Чернецький Вадим Юрійович. Лікування переломів ключиці методом зовнішнього черезкісткового остеосинтезу : дис... канд. мед. наук: 14.01.21 / НДІ травматології та ортопедії Донецького національного медичного ун-ту ім. М.Горького. — Донецьк, 2008. — 184арк. — Бібліогр.: арк. 134-151.
Анотація до роботи:
Чернецький В.Ю. Лікування переломів ключиці методом зовнішнього черезкісткового остеосинтезу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 травматологія та ортопедія. Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2007.
Дисертація присвячена вирішенню актуальної задачі травматології, яка має істотне практичне значення покращенню результатів лікування діафізарних переломів ключиці, визначенню показань до застосування зовнішнього черезкісткового остеосинтезу (ЧКО) при лікуванні такої травми, розробки оптимальної методики ЧКО діафізарних переломів ключиці.
На підставі аналізу результатів лікування 47 постраждалих з діафізарними переломами ключиці традиційними способами лікування виявлено проблемні питання у застосуванні існуючих методик і найбільш розповсюджені ускладнення. Розроблено спосіб лікування діафізарних переломів ключиці на базі методу ЧКО стрижневим апаратом. Математичне моделювання з наступною верифікацією його результатів шляхом стендових випробувань довело, що розроблений спосіб лікування забезпечує більшу стабільність фіксації при уламковому переломі ключиці, ніж накістковий або інтрамедулярний остеосинтез, та не поступається їм при переломах ключиці без проміжних уламків між основними фрагментами. Застосування розробленого способу при лікуванні 44 постраждалих з діафізарними переломами ключиці довело його високу клінічну ефективність, можливість поєднати у часі періоди фіксації кісткових уламків з періодом реабілітації пацієнта, що підтверджено даними гоніометрії та електрофізіологічних методів обстеження.
Комплексна бальна оцінка на базі шкали Constant Score показала, що загальний результат по завершенні лікування склав 93,6±0,3 бали, що відповідає показнику «відмінно».
В ході виконання дисертаційної роботи отримані нові науково обґрунтовані дані, що дозволили вирішити конкретне завдання, що має прикладне значення для травматології і ортопедії, – поліпшити результати лікування переломів діафізарного відділу ключиці на основі розробки науково обґрунтованих показань до застосування методу ЧКО при лікуванні постраждалих з діафізарними переломами ключиці і оптимального способу лікування діафізарних переломів ключиці методом зовнішнього черезкісткового остеосинтезу.
Виявлено, що традиційні методи консервативного і оперативного лікування (накістковий та інтрамедулярний остеосинтез) у ряді клінічних ситуацій можуть мати обмежені показання до застосування (переломи ключиці у постраждалих з політравмою і тяжкою супутньою патологією) або є недостатньо ефективними. Так, при уламкових переломах ключиці частота позитивних результатів не перевищує спостережень. Це вимагає розробки методики лікування, що враховує специфічні особливості лікування діафізарних переломів ключиці в перерахованих ситуаціях.
Встановлено, що при консервативному лікуванні постраждалих з діафізарними переломами ключиці найбільш поширеною причиною несприятливих результатів, що визначило перехід до оперативного лікування, з’явилося вторинне зміщення уламків – 55,5% (ВІ 31,2%–78,6%), що відповідає даним літератури (р>0,05). При заглибному остеосинтезі найбільш важливою по частоті і значущості причиною несприятливих результатів є порушення консолідації переломів – 13,8% (ВІ 3,6%–29,2%).
Сформульовані вимоги до методики лікування діафізарних переломів ключиці у постраждалих з уламковими переломами і пацієнтів з порушеннями загального стану (політравма, супутня соматична патологія):
- менша травматичність в порівнянні з накістковим остеосинтезом,
- забезпечення стабільності остеосинтезу при будь-яких видах переломів, включаючи уламкові,
- можливість застосування в гострому періоді травматичної хвороби у хворих з політравмою і, зокрема, з травмою грудної клітки.
Розроблено спосіб лікування діафізарних переломів ключиці на основі методу зовнішнього черезкісткового остеосинтезу стрижневими апаратами зовнішньої фіксації.
В результаті проведеного математичного моделювання напружено - деформованого стану при остеосинтезі ключиці різними металоконструкціями (накістковий остеосинтез, інтрамедулярний остеосинтез, остеосинтез розробленим стрижневим апаратом зовнішньої фіксації) і експериментального дослідження механічної міцності фіксації цими конструкціями на випробувальному стенді доведено, що розроблений нами спосіб лікування, з погляду стабільності фіксації, найбільш обґрунтований в порівнянні з накістковим та інтрамедулярним остеосинтезом при лікуванні уламкових переломів середньої третини ключиці, не поступаючись традиційним методам остеосинтезу при інших варіантах переломів ключиці.
Вивчення результатів застосування розробленого способу лікування показало, що незрощений перелом при його використанні виявлено у 4,5% (ВІ 0,4%–12,9%) пацієнтів. Використання методики створює сприятливі умови для поєднання періодів фіксації уламків і реабілітації постраждалого, скорочення загального терміну лікування за рахунок реабілітаційного періоду, що підтверджується результатами електрофізіологічних досліджень в динаміці.
Оцінка клінічної ефективності за шкалою Constant Score показала, що за умови проведення оперативного лікування в перші 10 діб після травми, середня оцінка результатів лікування в строк 2 місяці після травми склала 93,6±0,3 балів, що відповідає відмінному результату за даною оцінною шкалою і свідчить про ефективність застосування розробленого способу лікування діафізарних переломів ключиці.
Публікації автора:
Чернецкий В.Ю. Применение наружного чрескостного остеосинтеза стержневым аппаратом при лечении переломов ключицы // Травма. – 2007. – Том 8. - №4. – С.377-381.
Автором самостійно виконано всі етапи написання статті.
Тяжелов О.А., Шпаченко М.М., Чернецький В.Ю., Карпінський М.Ю., Суббота І.А. Експериментальне дослідження механічної міцності остеосинтезу перелому ключиці в середній третині різними фіксаторами // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». – 2007. – Випуск 32. – С.193-199.
Автором самостійно виконано формування комп'ютерної бази даних, статистична обробка, автор брав участь у розробці дизайну дослідження та в узагальненні результатів.
Климовицкий В.Г., Шпаченко Н.Н., Чернецкий В.Ю., Черныш В.Ю., Коваленко Е.В., Колесниченко Г.Е. Электрофизиологические методы в оценке качества лечения переломов ключицы // Український морфологічний альманах. – 2007. – Том 5. - №1. – С.40-43.
Автором самостійно виконано формування комп'ютерної бази даних, статистична обробка, узагальнення результатів.
Климовицкий В.Г., Лобко А.Я., Черныш В.Ю., Приколота В.Д., Антонов А.А., Чернецкий В.Ю. Возможности чрескостного остеосинтеза в лечение переломов ключицы // Травма. – 2006. – Том 7. - №5. – С.483-485.
Автором самостійно виконано формування комп'ютерної бази даних, статистична обробка, узагальнення результатів.
Лобко А.Я., Чернецкий В.Ю., Климовицкий Ф.В., Лавриненко О.В., Пастернак Д.В. Остеосинтез переломов ключицы с использованием аппарата внешней фиксации // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2006. – Книга 2. – Випуск 15. – С.95-99.
Автором самостійно виконано формування комп'ютерної бази даних, статистична обробка, узагальнення результатів.
Автором самостійно виконано формування комп'ютерної бази даних, статистична обробка, узагальнення результатів.
Тяжелов А.А., Карпинский М.Ю., Суббота И.А., Шпаченко Н.Н., Чернецкий В.Ю. Математическое моделирование остеосинтеза при переломах ключицы // Медицина и … – 2006. – №3 (14). – С.30-38.
Автором самостійно виконано формування комп'ютерної бази даних, статистична обробка, автор брав участь у розробці дизайну дослідження та в узагальненні результатів.
Деклараційний патент України на корисну модель № 20041109561 – «Спосіб лікування переломів ключиці» // Климовицький В.Г., Лобко О.Я., Черниш В.Ю., Чернецький В.Ю., опублікований у бюлетені № 5 від 16.05.2005 року.
Автором самостійно виконано збір клінічного матеріалу та оформлення документації, необхідної для одержання патенту.
