Анотація до роботи:

Фетісова В.В. Лікарський контроль при відновних фізичних тренуваннях висококваліфікованих плавців після гострих респіраторних захворювань. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.24 – лікувальна фізкультура та спортивна медицина. –Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2008.

Дисертація присвячена обґрунтуванню, розробці методики відновних велоергометричних тренувань висококваліфікованих плавців з урахуванням їх індивідуальної толерантності до фізичного навантаження для прискорення фізичної та спортивної реабілітації після гострих респіраторних захворювань.

Вивчено вплив гострих респіраторних захворювань на функціональний стан і рухові можливості висококваліфікованих плавців з порівнянням за віком, статтю і спортивною кваліфікацією. На підставі досліджень морфофункціональних показників, толерантності до фізичного навантаження, аеробної продуктивності, стану зовнішнього дихання, стійкості до гіпоксії та біоелектричної активності серця, а також лікарсько-педагогічних спостережень розроблена та застосована нова методика велоергометричних тренувань з урахуванням індивідуальної толерантності до фізичного навантаження висококваліфікованих плавців, які перенесли гострі респіраторні захворювання, на ранніх строках після медичного допуску до тренувань.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі скорочення строків фізичної та спортивної реабілітації в спортсменів-плавців високої кваліфікації, які перенесли ГРЗ, шляхом застосування відновних ВЕТ з урахуванням індивідуальної толерантності до фізичного навантаження.

1. Захворюваність на ГРЗ плавців, які мають спортивну кваліфікацію від першого спортивного розряду до майстрів спорту міжнародного класу, за даними диспансеризації, протягом останнього десятиліття щорічно становить 251-266 випадків захворювань на 100 плавців з середньою кількістю випадків у різні роки 2,5-2,7 на одного плавця, що обґрунтовує необхідність їх диференційованої фізичної і спортивної реабілітації та додаткових лікарських обстежень.

2. Рівень фізичного стану, визначений за морфофункціональними показниками у плавців відразу після медичного допуску до тренувань після ГРЗ, за кількісною оцінкою нижче середнього. Складаючи в молодшій віковій групі 6,65±0,30 балів, у середній – 7,94±0,80, у старшій – 11,17±0,74, у чоловіків – 6,66±0,36, у жінок – 8,62±0,48, у майстрів спорту міжнародного класу та майстрів спорту – 9,67±0,59, у кандидатів у майстри спорту та спортсменів І розряду – 6,85±0,32 балів, він достовірно вище в старшій віковій групі (p<0,01-0,001), у жінок (p<0,01) та у плавців більш високої спортивної кваліфікації (p<0,001).

3. Толерантність до фізичного навантаження, визначена за максимальним велоергометричним тестом Наваккі, у 18±4% плавців, які отримали допуск до тренувань після ГРЗ, оцінюється як висока, у 30±5% – як добра, у 35±5% – як задовільна, а у 16±4% спортсменів – як низька. Відносно маси тіла вона не має статистично достовірної різниці в залежності від віку (p>0,05), за низькою, доброю та високою оцінками достовірно не відрізняється за статтю (p>0,05), за задовільною – переважає в жінок (p<0,05) та не має статистично достовірної різниці за низькою, задовільною та високою оцінками при порівнянні за спортивною кваліфікацією плавців (p<0,05), але за доброю оцінкою частіше відмічається у менш кваліфікованих спортсменів (у 35±6% проти 14±8%; p<0,05).

4. Аеробну продуктивність організму плавців, які перенесли ГРЗ і були допущені до тренувань, характеризують середні абсолютні значення МСК 2,91±0,06 л/хв¹, а відносно маси тіла – 53,08±0,61 мл/хв¹/кг, що суттєво перевищує “безпечний рівень” фізичного (соматичного) здоров’я. Відносні показники не мали достовірної різниці за віком, статтю та спортивною кваліфікацією обстежених плавців (p>0,05).

5. Функції зовнішнього дихання у плавців, допущених до тренувань після ГРЗ, перебувають в межах належних величин за винятком показника РОвид, який у чоловіків 77,2±3,74% та 82,55±5,17% у жінок. Відносні показники МВЛ та ОФВ1 більш високі у жінок (відповідно p<0,01 та p<0,05). При порівнянні з нормою має місце помірне та значне зниження показників РОвид та МВЛ. Спірографічні показники помірного та значного зниження від норми за статтю не мають статистично достовірної різниці, окрім МВЛ, помірне зниження якого частіше реєструється у спортсменів чоловічої статі (p<0,01). Результати порівнянь з урахуванням віку та спортивної кваліфікації плавців статистично недостовірні (p>0,05). Стійкість до гіпоксії за індексом Дінейка в молодшій віковій групі у порівнянні з іншими достовірно вище (p<0,01), інспіраторна гіпоксична проба у чоловіків краща за жінок (p<0,01), а залежність стійкості до гіпоксії від спортивної кваліфікації плавців не прослідковується (p>0,05).

6. ЕКГ-відхилення від норми виявляються у 62±5% спортсменів. З цього числа порушення ритму зареєстровані у 21±5%, порушення провідності – у 34±6%, а порушення процесів реполяризації – у 38±6% плавців. СРРШ був на 41±6% ЕКГ. При аналізі в залежності від статі у плавчих частіше спостерігаються лише ознаки метаболічної кардіоміопатії фізичної перенапруги (p<0,05), а в залежності від віку та спортивної кваліфікації не було статистично достовірної різниці за відхиленнями ЕКГ від норми (p>0,05).

7. У порівнянні з традиційною методикою про переваги розробленої, апробованої та впровадженої методики відновних ВЕТ з урахуванням індивідуальної толерантності до фізичного навантаження, як додаткових до тренувального процесу з плавання, свідчить позитивна динаміка:

– таких функціональних показників фізичного стану як “подвійний добуток” (p<0,01), час відновлення ЧСС після 20 присідань за 30 с (p<0,001) та загальної бальної оцінки за морфофункціональними показниками (p<0,001), чого не було в контрольній групі за усіма показниками (p>0,05);

толерантності за показником відносної маси тіла потужності фізичного навантаження при максимальному тесті Наваккі (з 3,96±0,07 при первинному обстеженні до 4,63±0,03 Вт/кг при повторному, p<0,001), а в контрольній групі – з 4,09±0,07 до 4,15±0,07 Вт/кг, p>0,05;

аеробної продуктивності організму за здатністю до МСК (з 52,16±0,93 до 59,17±0,62 мл/хв¹/кг, p<0,001) при відповідних змінах у контрольній групі з 53,98±0,96 до 54,68±0,96 мл/хв¹/кг, p>0,05;

значно зниженого від норми, важливого для плавців, спірографічного показника РОвид (з 29±8% до 6±5% плавців, p<0,05), тоді як у контрольній групі різниця за усіма показниками була недостовірною (p>0,05);

стійкості до гіпоксії за інспіраторною дихальною паузою (з 76,72±2,66 с до 90,80±2,50 с, p<0,001), та індексом Дінейка (з 1,06±0,04 до 0,82±0,03 ум. од., p<0,001) в протилежність контрольній групі, де достовірної позитивної динаміки не визначено (p>0,05);

ЕКГ з первинними патологічними змінами 2-х та більше показників (зменшення з 24±6% до 6±4%, p<0,05) та з порушеннями процесів реполяризації (зменшення з 30±7% до 9±4%, p<0,05) без позитивних змін усіх ЕКГ-ознак у контрольній групі (p>0,05).

8. Терміни спортивної реабілітації плавців, які перенесли ГРЗ і приступили до тренувань, більш короткі при застосуванні розробленої інноваційної методики у порівнянні з традиційною:

– реадаптація до плавальних навантажень на витривалість була прискореною (p<0,001) і тривала 15,91±0,43 днів в порівнянні з контрольною групою (19,68±0,59 днів);

– строки готовності до участі в змаганнях у спортсменів основної групи були коротшими (22,96±0,43 днів; p<0,001);

– рівень своїх найкращих спортивних результатів відновили протягом двох місяців 68±7% плавців основної групи, тоді як в контрольній групі цього рівня досягли лише 36±7% спортсменів (p<0,01).

Публікації автора:

1. Клапчук В. В. Обґрунтування методики відновлювальних тренувань на велоергометрі висококваліфікованих плавців після гострих респіраторних захворювань / В. В. Клапчук, В. В. Фетісова // Медичні перспективи. – 2005. – Том Х/1. – С. 95-99. (Дисертантом особисто проведено обґрунтування і розроблена методика велоергометричних тренувань, бібліографічний пошук, а також усі наведені результати досліджень).

2. Фетісова В. В. Функціональний стан дихальної системи висококваліфікованих плавців після перенесених гострих респіраторних захворювань / В. В. Фетісова // Медичні перспективи. – 2007. – Том ХІІ/2. – С. 107-113.

3. Фетісова В. В. Ефективність диференційованих фізичних тренувань спортсменів-плавців високої кваліфікації після перенесених гострих респіраторних захворювань за даними навантажувального тестування / В. В. Фетісова // Запорожский медицинский журнал. – 2007. – № 5 (44). – С. 35-39.

4. Фетісова В. В. Динаміка морфофункціональних показників фізичного стану висококваліфікованих плавців при відновних фізичних тренуваннях після перенесених гострих респіраторних захворювань / В. В. Фетісова // Запорожский медицинский журнал. – 2008. – № 1 (46). – С. 48-50.

5. Фетісова В. В. Характеристика електрокардіографічних змін спортсменів-плавців високої кваліфікації після перенесених гострих респіраторних захворювань / В. В. Фетісова // Актуальні питання медичної науки та практики. – Запоріжжя, 2005. – Вип. 68/2. – С. 369-374.

6. Фетісова В. В. Фізична роботоспроможність висококваліфікованих плавців після перенесених гострих респіраторних захворювань / В. В. Фетісова // Актуальні питання медичної науки та практики. – Запоріжжя, 2007. – Вип. 71/1. – С. 290-300.

7. Фетісова В. В. Особливості перебігу гострих респіраторних вірусних інфекцій у плавців // Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології: Мат. Х Ювілейної міжнародної науково-практичної конференції. – Одеса: Медичний університет, 2004. – C. 144-146.

8. Фетисова В. В. Двигательный режим пловцов в период острых респираторных вирусных инфекций // Актуальные проблемы физической реабилитации и адаптивной физической культуры для разных групп населения: Мат. І Международной научно-практической конференции. – Харьков: ХГАФК, 2004. – С. 65-67.

9. Фетисова В. В. К вопросу о возникновении синдрома ранней реполяризации желудочков сердца у спортсменов // Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології: Мат. ХІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Одеса: Медичний університет, 2005. – С. 213-214.

10. Фетісова В. В. Методичні особливості фізичної реабілітації висококваліфікованих плавців після гострих респіраторних захворювань / В. В. Фетісова, В. В. Клапчук // Спортивний вісник Придніпров’я. – 2008. – № 2. – С. 10-13. (Дисертантом особисто складено план статті, проведено бібліографічний пошук, а також усі наведені результати досліджень).