Анотація до роботи:

Габорець Ю.Ю. Лікування дисплазій епітелію шийки матки на тлі аденоміозу у жінок фертильного віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2009.

Дисертація присвячується удосконаленню методів дослідження та лікування хворих з дисплазією епітелію шийки матки поєднаною з аденоміозом на основі комплексного клінічного, цитологічного, гістологічного, бактеріоскопічного, бактеріологічного, молекулярно- біологічного обстежень, ультразвукової характеристики органів малого тазу та визначення функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи.

Представлено результати гістологічного дослідження тканин видаленої матки у 496 хворих прооперованих в об’ємі екстирпації матки з приводу аденоміозу з важкими клінічними проявами, при неефективному консервативному (в тому числі гормональному) лікуванні. При гістологічному дослідженні виявлено патологію шийки матки у 84% випадків на тлі аденоміозу і дисплазію епітелію шийки матки у 11,2% хворих.

Результати власних досліджень інтерпретовані в групі дослідження 150 хворих з дисплазією епітелію шийки матки на тлі аденоміозу. Основну групу склали 100 хворих, лікованих за запропонованою методикою; групу порівняння склали 50 хворих, лікованих за загальноприйнятою методикою. Контрольну групу складали 20 гінекологічно здорових жінок фертильного віку. При співставленні характерних для дисплазії епітелію шийки матки та аденоміозу кольпоскопічних ознак з даними результатів бактеріоскопічного, мікробіологічного, молекулярно-біологічного (ПЛР), гормонального та ультразвукового обстежень визначено два етіопатогенетичні чинники дисплазії епітелію шийки матки та тлі аденоміозу. До першого - віднесені інфекційні чинники. При переважному впливі інфекційних чинників кольпоскопічно визначались поля, папілярна зона та зона трансформації етеплазованого епітелію. При впливі гіперестрогенемії без визначень інфекційних чинників кольпоскопічно проявлялись лейкоплакія, поля і папілярна зона дисплазії багатошарового плоского епітелію.

Лікування хворих з ДЕШМ, обумовленою інфекційними чинниками проводили з цілеспрямованою антибактеріальною, антивірусною та гормонотерапією протягом трьох місяців, після чого при відсутності ефекту проводили фізіохірургічне лікування.

Лікування хворих з ДЕШМ на тлі гіперестрогенемії без визначеного впливу інфекційного чинника проводили методом гормонотерапії з послідуючим фізіохірургічним втручанням.

Запропонований метод лікування хворих з дисплазією епітелію шийки матки та аденоміозом ефективний в 96,7%; в групі порівняння, де лікування проводилось по загальноприйнятій методиці – ефективність складала 42%(P<0,05)

Запропонований метод лікування означено в деклараційному патенті на корисну модель «Спосіб лікування дисплазій епітелію шийки матки у хворих з аденоміозом» Габорець Ю.Ю., Коханевич Є.В.(11) 4960 від 15.02.2005. Бюл.№2).

У дисертаціі наведено вирішення наукового завдання, що є актуальним в сучасній гінекологіі – підвищення ефективності лікування ДЕШМ на тлі аденоміозу на підставі визначення результатів клініко-параклінічних обстеженнь, характеру змін функціі гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковоі системи та інтрацервікальноі інфекції з урахуванням стадії дисплазії та аденоміозу.

На підставі отриманих результатів дослідження зроблено наступні висновки:

1. Частота дисплазії епітелію шийки матки у хворих, що оперовані з приводу аденоміозу cкладає: 11,2%

2. У хворих з дисплазією епітелію шийки на тлі аденоміозу визначено вплив двох етіопатогенетичних чинників: перший - церві кальна інфекція (ВПЛ); другий – порушеня функції гіпоталамо- гіпофізарно- яєчникової системи.

3. При I патогенетичному варіанті дисплазії епітелію шийки матки на тлі аденоміозу переважає CIN 2-3; а саме метаплазований епітелій: поля, папілярна зона трансформаціі з позитивною оцтовою пробою.

При II патогенетичному варіанті переважає CIN 1-2; кольпоскопічна характеристика обумовлена змінами багатошарового плоского епітелію: поля і папілярна зона з оцтовою негативною реакцією.

4. За характером ультразвукових і гістерологічних ознак (в комплексі) у хворих з дисплазією епітелію шийки матки і аденоміозом визначається друга і третя стадія інфільтративної форми аденоміозу

5. За результатами дослідження гормонального балансу гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи у хворих фертильного віку з дисплазією епітелію шийки матки і аденоміозом спостерігається гіперестрогенемія і дефіцит прогестерону.

6. В якості екзогенного фактору дисплазії епітелію шийки матки у хворих на аденоміоз при 1 етіопатогенетичному варіанті в 91,7%виявлено ВПЛ.

7. Спосіб лікування хворих з дисплазією епітелію шийки матки і аденоміозом розроблено з урахуванням етіопатогенетичних варіантів характеру і ступеню дисплазії та стадії аденоміозу. Деклараційний патент на корисну модель № 4960 від 15.02.2005, бюл. №2. Ефективність лікування запропонованим способом складає 96,7%, за традиційною методикою – 42%.

Публікації автора:

1. Габорець Ю.Ю., Коханевич Є.В., Гончарова Я.О. Патогенетичні варіанти дисплазій епітелію шийки матки у жінок з аденоміозом // Зб. наук. праць співробіт. КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Вип. 13. – Кн. 6. – Київ. - 2004. – С. 232. (Дисертантом самостійно проведено набір клінічного матеріалу, статистична обробка результатів лабораторних досліджень, підготовка статті до друку).

2. Габорець Ю.Ю., Судома І.О. Лікування хворих на аденоміоз та дисплазію епітелію шийки матки // Здоров'я жінки. - 2005. - №3(23). –С. 231. (Дисертантом самостійно проведено набір клінічного матеріалу, статистична обробка результатів лабораторних досліджень, підготовка статті до друку).

3. Іоффе С., Габорець Ю., Коханевич Є. Патологія шийки матки у хворих геніальним єндометріозом // Ліки України. – 2005. - №5 (94) –С. 128. (Дисертантом самостійно проведено набір клінічного матеріалу, статистична обробка результатів лабораторних досліджень, підготовка статті до друку).

4. Деклараційний патент на корисну модель „Спосіб лікування дисплазій епітелію шийки матки на тлі аденоміозу” Габорець Ю.Ю., Коханевич Є.В. (11) 4960 від 15.02.2005. Бюл.№2