У сучасному світі термінологія відіграє важливу роль у професійній комунікації людей, будучи джерелом одержання й передачі наукової інформації, а також інструментом опанування спеціальністю. Термінологія є частиною наукового апарату, дає можливість пізнати закономірності дослідницького процесу, визначити канали взаємодії з іншими елементами певної галузі науки. Виконане на матеріалі англомовної ТМТ термінології дослідження є розробкою однієї з часткових проблем залежностей між когнітивними структурами свідомості та семантикою терміна, між картиною світу носія англійської мови (спеціаліста-медика) та структурою спеціалізованого словника. Логіко-поняттєва співвіднесеність ТМТ термінів, їх взаємодія та взаємозв’язок дають змогу розглядати англійську ТМТ термінологію як цілісне термінологічне поле. Сучасне термінологічне поле “Traumatology” є об’ємною ієрархічною побудовою, що спирається на ступеневу підпорядкованість мікрополів і термінологічних гнізд, які заповнюють внутрішню структуру поля у формі гнізд – морфологічних і синтаксичних терміноутворень, об’єднаних парадигматико-синтагматичними відношеннями. Внаслідок використання тезаурусно-мереживного методу виявлено, що термінологічне поле “Traumatology” сформовано з шести мікрополів, які членуються далі на 290 термінологічних гнізд, розташованих на семи рівнях ієрархії. Найоб’ємнішими мікрополями є мікрополе 3 (Trauma – 102 термінологічних гнізда), 4 (Orthopedic deformities – 53 термінологічних гнізда) і 5 (Treatment of diseases – 66 термінологічних гнізд). Вони об’єднують вузькоспеціалізовані терміни, що номінують поняття травматології, науки, яка займається розпізнаванням та лікуванням пошкоджень і деформацій опорно-рушійного апарату. Термінологічні мікрополя й гнізда є відкритими множинностями, їх межі є проникними та рухомими, що веде до інтенсивного розширення англійської ТМТ термінології. Більшість термінологічних гнізд тезауруса (70%) утворена на ґрунті спільності плану змісту і плану вираження всієї групи ТМТ термінів, які входять у гніздо, тобто є структурно-семантичними єдностями. Зовнішня відкрита, незамкнена структура мікрополів і термінологічних гнізд свідчить про постійну міграцію термінів у межах загальномедичної термінології та взаємодію ТМТ термінології із загальновживаною лексикою. Англійська ТМТ термінологія є “симбіозом” інтернаціональних термінів, що походять від греко-латинських джерел, та англомовних термінологічних одиниць. Перші кількісно домінують над другими (88,7%). Поповнення ТМТ термінології відбувається за рахунок традиційних словотвірних засобів англійської мови (морфологічний, синтаксичний і семантичний способи) на підставі наявної спеціалізованої та загальновживаної лексики. Морфологічний спосіб характеризується підвищеною продуктивністю у формуванні англійської ТМТ термінології. Більшість афіксів, використаних у створенні ТМТ термінів, запозичено із загальних словотвірних засобів англійської мови. Характерною для ТМТ термінів є спеціалізація значення цих афіксів. Так, для вказівки на патологічні й фізіологічні процеси, що проходять в організмі, використовуються афікси dis-, -ion, -ure, -ment,-ism, а також специфічні для медичної термінології морфеми –itis, -osis, -oma, сукупність яких формує терміносистему способом афіксації. Тенденція до семантичної спеціалізації афіксів у медичній термінології значно полегшує розуміння термінів спеціалістами. Композити й термінологічні словосполучення є продуктивними способами утворення англійських ТМТ термінів, за допомогою яких уточнюються й видозмінюються вже наявні терміни для точнішого й повнішого вираження нових наукових понять. При появі ТМТ термінів спостерігається тенденція до формування полілексемних термінів на підставі гіперонімів вищих і середніх рівнів ієрархії. Завдяки комбінуванню вже існуючих ТМТ термінів у складі новостворених термінологічних стійких сполучень підтримується єдність мовної та поняттєвої системності ТМТ термінів. Серед словотвірних моделей англійських ТМТ термінів традиційне місце відведено композиції, що є наслідком впливу системи грецької мови. Терміни-композити, створені на підставі елементів грецького й латинського походження інтернаціонального характеру відображають як специфічність аналізованої терміносистеми, так і зв’язок травматології з “сусідніми” галузями медицини. Використання семантично однозначних терміноелементів у формуванні коротких, але високоінформативних ТМТ термінів забезпечує їх (термінів) швидку запам’ятовуваність і сприяє легкому дешифруванню відповідних термінів. Греко-латинські утворення складають усталене інтернаціональне ядро вузькоспеціалізованих ТМТ термінів. Семантичний спосіб породження англомовних ТМТ термінів на сучасному етапі розвитку терміносистеми є непродуктивним. Проте аналіз прототипних моделей семантичної деривації в досліджуваній термінології є важливим елементом вивчення ТМТ термінів у когнітивному аспекті, тому що прототипні моделі перенесення значення дають уяву про асоціації, що виникають у спеціаліста (носія англійської мови) у зв’язку з тим або іншим травматологічним поняттям. Ці моделі експлікують сценарії/фрейми, які, на його думку, нерозривно пов’язані з тим чи іншим науковим концептом, вираженим відповідною лексичною одиницею. Серед прототипних механізмів семантичної деривації, які діють в англомовній ТМТ термінології, виявлено перенос на спеціалізований медичний феномен значення зі світу тварин та рослин, світу неживої природи, людського організму, побуту, спорту. Дослідження англомовної ТМТ термінології в різні хронологічні періоди показало залежність її формування не лише від розвитку травматологічної науки, але й від розвитку національної англійської мови. Етапи формування ТМТ термінів є своєрідним мовознавчим документом, що відображає еволюційний характер наукових (теоретичних і практичних) знань та лікарської практики. Процес утворення англійської ТМТ термінології найбільш інтенсивно проходив у XVIII-XX ст. і містив як пряме запозичення на основі калькування, так і непряме через мову-посередницю (французька мова), причому залучення запозичених термінів у словотвірні процеси досліджуваної термінології відбувалося після певного періоду часу. Запозичені терміни греко-латинського походження мають інтернаціональний характер і номінують функціональні порушення опорно-рушійного апарату, а також методи їх лікування й обстеження. Специфічною особливістю англомовної ТМТ термінології є переважна однозначність їх лексичного складу. Водночас незначна кількість загальнонаукових термінів, що функціонують у досліджуваній термінології, зумовлює міжгалузеву омонімію. В генетичному відношенні терміни класичної генези тяжіють до моносемії, а питомі англійські терміни – до полісемії. В англомовній ТМТ термінології зафіксовано наявність внутрішньосистемних термінів-синонімів (дублетів). Їх появу викликано наявністю різних джерел формування терміноодиниць та можливістю структурного варіювання плану вираження ТМТ терміна (одночасне співіснування однослівного терміна, терміносполучення, у тому числі епонімного терміна, а також повної й короткої форми терміноодиниці). Найбільша кількість термінів-дублетів номінує поняття порушень функції опорно-рушійного апарату і методи їх лікування. В англійській ТМТ термінології виявлено також антонімічні відношення, що спричинені екстралінгвальними факторами, а саме реальним існуванням опозитивних наукових понять, базованих на симетричному протиставленні анатомічних об’єктів у просторі. У побудові англомовної ТМТ термінології антоніми відіграють роль своєрідного кістяка, оскільки за допомогою “анатомічного мапування” визначаються крайні точки термінологічних гнізд та полів. На словотвірному рівні антонімічність досягається опозицією афіксів ad- ab-, hyper- hypo-, extra- intra-, syn- poly-, under- over-. На лексичному рівні найчастішими опозиціями є терміносполучення, які містять upper lower, short long, primary secondary, proximal distal, anterior posterior etc. Більшість термінологічних антонімів номінує порушення функціонування кістяково-м’язової системи. У художній літературі ТМТ термінологія функціонує при зображенні двох мовленнєвих ситуацій: “лікар лікар”, “лікар пацієнт”, де англомовні ТМТ терміни вживаються в їх прямому значенні та слугують створенню в читача враження реалістичності оповіді. Образно-переосмислене використання термінів не характеризується особливою поширеністю і зустрічається, насамперед, у текстах поетичного жанру. Англомовна ТМТ термінологія має своїх “двійників”, що функціонують у неформальному медичному дискурсі. Це професіоналізми-жаргонізми, яким притаманне знижене експресивне забарвлення, іноді з вульгарним відтінком, що веде до створення проміжної зони між власне ТМТ термінами, загальномедичними термінами та медичним соціолектом, у межах якого відбувається поєднання розмовної форми (плану вираження) зі спеціалізованим змістом поняття. Використання даних одиниць у неофіційному професійному спілкуванні є засобом емоційно-психологічної розрядки, необхідної медичним працівникам, особливо медикам-травматологам, які через специфіку своєї роботи (емоціогенність ситуацій, дефіцит часу, вага відповідальності тощо) часто піддаються стресовому навантаженню. Завершуючи дослідження англійської ТМТ термінології, констатуємо, що вона є відкритою, рухомою системою, здатною до розвитку як у плані вираження, так і у плані змісту, системою, що пов’язана з формуванням нового наукового апарату в галузі травматології (розробка і впровадження у практику нових консервативних та оперативних методів лікування пошкоджень опорно-рушійного апарату). Перспективним видається подальше застосування тезаурусно-мереживного методу при розгляді моделювання термінологічної лексики наразі не описаних наукових галузей, а також у використанні автоматизованих комп’ютерних програм, що передбачають оптимальний вибір мовних форм для вираження наукових понять. В кінцевому результаті це дасть змогу в майбутньому автоматизувати процес утворення та впровадження нових термінів. |