).

11. У жінок з лейоміомою матки протягом першого року (через 3, 6 та 12 місяців) після пологів мають місце такі ж порушення гомеостазу, як і під час вагітності (дисбаланс статевих гормонів, обсіменіння статевих шляхів патогенною та умовно-патогенною мікрофлорою, зниження показників місцевого імунітету). У більшості жінок через 6 місяців нормалізується баланс статевих гормонів, показники місцевого імунітету і психоемоційного стану. Відмічена тенденція до зменшення вузлів та відсутність їх некрозу. Однак, обсіменіння статевих шляхів збільшується до 12 місяців після пологів. Відмічено також зв’язок покращення реабілітації репродуктивної функції і стану жінок з пролонгуванням лактації.

Розроблені лікувально-профілактичні заходи сприяють зниженню концентрації естрогенних гормонів в крові і рівня пролактину, зменшенню обсіменіння статевих шляхів, підвищенню показників імунітету, що сприяє гальмуванню росту пухлин і попереджає виникнення рецидивів лейоміоми матки.

Публікації автора:

1. Зміни адаптаційних реакцій у практично здорових вагітних у сучасних екологічних умовах // Буковинський медичний вісник.- 2000. – т.4.- №23.- С. 169-172. (Співавт.: Коломійцева А.Г., Діденко Л.В., Жабченко І.А., Черненко Т.С.- Аналіз результатів, підготовка статті до друку).

2. Перебіг вагітності та пологів, стан фетоплацентарного комплексу у жінок з доброякісними пухлинами матки // Актуальні питання перинатології, Буковинський медичний вісник.- 2001.- т 5, №2. - С.205-206. (Співавт.: Черненко Т.С., Яремко Г.Є., Гурська М.В., Жайворонок С.О.- набір матеріалу, підготовка до друку).

3. Лейоміома матки і вагітність // Вісник наукових досліджень. – 2002. - №2. –С.89-92. (Співавт.: Коломійцева А.Г., Діденко Л.В., Хомінська З.Б., Гурська М.В., Черненко Т.С.- формулювання висновків, статистична обробка обробка даних).

4. До питання про вивчення інфікування організму вагітних з лейоміомою // Вісник наукових досліджень. – 2002. – №2. – С.87-89. (Співавт.: Коломійцева А.Г., Діденко Л.В., Черненко Т.С., Жайворонок С.О.- аналіз даних, підготовка статті до друку).

5. Статеві стероїдні гормони як маркери перебігу гестаційного процесу у жінок із лейоміомою матки // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. -1/2.- С.278-279. (Співавт.: Коломійцева А.Г., Хомінська З.Б., Діденко Л.В.- збір первинного матеріалу, формулювання висновків).

6. Мікробіоценоз статевих шляхів та особливості локального імунітету у вагітних з лейоміомами // вісник наукових досліджень Тернопільської державної медичної академії. – 2003. - №1. –С.63-65. (Співавт.: Коломійцева А.Г., Діденко Л.В.- збір матеріалу, підготовка статті до друку).

7. Коррекция микробиоценозу половых путей у беременных с лейомиомами с использованием тержинана // Репродуктивное здоровье женщины. – 2003. -№ 2. – С. 17-22. (Співавт.: Коломійева А.Г., Діденко Л.В., Лисяна Т.А., Лисакова И.В.- аналіз даних, набір матеріалу).

8. Профілактика судинних розладів у вагітних з лейоміомою матки. // Клінічна фармація. - 2003. - Т. 7, № 3. - С. 82-85. ( Співавт.: Коломійцева А.Г., Діденко Л.В., Жабченко І.А., Бондаренко О.М.- обробка даних, підготовка до друку).

9. К вопросу об изучении состояния узлов и плаценты у беременных с лейомиомой матки. // Здоровье женщины – 2003 -№2/14. - С. 10-13. (Співавт. Коломийцева А.Г., Черненко Т.С., Яремко Г.Є.- формулювання висновків, підготовка до друку).

10. Фетоплацентарная недостаточность у беременных с лейомиомою и ее коррекция с применением Хофитола. // Репродуктивное здоровье женщины. – 2003. - №3 (15). - С. 19-22. (Співавт. Черненко Т.С., Жайворонок С.О., Лисакова І.В.- статистична обробка даних).

11. Некоторые особенности обмена железа и меди у беременных с лейомиомой матки. // Здоровье женщины.- 2004. - 2 (18) .- С. 30-33. (Співавт. Коломийцева А.Г., Жабченко І.А., Диденко Л.В., Бондаренко О.М.- збір матеріалу, підготовка до друку).

12. Психоэмоциональное состояние бекременных с лейомиомой матки. // Здоровье женщины - 2004. - №4 (20). - С. 31-33.(Співавт. Коломийцева А.Г., Жайворонок С.О.- статистична обробка даних, оформлення роботи).

13. Осложнения беременности при лейомиоме матки // Международный медицинский журнал. – 2004. – № 1. - С. 91 – 94. (Співавт. Коломийцева А.Г., Диденко Л.В., Жабченко І.А., Гурська М.В.- основна ідея, формулювання висновків).

14. Вплив пектинопрофілактики на вміст шкідливих речовин довкілля в біологічних середовищах вагітних і породілей з лейоміомами // Здоровье женщины. - 2004. - № 1 (17). - С.27-31. (Співавт. Жабченко І.А., Демченко П.І., Демченко В.Ф.- збір матеріалу, статистична обробка даних).

15. Вирусное инфицирование беременных с лейомиомой и пути снижения его осложнений. // Здоровье женщины. – 2004. - №3 (19). - С.27-29. (Співавт. Диденко Л.В., Черненко Т.С., Бондаренко О.М.- узагальнення висновків, підготовка до друку).

16. Особенности маточно-плацентарно-плодового кровообращения у беременных с лейомиомой матки // Здоровье женщины. – 2004. - №1 (17). – С. 11-14. (Співавт.: Жабченко І.А., Коломійцева А.Г., Діденко Л.В., Яремко Г.Є., Дзюба О.М.- аналіз даних, підготовка до друку).

17. Вплив пектинопрофілактики на вміст шкідливих речовин довкілля в біологічних середовищах вагітних і породіль // Здоровье женщины. – 2004. -№1 (17). – С.27-31. (Співавт.: Жабченко І.А., Демченко В.Ф., Демченко П.І.- статистична обробка даних, підготовка до друку).

18. Особенности маточно-плацентарно-плодового кровообращения у беременных с лейомиомой матки // Здоровье женщины. -2004. -№ 1 (17).- С.11-15. (Співавт.: Коломийцева А.Г., Діденко Л.В., Жабченко І.А., Яремко Г.Є., Дзюба О.М.- аналіз даних, підготовка до друку).

19. Ведение беременности и родов у женщин с лейомиомой матки. // Репродуктивное здоровье женщины. – 2005.- №1 (21). - С. 7-10.

20. Особливості перебігу післяпологового періоду та стану вузлів жінок з лейоміомою матки. // Здоровье женщины.-2005.-№3 (23). - С.110-113. (Співавт. Діденко Л.В., Жабченко І.А., Яремко Г.Є.- основна ідея, обробка даних).

21. Корекція порушень кровообігу в системі „мати-плацента-плід” у вагітних з лейоміомами матки // Вісник наукових досліджень. – 2005. - №4. - С. 21-24. (Співавт. Жабченко І.А., Коломійцева А.Г., Яремко Г.Є.- оформлення роботи, підготовка до друку).

22. Особливості протиінфекційного імунітету цервікального слизу шийки матки та мікробіоценозу піхви у породілей з лейоміомою // Вісник наукових досліджень. -2006. -№2. – С.90-92. (Співавт.: Коломійцева А.Г., Буткова О.І., Діденко Л.В., Черненко Т.С., Лисяна Т.О., Бражук В.Д.- статистична обробка даних, оформлення роботи).

23. Особенности цитокинового статуса родильниц с лейомиомой матки. // Медико-социальные проблемы семьи. – 2006. - том. 11, №3. - С. 157-160.

24. Гормональний статус жінок з лейоміомою матки під час вагітності та після пологів.// Вісник наукових досліджень. – 2006. - №2- С. 92-95.

25. Стан локального імунітету цервікального слизу у жінок з лейоміомою матки під час вагітності та після пологів.// Репродуктивне здоров’я жінки. -2006.- №3 (28). - С. 150-153.

26. Використання препарату дуфастон при загрозі переривання вагітності у жінок з лейоміомою матки // Репродуктивное здоровье женщины. – 2006. - №4 (29). –С.100-104. (Співавт.: Коломійцева А.Г., Хомінська З.Б., Діденко Л.В.- статистична обробка даних, формулювання висновків).

27. Спосіб прогнозування невиношування вагітності у жінок з лейоміомою матки. Деклараційний патент на винахід № 63701А. Бюл. №1, від 15.01.2004. (Коломійцева А.Г., Н.Я. Скрипченко, Л.В. Діденко, З.Б. Хомінська).

28. Спосіб профілактики та лікування антропогенно зумовлених акушерських ускладнень у практично здорових вагітних. Деклараційний патент

№ 45916А. Бюл. “Промислова власність” №4, 15.04.2002. (Жабченко І.А., Коломійцева А.Г., Скрипченко Н.Я., Буткова О.І., Демченко В.Ф.)

29. Спосіб реабілітації репродуктивної функції жінок з лейоміомою матки після пологів. Деклараційний патент на корисну модель № 19539 Бюл. №12 від 15.12.2006. (Коломійцева А.Г., Хомінська З.Б., Скрипченко Н.Я., Діденко Л.В., Буткова О.І., Бондаренко О.М.).

30. Фактор некрозу пухлин у вагітних жінок з лейоміомою матки // Репродуктивное здоровье женщины.- №1 (30). – 2007.- С.141-143.