Анотація до роботи:

Морозова О.І. Лінгвальні аспекти неправди як когнітивно-комунікативного утворення (на матеріалі сучасної англійської мови). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2008.

У дисертації запропоновано інтегративний підхід до вивчення лінгвальних аспектів неправди, методологічним підґрунтям якого є когнітивно-дискурсивна парадигма лінгвістичного знання.

Неправда розглядається як когнітивно-комунікативне утворення, що існує
у мовному та дискурсивному просторах. Встановлено, що екзистенційні простори неправди пов’язані між собою концептом неправда, котрий тлумачиться в роботі як подія наділення мовного знака смислом. Доведено, що концепт неправда становить собою єдність статичних (класифікаційного і структураційного) та динамічного (ідентифікаційного) модусів.

У дисертації виокремлено та схарактеризовано одиницю дискурсної реалізації неправди (дискурсему неправди), змодельовано концепт неправда
у вигляді фреймової і прототипної структур, розкрито принципи організації поняттєвої категорії неправди, побудовано фазову модель ситуації неправди
та конфігураційну модель неправдивого висловлення. На підставі останньої висвітлено внутрішню форму, когнітивний і комунікативний зміст неправдивих висловлень. Дискурсні реалізації неправди змодельовано у вигляді ризоми.

Когнітивно-дискурсивний підхід змінює предметну область дослідження лінгвальних аспектів неправди, залучаючи до розгляду питання про те, за яких умов остання формується у дискурсі. При такому підході неправда постає як новий тип об’єкта – когнітивно-комунікативне утворення, суть якого визначається смисловим ефектом, що виникає у процесі осмислення суб’єктом рефлексії власного досвіду інтерпретації змісту неправдивого висловлення. Передумовою формування неправди в англомовному дискурсі є наявність у свідомості носіїв англійської мови типового уявлення про те, що слід вважати неправдою. Конвенціоналізація останнього відбувається при його поєднанні з мовною формою. У свою чергу, номінації неправди вживаються в англомовному дискурсі для ідентифікації неправдивих висловлень, замикаючи у такий спосіб коло лінгвальної екзистенції неправди.

Уведення в лінгвістичний обіг поняття дискурсеми неправди, що складається із двох різнорідних частин – неправдивого висловлення, яке становить собою ядро дискурсеми, та метамовленнєвого нашарування, або її експлікаторної частини, – надає можливість виокремити неправдиве висловлення із плинного дискурсу,
не зруйнувавши його зв’язків із ситуацією, частиною якої воно є, та встановити його визначальні риси, виходячи з погляду суб’єкта рефлексії. Евристична цінність поняття дискурсеми неправди зумовлена й тим, що воно дозволяє співвіднести мовний і дискурсивний простори неправди.

Ці простори поєднані концептом неправда, який при розгляді з позицій когнітивно-дискурсивного підходу постає як подія наділення мовного знака смислом. Зв’язок концепту неправда з досліджуваними у роботі мовними одиницями є конвенційним, семіотичним, а з неправдивими висловленнями він пов’язаний в імплікаційний спосіб. Концепт неправда існує у єдності статичних (класифікаційного і структураційного) та динамічного (ідентифікаційного) модусів. У класифікаційному модусі концепт неправда співвідносний з логічним поняттям неправди, зміст якого моделюється у вигляді міжфреймової мережі. Зв’язки концепту неправда з іншими концептами зумовлюють організацію поняттєвої категорії неправди, що будується за принципом радіальної структури.
У структураційному модусі концепт неправда корелює з повсякденним поняттям неправди, котре моделюється як система концентричних шарів, зорганізованих навколо спільного центра. Фреймова і прототипна моделі концепту неправда та радіальна модель поняттєвої категорії неправди визначаються наявністю центра
й відносною стабільністю компонентів. В ідентифікаційному модусі призначенням концепту неправда є схоплення смислу неправдивого висловлення, що зумовлює зсув фокусу уваги зі стабільної структури на організаційну нестабільність.

Неправдивому висловленню передує домовленнєва фаза розвитку ситуації неправди, учасниками якої є носії сучасної англійської мови. Ця фаза визначається домінантною роллю протенсивного суб’єкта неправди. Останній набуває статусу суб’єкта мовлення у мовленнєвій фазі. Характер мовленнєвої фази ситуації неправди залежить від епістемічного стану суб’єкта рефлексії (переконаність, упевненість, сумнів або повна невизначеність стосовно наявності ситуації неправди).

Конфігураційна модель, що співвідносить три різнорідні площини неправдивого висловлення – його форму, когнітивний та комунікативний зміст, – уможливлює систематизацію інформації, на підставі врахування якої суб’єкт рефлексії визначає висловлення як неправдиве. Кожне неправдиве висловлення становить собою унікальну констеляцію ознак, що пронизують усі шари висловлення, зорганізовані за принципом включення один до одного: референтну ситуацію, мовну форму та комунікативну ситуацію.

У дискурсивному вимірі неправда постає як система у процесі становлення. Особливості змістової організації неправдивих висловлень відбиває ризома, яка становить собою аструктурний спосіб організації об’єкта у процесуальності його буття.

Результати проведеного дослідження надають можливість визначити перспективи подальшої розробки розглянутої у ньому проблеми у трьох напрямках. По-перше, теоретична база дослідження дозволяє сформулювати нові проблеми, насамперед, висвітлення специфіки формування неправди у різних типах дискурсу, вивчення суб’єкта неправди як мовної особистості та розгляд розподілу влади між учасниками комунікативної ситуації неправди.
По-друге, розроблена методика може бути застосована в аналізі інших когнітивно-комунікативних утворень, таких, як ухиляння, жарт, іронія, натяк тощо. По-третє, емпіричний матеріал вказує на доцільність поширення отриманого наукового знання за межі лінгвістичного дослідження, що передбачає вихід у семіотику та теорію комунікації.

Публікації автора:

1. Морозова Е.И. Ложь как дискурсивное образование: лингвокогнитивный аспект: (Монография). – Харьков: Экограф, 2005. – 300 с.: ил. – Библиогр.:
   с. 252-299.

2. Морозова Е.И. К вопросу о лингвистике лжи // Вестник Харьковского университета. Серия Романо-германская филология. – 1992. – №367. – С. 89-92.

3. Морозова Е.И. К проблеме концептуализации понятия лжи в английском языке // Вестник Харьковского университета. Серия Романо-германская филология. – 1992. – №372. – С. 58-63.

4. Морозова Е.И. Фрагмент концептуального анализа слова лгать // Вісник Харківського університету. Серія Романо-германська філологія. – 1994. – №382. – С. 70-74.

5. Морозова Е.И. Новый стиль мышления в лингвистике: теоретические
   и дидактические аспекты // Вісник Харківського державного університету. Серія Романо-германська філологія. – 1997. – №386. – С. 83-87.

6. Морозова Е.И. Ложь и обман: к проблеме определения
   понятий // Вісник Харківського державного університету. Серія Романо-германська філологія. – 1997. – №390. – С. 59-61. (У співавторстві з Г.В.Єйгером)

7. Морозова Е.И. Lie: к проблеме определения прототипического значения // Вісник Харківського державного університету. Серія Романо-германська філологія. – 1999. – №424. – С. 110-113.

8. Morozova E.I. Strategies of humor and deception and linguistic choices // Вісник Харківського державного університету. – 1999. – №430. – С. 35-38.
   (У співавторстві з В.О.Дмитренко)

9. Морозова Е.И. Имя существительное lie как когнитивно-дискурсивное образование // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія. – 2000. – №500. – С. 18-26.

10. Морозова Е.И. Мыслекоммуникативный подход к изучению девиантных сообщений // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія. – 2001. – №537. – С. 17-23.

11. Морозова Е.И. Дискурс как мыслекоммуникативное образование // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія. – 2003. – №586. – С. 33-38. (У співавторстві з І.С.Шевченко)

12. Морозова Е.И. Прототипическая модель лжи // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія. – 2002. –
    №576. – С. 196-202.

13. Морозова Е.И. Онтологические основы лингвистического описания лжи // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія. – 2003. – №609. – С. 106-109.

14. Морозова Е.И. Дискурс как онтологическая сущность и дискурсивный анализ как методологический подход к анализу языка // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія. – 2003. –
    №611. – С. 92-96.

15. Морозова Е.И. Проблема значения в свете современных семантических теорий // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія. – 2004. – №635. – С. 114-117.

16. Морозова Е.И. Концепт и концептуальная категория: к проблеме разграничения понятий // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія. – 2004. – №636. – С. 115-119.

17. Морозова Е.И. О знаковой функции высказываний, дистанцирующих говорящего субъекта // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія. – 2005. – №649. – С. 27-30.

18. Морозова Е.И. О двух аспектах языкового воплощения концепта ложь // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія. – 2005. – №667. – С. 79-82.

19. Морозова Е.И. Единица дискурсивной реализации лжи // Нова філологія: Зб. наук. пр. – Запоріжжя: Вид-во ЗНУ, 2005. – №2(2). – С. 203-208.

20. Морозова Е.И. Активация концепта ложь в дискурсе // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія. – 2006. –
    №725. – С. 13-16.

21. Морозова Е.И. Признаковый модус концепта ложь // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія. – 2006. –
    №726. – С. 30-33.

22. Морозова Е.И. Опознавательный модус концепта ложь // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И.Вернадского. Серия Филология. – 2006. – Т. 19 (58). – С. 146-149.

23. Морозова Е.И. Операциональные модусы концепта ложь // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія. – 2006. – №741. – С. 23-26 .

24. Морозова О.І. Дискурсивні реалізації неправди: метамова опису та модель // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія Германська філологія. –
    2006. – Вип. 290. – С. 3-10.

25. Морозова О.І. Модель розвитку комунікативної ситуації неправди // Вісник Харківського національного університету. Серія Романо-германська філологія. – 2007. – №773. – С. 16-19.

26. Морозова Е.И. Метафорический образ лжи, запечатленный именем существительным lie // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Лінгвістика: Зб.наук. пр. – Херсон: ХДУ, 2007. – Вип. V. – С. 341-345.

27. Морозова Е.И. К вопросу о верификативной модальности высказывания // Актуальные проблемы теории и практики преподавания иностранных языков
    в вузе: Юбилейн. науч. конфер. Харьков, 27 сентября 1991 г. – Харьков: Харьковск. гос. аграрн. ун-т, 1991. – С. 57-58.

28. Morozova E.I. Lying as Social Practice // Види мовленнєвої діяльності: лінгвістичні та дидактичні аспекти: III Українсько-німецький симпозіум. Харків, 18-21 жовтня 1995 р. – Харків: Основа, 1995. – С. 72-73.

29. Морозова Е.И. Факт и ложь // Актуальні питання лінгвістики та методики викладання іноземних мов: Наук. конфер. Харків, 4-6 лютого 1996 р. – Харків: Основа, 1996. – С. 50.

30. Morozova E.I. To the Problem of Disambiguation // Мовна компетенція, креативність та актуальні проблеми викладання іноземних мов: VI Міжнар. конф. германістів. Харків, 22-23 жовтня 1998 р. – Харків: Константа, 1998. – С. 76-78.

31. Morozova E.I. The folk model of lying // Cognitive / Communicative Aspects
    of English: International Conference and Summer School of the USSE. Cherkasy,
    May 27-29, 1999. – Cherkasy: Cherkasy State University, 1999. – P. 85-86.

32. Morozova E.I. On conceptualizations of lying in English and Russian /
    Ukrainian // Southeastern Conference of Linguistics. Oxford, April 7-9, 2000. – Oxford (Miss): The University of Mississippi, 2000. – P. 62.

33. Morozova E.I. Message Design Logic and Miscommunication // Прагматика
    у межах та поза межами: II Міжнар. наук. конфер. товариства дослідників англ. мови. Харків, 28-29 травня 2001 р. – Харків: Константа, 2001. – P. 43-45.

34. Morozova E.I. Cognitive organization of the ideational complex of lying // Cognitive Linguistics, Functionalism, Discourse Studies: Common Ground and New Directions: 8^th International Cognitive Linguistics Conference. Logroтo, July20-25, 2003. – Logroтo (Spain): The University of La Rioja, 2003. – P. 106.

35. Морозова Е.И. О значении лжи // Стратегії та методи навчання мовам для спеціальних цілей: VI Міжнар. конфер. Київ, 24-25 квітня 2003 р. – К.: Ін-т міжнар. відносин Київськ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка, 2003. – С. 80.

36. Морозова Е.И. Проблема репрезентации в реификационных теориях значения // Методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції: Міжнар. наук.-метод. конф. Харків, 28 жовтня 2003 р. – Харків: Вид. центр ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2003. – С. 123-124.

37. Morozova E.I. Capturing instantiations of lying: A speech act or a discourse event? // Людина. Мова. Комунікація: V Всеукр. наук. конф. Харків,
    11 лист. 2005 р. – Харків: Вид. центр ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2005. – С. 133-136.

38. Морозова Е.И. Воплощение концепта ЛОЖЬ в лексиконе современного английского языка // Сучасна англістика: стереотипність і творчість: Всеукраїнськ. наук. форум. Харків, 16 травня 2006 р. – Харків: Вид. центр ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2006. – С. 124-126.

39. Морозова Е.И. Языковые средства манипуляции в рекламном дискурсе // Когнітивно-прагматичні дослідження мов професійного спілкування: Міжнар. наук. конфер. Харків, 14 жовтня 2006 р. – Харків: Вид. центр ХНУ
    імені В.Н.Каразіна, 2006. – С. 25-27.

40. Morozova E.I. Discourse instantiations of the concept lie // 4^th Symposium
    of the USSE / KNLU, Oct. 10-12, 2007. – K.: Vyd. Tsentr KNLU, 2007. – P. 63-64.

Особистий внесок автора у статті, що написані у співавторстві, такий:
(6) – визначення логічного поняття неправди; (8) – загальна концепція роботи, виявлення особливостей реалізації неправди у дискурсі; (11) – огляд трактувань терміну “дискурс” і проблеми моделювання дискурсу.