Анотація до роботи:

Кирилів Б.Я. Ліпідний та жирнокислотний склад тканин у курей, ембріонів і добових курчат за різного складу раціону.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Інститут біології тварин УААН, Львів, 2004.

Робота присвячена вивченню впливу ізопротеїнових та ізокалорійних раціонів (стандартного і ячмінно-бобового) для курей-несучок, відмінних за складом кормових компонентів, кількістю і якістю сирого жиру на ліпідний і жирнокислотний склад плазми крові та тканини печінки курей, а також жовтка яєць, ооцитів на різних стадіях росту, залишкового жовтка, тканини печінки 19-добових ембріонів і добових курчат, заплідненість яєць та виводимість курчат.

Науково обґрунтовано доцільність використання в годівлі курей-несучок ячмінно-бобового комбікорму із вмістом 40% ячменю і 20% екструдованих кормових бобів та запропоновано способи підвищення ефективності використання з нього поживних речовин. Вперше досліджено зміни ліпідного та жирнокислотного складу ооцитів у процесі оогенезу.

Відповідно до поставленої мети і завдань досліджень отримано нові дані стосовно чинників живлення, зокрема структури раціонів, кількості і якості в них сирого жиру для курей-несучок на ліпідний, жирнокислотний склад та вміст каротиноїдів, вітамінів А і Е у тканинах курей, ембріонів і курчат, продуктивні та репродуктивні показники курей, а також змін ліпідного і жирнокислотного складу ооцитів у процесі їх росту та жовтка яєць під час ембріогенезу.

1. Згодовування курям-несучкам ячмінно-бобового комбікорму, який містив 40% ячменю і 20% кормових бобів, з нижчим в 1,56 разу вмістом сирого жиру, 1,63 разу суми поліненасичених жирних кислот; в 1,73 разу лінолевої кислоти, у порівнянні із стандартним комбікормом, не впливало на вміст загальних ліпідів у жовтку яєць, плазмі крові і тканині печінки курей-несучок, однак викликало зміни співвідношення окремих класів ліпідів. При цьому у плазмі крові курей дослідної групи, у порівнянні з контрольними, збільшувалась кількість триацилгліцеролів на 10,72% (Р<0,05) та зменшувався рівень ефірнозв’язаного холестеролу на 25,76% (Р<0,01). У тканині печінки вміст фосфоліпідів зменшувався на 22,46% (Р<0,05), а триацилгліцеролів зростав на 25,09% (Р<0,01).

2. Вміст полієнових жирних кислот у плазмі крові і тканині печінки курей-несучок залежав від їх кількості у комбікормах. Так, у плазмі крові дослідних курей, у порівнянні з контрольними, зменшувалась кількість лінолевої та ліноленової жирних кислот при одночасному зростанні вмісту пальмітинової кислоти. У тканині печінки відзначено нижчий рівень лінолевої, арахідонової, ейкозатетраєнової та ейкозапентаєнової кислот і збільшення кількості пальмітинової та пальмітоолеїнової кислот.

3. Згодовування курям-несучкам ячмінно-бобового комбікорму, у порівнянні зі стандартним, не впливало на вміст загальних ліпідів в ооцитах під час їх росту, проте приводило до зменшення кількості фосфоліпідів та зростання моно– і диацилгліцеролів та триацилгліцеролів.

4. При згодовуванні племінним курям-несучкам ячмінно-бобового комбікорму, у порівнянні зі стандартним, у залишковому жовтку 19-добових ембріонів, зменшувався вміст моно– і диацилгліцеролів, НЕЖК, вільного та ефірнозв’язаного холестеролу та збільшувалась кількість фосфоліпідів і триацилгліцеролів. Жирнокислотний склад залишкового жовтка 19-добових ембріонів при цьому характеризувався нижчим рівнем лінолевої та ейкозатрієнової кислот, вищим вмістом міристинової, пальмітинової і пальмітоолеїнової жирних кислот. У тканині печінки цих ембріонів був нижчим вміст олеїнової кислоти.

5. Утримання курей-несучок на ячмінно-бобовому раціоні, у порівнянні зі стандартним, не зважаючи на введення до комбікорму однакової кількості вітамінів у складі преміксу, вміст каротиноїдів та вітаміну Е у жовтку яєць був нижчим, а вітаміну А вищим.

6. При застосуванні у годівлі курей ячмінно-бобового комбікорму продуктивні та репродуктивні показники були такими ж як і при використанні стандартного комбікорму, але собівартість одержуваної продукції була нижчою на 7,5%.

7. Дослідження ооцитів на різних стадіях росту показали, що найбільші кількісні зміни, щодо вмісту загальних ліпідів відбуваються до досягнення ними маси 2,42±0,19 г. Вміст загальних ліпідів в ооцитах масою 0,168±0,002 г складав 8,31±0,06%, а при досягненні маси 2,42±0,19 г – 34,16±2,02%. Найсуттєвіші зміни співвідношення ліпідних фракцій пов’язаних з оогенезом стосувалися фосфоліпідів та триацилгліцеролів. Кількість фосфоліпідів у процесі росту ооцитів знизилась з 51,65±0,34% до 22,18±0,95% у жовтку, а триацилгліцеролів навпаки зросла, відповідно, з 8,69±0,32% до 34,43±1,23%.

8. Встановлено, що у процесі інкубації яєць вміст загальних ліпідів у жовтку зменшився у 2,34 разу, фосфоліпідів в 1,34 разу, моно – і диацилгліцеролів в 1,93 разу, а кількість ефірнозв’язаного холестеролу зросла в 1,76 разу. Сумарний вміст каротиноїдів у жовтку за 19 діб інкубації зменшився на 23% (Р<0,001), а за останні 2 дні інкубації і перший день постнатального періоду на 11% (Р<0,001); вітаміну А, відповідно: на 23,24% та 35,36% (Р<0,001); вітаміну Е - на 42,52% (Р<0,001) і 8,32% (Р<0,01).

9. У тканині печінки ембріонів, у порівнянні до добових курчат кількість фосфоліпідів, НЕЖК і триацилгліцеролів знижувалась, а вільного та ефірнозв’язаного холестеролу зростала. Жирнокислотний склад ліпідів тканини печінки добових курчат, у порівнянні з 19-добовими ембріонами, характеризувався вищим вмістом лінолевої, ейкозатрієнової та арахідонової кислот.

Публікації автора:

1. Кирилів Б.Я. Вплив вмісту сирого жиру в раціоні для племінних курей на ліпідний склад жовтка яєць, залишкового жовтка і тканини печінки ембріонів і курчат. // Наук. техн. бюл. Інстит. біол. тварин УААН. – 2002. -Вип. 4, №1.- С.69-75.

2. Кирилів Б.Я., Ратич І.Б. Вміст загальних ліпідів і співвідношення їх окремих класів у плазмі крові і тканині печінки курей-несучок за різної кількості та якості ліпідів раціону. // Наук. техн. бюл. Інстит. біол. тварин УААН. – 2001.-Вип.1-2.- С.21-26. (Дисертант особисто провів визначення ліпідного складу, статистично опрацював результати, проаналізував одержані дані).

3. Кирилів Б.Я., Ратич І.Б. Вплив складу раціону для племінних курей, на жирнокислотний склад жовтка, залишкового жовтка та печінки ембріонів і курчат. // Наук. вісн. Львів. нац. академ. ветер. медиц. ім. С.З. Гжицького.–2003.-Т.5, №4. -С.172-179. (Дисертант особисто провів визначення жирнокислотного складу тканин, статистично опрацював результати, проаналізував одержані дані).

4. Ратич І.Б., Кирилів Б.Я. Жирнокислотний склад ліпідів тканин і жовтка яєць курей-несучок за різної кількості і якості ліпідів корму. // Наук. вісн. Львів. держ. академ. ветер. медиц. ім. С.З. Гжицького.– 2001.-Т.3, №4.-С.88-94. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень, статистичному опрацюванні результатів, аналізі одержаних даних, оформленні статті).

5. Ратич І.Б., Кирилів Б.Я. Ліпідний склад ооцитів і жовтка яєць курей-несучок у зв'язку з оогенезом і ліпідним живленням. // Біологія тварин. - 2002. -Т.4. (1-2).- С. 56-61. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень, статистичному опрацюванні результатів, аналізі одержаних даних, оформленні статті).

6. Gersten und Bohnen in der Legehennenfutterung / B.Kyryliv, I.Karpa, H.Stojanowska,

I. Ratytsch // Symposium “Osterreinisch-Ukrainische Landwirtschaft”.- Gumpenstein, 2002. – P. 92-93. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень, статистичному опрацюванні результатів, оформленні статті).