У дисертації наведене теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуального питання перехідної економіки з розвитку та вдосконаленню механізму державного регулювання та управління банківською діяльністю з метою підвищення ефективності функціонування банківської системи та забезпечення розвитку інтеграційних процесів у сфері фінансових послуг. Результати проведеного дисертаційного дослідження дають підставу для таких висновків: 1. Аналіз становлення і розвитку банківської системи України і методів її державного регулювання показує, що основною метою державного втручання згідно зі світовою практикою та рекомендаціями міжнародних економічних організацій є забезпечення стабільної роботи банківської системи та запобігання системних криз шляхом зменшення ризиків. 2. Обґрунтовано, що актуальні проблеми економіки в період становлення сучасного ринкового господарства вимагають розширення цілей держаного втручання до діяльності банківського сектору. По-перше, ставиться мета створення та розвитку потужної банківської системи ринкового типу та механізму її управління та регулювання. По-друге, активізація позитивного впливу банківської системи на ефективність функціонування реального сектору економіки. По-третє, інтеграція банківської системі України в міжнародні фінансові ринки. Ці цілі розширюють коло завдань органів державного управління економікою на макро- та мікроекономічних рівнях та поряд з регулюванням банківської справи потребують цілеспрямованої планомірної діяльності, яка дозволяє підпорядкувати елементи банківської системи інтересам державної економічної політики, тобто управління. 3. Визначено механізм державного регулювання та управління банківською діяльністю в Україні та його складові: об’єкти, суб’єкти, методи та інструменти. Суб’єкти державного управління розподілені за рівнем управління (макроекономічний та мікроекономічний) до двох груп. Уточнена класифікація прямих і непрямих (опосередкованих) методів управління банківською діяльністю за способом впливу на об’єкт, відокремлені правові, адміністративні, інституціональні та економічні методи (серед яких прямі, опосередковані та корегувальні) та систематизовані інструменти цих методів. 4. Запропоновано нову класифікацію методів управління та регулювання за такими ознаками: рівень управління, стадія діяльності банку, характер дії, сфера дії, суб’єкт впливу, елемент об’єкта впливу, стан об’єкта, географічне використання. 5. Доведено, що під впливом методів державного управління і регулювання у банківській системі спостерігаються позитивні тенденції інституціонального та функціонального розвитку. Визначні дії справляють такі інструменти як вимоги до мінімального статутного капіталу банків, вимоги до 5 груп економічних нормативів діяльності, облікова ставка рефінансування НБУ (економічні методи), ліцензування видів діяльності, безвиїзний нагляд та контроль (адміністративні методи), встановлення кола дозволених сфер діяльності, створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (інституціональні методи). Визначено як недолік недостатнє використання такого інструменту державного управління економікою як створення державних спеціалізованих банків. 6. Розроблено та реалізовано на прикладі Дніпропетровської обласної дирекції АППБ “Аваль” та регіонального управління банку “Надра” математичну модель оптимізації балансу активних та пасивних операції банку від впливом економічних нормативів НБУ та з використанням закордонного досвіду , яка дозволяє сформувати ефективний варіант розміщення активів банку в умовах діючої системи диференціації кредитів за рівнем ризику. 7. Визначено, що під впливом інструментів прямих економічних методів банки не мають стимулів розширяти кредитування реального сектору економіки. Запропоновано комплексне використання інструментів корегувальних та прямих економічних методів управління банківською діяльністю для активізації позитивного впливу банківської системи на економічне зростання в країні. Розроблено механізм державного кредитування підприємств в залежності від пріоритетності галузі, стратегічної важливості проектної заявки, рентабельності підприємства, надійності банку 8. Визначено, що в процесі відкриття фінансових ринків в умовах інтеграції до ЕС та приєднання до СОТ в Україні потрібно використовувати науково обґрунтовану протекційну політику відносно банківського сектору. Розроблено комплекс адміністративних, інституціональних та прямих економічних методів, використання яких не заперечує принципам регулювання банківської діяльності міжнародних економічних організацій. Передбачається квотування присутності банків з іноземним капіталом в період до 5 років після приєднання до СОТ, управління напрямками активних операцій філій іноземних банків, квотування іноземного персоналу в банківській системі. 9. Запропонований комплекс методів та інструментів , який дозволяє вирішити завдання державної політики в галузі банківської справи при вступі до ЄС та приєднанні до СОТ та вдосконалити механізм управління та регулювання банківською діяльністю для рішення широкого кола завдань державного управління на макро- та мікрорівнях в умовах перехідної економіки. |