Анотація до роботи:

Рудь О.І. Лептоспіроз собак (епізоотологічний моніторинг, вдосконалення засобів лікування та профілактики). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено вдосконаленню існуючих методів діагностики, лікування та специфічної профілактики лептоспірозу домашніх тварин. Вперше в Україні проведено епізоотологічні дослідження щодо лептоспірозу собак. Визначено розповсюдженість основних сероварів збудника лептоспірозу.

Встановлено характерні для жовтушної та безжовтушної форм лептоспірозу зміни біохімічних показників крові, що здатні суттєво покращити систему диференційної діагностики та прогнозування перебігу захворювання.

Визначено антитіла до шести основних сероварів лептоспір у сироватках крові котів. Доведено можливість захворювання та лептоспіроносійства у котів.

У роботі розглянуто та описано серії дослідів з визначенням оптимальних схем лікування з використанням сучасних антибіотиків та інших ветеринарних препаратів. Розроблені спеціальні комплекси патогенетичних препаратів з урахуванням їх сумісності. Вивчено та запропоновано до застосування ряд медичних препаратів для комплексного лікування лептоспірозу собак, а також дієтичне харчування.

Проведено порівняльне вивчення сучасних полівалентних протилептоспірозних вакцин, а також доведено необхідність проведення щеплень двічі на рік.

Вивчено рівень поствакцинальних антитіл після щеплення собак розробленими в ІВМ УААН моновалентними вакцинами, тобто проведена їх апробація на практиці. Дані вакцини рекомендовано застосовувати як допоміжні у тих регіонах, де превалює певний серовар збудника лептоспірозу.

1. Вивчено розповсюдженість типових (L.canicola і L.icterohaemorrhagiae), та доведено етіологічну роль нетипових для регіону м. Києва збудників (L. pomona, L. grippothyphosa, L. polonica, L. kabura) у захворюваності собак на лептоспіроз; встановлено розвиток лейкоцитозу та лімфопенії на фоні гепато-ренального синдрому у хворих тварин; доведено клінічну ефективність застосування комплексних регідратантів, гепато- та нефропротекторів поряд із двофазною антибіотикотерапією із використанням лептоспіроцидних та лептоспіростатичних препаратів. Застосування моновалентних протилептоспірозних вакцин виробництва ІВМ зумовлює виразну антитілопродукцію, що дозволяє рекомендувати їх до загальної схеми вакцинації з одночасним щепленням собак кількома вакцинами проти лептоспірозу.

2. Протягом 2002 – 2003 років у м. Києві виявлено зростання частоти одночасного ураження собак сероварами L.canicola і L.icterohaemorrhagiae, а також нетиповими для даного регіону збудниками - L. pomona, L. grippothyphosa, L. polonica, L. kabura.

3. В досліджуваних сироватках крові котів виявлено антитіла до 6 сероварів лептоспір (L. tarassovi, L. pomona, L.canicola, L.icterohaemorrhagiae, L. bratislava, L. grippothyphosa), встановлено чітку відповідність збудників, які зумовлюють лептоспіроносійство у котів, і тих, що викликають захворювання на лептоспіроз у тварин даного господарства, що вказує на можливу роль котів у розповсюдженні лептоспір серед домашніх тварин.

4. Виявлено розвиток характерних змін гематологічних (лімфопенія, лейкоцитоз, анемія) та біохімічних показників крові (підвищення вмісту АЛТ, АСТ та кількості сечовини і креатинину) у собак, хворих на лептоспіроз. Відзначено виразні розходження у біохімічній картині крові при ураженні різними сероварами лептоспір.

5. Застосування однієї із двохфазних схем антибіотикотерапії: депоміцин і доксициклін, фармазин-50 і доксициклін або цефтриаксон і доксициклін забезпечує практичне одужання 96,7 – 98,2 % хворих собак за відсутності побічних ефектів та рецидивів захворювання.

6. Комбіноване застосування препаратів патогенетичної терапії (ессенціале-Н, тіотриозоліну, глутаргіну, контрикалу, леспенефрилу, реосорбілакту та дексазону) суттєво покращує клінічний стан хворих собак та прискорює процес одужання.

7. Використання спеціальних кормів Royal Canine Hepatic та Royal Canine Renal оптимізує перебіг реабілітаційного періоду та попереджує розвиток віддалених ускладнень у собак, хворих на лептоспіроз.

8. Застосування протилептоспірозних вакцин Hexadog, Nobivac та Duramun Max 4L забезпечує більш високі поствакцинальні рівні антитіл, за умов щеплення собак двічі на рік із кратністю 1раз на 6 місяців, порівняно з іншими вакцинами.

9. Виразна індукція антитілоутворення у собак моновалентними вакцинами виробництва ІВМ УААН проти сероварів L. polonica, L. tarassovi, L. kabura та L. bratislava дозволяє рекомендувати їх як додаткові до загальної схеми вакцинації з одночасним щепленням собак кількома вакцинами проти лептоспірозу.

Публікації автора:

1. Рудь О.І. Вивчення дії катозалу на рівень антитіл і гематологічні показники у собак, хворих на лептоспіроз // Ветеринарна медицина України.- 2000.- № 6. – С.14 – 15.

2. Рудь О.І. Дослідження котів на лептоспіроз та їх гематологічні зміни при позитивній реакції // Науковий вісник НАУ, Вип. 55.- 2002.- С.246 – 249.

3. Рудь О.І. Моніторинг поствакцинальних антитіл, визначення оптимальної схеми вакцинації проти лептоспірозу собак в Україні // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії.- 2003.- Том 2 (21).- С. 199 – 201.

4. Нтахоншикира Ш., Рудь О.И., Марунчин А.А. Результаты исследований сыворотки крови вакцинированных собак, собак питомника «Общества защиты животных» и черепах Киевского зоопарка на лептоспироз // Проблеми обслуговування дрібних домашніх тварин: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції, Київ, НАУ, 1999р.- С. 67 - 70. (Дисертант здійснила дослідження та аналіз отриманих результатів).

5. Рудь О.І., Таран Т.В. Сучасні аспекти діагностики лептоспірозу собак // Науковий вісник НАУ, Вип. 78.- 2004.- С.170 – 173.