Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Фармакологія


Рябушко Микола Миколайович. Лікувально-профілактична ефективність природного сорбенту та антиоксидантів при тривалому надходженні в організм фторидів (експериментально- клінічне дослідження): Дис... канд. мед. наук: 14.03.05 / Українська медична стоматологічна академія МОЗ України. - Полтава, 2002. - 155арк. - Бібліогр.: арк. 125-155.



Анотація до роботи:

Рябушко М.М. Лікувально-профілактична ефективність природного сорбенту та антиоксидантів при тривалому надходженні в організм фторидів (експериментально-клінічне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. – Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена експериментальному вибору та клінічному дослідженню фармакологічних засобів для корекції кардіогемодинамічних і метаболічних порушень викликаних фторидами.

Проведені дослідження показали, що тривалий контакт з неорганічними фтормісткими сполуками характеризується патологічними змінами мінерального обміну, гемодинаміки і скорочувальної здатності серця на фоні активації процесів вільнорадикального перекисного окислення ліпідів та зниження рівня основних компонентів системи антиоксидантного захисту. Доведена залежність глибини порушень від тривалості контакту з фторидами.

В експериментальних умовах проведене фармакологічне вивчення лікувально-профілактичних властивостей комплексу антиоксидантів (-токоферолу ацетат, кверцетин, аскорбінова кислота) та яблучного пектину при їх ізольованому та комбінованому застосуванні. Доведена максимальна ефективність комбінованого застосування пектину та комплексу антиоксидантів для попередження кардіогемодинамічних і метаболічних порушень викликаних тривалим впливом фторидів. На основі результатів експерименту проведене клінічне дослідження протекторних властивостей комплексу антиоксидантів та пектину у робітників, які тривалий час контактують з фторидами, і доведена максимальна лікувально-профілактична доцільність при їх комбінованому застосуванні. Розроблений спосіб профілактики серцево-судинних ускладнень при хронічному контакті з неорганічними сполуками фтору.

  1. В дисертації приведено теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення наукової задачі, яка визначається експериментально-клінічним обґрунтуванням доцільності та ефективності фармакологічної профілактики кардіогемодинамічних і метаболічних порушень, викликаних тривалим контактом із фторидами, призначенням природного сорбенту (яблучний пектин) та комплексу антиоксидантів (аскорбінова кислота, кверцетин, -токоферолу ацетат), що супроводжується пригніченням активності процесів вільнорадикального перекисного окислення ліпідів та відновленням системи антиоксидантного захисту організму.

  2. В умовах хронічної фтористої інтоксикації (NaF – 0,025 г/кг маси тіла на протязі 50 днів) у кролів порушується регіонарний кровообіг внаслідок погіршення еластичності судинної стінки і зниження скорочувальної сили лівого шлуночка серця – зменшились час поширення пульсової хвилі (p<0,001), реографічний індекс (p<0,001), коефіцієнт еластичності судин (p<0,001), збільшився індекс периферичного опору судин (p<0,01). Ці зміни обумовлені впливом продуктів вільнорадикального перекисного окислення ліпідів та підтверджені наявністю тісного кореляційного зв'язку між реографічним індексом і рівнем продуктів аутоокислення – ацилгідроперекисів (r=–0,71) та активністю антиоксидантних ферментів: супероксиддисмутази і каталази (відповідно: r=+0,67, r=+0,74).

  3. При експериментальній фтористій інтоксикації введення пектину (per os, 0,3 г/кг маси на протязі 50 діб) зменшує порушення центральної і периферичної гемодинаміки, знижує екскрецію фтору із сечею (p<0,05). Комплекс антиоксидантів (аскорбінова кислота в добовій дозі 0,02 г/кг маси, кверцетин у добовій дозі 0,02 г/кг маси, і -токоферолу ацетат у добовій дозі 0,01 г/кг маси) проявляє протекторний вплив у відношенні рівня вільнорадикального перекисного окислення ліпідів – зменшився рівень ацилгідроперекисів (p<0,001) і ТБК-реактантів (p<0,01). Комбіноване застосування пектину і антиоксидантів через 50 діб приводить до норми більшість показників кардіогемодинаміки та метаболізму.

  4. У осіб, що контактують із фторидами за виробничих умов, виникають порушення центральної і периферичної гемодинаміки – зменшуються час поширення пульсової хвилі (p<0,001), реографічний індекс (p<0,001), зростає індекс периферичного опору (p<0,05) та період напруження (p<0,01), скорочується період вигнання (p<0,01). Ці показники тісно корелюють зі стажем роботи на виробництві. Відмічається різке посилення вільнорадикального перекисного окислення ліпідів – зростає і тісно корелює зі стажем роботи рівень ТБК-реактантів та ацилгідроперекисів (відповідно: r = + 0,81і r = + 0,78), спостерігається пригнічення активності антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутаза і каталаза) активність яких тісно корелює зі стажем роботи (відповідно: r = - 0,72 і r = - 0,76). Зниження антиоксидантної забезпеченості відбувається на фоні розвитку гіперліпідемії і порушень мінерального обміну.

  5. Застосування пектину в добовій дозі 0,2 г/кг маси тіла протягом 6 міс. (сезон: зима – весна) у осіб, що контактують із фторидами, сприяє нормалізації кардіогемодинамічних параметрів – скорочується період напруження (p<0,01) та збільшується період вигнання (p<0,001), спостерігається зниження рівня ліпідів (p<0,05) і зменшення екскреції фтору із сечею (p<0,001).

  6. Застосування комплексу антиоксидантів (аскорбінова кислота в добовій дозі 0,025г, кверцетин в добовій дозі 0,02г, і -токоферолу ацетат в добовій дозі 0,05г) протягом 6 міс. (сезон: зима – весна) позитивно впливає на стан вільнорадикального перекисного окислення ліпідів – зменшується рівень ТБК-реактантів (p<0,001) і ацилгідроперекисів (p<0,001), нормалізується активність антиоксидантних ферментів: супероксиддисмутази (p<0,001) і каталази (p<0,001).

  7. Комбіноване застосування у робітників, що контактують із фторидами, пектину (в добовій дозі 0,2 г/кг маси тіла) та комплексу антиоксидантів (аскорбінова кислота в добовій дозі 0,025г, кверцетин в добовій дозі 0,02г, і -токоферолу ацетат в добовій дозі 0,05г) протягом 6 міс. (сезон: зима – весна) сприяє нормалізації показників кардіогемодинаміки (на всіх досліджуваних судинних ділянках зростає реографічний індекс, p<0,001 та зменшується коефіцієнт еластичності судин p<0,001) і пригніченню активності вільнорадикального перекисного окислення ліпідів (знижується рівень ТБК-реактантів, p<0,001 та ацилгідроперекисів, p<0,001), при цьому зменшується екскреція фтору із сечею (р<0,05).

Публікації автора:

  1. Рябушко М.М. Профілактика кардіогемодинамічних порушень на доклінічному етапі фтористої інтоксикації // Проблемы экологии и медицины. – 1998. – Т.2, №5-6. – С. 27-30.

  2. Бобырев В.Н., Островская Г.Ю., Рябушко Н.Н. Свободнорадикальные механизмы биотрансформации ксенобиотиков прооксидантов // Проблемы экологии и медицины. – 1998. – Т.2, №5-6. – С. 4-9 (внесок здобувача – 60%).

  3. Рябушко М.М. Вплив хронічної інтоксикації фтормісткими сполуками на показники мінерального обміну // Современные проблемы токсикологии. – 1999. – №2. – С. 30-33.

  4. Воробйов Є.О., Кулішов С.К., Петренко В.А., Третяк Н.Г., Рябушко М.М., Савченко Л.І., Кір’ян О.А. Особливості діагностики та лікування хронічних гепатитів у поєднанні із серцево-судинною патологією // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика: Київ, 2000. – С.37-40 (внесок здобувача – 40%).

  5. Рябушко М.М., Бобирьов В.М. Природні сорбенти та антиоксиданти в профілактиці серцево-судинних ускладнень у осіб, що контактують з фторидами за виробничих умов. // Ліки. – 2001. – №5-6. – С.118-123 (внесок здобувача – 65%).

  6. Рябушко Н.Н. Свободнорадикальные механизмы кардиогемодинамических нарушений у лиц, контактирующих с фторидами. // Современные проблемы токсикологии. – 2001. – №4. – С. 22-27.

  7. Пат. 24336 А України від 17.07.1998, А 61 К31/715. Спосіб профілактики хронічної фтористої інтоксикації // Рябушко М.М., Воробйов Є.О., Бобирьова Л.Є., Островська Г.Ю., Бобирьов В.М. (Україна) Українська медична стоматологічна академія. – № 98052712; Заявл. 26.05.1998; Опубл. 17.07.1998; ВІПОЛ № 4 (внесок здобувача – 60%).

  8. Пат. 38457 А України від 15.05.2001, А61 К31/715, А61 К31/616, А61 Р9/00. Спосіб профілактики та лікування серцево-судинних ускладнень при хронічній фтористій інтоксикації // Рябушко М.М., Бобирьов В.М., Воробйов Є.О., Бобирьова Л.Є. (Україна) Українська медична стоматологічна академія. – № 2000073999; Заявл. 06.07.2000; Опубл. 15.05.2001; Бюл. № 4 (внесок здобувача – 65%).

  9. Рябушко М.М., Бобирьова Л.Є. Профілактика кардіогемодинамічних порушень на доклінічному етапі флюорозу // Актуальні питання клінічної медицини. Тези доповідей. 28 травня 1998 р. м. Полтава. – С.44-45.

  10. Рябушко Н.Н., Воробйов Е.А. Кардиогемодинамические и метаболические нарушения у лиц, контактирующих с фторидами в условиях производства и разработка методов их профилактики // ІІІ Національний конгрес геронтологів і геріатрів України. Тези доповідей. 26-28 вересня 2000 р. Київ 2000. – С.16-17.

  11. Стародубцев С.Г., Рябушко Н.Н., Бобырев В.Н. Влияние комплекса антагонистов кальция и антиоксидантов на гемодинамические показатели у больных ИБС. // Збірник тезів. – м. Харків, 20-21 вересня 2001 р. – С.58-59.

  12. Костенко А.Г., Рябушко Н.Н., Сидоренко И.И., Гасюк А.П., Цебржинский О.И. К механизмам токсичности фторида натрия // І з'їзд токсикологів України. Тези доповідей. Жовтень 2001 р. м. Київ. – С.95.