Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Хірургія


Рабенок Лілія Семенівна. Лікування гнійно-запальних уражень кисті в умовах поліклініки: дисертація канд. мед. наук: 14.01.03 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Рабенок Л.С. Лікування гнійно-запальних уражень кисті в умовах поліклініки.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.03 – хірургія.- Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2003р.

Дисертацію присвячено питанням хірургії гнійно-запальних уражень кисті.

У роботі подано нову лікувальну тактику шляхом розробки і впровадження нових способів лікування гнійно-запальних уражень кисті із використанням низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання як монотерапії, так і поєднаної дії низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання і лазеротерапії в умовах поліклініки.

У хворих досліджуваної групи лікувальна тактика виглядала наступним чином:

- первинна хірургічна обробка обмеженого гнійно-некротичного осередку;

адекватне дренування рани (гнійної порожнини);

здійснення до- і після операції впливу низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання (НІ ЕМВ) на осередок гнійного ураження і на визначені біологічно активні точки або поєднаного впливу НІ ЕМВ і червоного лазеру;

імобілізація пальця (кисті) гіпсовою лонгетою при ускладнених формах;

застосування ЛФК на етапі відновлювального лікування.

Дана клінічна оцінка використання запропонованої нової лікувальної тактики. Встановлено, що при використанні запропонованих нових способів вдалося знизити кількість післяопераційних ускладнень з 18,33% до 6,93%, зменшити середні терміни лікування з 12,4 ± 0,5 днів до 5,7 ± 0,16 днів (р<0,01), зменшити загальну кількість днів непрацездатності з 10,81 ± 0,58 днів до 4,98 ± 0,22 днів (р<0,01), збільшити питому вагу функціонально прийнятних результатів з 48% до 82%.

  1. При комплексному лікуванні гнійно-запальних уражень кисті з викорис-танням традиційних методів у ближньому і у віддаленому періодах вини-кають післяопераційні ускладнення і функціональні розлади, що обумов-люють незадовільну фізичну та соціальну реабілітацію хворих.

  2. Розроблений “Спосіб лікування гнійно-запальних уражень кисті” (патент України № 36919 А) із використанням впливу низькоінтенсивного елект-ромагнітного випромінювання на біологічно активні точки і на рану пока-заний для комплексного лікування хворих з неускладненим перебігом ра-невого процесу.

  3. Розроблений “Спосіб лікування гнійно-запальних уражень кисті в умовах поліклініки” (патент України № 38137 А), при якому застосовується поєд-наний вплив низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання і чер-воного лазеру, що потенціюють один одного в одному режимі, показаний при комплексному лікуванні хворих з ускладненим перебігом раневого процесу, із хронічними, задавненими і комбінованими формами захворювання.

  4. Бактеріологічними дослідженнями раневої мікрофлори встановлено, що низькоінтенсивне електромагнітне випромінювання прискорює процес очищення гнійних ран кисті від патогенної мікрофлори з 10,81 ± 0,58 днів у хворих контрольної групи до 4,98 ± 0,22 дня і до 4,84 ± 0,21 дня у хворих досліджуваної групи з неускладненим і ускладненим перебігом раневого процесу відповідно, що дає можливість не використовувати антибактеріа-льну терапію.

  5. Цитологічними дослідженнями доведено, що вплив низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання стимулює клітинні елементи рубцю-вання, що викликає швидший розвиток клітин сполучної тканини, епітеліа-льних клітин, які сприяють фагоцитозу некротичних мас, виробляючи ко-лагенолітичні ферменти, прискорюючи перехід однієї фази запалення в іншу.

  6. рН-метрічним дослідженням доведено, що при використанні низькоінтен-сивного електромагнітного випромінювання прискорюється нейтралізація ацидозу в гнійній рані за рахунок скорочення фази регенерації раневого процесу.

  7. Використання запропонованої лікувальної тактики при гнійно-запальних уражень кисті дозволило знизити кількість післяопераційних ускладнень на з 18,33% до 6,93%, зменшити середні терміни лікування з 12,4 ± 0,5 днів до 5,7 ± 0,16 днів (р<0,01), зменшити загальну кількість днів непрацездатності з 10,81 ± 0,58 днів до 4,98 ± 0,22 днів (р<0,01), збільшити питому вагу фун-кціонально прийнятних результатів з 48% до 82%.

Публікації автора:

  1. Пойда О.І., Рабенок Л.С. Медична і соціально-трудова реабілітація пацієнтів з гнійно-запальними захворюваннями кисті // Український медичний часопис.- 2001.- №3 (23).- с. 88-91 (аналіз літератури, клінічні спостереження, аналіз та оформлення роботи).

    Пойда О.І., Рабенок Л.С. Застосування низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання в поєднанні з лазеротерапією в післяопераційному періоді у хворих на гнійно-запальні захворювання кисті в умовах поліклініки // Буковинський медичний вісник.- 2001.- №3.- с. 138-140 (клінічні спостереження, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи) .

    Рабенок Л.С., Пойда О.І. Застосування міліметрового електромагнітного випромінювання в медицині // Український журнал медичної техніки і технології 2000, 3-4: 44-58 (аналіз літератури, клінічні спостереження, аналіз та оформлення роботи).

    Рабенок Л.С. Спосіб лікування гнійно-запальних уражень кисті в умовах поліклініки // Український журнал медичної техніки і технології.- 2001.- №1.- с.49-51 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

    Пойда О.І., Рабенок Л.С. Особливості міліметрового електромагнітного випромінювання та можливості його використання.// Электроника и связь. – 2000. - № 9. – с.103-107 (аналіз літератури, клінічні спостереження, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

    Пойда О.І., Рабенок Л.С. Можливості використання низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання в лікуванні гнійно-запальних захворювань м’яких тканин // Электроника и связь. – 2001. - № 11. – с. 98-99 (клінічні спостереження, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

    Пойда О.І., Рабенок Л.С. Застосування низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання у хворих з гнійно-запальними ураженнями кисті // Матер. V Междунар. конфер. по квантовой медицине “Диагностические и лечебные технологии квантовой медицины.” - Донецк, 2000. – с.108-109 (узагальнення отриманих результатів, статистична обробка і оформлення роботи).

    Пойда О. І., Рабенок Л.С. Цитологічна оцінка загоєння ран після операцій з приводу гнійно-запальних уражень кисті із застосуванням низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону // Матер. V Междунар. конфер. по квантовой медицине. “Диагностические и лечебные технологии квантовой медицины.” - Донецк, 2000. – с. 110-111 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).

    Рабенок Л.С. Клініко-морфологічне обгрунтування доцільності використання низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання у хворих із гнійно-запальними ураженнями кисті в умовах поліклініки // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.- Київ, 2001.- Вип. 10, книга 3.- с. 288-293 (клінічні спостереження, виконання лабораторно-інструментальних досліджень, аналіз і узагальнення отриманих результатів, статистична обробка і оформлення роботи) .

    Рабенок Л.С. Лікування гнійно-запальних уражень кисті із застосуванням низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання у поєднанні з лазеротерапією // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Київ, 2001. – Вип. 10, книга 4. – с. 1153 – 1156 (клінічні спостереження, аналіз і узагальнення отриманих результатів, оформлення роботи).