Анотація до роботи:
Якимович-Чапран Д.Б. Лексика на позначення наукових понять з мовознавства у пам’ятках української мови XVI - XVII ст. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2009. На основі аналізу здобутків української і закордонної термінознавчої науки у галузі теорії терміна та комплексного семантико-генетичного та структурного аналізу назв мовознавчих понять, уживаних у різножанрових пам’ятках української мови XVI–XVII ст., виявлено риси, якими відрізняються давні наукові найменування від сучасних термінів. Запропоновано у студіях над спеціальною лексикою ранніх історичних періодів використовувати термін лексема на позначення наукового поняття (в короткій формі наукова лексема), а сукупність наукових лексем передавати назвами лексика на позначення наукових понять або термінологічна лексика. Зафіксований лексичний матеріал, який формує окрему групу наукових мовознавчих назв, за тематичним принципом поділено на 8 різних за обсягом і рівнем системної організації підгруп, у межах яких виділено семантичні мікрогрупи та подекуди семантичні ряди. Найпоширеніші лексичні явища синонімія, гіперо-гіпонімія та полісемія, приклади омонімії та антонімії поодинокі. У структурному плані спостерігається не дуже значна перевага числа унітермів (різної частиномовної належності) над терміносполуками. Науковці XVI–XVII ст. використовували всі відомі тепер способи термінотворення, надаючи перевагу способу калькування та семантичної деривації. | 