Результати дослідження німецької фахової мови лісівництва дають підстави для таких висновків. Німецька фахова мова порівняно давно сформована фахова мова з низьким ступенем абстрактності. Вона репрезентує всі канонічні прошарки лексики, яка властива фаховим мовам у цілому (вузькогалузеві та загальнонаукові терміни, професіоналізми, номенклатура, загальновживана лексика). Найпродуктивнішим способом термінотворення є морфологічний (79 %). Складні слова становлять 62 %, похідні – 17 %, терміни-кореневі слова – 6,8 %, термінологічні словосполучення – 13,3 %. Синонімія в досліджуваній фаховій мові – досить помітне явище (10%), більшість зафіксованих синонімів – словотвірні. Полісемантичні терміни складають 8 %. Найпоширенішими структурними моделями двоосновних термінів виявилися S+S (70%) та A(а)+S (25%). 54 % двоосновних термінів, відносяться до лексико-семантичної категорії „тіло”. Усього зафіксовано 23 семантичні моделі. Найчастотнішими семантичним моделями є R001X040R061X060 („тіло, яке має атрибутом якість“)(19 % від загальної кількості проаналізованих двохосновних термінів) та R001X020R053X040 – 18 % („дія, яка має об’єктом тіло). Серед проаналізованих термінів найвищі показники вмотивованості демонструють термінологічні одиниці семантичної моделі R001X040R002X040 (“тіло, яке має частиною інше тіло”) показник вмотивованості 0,62 та R001X040R061X060 („тіло, яке має атрибутом якість“) – 0,53. Структурно-семантичні моделі з однаковими семантичними формулами, до складу яких входять вживаніші структурні моделі демонструють також вищі параметри вмотивованості . Досліджені тексти лісівництва відзначаються високим рівнем термінологічної насиченості (57 %). У проаналізованих текстах кількісну перевагу мають денотатні терміни (63 %) та вузькофахова лексика (58 %). Домінантну роль у досліджених фахових текстах відіграють прості поширені речення (69 %), які підвищують інформаційну насиченість. Функцію теми реалізовує переважно граматичний підмет та додаток (52%), реми – інша частина речення. Найуживанішими частинами мови у досліджених текстах лісівництва є іменники та прикметники (52%). Вони задовільняють потреби фахової номінації й відрізняються багатовалентністю. Дієслова (12%) десемантизуються і замінюються віддієслівними іменниками та партиципами. Завдяки достатній кодифікованості структурної організації тексти фахової мови лісівництва піддаються відносно легкій їх передачі українською мовою з усіма видами та механізмами трансляції. В основі квазіреферування фахового тексту лежить поняття лексичних зв’язків та функціональної ваги речення. Отримані за такою прикладною методикою реферати з 4-6 речень добре передають зміст досліджуваних фахових текстів малих та середніх форматів. |