Анотація до роботи:

Котеленець І.В. Лексико-семантична характеристика німецької терміносистеми тваринництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2002.

Дослідження присвячене вивченню закономірностей структуризації німецької терміносистеми тваринництва та проблемам функціонально-когнітивного дослідження мови у контексті прагмалінгвістичного підходу до мовного спілкування. Екстра- та інтралінгвістичні фактори впливу на розвиток термінології тваринництва, особливості системної організації тваринницької термінології та словотворча структура німецьких термінів тваринництва виявляються шляхом комплексного дослідження мови для спеціальних цілей. У роботі розглядається питання про визначення терміна як такого, його відношення до номенклатури, професійної лексики.

1. Німецькомовна термінологія тваринництва віддзеркалює, з одного боку, стан відповідної науки і сільського господарства Німеччини, яке є одним з найбільш розвинутих у світі; достатньо детально розроблена і відрізняється порівняно високою точністю і відповідністю використовуваних у ній понять. З іншого боку, вона відрізняється самобутністю, в той же час маючи лексичні запозичення, основна частина яких є лише інтернаціональними термінами, які означають, головним чином, загальнобіологічні поняття. Термінологічна система тваринництва німецької мови формувалась протягом сторіч разом із формуванням даної галузі знань. Терміносистема тваринництва складалася і продовжує поповнюватися за рахунок запозичень готових мовних одиниць з інших мов, переосмислення значення слів загальнолітературної мови та використання суфіксів та префіксів власне німецької мови.

2. Спеціальна лексика мови тваринництва – це різнорідне сполучення найменувань із таких слів: одвічно німецьких та запозичень, слів старих та нових, звичайних, загальнопобутових за походженням та вузькоспеціальних, термінів-слів складних, утворених за моделями загальнолітературного словотворення та за спеціалізованими моделями термінологічного словотворення. У плані вираження німецькі терміни тваринництва відрізняються наступними специфічними особливостями. Вони розвиваються на базі існуючих слів за допомогою словотворчих афіксів, відповідних типів словотворення, які є продуктивними способами німецького словотворення.

3. У результаті проведеного аналізу нами було виділено класи тематичних груп термінів тваринництва. Частина номінацій репрезентує багатопланові і міжтематичні зв’язки, що створює можливість входження терміна до кількох тематичних груп. Необхідно зазначити, що досліджувана терміносистема репрезентована широкими тематичними групами. Кожна з відомих тематичних груп є своєрідним ієрархічним утворенням внутрішньоспіввіднесеної системи.

4. У загальномовознавчому аспекті результати проведених досліджень виступають ще одним аргументом на користь виділення науково-технічних термінологій як відносно замкнених підсистем загальнолітературної німецької мови. Аналіз ТТНМ дає можливості визначити такі особливості її системної організації:

- Сучасна ТТНМ характеризується генетичною різнорідністю власне термінологічних елементів і тому більшою мірою відкрита для загальномовних процесів німецької мови.

- Полісемія термінів зумовлена розвитком поняття, рідше розвитком лексичного значення терміна. Перехід слова із загальновживаної лексики до термінологічної системи передбачає неповний (полісемантичний) і цілковитий (омонімічний) ступені розбіжності значень між загальновживаним словом і терміном. Внутрішньосистемна багатозначність зумовлена тим, що дефініція терміна включає лише істотні ознаки, але не всі, а тому потенційно розвиток поняття веде до появи багатозначності терміна. Внутрішньосистемна полісемія тваринницьких термінів кількісно набагато менша, ніж полісемія міжсистемна, бо з одного боку значна частина термінів тваринництва утворилася на основі загальновживаних слів, а з другого боку, до складу ТТНМ увійшло багато термінів інших наук, які спеціалізували своє значення.

- У ТТНМ знайшла своє поширення антонімія майже в усіх її проявах. Для терміносистеми тваринництва більш типовими є комплементарні терміни-антоніми, у яких сема протилежності виражає межу якоїсь якості для родового поняття в його видових варіантах.

- Переважна більшість одиниць ТТНМ словотвірно вмотивована, семантична прозорість внутрішньої форми для тваринницької номінації є факультативною ознакою, оскільки для термінів важлива не їх етимологія, а денотативне значення.

- У плані фіксації ТТНМ характеризується високим ступенем субстантивності, у функціонуванні вона реалізує можливості транскатегоріальної транспозиції: поняття тваринництва виражається всіма повнозначними частинами мови.

5. Термінологічна номінація базується на словотвірній системі німецької мови. Для ТТНМ, як і для кожної історично сформованої термінології, абсолютна гармонія між понятійним планом і планом вираження є лінгвістичною абстракцією. З огляду щодо гармонізації терміносистеми особливої та перспективної уваги заслуговують двокомпонентні структурні моделі: іменник + іменник та прикметник + іменник, які разом складають біля 70% від всіх складних двокомпонентних термінів. Найбільш продуктивними виявились суфікси: -ung, -e, -er, -ling, -tion (для іменників) та –ig, -isch, -lich (для термінів-прикметників). Префіксація є більш продуктивною для термінів-іменників та термінів-дієслів.

6. Для номенклатурних позначень майже не має значення, чому даний предмет названий так, а не по-іншому, в той час як для терміна, який прагне мати осмислену внутрішню форму, це дуже важливо.

7. Для німецької тваринницької термінології характерний високий ступінь вмотивованості термінологічних одиниць щодо власномовної основи тому, що вони утворились шляхом використання прямих номінативних значень народних слів, які в процесі становлення тваринницької термінології закріпились як терміни, не змінивши свого основного значення, отримавши лише наукове визначення (die Kuh, das Stier, das Kalb) і, відповідно, низький ступінь прозорості внутрішньої форми номінацій, які є інтернаціоналізмами, хоча протилежна мотиваційна спрямованість властива для інтернаціонального лексичного фонду термінології тваринництва, де прозорість внутрішньої форми одиниць зумовлена міжнародною термінологією і номенклатурою тваринництва.

8. Досліджуючи термінологію тваринництва німецької мови ми вирізнили вмотивованість двох рівнів: вмотивованість, що пов’язана з власномовною основою, і вмотивованість, яка викликана виникненням інтернаціоналізмів. В історичному аспекті найвищий ступінь вмотивованості щодо власномовної основи притаманний власне німецькій термінології, яка була зорієнтована на освітні потреби народу і вимагала термінів з прозорою внутрішньою формою.

9. Для внутрішньонаукових потреб вмотивованість терміна є другорядною рисою, оскільки суттєві ознаки терміна даються в його дефініції, а не в назві. Перехід термінів з інших терміносистем до тваринницької термінології супроводжується відповідним переосмисленням їх основного значення. Термінологічне значення швидше пристосовується до нових лексичних умов і приймає відповідне семантичне забарвлення. Особливість цих термінів полягає в тому, що вони функціонують у складі колишньої термінології і в складі нового лексичного поля, будучи його рівноправним членом. Існування цих термінів у новій терміносистемі обумовлюється більшою мірою їх здатністю функціонувати як самостійна лексична одиниця та служити терміноелементом у словотворчих процесах.

10. Німецька тваринницька термінологія відрізняється від інших терміносистем рядом особливостей. Перш за все вона є природно сформованою термінологією, яка віддзеркалює одну з давніх галузей господарської діяльності людини. Термінологія тваринництва тісно пов’язана з народом та його мовою, її основу складають загальновживані слова, які стали термінами, тому вона взагалі зрозуміла широкому колу людей. Вона розвивалась поступово, і її лише незначною мірою торкнулась та “словотворчість”, яка характерна для технічних областей наук.

Основний зміст дисертаційної роботи відображено у таких наукових працях:

1. Про особливості синонімів у термінології тваринництва німецької мови // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. – Чернівці, 2000. – Вип. 84. – С. 101-107.

2. Південно-німецькі діалекти та “професійна” мова Баварських фермерів (на матеріалах мови тваринництва) // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. – Чернівці, 2001. – Вип. 32. – С. 85-93.

3. Загальне про німецьку мову та про деякі особливості розповсюдження слів фермерської мови // Мовні і концептуальні картини світу. – Київ, 2001. – № 5. – С. 29-34.

4. Механізми експресивної забарвленості термінів // Вісник національного університету “Львівська політехніка”. Проблеми української термінології. – Львів, 2002. – Вип. 453. – С. 94-96.

5. Проблеми синонімії в термінології тваринництва німецької мови // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Галицького. – Львів, 1999. – Вип. 3. – С. 11-13.

6. Імпліцитність як один з видів словотворення у німецькій тваринницькій термінології // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ, Науковий світ, 2000. – С. 55-58.