1. АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу є одним із видів професійного дискурсу, що обслуговує сферу медицини. В ньому відбито дескрипції референтних ситуацій, а саме: походження, перебігу, лікування, попередження та наслідків хвороби. Даний вид дискурсу має дві групи адресатів: фахівців (лікарі) та нефахівців (хворі, широкий загал). Відповідно до фактора адресата в межах АМД виділяються два його основних підвиди: професійний та професійно-непрофесійний. 2. Вибір комунікативних стратегій і тактик адресантом АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу обумовлений прагматичними цілями адресанта і врахуванням фактора адресата. Типовими комунікативними стратегіями професійного АМД є стратегія позиціювання та стратегія вияву солідарності із адресатом. Для професійно-непрофесійного АМД характерне використання таких стратегій: стратегії позиціювання, стратегії розвіювання міфів, стратегії зменшення щільності інформативності тексту, стратегії неперевантаження адресата зайвою інформацією, стратегії зменшення впливу негативних факторів дійсності та стратегії невикликання в адресата марних сподівань. 3. В аналізованому АМД вербалізованими є концептуальні ситуації “ ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ” та “ЛІКУВАННЯ ХВОРОБИ”, що моделюються у тексті за допомогою фреймових структур “ХВОРОБА” та “ЛІКУВАННЯ”, які містять риси предметного, акціонального і партонімічного фреймів. Заповнення слотів зазначених фреймових структур, яке здійснюється за рахунок каузативних дієслів, дієслів у пасивному стані та термінологічних номінацій, визначається адресатною спрямованістю тексту, комунікативною інтенцією адресанта і обраною комунікативною стратегією. 4. Наявні концептуальні метафоричні моделі ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ Є ВІЙНА та ЛІКУВАННЯ ХВОРОБИ Є БОРОТЬБА У ВІЙНІ наділені референційною функцією у професійному АМД і сугестивною – у професійно-непрофесійному АМД. До перспективних напрямків подальшого вивчення медичного дискурсу, на нашу думку, можна було б віднести такі: визначення жанрової специфіки АМД; проведення концептуального аналізу концептів ХВОРОБА та ЗДОРОВ'Я в мовленні пацієнтів; здійснення аналізу способів концептуальної організації знань та структур їх представлення в україномовному медичному дискурсі та зіставлення отриманих результатів із тими, що описані в нашій роботі. |