Анотація до роботи:

Ситник О.С. Лісівничі особливості та полезахисна роль лісових смуг різних конструкцій в умовах Правобережного Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. – Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, Київ, 2005.

Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню оптимальних конструкцій полезахисних лісових смуг та визначенню їх полезахисної ролі в умовах Правобережного Лісостепу.

Для вирішення поставленої проблеми було проведено комплексні дослідження полезахисної ролі лісових смуг різних конструкцій (лісівничо-таксаційна будова і ріст лісових смуг, вплив на зниження швидкості вітру, снігозатримання, властивості ґрунту та урожайність зернових культур).

Захисні функції лісових смуг є безпосередньо похідними від аеродинамічних властивостей останніх. У системі лісових смуг, незалежно від їхньої конструкції, не відбувається видування снігу з полів. Результатом позитивного агрокліматичного впливу лісових смуг на польові угіддя є підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

Встановлено, що високу полезахисну ефективність та біологічну стійкість мають лісові смуги помірної ширини (10-15 м) і ажурності (середня ажурність в облисненому стані – 10-20 (25)%, у безлистому – 40-50%.). Це лісосмуги наступних конструкцій: продувна, ажурна, ажурно-продувна. Таким лісонасадження притаманні всі основні риси і елементи лісового фітоценозу (високозімкнений головний намет, розвинуті другий ярус і підлісок, лісова підстилка та відсутність задерніння ґрунту).

За результатами дисертаційних досліджень можна зробити такі висновки:

1. Зважаючи на проведені дослідження і аналітичний огляд літератури для забезпечення біологічної стійкості та високої полезахисної ефективності з урахуванням раціонального використання цінних орних земель рекомендуються 4-5 – рядні лісові смуги. Схеми змішування (приклад): у середніх рядах дуб звичайний (Quercus robur L), у крайніх – супутня і плодова (як друга супутня) породи, розділені чагарником.

2. Досліджувані лісові смуги у віці 50-55 років мають висоту 18-21 м (бонітет І^а-ІІІ). Високоповнотні й зімкнуті насадження з розвинутим другим ярусом і підліском (зімкнутість 0,2-0,4) та кількістю рядів, як правило, 4-7 (рідше – 3), мають І-І^а бонітет. Малорядні лісосмуги (2-3 ряди) при високій повноті та зімкнутості ростуть за ІІ-ІІІ бонітетом. Зріджені смуги, малорядні й загущені (за рахунок чагарнику зімкнутістю 0,6-0,8) знижують свою продуктивність (зазвичай, мають ІІІ бонітет).

3. Із збільшенням віку приріст по висоті у лісових смугах знижується, що зумовлюється біологією лісових порід та лісорослинними умовами. Простежується чітка закономірність: чим щільніше лісове насадження (ближче до лісового фітоценозу), тим більший приріст по висоті за останні роки.

4. Найефективніші в боротьбі з суховіями у літній період є лісосмуги (кіль-кість рядів – 3-5) з помірною середньою ажурністю (до 20%), при цьому їх сумарний вітрозахист (середнє зниження швидкості вітру в зоні 30Н) досягає 40-50% і його зниження відносно рівномірне (Кр в межах 0,5-1,0).

5. Оптимальна ажурність лісових смуг в облисненому стані складає – 15-25%, в безлистому стані – 45-50%. Смуги таких оптимальних конструкцій мають сумарний вітрозахист у безлистому стані 25-30% і максимально затримують сніг. Об’єм затриманого снігу під їх захистом сягає 50-100 м³м^-1; Кр=0,8.

6. Найбільші запаси води у снігові виявлено під смугами з середньою ажурністю в облисненому стані 40-50%. Подальше збільшення або зменшення середньої ажурності захисних насаджень веде до зниження запасів води.

7. Найефективніші у ґрунтовідновленні і ґрунтопокращенні на прилеглих полях у зоні 0-25Н є лісові смуги помірної ширини і ажурності. Інтегральне ґрунтопокращення під захистом полезахисних лісових смуг оптимальних конструкцій становить: під наметом лісових смуг – 50,6%, у зоні 0-25Н (середнє) – 14%, що залежить від віддалі – 7,9-26,6% (25Н-2,5(5)Н).

8. Збільшення полезахисної лісистості сприяє посиленню позитивного впливу лісових смуг на урожайність сільськогосподарських культур. Господарства, де існує система полезахисних смуг, за будь-яких погодних умов одержують вищу врожайність сільськогосподарських культур (до 20%); при цьому спостерігається стабільність урожайності по роках.

9. Особливо висока ефективність системи лісових смуг у гостропосушливі роки. Врожайність зернових культур у системі захисних лісонасаджень майже в 2 рази вища, ніж у господарствах з поодинокими лісосмугами.

10. За результатами наших досліджень (експериментальних і теоретичних), оптимальними є вузькі лісові смуги, які мають кількість рядів – 4-5(6) і ширину – 10-15 м, із середньою ажурністю в облисненому стані 10-20 (25)%, у безлистому – 40-50%. Це лісові смуги таких конструкцій: продувна (ажурність в нижній частині (між стовбурами) – 40-50%, у кронах 0-10%); ажурна (ажурність по всьому вертикальному профілю 10-30(35)%); ажурно-продувна (ажурність між стовбурами 30-40%, у кронах 10-20%). Таким лісонасадженням притаманні усі основні риси і елементи лісового фітоценозу (високозімкнений головний намет, розвинуті другий ярус і підлісок, лісова підстилка та відсутність задерніння ґрунту середніх міжрядь). Вони відзначаються біологічною стійкістю та високою полезахисною ефективністю.

Публікації автора:

1. Ситник О.С. Вплив полезахисних лісових смуг на розподіл снігу в умовах Правобережного Лісостепу // Наук. вісн. НАУ. – К.: НАУ, 2002. – Вип. 54. – С. 264–268.

2. Пилипенко О.І., Юхновський В.Ю., Пилипенко Ю.О., Ситник О.С. Ефективність полезахисних лісових смуг у зниженні швидкості вітру та снігозатриманні // Наук. вісн. НАУ. – К.: НАУ, 2004. – Вип. 70. – С. 245–253. (Особисто здобувачем проведено польові дослідження та розрахунки стосовно Правобережного Лісостепу).

3. Пилипенко О.І., Юхновський В.Ю., Гукасова Г.О., Озірський О.М., Радучич М.І., Ситник О.С., Урлюк Ю.С. Методологічні основи і методи досліджень у захисному лісорозведенні // Наук. вісн. НАУ. – К.: НАУ, 2004. – Вип. 72. – С. 242–250. (Здійснено аналіз основних положень методики наукових досліджень у полезахисному лісорозведенні).

4. Ситник О.С. Аеродинамічні властивості полезахисних лісових смуг // Наук. вісн. НАУ. – К.: НАУ, 2004. – Вип. 71. – С. 195–198.

5. Ситник О.С. Лісівничі особливості та полезахисна роль лісових смуг різних конструкцій в умовах Правобережного Лісостепу // Наук. вісн. НАУ. – К.: НАУ, 2005. – Вип. 83. – С. 357–364.

6. Пилипенко О.І., Юхновський В.Ю., Дударець С.М., Малюга В.М., Штофель М.О., Озірський О.М., Радучич М.І., Ситник О.С., Урлюк Ю.С. Методичні рекомендації щодо створення системи захисних лісових насаджень (Оптимізація лісоаграрних екосистем рівнинної території України). – К.: ВЦ НАУ, 2005. – 20 с. (Участь у польових дослідженнях).