Анотація до роботи:

Біскуб І.П. Лексико-граматичне поле ітеративності в сучасній англійській мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04. – германські мови. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2004.

Дисертацію присвячено багатоаспектному вивченню поняття ітеративності як одного з аспектуальних способів дії, побудові лексико-граматичного поля ітеративності сучасної англійської мови, а також дослідженню способів комп’ютерної формалізації ітеративних індикаторів в електронних лексикографічних джерелах.

У ході системного аналізу виявлені та охарактеризовані кількісний, просторовий та часовий параметри ітеративності, визначені критерії побудови та основні параметри лексико-граматичного поля ітеративності, яке може бути охарактеризоване як гетерогенна система відкритого типу, що включає сукупність різнорівневих засобів вираження ітеративного значення. Методом польового аналізу виявлено два центри даного поля, які позначають значення абсолютної та нульової ітеративності, що передається лексичними індикаторами “always” та “never” відповідно, побудовано шкалу градації ітеративного значення, яка характеризує стосунки між центрами поля та периферією. Охарактеризовано часову і модальну віднесеність аспектуального значення повторюваності.

Систематизовано способи формалізації ітеративного значення, визначено алгоритм генерації лексичних фреймів для відтворення аспектуальних параметрів дієслів. Створено показовий комп’ютерний лексикон для уніфікованого представлення лінгвістичної інформації та електронний корпус ітеративних індикаторів. Методом селективної вибірки здійснено відбір систем конкордансів ітеративних індикаторів зі Світового Банку англійської мови. Створено програму автоматизованого перекладу англійських ітеративних індикаторів українською мовою.

Проведений аналіз категоріальних властивостей аспектуального значення ітеративності, мовних засобів вираження даного значення ті способів їх формалізації в електронних лексикографічних джерелах дав змогу зробити такі висновки:

1. Лінгвістичне позначення дії за допомогою відповідної системи засобів відбувається шляхом збереження всіх її характеристик, які є важливими для реалізації процесу комунікації. Відповідно до цього, найбільш суттєвими характеристиками дієслівної дії є її часові ознаки (абсолютний або відносний час), аспектуальні ознаки (спосіб перебігу та розподіл у часі), ознаки дієслівного стану (активність або пасивність субєкта по відношенню до дії) та деякі інші.

2. В залежності від функцій у мовленні, всі засоби мови (незалежно від їх приналежності до того чи іншого мовного рівня), які містять у своїй семантиці вказівку на характер перебігу та розподілу дієслівної дії у часі, можуть бути обєднані в єдине поле аспектуальності. Це дозволяє встановлювати функціональні особливості лексичних та морфологічних аспектуальних засобів, а також деталізувати їх структурні характеристики та характер взаємодії у процесі спільного функціонування.

3. Аналіз існуючих теорій аспектуальності та проведене дослідження дозволяють визначати аспектуальність як функціонально-семантичне поле, яке утворюється шляхом взаємодії мовних засобів (морфологічних, синтаксичних, словотвірних, лексико-граматичних, лексичних та їх різноманітними комбінаціями), які обєднуються спільністю семантичних функцій, що належать до сфери аспектуальних відношень, тобто відношень, зміст яких полягає у передачі характеру протікання та розподілу дії у часі. Поле аспектуальності існує у кожній мові, тобто має універсальний характер через те, що у всіх мовах так чи інакше представлені мовні засоби, що у взаємодії виражають характер протікання та розподілу дії у часі. У цьому розумінні поле аспектуальності виступає як універсальна єдність.

4. Ітеративність – це аспектуальне значення, яке характеризує кількісну сторону дії, це – так звана кількісна аспектуальність. Ітеративність є аспектуальним значенням, і формально воно виражається у межах певних аспектологічних понять. В одних мовах, включаючи англійську, значення ітеративності набуває лексичного оформлення на рівні способу дії, в інших мовах, особливо синтетичних, згадане значення має формальне граматичне вираження на рівні категорії виду. Це ще раз доводить той факт, що один і той же зміст на рівні мислення може в одних мовах отримувати лексичне, а в інших граматичне вираження, тому не має чіткої межі між видом та способом дії.

5. Аналіз параметрів ітеративності дозволив визначити ітеративність як відтворення у часі та просторі, безвідносно до кількості повторень, дії або явища, які перед цим були призупинені, а потім зявилися знову в тому ж або перетвореному вигляді. Взаємодія кількісного та часового параметрів створює змістову характеристику категорії, що досліджується.

6. У сучасній англійській мові можна побудувати лексико-граматичне поле ітеративності, яке представляє семантично об’єднані різнорівневі мовні одиниці, що є носіями значення повторюваності дії, і які формують потенціал функцій та способів реалізації даного значення у мовленні.

7. Лексико-граматичне поле ітеративності має план вираження і план змісту. Семантичний зміст цього поля є аналоговим (з точки зору належності всіх елементів поля до однієї і тієї ж семантичної зони повторюваності). План вираження утворюють мовні засоби, які відносяться до різних мовних рівнів та аспектів – морфологічні (граматичні, лексичні), синтаксичні, словотвірні, лексико-граматичні, лексико синтаксичні та різні комбінації засобів контексту. Поле ітеративності є гетерогенною системою відкритого типу з двома центрами, які семантично номінують поняття абсолютної та нульової ітеративності.

8. Класифікація семантичних особливостей значення ітеративності здійснюється за допомогою наступних критеріїв: 1)за кількісними параметрами (багатократна : : однократна, означено-кратна : : неозначено-кратна ітеративність); 2)за часовими параметрами (регулярна : : нерегулярна ітеративність); 3)за просторовими параметрами (однонаправлена (обертання) : : двонаправлена (коливання) ітеративність).

9. Мовні засоби поля ітеративності можуть бути охарактеризовані за такими основними параметрами: а) ступенем вираження змісту, що досліджується (власне ітеративи : : змішані ітеративи); б) способом вираження ітеративності (експліцитний : : імпліцитний); в) формою вираження ітеративності (розчленована : : нерозчленована).

10. Беручи до уваги формально-функціональне розмежування рівнів мовної системи усі засоби вираження повторюваності можна розділити на три групи, які належать до різних рівнів мови. Це підтверджує висновок про те, що явище ітеративності має комплексний характер і може бути передане за допомогою: 1)лексичних засобів (прислівники, іменники, прикметники, дієслова та числівники із основним або контекстуальним значенням повторюваності); 2)граматичних засобів (конструкції типу used to + V_inf та will/would + V_inf, які використовуються для вираження значення регулярного повторення дії у минулому); 3)лексико-граматичних або лексико-синтаксичних засобів (конструкції типу to be in the way of doing smth., to be in the habit of doing smth., over and over again, on and on та ін., а також явище синтаксичної редуплікації (повторення лексеми відображає повторення дій, подій та явищ обєктивної дійсності).

11. На основі проведеного всебічного аналізу способів мовного вираження значення ітеративності у межах лексико-граматичного поля ітеративності визначено основні семантичні і формалістичні характеристики ітеративних індикаторів, які сприяють подальшому формальному кодуванню даних індикаторів з метою оптимізації роботи систем автоматизованого перекладу і програм комп’ютерного синтезу та розпізнаванні мовлення.

12. Формалістичне представлення лінгвістичної інформації в електронних джерелах здійснюється у вигляді комп’ютерних лексиконів, які мають бути репрезентативними для вирішення поставлених лінгвістичних завдань. Розширення поняття лексикону відбувається через включення його до комп’ютеризованих лексичних структур, відомих як бази даних та бази знань. Наступним кроком є створення корпусу текстових фрагментів для адекватного і результативного аналізу лексикону, та для отримання об’єктивної інформації про реальний стан речей у мові.

13. Через відсутність у сучасній англійській мові чітко сформованої граматичної категорії виду, формальні параметри ітеративних висловлювань не можливо повністю відділити від семантики мовних одиниць, які виступають у якості індикаторів ітеративності. Найчастіше аспектуальне значення повторюваності міститься саме у семантиці ітеративних індикаторів і підсилюється такими формальними параметрами, як використання певних часових форм, модальних дієслів, тощо. Дані особливості ітеративних конструкцій обов’язково повинні бути враховані при кодуванні семантичного компоненту мовних одиниць, яке здійснюється шляхом створення лексичних фреймів.

14. Аспектуальне значення ітеративності може бути формально представлене в електронних лексикографічних джерелах за допомогою моделювання лексичних фреймів для компонентів висловлювання з урахуванням граматики семантичних відмінків та дистрибутивних моделей, що відображають синтагматичні зв’язки елементів висловлювання.

15. На матеріалі художніх текстів створено корпус англійських ітеративних індикаторів, який у комбінації з конкордансами ітеративів, взятими із Банку англійської мови (вибірка зроблена із використанням Інтернет у квітні 2003 р.), є репрезентативним джерелом лінгвістичної інформації, показовим з точки зору визначення і дослідження аспектуальних характеристик англійських висловлювань, встановлення їх спільних семантичних ознак та опису лінійних взаємовідношень елементів у мовленні.

16. Створена програма автоматизованого перекладу англійських ітеративних індикаторів українською мовою дозволяє, яка може бути розширений шляхом включення до нього результатів обробки корпусу ітеративних індикаторів та українських відповідників для перекладу англійських ітеративних індикаторів, що відібрані і представлені у вигляді статистичних таблиць.

Основні положення роботи викладено у таких публікаціях:

1. Біскуб І.П. До проблеми аспектуального способу дії. // Науковий Вісник ВДУ. – Луцьк: Вид-во Волин. держ. ун-ту “Вежа”. – 1998. - №3. – С. 48-51.

2. Біскуб І.П. Лексико-граматичні засоби вираження ітеративного способу дії в сучасній англійській мові // Науковий вісник ВДУ. – Луцьк: Вид-во Волин. держ. ун-ту “Вежа”. – 1999. – №3. – С. 32-34

3. Біскуб І.П. Відтворення аспектуального значення ітеративності при перекладі лексичного індикатора “never” // Зб. наук. праць першої всеукр. конф. “Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі”. – Суми: Вид-во Сум. держ. ун-ту, 1999. – С.3-6.

4. Біскуб І.П. Способи передачі аспектуального значення ітеративності лексичним індикатором “never” // Тези доповідей Міжнародної наук. конф. “Іноземна філологія на межі тисячоліть”. – Харків: Константа, 2000. – С. 22-24.

5. Біскуб І.П. Cпособи передачі аспектуального значення ітеративності лексичними індикаторами “never” та “always” // Науковий Вісник ВДУ. – Луцьк: Вид-во Волин. держ. ун-ту “Вежа”. – 2000. - №2. – С. 124-127.

6. Біскуб І.П. Часові параметри ітеративного способу дії // Науковий Вісник ВДУ. – Луцьк: Вид-во Волин. держ. ун-ту “Вежа”. – 2002. - №5. – С. 104-110.