1. Визначальним чинником інтерференційних запозичень та змін, виявлених у мові преси Харківщини 50-80-х рр. ХХ століття, є вплив російської мови, що особливо посилюється в умовах українсько-російської двомовності. У мовні періодичних видань Харківщини досліджуваного періоду виокремлено 565 найбільш типових лексичних та граматичних російськомовних інтерферем. Серед них 387 (68,5%) становлять лексичні запозичення і 178 (31,5%) - граматичні запозичення. Серед лексичних інтерферем 165 (42,6%) належать до прямих запозичень і 222 (57,4%) – до непрямих запозичень (лексичних кальок). Серед граматичних інтерферем 96 (53,9%) становлять запозичення на морфологічному рівні і 82 (46,1%) - запозичення в сфері синтаксису. 2. Широке проникнення до української мови російськомовних інтерференційних запозичень зумовлене як інтра- так і екстралінгвістичними чинниками. Основним екстралінгвістичним чинником цього періоду можна вважати непропорційну мовну політику в СРСР, скеровану на пріоритетне функціонування російської мови за рахунок обмеження сфери вживання української, що проявилася в появі численних постанов та указів про удосконалене вивчення російської мови в Україні. До головних інтралінгвістичних чинників можна віднести зовнішню подібність значної частини лексичного складу російської та української мови та типологічну спорідненість мов, що мотивують прояви інтерференції на лексичному і граматичному рівнях 3. Дослідження мови преси показали, що найбільш активного російськомовного впливу зазнала лексична система української мови. У досліджуваний період значного поширення набуло явище калькування, що призводило до масового проникнення не властивих українській мові елементів, до інтерференційних змін у системі керування сучасної української літературної мови та до семантичних видозмін української лексики. 4. Інтерференційного російськомовного впливу найчастіше зазнають такі граматичні категорії української мови: відмінок та рід іменників, окремі відмінкові форми прикметників, займенників та числівників, якісні прикметники при творенні ступенів порівняння, форми наказового способу, перехідність та неперехідність дієслів, форми дієприкметників. 5. Основними механізмами інтерференції на синтаксичному рівні є: калькування притаманних російській мові синтаксичних моделей (словосполучень та речень), фразеологізмів; калькування притаманних російській мові морфологічних форм; вживання дієслів, десемантизованих внаслідок калькування; неправильне вживання конструкцій з дієприслівником будучи, а також безособових дієслів на -но, -то з дієслівною зв’язкою буде; надмірне вживання пасивних дієслівних конструкцій та неправильна побудова речень, пов’язана з уживанням пасивних конструкцій, в яких особа виступає у формі орудного відмінка. 6. Низький рівень мовної культури україномовної преси Харківщини (50-80-х рр. ХХ ст.) опосередковано впливав і на загальний рівень культури літературної мови, на проникнення інтерференційних явищ у праці з лексикографії. 7. Для запобігання інтерференційним явищам на лексичному рівні варто зважати на стилістичні особливості вживання слів, на відмінності лексичної сполучуваності у споріднених мовах, уникати калькування слів, словосполучень та фразеологізмів. Для запобігання інтерференційним явищам на граматичному рівні необхідно брати до уваги диференційні ознаки обох споріднених мов, зокрема ті, що проявляються при словотворенні та словозміні, особливості вживання пасивних конструкцій, сполучників та сполучних слів. | 