Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 - травматологія та ортопедія. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, Науково-дослідний інститут травматології та ортопедії МОЗ України, Донецьк, 2007.
Дисертаційна робота присвячена рішенню актуальної наукової проблеми прикладного значення – лікуванню внутрішньосуглобових переломів проксимального відділу великогомілкової кістки, поліпшенню результатів лікування шляхом експериментального, математичного й клінічного обґрунтування застосування нових оперативних методів і розробці тактики надання допомоги.
Проведено аналіз лікування 118 постраждалих з внутрішньосуглобовими переломами проксимального відділу великогомілкової кістки, розділених за класифікацією Shatzker. З них виділені дві групи - контрольна (лікувалися до впровадження наших показань) і основна (лікування під нашим спостереженням).
На підставі особливостей переломів тибіального плато визначена лікувальна тактика, лікувальний алгоритм відновлення анатомії і функції колінного суглоба.
В експерименті розроблено три апарати зовнішньої фіксації на стрижневій і спицестрижневій основі, які дозволяють проводити репозицію й фіксацію до консолідації перелому і дають при цьому змогу активних і пасивних рухів у суглобі, що є профілактикою післяопераційних контрактур. Перевагу запропонованої моделі апарата доведено математично.
Застосування апаратів зовнішньої фіксації дозволило проводити, не розкриваючи суглоб, репозицію переломів I, II, IV, V і VI типів, утримувати кісткові фрагменти від вторинного зсуву, значно скоротити перебування хворих на стаціонарному лікуванні.
Для оцінки результатів лікування, визначення функції ушкодженої кінцівки розроблена шкала оцінки, до якої включено критерії відомих шкал і об'єктивні дані - електрофізіологічні (реовазографія, електроміографія).
Така шкала дозволяє оцінити результат відновного лікування залежно від методу й способу остеосинтезу, прогнозувати результат. Впровадження алгоритму лікувальної тактики, шкали оцінки результатів дало можливість поліпшити результати в основній групі хворих на 27,2%. Серед способів остеосинтезу застосування запропонованих апаратів зовнішньої фіксації дозволило у всіх хворих одержати відмінні й добрі віддалені результати.
Внутрішньосуглобові переломи проксимального відділу великогомілкової кістки – найбільш тяжкі серед всіх переломів гомілки, що ведуть до стійкої втрати працездатності. Частота їх серед останніх досягає 11 %.
Проблема лікування хворих з такими переломами полягає в труднощах вибору методу й способу відновлення суглобної поверхні, тому що бракує тактики лікування при різному характері переломів тибіального плато, бракує ефективних малоінвазивних способів репозиції та остеосинтезу таких переломів.
Надійність і ефективність розробленого в експерименті стрижневого апарата зовнішньої фіксації для остеосинтезу внутрішньосуглобних переломів проксимального відділу великогомілкової кістки має механіко-математичне обґрунтування. Апарат дозволяє проводити репозицію й фіксацію кісткових фрагментів, створює умови для ранніх рухів і навантаження колінного суглоба.
Розроблені показання для визначення лікувальної тактики (методів і способів) дозволяють уточнити результати лікування:
одномоментна ручна репозиція або за допомогою кістякового витягнення показані особам літнього й старечого віку при всіх типах перелому тибіального плато зі зсувом фрагментів до 4 мм (по ширині й по осі), фіксація гіпсовою пов'язкою протягом 1,5-2 місяців,
при зсуві фрагментів тибіального плато більше 4 мм показана закрита або відкрита репозиція з фіксацією:
переломів типу I, II і IV - гвинтами, опорною пластиною АТ, апаратом нашої конструкції,
переломів типу III - достатньо репозиції під контролем артроскопічної техніки із заповненням дефекту ауто- або аломатеріалом,
переломів типу V і VI зі зсувом кісткових фрагментів по осі не більше 5-6 мм - спицевим апаратом Ілізарова, стрижневим апаратом нашої конструкції.
4) Репозиція фрагментів тибіального плато під контролем артроскопічної техніки забезпечує поліпшення діагностики й зниження травматичності операції.
Результати (найближчі й віддалені) лікування внутрішньосуглобних переломів проксимального відділу великогомілкової кістки залежать безпосередньо від: ступеня відновлення тибіального плато, залишкового зсуву фрагментів тибіального плато, часу початку пасивних рухів у колінному суглобі, відновлення нейросудинної системи ушкодженої кінцівки.
Для оцінки результату лікування внутрішньосуглобових переломів проксимального відділу великогомілкової кістки доцільно відомі шкали оцінки доповнити електрофізіологічними даними (електроміографія, осцилографія, хронаксиметрія), що сприятиме підвищенню їх об’єктивності.
Завдяки використання розробленої лікувальної тактики й наших стрижневих апаратів зовнішньої фіксації при внутрішньосуглобних переломах проксимального відділу великогомілкової кістки нам удалося поліпшити віддалені результати на 23,5 %.
Публікації автора:
Бабоша В.А., Маурисио И.Б.Н. Остеосинтез переломов мыщелков большеберцовой кости // Український медичний альманах. – 2005. – Т.8, №5. – С.13-15.
Автором особисто складено анкету обстеження хворих, проаналізовано історії хвороб постраждалих з внутрішньосуглобовими переломами проксимального відділу великогомілкової кістки.
Бабоша В.А., Маурисио Б.Н. Иносенсио, Ночевкин В.А. Современное состояние проблемы лечения внутрисуставных переломов мыщелков большеберцовой кости // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2006. - №3. – С.141-147, №4. – С.109-115.
Автором особисто проаналізовано літературні джерела, присвячені лікуванню внутрішньосуглобових переломів проксімального відділу великогомілкової кістки.
Автором розроблено в експерименті пристрій для остеосинтезу виростків великогомілкової кістки, взяв участь у 32 операціях тематичних хворих, шість з них оперував самостійно.
Маурисио И.Б.Н. Дифференцированный подход к остеосинтезу внутрисуставных переломов мыщелков большеберцовой кости // Матеріали всеукр. наук. - практ. конф. студ. та молодих вчених „Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології”. – 2006. – С. 105.
Автором особисто доповнено відомі шкали оцінки результатів лікування електрофізіологічними даними.
Пат. 9433 України, МПК 7 А61В17/58. Апарат для лікування переломів виростків великогомілкової кістки: Пат. 9433 України, МПК А61В 17/58 / В.О.Бабоша, Маурісіо Іносенсіо, В.В. Ілларіонов, Є.Ю. Русанов, В.І. Хазанович (Україна).– № u 2005 03636, Заявл. 18.04.2005, Опубл. 15.09.2005, Бюл. №9.- 2 арк.
Автор брав участь у розробці апарату, проведенні експериментальних досліджень механізму дії розробленого пристрою, механіко-математичному його обґрунтуванні та електрофізіологічних дослідженнях.
Пат. 13915 України, МПК А61В 17/58. Апарат для лікування переломів виростків великогомілкової кістки: Пат. 13915 України, МПК А61В 17/58 / В.О.Бабоша, Маурісіо Іносенсіо, В.В. Ілларіонов (Україна).– № u 2005 10737, Заявл. 14.11.2005, Опубл. 17.04.2006, Бюл. №4.- 2 арк.
Автор брав участь у розробці апарату, проведенні експериментальних досліджень механізму дії розробленого пристрою, механіко-математичному його обґрунтуванні та електрофізіологічних дослідженнях.
Пат. 17636 України, МПК А61В 17/58. Апарат для лікування осколкових внутрішньосуглобових переломів верхнього відділу великогомілкової кістки: Пат. 17636 України, МПК А61В 17/58 / В.О.Бабоша, Маурісіо Іносенсіо, В.В.Ілларіонов (Україна).– №u 2006 02064, Заявл. 24.02.2006, Опубл. 16.10.2006, Бюл. №10.- 2 арк.
Автор брав участь у розробці апарату, проведенні експериментальних досліджень механізму дії розробленого пристрою, механіко-математичному його обґрунтуванні та електрофізіологічних дослідженнях.
