Анотація до роботи:

Зеленська М.В. Ліпідний склад та вірулентність Mycobacterium bovis, виділених від великої рогатої худоби степової зони України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. – Одеський державний аграрний університет. – Одеса, 2006.

При проведенні досліджень вивчено біологічні властивості мікобактерій, виділених з організму великої рогатої худоби господарств, неблагополучних щодо туберкульозу. Показано, що в стадах циркулюють як M. bovis (33,33 %), так і атипові швидкорослі мікобактерії (8,33 %). 37,5 % штамів M. bovis володіють незвичайними властивостями: формують перші колонії на другу добу культивування. У M. bovis вивчено ліпідний склад та залежність його рівня від деяких факторів зовнішнього середовища: впливу складу та рН живильного середовища, тривалості пасажування через штучне живильне середовище з різним рН, тримісячного перебування у ґрунті, тривалості культивування та пасажування через організм морських свинок. Запропоновано критерії оцінки за рівнем ліпідів (загальних ліпідів, фосфоліпідів, триацилгліцеролів) ступеня вірулентності мікобактерій бичачого виду та розроблені й впроваджені рекомендації для знезара-ження ґрунту неблагополучних щодо туберкульозу господарств.

1. У стадах великої рогатої худоби господарств степової зони України, неблагополучних щодо туберкульозу, циркулюють як M. bovis (33,33 %), так і атипові швидкорослі мікобактерії (8,33 %). 37,5 % штамів M. bovis володіють незвичайними властивостями: формують перші колонії на другу добу культивування.

У ліпідному складі швидкорослих мікобактерій, культивованих на штучних живильних середовищах із різним рН, за численних пасажів на штучному живильному середовищі та тривалого перебування у ґрунті встановлені суттєві динамічні зміни, які корелюють з вірулентністю досліджуваних штамів. Надані пропозиції позитивно впливають на підвищення ефективності діагностики мікобактеріальних інфекцій.

14

2. Епізоотичний швидкорослий штам M. bovis відрізняється від повільнорослого не тільки строками появи колоній на штучних живильних середовищах (на 2-гу добу після посіву), але й культуральними і біохімічними властивостями: здатністю рости на середовищі з 0,5 мг/см³ саліцилату натрію, кількістю загальних ліпідів, підвищеним вмістом фракцій фосфоліпідів (27,97±0,26 проти 22,70±0,41 %) та триацилгліцеролів (18,32±0,16 проти 10,43±0,28 %).

3. За якісним ліпідним складом мікобактерії не відрізняються, за винятком швидкорослих атипових мікобактерій, у той час як кількісний склад їх різний. Максимальний вміст загальних ліпідів виявлено в епізоотичного повільнорослого штаму M. bovis, дещо нижчий – в атипових мікобактерій та найнижчий – у BCG. Високий вміст пальмітинової кислоти фіксується в усіх досліджуваних мікобактерій, арахінової кислоти – у М. bovis, бегенової – в атипових мікобак-терій. Арахідонову кислоту виявлено лише в атипових мікобактерій (АТ-1 – 7,64±0,23 %, АТ-2 – 1,94±0,04 %).

4. У швидкорослого штаму М. bovis на яєчному живильному середовищі (рН 7,1) переважає вміст загальних ліпідів, фосфоліпідів, ненасичених жирних кислот, тоді як на синтетичному – діацилгліцеролів, стеринів, вільних жирних кислот, триацилгліцеролів, ефірів стеринів та насичених жирних кислот.

5. У швидкорослого штаму М. bovis на яєчному живильному середовищі з рН 6,5 відзначається вищий вміст фракцій фосфоліпідів, триацилгліцеролів, ефірів стеринів і окремих вільних жирних кислот (стеаринової, нонадеканової, арахінової, генейкозанової, трикозанової, тетракозанової, пентакозанової), а на середовищі з рН 7,1 – домінування загальних ліпідів, діацилгліцеролів, стеринів та ненасичених жирних кислот, скорочення довжини ланцюга жирних кислот, зменшення синтезу кислот з непарним числом атомів вуглецю.

6. У швидкорослого штаму M. bovis на синтетичному живильному середовищі з рН 7,1 виявлено більше загальних ліпідів (у 1,5 раза) та довголанцюгових жирних кислот (1,41 раза), на середовищі з рН 6,5 – триацилгліцеролів (у 1,18 раза), ненасичених (у 1,51 раза) та коротколанцюгових жирних кислот (1,34 раза), а кількість бегенової кислоти (38,46±1,16 та 32,41±1,05 % відповідно) не залежала від рН.

7. Багаторазове пасажування швидкорослого штаму M. bovis через щільне живильне середовище з рН 6,5 супроводжується зменшенням вмісту загальних ліпідів, фосфоліпідів, триацилгліцеролів, ефірів стеринів на фоні зниження вірулентності культури мікобактерій, збільшенням кількості насичених жирних кислот (пальмітинової, стеаринової) і зменшенням ненасичених.

Зі збільшенням кількості пасажів зменшується вміст нонадеканової, арахінової, генейкозано-

15

вої, бегенової, трикозанової, тетракозанової, гексакозанової та гептакозанової кислот.

8. Багаторазове пасажування швидкорослого штаму M. bovis через щільне живильне середовище з рН 7,1 супроводжується зменшенням вмісту загальних ліпідів, фракцій фосфоліпідів, триацилгліцеролів, ефірів стеринів на фоні зниження вірулентності мікобактерій. У складі насичених жирних кислот найбільший вміст мають пальмітинова, арахінова, генейкозанова кислоти на 2-му пасажі, тетракозанова, гексакозанова – на 40-му і маргаринова, стеаринова, бегенова, пентакозанова – на 59-му. У складі ненасичених жирних кислот домінує олеїнова кислота.

Зі збільшенням кількості пасажів збільшується вміст пентадеканової, маргаринової, стеаринової, бегенової, пентакозанової, лінолевої та ліноленової кислот, проте зменшується кількість арахінової, генейкозанової, гептакозанової та олеїнової кислот.

9. Тривале перебування M. bovis у ґрунті супроводжується подовженням терміну утворення колоній у першій генерації з 2 до 28-и діб та зменшенням вмісту загальних ліпідів у 1,34 раза, фракцій фосфоліпідів та триацилгліцеролів у 1,43 та 1,2 раза відповідно і зниженням вірулентності.

10. У M. bovis, виділених з організму морських свинок, які були заражені 9- та 30-добовою культурою, вміст фракцій фосфоліпідів, діацилгліцеролів, вільних жирних кислот не залежить від строку культивування та не впливає на ступінь вірулентності.

Публікації автора:

1. Характеристика причин тривалого епізоотичного процесу туберкульозу великої рогатої худоби / Ткаченко О.А., Хільченко Г.І., Зеленська М.В., Ковальова Л.О. (Ткаченко) // Сільський господар: Науково-практ. журнал. – 2001. – № 11–12. – С. 14–16. Дисертантка провела аналіз та узагальнення результатів дослідження.

2. Епізоотичний процес туберкульозу великої рогатої худоби. Причини тривалості. / Ткачен-

16

ко О.А., Хільченко Г.І., Зеленська М.В., Ковальова Л.О. (Ткаченко) // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. – Полтава, 2002. – Т. 2 (21). – С.218–220. Дисертантка провела аналіз та узагальнення результатів дослідження.

3. Експериментальні дані щодо адаптивної можливості епізоотичних і референтного штамів M. bovis на щільних яєчних живильних середовищах з різним рН / Ткаченко О.А., Ковальова Л.О. (Ткаченко), Хільченко Г.І., Зеленська М.В. // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2004. – № 1. – С. 91–95. Дисертантка провела аналіз результатів культурально-морфологічних досліджень та підготувала матеріали статті до друку.

4. Адаптивна здатність M. bovis на щільних яєчних живильних середовищах з різним рН / Хільченко Г.І., Зеленська М.В., Ковальова Л.О., Ткаченко О.А., Короленко Л.С. // Ветеринарна медицина України. – 2004. – № 7. – С. 18–21. Дисертантка провела аналіз результатів культурально-морфологічних досліджень та підготувала матеріали статті до друку.

5. Зеленська М.В., Хільченко Г.І. Хімічний склад швидкоростучого штаму М. bovis // Ветеринарна медицина-2005: сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва: Міжвідомчий темат. наук. зб. – Харків, 2005. – Т. II. – С. 463–468. Дисертантка провела вивчення вірулентних властивостей мікобактерій, накопичення біомаси культур, дослідження ліпідного складу, аналіз результатів; оформлення статті до друку.

6. Зеленська М.В. Порівняльний склад ліпідів у різних видів мікобактерій // Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості і безпеки продукції: Матер. Міжнар. науково-практ. конф. (м. Одеса, 27–29 жовтня 2004 р.) – С. 101–106. Дисертанткою проведено накопичення біомаси мікобактерій, дослідження ліпідного складу та аналіз його результатів; оформлення статті до друку.

7. Залежність біохімічного складу швидкоростучого штаму М. bovis від рН штучного живильного середовища / Зеленська М.В., Хільченко Г.І., Кравцова Л.В., Ткаченко О.А. // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2005. – № 1. – С. 77–81. Дисертантка провела накопичення біомаси мікобактерій, дослідження ліпідного складу та аналіз його результатів; оформлення статті до друку.

8. Вплив рН штучного живильного середовища на біохімічний склад швидкорослого штаму М. bovis / Зеленська М.В., Хільченко Г.І., Кравцова Л.В., Ткаченко О.А. // Ветеринарна медицина України. – 2005. – № 9. – С. 15–17. Дисертантка провела накопичення біомаси мікобактерій, дослідження ліпідного складу та аналіз його результатів; оформлення статті до друку.

9. Вплив пасажування на біохімічний склад епізоотичного швидкорослого штаму М. bovis / Зеленська М.В., Ковальова Л.О., Кравцова Л.В., Ткаченко О.А. // Вісник Дніпропетровського дер-

17

жавного аграрного університету. – 2005. – № 2. – С. 158–160. Дисертантка провела накопичення біомаси мікобактерій, дослідження ліпідного складу та аналіз його результатів; оформлення статті до друку.

10. Біохімічний склад швидкорослого штаму М. bovis в залежності від тривалості пасажування / Бусол В.О., Зеленська М.В., Ковальова Л.О., Кравцова Л.В., Ткаченко О.А. // Ветеринарна медицина України. – 2006. – № 2. – С. 20–22. Дисертантка провела накопичення біомаси мікобактерій, дослідження ліпідного складу та аналіз його результатів; оформлення статті до друку.