Анотація до роботи:

Останіна Г. Г. Літературно-художня творчість А. Кримського: проблематика і поетика. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 01. 01. – українська література.

Дисертація присвячена вивченню специфіки проблематики та художніх прийомів її вираження у власних оригінальних творах А. Кримського. У дослідженні простежується процес формування уявлень і понять про прийом у науці взагалі, в художній літературі та в літературознавстві; виявлено й вивчено специфіку проблематики та прийоми творення прози малих жанрів А. Кримського; охарактеризовано метаноративні прийоми вираження основної проблематики в поетичних творах А .Кримського; окреслена проблематика та система прийомів усіх розглянутих творів письменника.

Внаслідок виявлення й вивчення специфіки проблематики та змісту, форм і найважливіших функцій прийомів та цілих їх систем з’ясовано: по-перше, у ранніх оповіданнях автор використав майже всі традиційні для класичної прози кінці ХІХ – початку ХХ століття прийоми, роздумуючи про складність стосунків між поколіннями, про важкі непорозуміння між людьми, про складність родинного буття взагалі; по-друге, у ранніх циклах творів переважають гострі та глибокі роздуми про внутрішню дисгармонію особистості, а також спостерігаємо описово-інформативні “букети” прийомів із аналітичними та психоаналітичними вкрапленнями; по-третє, у психопатологічних творах гострі особисті переживання і “передчування” я-оповідача передаються передовсім масштабними та складними самоспостереженнями, роздумами, самопсихоаналізами, ірраціональні мареннями й домислами, міцно сплетенеми довжелезними рядами найрізноманітніших прийомів, а найголовніше те, що всі вони підпорядковуються пригадуванню; по-четверте, на третьому етапі прозової творчості А. Кримського спостерігаємо не просто чіткі переплетіння інформативно-описових, аналітичних та заперечувальних прийомів, а й їх масштабні зіставлення та протиставлення таких “блоків” прийомів; по-п’яте, виявлено, що поетичні твори А. Кримського значно складніші з точки зору проблематики, а простіші з точки зору поетики у порівнянні з прозовими творами; по-шосте, гострота й актуальність проблематики змісту поезій передається передовсім за допомогою самоспостережень, роздумів, самохарактеристик, психоаналізів; по-сьоме, лише у деяких поетичних циклах трапляються переплетіння описово-констатаційних, аналітичних прийомів, а також прийомів домислювання, фантазування та іносказання.

В цілому оригінальна художня спадщина А. Кримського засвідчила експериментаторство в плані прийомів творення образів, що підтверджує органічність і новаторство його доробку в добу модерністських течій.