Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05 — фармакологія. — Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена вивченню пародонтопротекторної дії мазі альтанової при лікуванні запально-дистрофічних захворювань пародонта. Встановлено, що мазь альтанова 2%, яку застосовували у вигляді лікувальної пов’язки на ясна щурів на моделях спонтанного і травматичного пародонтиту, ліквідує симптоми запалення, зменшує деструктивні процеси в пародонті (обмежує активацію колагенолізу і деполімеризацію глікопротеїнів, зменшує наявність пародонтальних кишень, рухливість зубів і резорбцію альвеолярного відростка), нормалізує показники мінерального обміну в нижньощелепних кістках, гальмує процеси перекисного окиснення ліпідів, активує антиоксидантний захист та неспецифічну резистентність, підсилює репаративну регенерацію травмованих тканин пародонта. Мазь альтанова 2% за умов експерименту проявляє більший терапевтичний ефект на тканини пародонта, ніж референтний препарат — мазь метилурацилова 10%. Показано, що лікувальна ефективність мазі альтанової 2% у щурів із спонтанним пародонтитом підсилюється при її застосуванні разом з таблетками альтану (per os, 1 мг/кг). Лікувальна дія мазі альтанової на тканини пародонта позитивно відбивається на загальному стані тварин з експериментальним пародонтитом.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що визначається експериментальним обґрунтуванням доцільності використання мазі альтанової 2% в якості пародонтопротекторного препарату при запально-дистрофічних захворюваннях тканин пародонта.
1. У білих щурів із спонтанним пародонтитом мазь альтанова 2% при щоденному нанесенні на ясна протягом 5-ти діб справляє пародонтопротекторну дію: зникають симптоми запалення ясен (набряк, гіперемія) та підвищується активність СОД у м’яких тканинах пародонта в 2,7 рази (р<0,05). За цими показниками мазь альтанова 2% не поступається референс-препарату мазі метилурациловій 10% та переважає його ефект за здатністю вірогідно знижувати коефіцієнт оголення коренів перших молярів (на 14%) і зменшувати кількість тварин з рухливістю зубів (на 19%) порівняно з контролем.
Лікувальна ефективність мазі альтанової при спонтанному пародонтиті підсилюється при збільшенні терміну її застосування до 10-ти діб: знижується загальна колагенолітична активність і вміст нейрамінової кислоти в м’яких тканинах пародонта на 18% і 38% та в сироватці крові — на 17% і 24%, відповідно, (р<0,05), гальмується індуковане накопичення ТБКАП у м’яких тканинах пародонта в 1,5 рази за одночасного зростання активності каталази в 1,3 рази (р<0,05) та зменшується кількість тварин з пародонтальними кишенями і рухливістю зубів на 30% і 22%, відповідно, порівняно з показниками щурів контрольної групи.
2. Мазь альтанова 2% при місцевому використанні щоденно протягом 5-ти діб у білих щурів після одноразової дії травмуючого фактора за протизапальною активністю перевищує референтний препарат мазь метилурацилову 10% (швидше зникають набряк і гіперемія ясен, пародонтальні кишені) та подібно останній корегує показники прооксидантно-антиоксидантного стану в м’яких тканинах пародонта (вірогідно зростає активність каталази на 10% та знижується вміст ТБКАП на 25% порівняно з контролем).
3. Застосування мазі альтанової 2% щоденно протягом 10-ти діб у щурів після тривалої дії травмуючого фактора сприяє покращенню показників клінічного стану тканин пародонта — зникають симптоми запалення, що підтверджується змінами показників цитоморфометрії відбитків з ясен. Препарат пригнічує процеси катаболізму біополімерів сполучної тканини (знижується загальна колагенолітична активність і вміст нейрамінової кислоти в м’яких тканинах пародонта на 11% і 32%, відповідно, р<0,05 та в сироватці крові — на 10% і 17%, відповідно, р<0,05, рівень вільного оксипроліну в сироватці крові на 22%, р<0,05). Мазь альтанова 2% підсилює репаративні процеси (підвищується вміст загального білку і РНК у м’яких тканинах пародонта в 1,3 і 1,2 рази, відповідно, р<0,05), підвищує мінералізацію травмованих тканин, модифікує прооксидантно-антиоксидантий стан (зростає активність каталази в м’яких тканинах пародонта в 1,5 рази, р<0,05 та знижується рівень дієнових кон’югатів і активність церулоплазміну в сироватці крові на 11% і 31%, відповідно, р<0,05) та нормалізує неспецифічну резистентність організму (обмежує зростання активності лізоциму в тканинах пародонта і сироватці крові на 23% та 20%, відповідно, р<0,05 та знижує показник НСТ-тесту в 1,7 рази, р<0,05). За цих умов мазь альтанова 2% покращує загальний стан тварин, що виявляється в збільшенні приросту маси тіла щурів в 1,7 рази та нормалізації показників периферичної крові.
4. Комплексне лікування спонтанного пародонтиту (таблетки альтану, 1 мг/кг, всередину і мазь альтанова 2% на ясна у вигляді пов’язки) один раз на добу протягом 10-ти діб є більш ефективним порівняно із застосуванням тільки мазі альтанової. Це виявляється зменшенням кількості тварин з пародонтальними кишенями та рухливістю зубів у 1,4 і 1,3 рази, відповідно, та вірогідним зростанням активності каталази в м’яких тканинах пародонта на 23% щодо таких показників при монотерапії маззю. Про переваги комплексного застосування препаратів свідчать вірогідне підвищення резистентності мембран еритроцитів до спонтанного гемолізу на 39%, активності СОД у крові на 56% і неспецифічної резистентності організму (зростає активність лізоциму в тканинах пародонта і сироватці крові в 1,7 і 1,6 рази, відповідно, р<0,05), а також обмеження резорбції альвеолярного відростка (знижується коефіцієнт оголення коренів всіх трьох молярів на 14%, 17% і 13%, відповідно, р<0,05) і активація його мінералізації щодо показників щурів із спонтанним пародонтитом. За цих умов спостерігається зниження частоти і множинності виразкових уражень шлунку та відновлення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в печінці.
5. Механізм дії мазі альтанової 2% при експериментальному пародонтиті обумовлений її здатністю пригнічувати колагеноліз і деполімеризацію глікопротеїнів, активізувати ремоделювання альвеолярної кістки і репаративні процеси в тканинах пародонта та наявністю у препарату антиоксидантних, мембраностабілізуючих і протизапальних властивостей.
Публікації автора:
Захисна дія альтанової мазі при травматичному пошкодженні тканин пародонту / С.Ю. Бурдейна, Т.О. Дев’яткіна, Р.В. Луценко, Л.Г. Ніколенко // Вісник Вінницького держаного медичного університету. — 2001. — №5(1). — С. 9-11. (Особистий внесок: моделювання травматичного ушкодження тканин пародонта, біохімічні дослідження пародонта, підбір літературних джерел).
Чечотіна С.Ю., Дев’яткіна Т.О. Корекція спонтанного пародонтиту альтановою маззю в комбінації з застосуванням альтану досередини // Ліки. — 2003. — №3–4. — С.68-72. (Особистий внесок: виконання експерименту, біохімічних досліджень, математична обробка матеріалу, написання статті).
Чечотіна С.Ю. Експериментальне дослідження резорбтивної дії мазі альтанової в щурів з травматичним пародонтитом // Укр. стоматол. альманах. — 2005. — №4. — С.17-20.
Чечотіна С.Ю., Дев’яткіна Т.О. Лікувальна дія мазі альтанової при моделюванні травматичного пародонтиту // Ліки. — 2005. — №1–2. — С.63-67. (Особистий внесок: виконання експерименту, біохімічних досліджень, математико-статистична обробка матеріалу, підготовка статті до друку).
Чечотіна С.Ю., Дев’яткіна Т.О., Литовченко І.Ю. Стан мінерального обміну кісткової тканин пародонта щурів із спонтанним пародонтитом на фоні комбінованого лікування альтановою маззю і альтаном // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. — Харьков: ХГМУ, 2003. — Вып.6. — С.62–64. (Особистий внесок: виконання експерименту, біохімічних досліджень, математична обробка матеріалу, написання статті).
Дослідження активності лізоциму при застосуванні альтанової мазі на моделях експериментального пародонтиту / С.Ю. Чечотіна, В.М. Христюк, Н.В. Гавриш, О.О. Кобець, А.І. Слуцька, Н.О. Кошлач // Мат. Всеукраїнської наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених "Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології". — Донецьк, 2003. — С.160.
Дев’яткіна Т.О., Чечотіна С.Ю., Литовченко І.Ю. Перспективи застосування нових вітчизняних препаратів альтанової мазі і альтану в стоматології // Тез. доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. "Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія". — Харків, 2003. — Ч. ІІ. — С.66.
Чечотіна С.Ю. Ефективність мазі альтанової при моделюванні травматичного пародонтиту // Мат. Всеукраинской науч.-практ. конф. с международным участием "Лекарства — человеку". — Харьков, 2004. — С.251–254.
Вплив альтанової мазі і альтану на процеси перекисного окиснення ліпідів в різних тканинах і органах шлунково-кишкового тракту при спонтанному пародонтиті / Т.О. Дев’яткіна, С.Ю. Чечотіна, Е.Г. Колот, В.М. Христюк, І.Ю. Литовченко // Мат. Всеукраїнської наук.-практ. конф. "Нові вітчизняні розробки лікарських засобів для гастроентерології". — Харків, 2004. — С.20–22.
Показники крові у щурів з травматичним пародонтитом і його лікуванні альтановою маззю / С.Ю. Чечотіна, Т.О. Дев’яткіна, І.Ю. Литовченко, В.М. Христюк // Мат. IV Української наук.-практ. конф. з міжнародною участю з клінічної фармакології "Актуальні питання фармакології". — Вінниця, 2004. — Ч.ІІ. — С.159–160.
Литовченко І.Ю., Чечотіна С.Ю., Дев’яткіна Т.О. Лікувальний ефект комбінованого застосування мазі альтанової та альтану при спонтанному пародонтиті у щурів (морфологічне дослідження) // Мат. ІІ (IX) з’їзду асоціації стоматологів України "Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології". — К., 2004. — С.237–238.
Чечотіна С.Ю. Вплив мазі альтанової на показники мінерального обміну кісткової тканини пародонта щурів при його травматичному ушкодженні // Мат. VI Національного з’їзду фармацевтів України "Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України". — Харків, 2005. — С.641.
