Анотація до роботи:

Коржнев П.М. Літологія турнейсько-нижньовізейських алювіальних відкладів Дніпровсько-Донецької западини (в зв’язку з нафтогазоносністю). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.21 - літологія. - Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей літології, будови, петрофізичних властивостей нижньокам’яновугільного алювію Дніпровсько-Донецької западини, зокрема закономірностей його нафтогазоносності. Визначено формаційну належність алювіально-дельтових відкладів та їх міжформаційну позицію у турнейсько-нижньовізейському тектоно-седиментаційному комплексі Дніпровсько-Донецького авлакогена. На основі мінералого-петрографічних досліджень аналізу гранулометричних характеристик виконано палеогеографічні реконструкції, визначено особливості накопичення і складу турнейсько-нижньовізейської алювіальної формації Дніпровсько-Донецької западини. На підставі ідентифікації літогенетичних типів відкладів і даних фаціального аналізу по каротажу разом з вивченням розподілу ізопахіт комплексу та ізоліній різних показників його піскуватості встановлено особливості фаціальної диференціації алювіально-дельтового комплексу. За каротажними матеріалами і даними вивчення керна закартографована система палеорічкових ерозійно-тектонічних долин різного порядку, система приток, велика наземна дельта з рукавоподібними протоками. Простежено закономірності та перспективи нафтогазоносності відкладів формації. Виділено основні морфогенетичні типи пасток для її відкладів. Побудовано карту перспектив нафтогазоносності турнейсько-нижньовізейських відкладів північно-західної та центральної частин Дніпровсько-Донецької западини. Виділено низку пошукових обєктів.

Основою для висновків стали такі результати дослідження:

1. Виділено турнейсько-ранньовізейський ТСК ДДА. Встановлено, що особливості будови і складу турнейсько-нижньовізейської алювіальної формації ДДЗ обумовлені деяким посиленням рифтового режиму, і відображують різкі та суттєві зміни тектонічних і геодинамічних умов осадконакопичення.

2. Обґрунтовано уявлення про генезис турнейсько-нижньовізейської алювіальної формації ДДЗ. У рамках цих досліджень встановлені основні фактори й етапи формування сухарних глин.. Речовинний склад сухарних глин (переважаюча роль мінералів групи каолініту, підвищений вміст Ti, Zr, Th та ін.) обумовлений природою седиментаційного фонду – продуктами глибокого гумідного вивітрювання порід у межах областей зносу. На остаточне формування сухарних глин вплинули мікробіологічні ґрунтоутворюючі процеси розкладу органічної речовини та інтенсивного гідролізу первинної мінеральної речовини продуктами життєдіяльності специфічної мікрофлори, а також пізньодіагенетичні – ранньокатагенетичні процеси сидеритизації, що властиві гумідним поліфаціальним озерно-болотно-алювіальним відкладам.

Встановлено, що основні об’єми седиментаційного фонду турнейсько-нижньовізейської алювіальної формації ДДЗ пов’язані з розмивом потужних кір вивітрювання архейсько-нижньопротерозойських кристалічних порід (гранітоїдів, гнейсів, кристалічних сланців тощо) суміжних ділянок УЩ, ВКМ, а також Брусилівсько-Кошелівського та інших виступів фундаменту в межах ДДЗ. Про це свідчить переважно мономінеральний кварцовий склад кластичного матеріалу та домінування каолініту у складі глинистої речовини, особливості складу акцесорних важких мінералів та геохімічні особливості порід формації (контрастно-упорядкований тип розподілу елементів, великий вміст Zr, Ti та інших елементів-гідролізатів в глинистих породах).

3. Детально розглянуті особливості алювію як генетичного типу, акумулятивні форми, що він утворює, можливості їх морфогенетичної типізації за даними геофізичних досліджень свердловин. Доведено необхідність залучення комплексу методів геофізичних досліджень свердловин у побудови седиментаційних моделей власних акумулятивних форм алювію. Надано літолого-геофізичну характеристику порід турнейсько-нижньовізейської алювіальної формації ДДЗ.

4. Встановлено особливості будови і фаціальної диференціації турнейсько-нижньовізейської алювіальної формації ДДЗ. За каротажними матеріалами і даними вивчення керна закартовано систему палеорічкових ерозійно-тектонічних долин різного порядку, магістральну річкову долину, систему приток, велику наземну дельту з рукавоподібними протоками.

5. Обґрунтовані значні перспективи нафтогазоносності алювіально-дельтових відкладів. Підкреслена неоднозначність взаємодії палеорусел з локальними конседиментаційними і штамповими структурами, тектонічними порушеннями, флексурами, синкліналями, монокліналями, що зумовило морфогенетичну різноманітність пасток вуглеводнів. Виділено основні типи пасток в алювіальному комплексі.

Публікації автора:

1. Лукин А.Е., Вакарчук С.Г., Коржнев П.М. Турнейско-ранневизейский тектоно-седиментационный комплекс Днепровско-Донецкого авлакогена // Геол. журн. – 2001. – № 1. – С. 7–16.

2. Коржнев П.М. Геохимические особенности сухарных глин в связи с их генезисом // Геол. журн. – 2002. – №2. – С. 111–119.

3. Коржнев П.М. Особенности строения турнейских и нижневизейских аллювиальных наземнодельтовых отложений Днепровско-Донецкой впадины // Геол. журн. – 2002. – № 4. – С. 128–133.

4. Лукин А.Е., Коржнев П.М. Раннекаменноугольный аллювий Днепровско-Донецкого авлакогена // Геол. журн. – 2003. – № 4. – С. 78–89.

5. Коржнев П.М. О нефтегазоносных аллювиальных отложениях в нижнем карбоне Днепровско-Донецкой впадины // Нефть и газ Украины: Материалы 8-й Междунар. науч.-практ. конф. «Нефть и газ Украины-2004» (Судак, 29 сент. – 1 окт. 2004 г.). – Л.: Центр Европы, 2004. – Т.1. – С.144–146.