Анотація до роботи:

Неділько І.М. Лікування вагітних з невиношуванням за наявності цитомегаловірусної інфекції – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Київ, 2005.

Дисертація присвячена питанням лікування вагітних з невиношуванням у разі інфікування цитомегаловірусом. Проведений ретроспективний аналіз пологів за 5 років вагітних з ЦМВ показав, що вагітність характеризується значною кількістю репродуктивних втрат (самовільні аборти у 22,4 %) та патологічним перебігом вагітності (загрози переривання у 47,2 %, народження дітей в асфіксії у 40,9 % та гіпотрофія плода у 33,3 %).

Комплексно в динаміці вагітності обстежено 185 вагітних: 155 – з невиношуванням та 30 – з фізіологічним перебігом вагітності. На основі вивчення клітинного імунітету у вагітних за наявності ЦМВІ встановлено зниження відносної кількості CD3+ та CD4+ лімфоцитів на всіх строках вагітності та підвищення відносної кількості CD16/56+ лімфоцитів, при цьому у більшості жінок виявлена умовно-патогенна мікрофлора (56,2-66,0 %), в асоціації з хламідіозом (34,0 %) та бактеріальним вагінозом (28,0 %).

Результати антенатального моніторингу показників біофізичного профілю плода свідчать про наявність дистресу у плода.

Запропоновано комплекс лікувальних заходів для вагітних з невиношуванням та ЦМВІ із застосуванням специфічного антицитомегаловірусного імуноглобуліну людського рідкого. Показана його ефективність щодо зменшення акушерських та перинатальних ускладнень.

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та вирішена актуальна наукова задача сучасного акушерства – розробка системи лікувальних заходів, спрямованих на зменшення частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з невиношуванням за наявності цитомегаловірусної інфекції.

1. За даними ретроспективного аналізу історій пологів за 5 років вагітність у жінок з цитомегаловірусною інфекцією характеризується значною кількістю репродуктивних втрат (самовільні викидні – у 22,4 %). Найчастішим ускладненням вагітності та пологів є загроза переривання (47,2 %), яка супроводжується народженням дітей в асфіксії помірного та тяжкого ступеня у 40,9 % випадків і наявністю гіпотрофії плода у 33,3 %.

2. У вагітних з невиношуванням та наявністю цитомегаловірусної інфекції встановлено, що високопозитивні антитіла класу IgG зустрічаються у 81,3 % випадків, антитіла класу IgМ – у 15,5 %, ДНК ЦМВ – у 14,2 %.

   Під час вагітності за наявності цитомегаловірусної інфекції має місце порушення імунного гомеостазу, що проявляється зниженням відносної кількості лімфоцитів у І, ІІ триместрах та перед пологами, відносного вмісту CD3+ та CD4+ лімфоцитів на всіх строках вагітності та підвищенням відносної кількості CD16/56+ лімфоцитів у І, ІІ, ІІІ триместрах, що свідчить про наявність хронічного запального процесу як відповідь на вірусне інфікування.

   Видовий спектр мікроорганізмів у вагітних з невиношуванням за наявності цитомегаловірусної інфекції характеризується присутністю у більшості жінок умовно-патогенної флори (56,2-66,0 %), в асоціації з хламідіозом (34,0 %), мікоплазмами (16,0 %), уреплазмами (12,0 %) та бактеріальним вагінозом (28,0 %).

   Проведені дослідження стану плацентарного комплексу свідчать про формування плацентарної недостатності у вагітних з невиношуванням за наявності цитомегаловірусної інфекції, вираженість якої збільшується в динаміці вагітності та проявляється зменшенням концентрації гормонів плацентарного комплексу з ІІ половини вагітності. Результати антенатального моніторингу з визначенням основних показників біофізичного профілю плода та кардіотокограм показали, що у таких вагітних виникає дистрес утробного плода.

   Вагітність та пологи у жінок з невиношуванням на тлі цитомегаловірусної інфекції ускладнюються, що негативно впливає на стан плода та новонародженого. Найбільш частими ускладненнями вагітності та пологів є загроза переривання (32,0-54,0 %), несвоєчасний вилив навколоплодових вод (18,7 %), слабкість пологової діяльності (14,6 %), утробна гіпоксія плода (15,9 %).

   Застосування специфічного антицитомегаловірусного імуноглобуліну в комплексі лікувальних заходів для вагітних з невиношуванням та цитомегаловірусною інфекцією дозволило знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень: загрозу переривання вагітності у ІІ триместрі в 1,7 рази, у ІІІ триместрі – в 2,3 рази, ХПН – у 1,7 рази, передчасного відходження навколоплодових вод – у 2,4 рази, слабкості пологової діяльності – у 2,5 рази, гіпоксії плода – у 2,5 рази, народження дітей в асфіксії помірного та тяжкого ступеня – у 3,3 рази. Частота невиношування зменшилася до 11,4 %, порівняно з 34,0 % у разі застосування неспецифічного імуноглобуліну.

Публікації автора:

1. Діагностика інфікованості вагітних цитомегаловірусом // Буковинський медичний вісник. – 2001. – 2-3. – С. 193-194 (співав. Толкач С.М., Нетреба Н.І., Пояркова О.А.) – проведення досліджень, аналіз даних, підготовка до друку.

2. Перший вітчизняний препарат для лікування цитомегаловірусної інфекції у вагітних // Здоровье женщины. – 2002. – № 3(11). – С. 49-51 (співав. Писарєва С.П., Дяченко Н.С., Толкач С.М., Нетреба Н.І., Знаменська Т.К.) – набір матеріалу, статистична обробка даних.

3. Лікування інфекції, спричиненої вірусом генітального герпесу, у вагітних // Імунологія та алергологія. – 2004. – № 1. – С. 71-72 (співав. Писарєва С.П., Толкач С.М., Воробйова І.І., Сорокін О.В.) – набір матеріалу, аналіз даних.

4. Особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, стану плода та новонародженого у жінок з невиношуванням вагітності за наявності цитомегаловірусної інфекції // Здоровье женщины. – 2005. – № 2(22). – С. 22-24.

5. Применение специфического иммуноглобулина человека антицитомегало-вирусного в комплексной терапии невынашивания беременности // Здоровье женщины. – 2005. – № 1(21). – С. 185-188 (соавт. Писарева С.П.) – набір матеріалу, проведення досліджень, аналіз даних, статистична обробка, підготовка до друку.

6. Создание и испытание иммуноглобулинов, специфических к некоторым вирусам из семейства HERPESVIRIDAE и хламидиям // Врачебное дело в ХХІ веке. – Пермь, 2003. – С. 141-147 (соавт. Дяченко Н.С., Курищук К.В., Нестерова Н.В., Рядская Л.С., Писарева С.П., Толкач С.Н., Руденко А.В., Кругликов В.Т.) – участь у клінічній апробації та підготовка до друку.