Мякушко Станіслав Анатолійович. Лісові гризуни в антропогенно змінному середовищі (на прикладі трьох фонових видів грабової діброви): дисертація канд. біол. наук: 03.00.08 / НАН України; Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена. - К., 2003. , табл.
Анотація до роботи:
Мякушко С.А. Лісові гризуни в антропогенно змінному середовищі (на прикладі трьох фонових видів грабової діброви). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 – зоологія. – Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України. Київ, 2003.
Дисертація присвячена вивченню реагування гризунів на якісні зміни середовища, обумовлені різними формами антропогенного впливу. На матеріалах 25-річних спостережень у Канівському природному заповіднику проаналізовано зміни чисельності та складу населення гризунів у відповідь на наслідки господарського використання і техногенне забруднення території. Встановлено, що спільною рисою реагування окремих видів на різні форми впливу є зміна типу динаміки на менш стабільний, що відбувається на фоні збільшення чисельності. Дестабілізація динаміки чисельності виявляється у вигляді розширення діапазону коливань показників, порушення характерної послідовності й тривалості окремих фаз, співвідношення величин приросту і скорочення населення. Зміни статевої та вікової структури населення демонструють наявність спільних рис, властивих окремим видам. Для усіх видів в умовах техногенного забруднення характерне скорочення частки самок. Наслідками господарського використання території є скорочення частки дорослих особин. Показано, що в умовах антропогенного впливу відбуваються зміни співвідношення і статусу видів в угрупованні гризунів. На прикладі рудої нориці встановлено механізм дестабілізації динаміки населення, пов'язаний зі зміною репродуктивної стратегії. Показано, що в умовах техногенного забруднення зростання чисельності й дестабілізація її динаміки не обумовлені змінами індивідуальної плодючості, а визначаються лише кількістю самок, залучених до розмноження. Як основну причину зазначених феноменів розглянуто порушення відношень з кормовою базою. Порушення балансу між популяцією і середовищем призводить до зняття обмежуючого впливу кормової бази. Спроби відновлення балансу виявляються у вигляді екстенсивного розмноження, що, ймовірно, супроводжується зростанням смертності особин і зниженням життєздатності нащадків.
Упродовж різних періодів існування Канівського природного заповідника, що зумовлені специфічними формами антропогенного впливу, зафіксовано істотні зміни чисельності трьох фонових видів гризунів грабової діброви. Встановлено, що реакція окремих видів гризунів та їх угруповання на зміни середовища, спричинені господарським використанням і техногенним забрудненням території заповідника, виявляється у суттєвому збільшенні щільності населення.
Виявлені порушення нормального перебігу й тривалості фаз динаміки, збільшення діапазону перепадів та амплітуди варіювання показників чисельності, що свідчить про зміну типу динаміки населення у періоди антропогенного впливу. Нестабільний тип динаміки, який супроводжується високою швидкістю змін, вказує на розбалансування демографічних процесів. В умовах техногенного забруднення прояви дестабілізації динаміки виражені сильніше і мають тенденцію до зростання з часом.
Показано, що характер реагування на антропогенний прес, який проявляється у збільшенні щільності населення і менш стійкому типі її багаторічної динаміки, є подібним для різних видів гризунів. Одночасно форма впливу і специфічні особливості окремих видів зумовлюють різний масштаб реакції останніх.
Зафіксовані зміни статевої й вікової структури населення в окремі періоди, а також на різних фазах динаміки, свідчать про видову специфіку реагування, хоча залежно від форми впливу у змінах структури існують і спільні риси. В умовах техногенного забруднення в усіх видів знижується частка самок. У період після припинення господарського використання території, частка статевозрілих особин є найменшою за весь час спостережень.
За результатами аналізу відтворення рудої нориці встановлено механізм трансформації динаміки. Після припинення господарської діяльності й відновлення заповідання напруженість репродуктивних процесів порівняно незначна, проте супроводжується значним виживанням потомства, що забезпечує підтримання високої щільності. У період мінімального антропогенного впливу спостерігається інтенсифікація розмноження, що дає змогу повніше використати репродуктивний потенціал. Коливання щільності в умовах забруднення не пов'язані зі змінами плодючості, а визначаються варіюванням кількості самок, що розмножуються. Репродуктивна стратегія в цей період набуває екстенсивного характеру і супроводжується підвищеною смертністю найвразливіших груп тварин (самки та ювенільні особини), що приводить до зниження реалізації репродуктивного потенціалу.
В періоди антропогенного впливу зафіксовано суттєве здрібнення гризунів трьох видів, що виявляється у зменшенні маси, розмірів тіла та вгодованості тварин (на 20-33% серед ювенільних особин і самок). Доведено, що даний ефект зумовлений не тільки зростанням чисельності, а також є наслідком екстенсифікації розмноження і пов’язаних з цим явищами – зниженням індивідуальної пристосованості та зростанням смертності.
Виявлено зміни представленості та статусу видів в угрупованні гризунів в умовах антропогенного преса. Порівняно з періодом мінімального впливу на заповідну територію відбувається зниження ступеня домінування рудої нориці, вихід підземної нориці з позиції сателіта на місце субдомінанта, порушення складу угруповання на фазах піка й депресії динаміки сумарного населення.
Співставлення результатів роботи з матеріалами інших досліджень дало змогу встановити, що наслідком техногенного впливу є порушення кількісних співвідношень у системі “кормова база - споживач”.
Запровадження режиму заповідання з часом нормалізує демографічні процеси, про що свідчить зменшення чисельності і відносна стабілізація її динаміки. Особливістю реагування населення гризунів на техногенне забруднення є відсутність пристосування до нових умов існування, що виявляеться у посилені проявів дестабілізації динаміки населення.
Визначено можливий механізм впливу техногенного забруднення території на динаміку населення. Порушення балансу між популяцією й середовищем призводить до зняття обмежуючого впливу кормової бази. Спроби відновлення балансу виявляються у вигляді екстенсивного розмноження, що супроводжується зростанням смертності особин і зниженою життєздатністю нащадків.
Публікації автора:
Мякушко С.А. Особливості антропогенного впливу на популяції гризунів Канівського заповідника // Заповідна справа в Україні. - 1997. - Т. 3, вип. 1. - С. 23-30.
Мякушко С.А. Изменение динамики популяций и сообщества гризунов в результате антропогенного воздействия на заповедную экосистему // Вестник зоологии. - 1998. - Т. 32, № 4. - С. 76-85.
Мякушко С.А. Многолетние изменения продуктивности популяции подземной полевки // Вестник зоологии. - 1999. - Т. 33, № 4-5. - С. 45-53.
Мякушко С.А. Популяционные эффекты, связанные с длительным обитанием на загрязненной территории (на примере рыжей полевки Каневского заповедника) // Заповідна справа в Україні. - 2000. - Т. 6, вип. 1-2. - С. 45-51.
Мякушко С.А. Стратегии воспроизводства в популяциях грызунов // Уч. зап. Таврического нац. ун-та. Сер. биол. - 2001. - Т.14, № 2. - С. 129-133.
Мякушко С.А. Багаторічна динаміка популяцій гризунів як критерій стану середовища // Вісник Львівського ун-ту. Сер. біол. - 2002. – Вип. 30. – С. 30-34.
Межжерин В.А., Мякушко С.А. Стратегии популяций мелких грызунов Каневского заповедника в условиях измененной среды обитания под воздействием техногенных загрязнений и аварии на ЧАЭС // Известия АН. Сер. биол. - 1998. - №3. - С.374-381. (Особистий внесок: збір та оброблення матеріалу, узагальнення результатів, формулювання висновків стосовно багаторічної динаміки населення гризунів– 50%).
Межжерин В.А,, Мякушко С.А., Семенюк С.К. Популяция как тест-система. – Известия АН. Сер. биол. - 2002. - № 5. – С. 634-640. (Особистий внесок: збір матеріалу, узагальнення результатів, формулювання висновків стосовно змін структури населення – 40%).
Межжерин В.А., Мякушко С.А., Семенюк С.К. Популяционный ответ мелких грызунов на радиоактивное загрязнение территории в результате аварии на ЧАЭС и его возможные последствия // Доповіді НАНУ. – 2000. - № 12. – С. 184-187. (Особистий внесок: збір та оброблення матеріалу, узагальнення результатів – 40%).
Межжерин В.А., Мякушко С.А. Влияние состояния окружающей среды на плотность популяций грызунов Каневского заповедника // Матер. конф. “Підсумки 70-річної діяльності Канівського заповідника та перспективи розвитку заповідної справи в Україні”. - Канів, 1993. - С. 52-53. (Особистий внесок: узагальнення результатів, формулювання висновків – 50%).
Межжерин В.А., Мякушко С.А Воздействие радиационного загрязнения на заповедную экосистему // Тези конф. “Питання біоіндикації та екології”. - Запоріжжя, 1998. - С. 103. (Особистий внесок: збір матеріалу, узагальнення результатів, формулювання висновків – 50%).
Мякушко С.А. Динамика популяций при качественных изменениях среды в результате техногенного загрязнения // Тези конф. “Питання біоіндикації та екології”. - Запоріжжя, 1998. - С. 105.
Межжерин В.А., Мякушко С.А Состояние популяций грызунов Каневского заповедника в период после аварии на ЧАЭС // Матер. конф. “Роль охоронюваних природних територій у збереженні біорізноманіття”. - Канів, 1998. - С. 204-206. (Особистий внесок: збір та оброблення матеріалу, узагальнення результатів – 50%).
Мякушко С.А. Изменение типа динамики плотности популяций грызунов в результате антропогенного преобразования среды // Матер. конф. “Роль охоронюваних природних територій у збереженні біорізноманіття”. - Канів, 1998. - С. 213-214.
Мякушко С.А. Особенности многолетней динамики популяций грызунов в антропогенно изменяющейся среде // Тези конф. “Структура и функциональная роль животного населения в природных и трансформированных экосистемах”. – Днепропетровск: ДНУ, 2001. – С. 181-183.
