Анотація до роботи:

Александрова Наталія Костянтинівна. Літургічна музика як жанрово-стильовий феномен у творчості вітчизняних композиторів кінця ХХ – початку ХХI століття. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за фахом 17.00.03 – музичне мистецтво. Одеська державна музична академія імені А. В. Нежданової. – Одеса, 2008.

У дисертації пропонується теорія літургічної музики в зв'язку з вивченням творчості сучасних українських композиторів. Явище літургічної музики розглядається в єдності з явищами канону і неоканонічного, в історичному жанровому, текстологічному і стильовому контекстах, як духовна парадигма композиторського мислення. Створюється широка музикознавча понятійна основа вивчення категорії літургічної музики. Конкретизується поняття про духовну символіку щодо стильових принципів літургічних творів українських авторів. Виявляються музично-тематичні і стилістичні обумовленості літургічної семантики як національно-стильової. Доводиться важливе значення традиції в становленні літургічної музики, зокрема, методу реінтерпретації як способу діалогу з канонічними умовами музичної творчості.

Розкривається парадигматичне значення жанрово-стильових новацій у творчості ряду сучасних українських композиторів. Виявляються загальні теми і вербальні фактори образно-композиційної реінтерпретації в творах українських авторів останніх років, одночасно своєрідність прояву неоканонічної тенденції у творчості Л. Дичко, В. Камінського, М. Скорика, Є. Станковича. Розкриваються музично-тематичні основи образної драматургії, музично-стилістичний зміст окремих літургічних творів. Доводиться перевага музичної сторони в авторських інтерпретаціях (реінтерпретаціях) літургії та у формуванні її національно-семантичних властивостей.

Аналітичним шляхом доводиться, що саме Літургії Л. Дичко є взірцем музично-авторського розуміння літургійного тексту, обумовлюють головні тенденції розвитку літургічної музики у творчості сучасних українських композиторів, зокрема, стильовий плюралізм – множинність неостильових орієнтацій, пріоритетне значення стилістики канта і обіходних розспівів, посилення емоційної експресії, образної контрастності. У зв'язку з цим визначаються основні образно-емоційні сфери літургічної музики і відповідні до них групи стилістичних засобів, виявляється стилістична і стильова спільність літургійних творів українських композиторів кінця XX – початку XXI століть.

Публікації автора:

1. Александрова Н. К. Виконавська динаміка у творчості сучасних композиторів // Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Музичне виконавство. Збірка статей. – Вип. 26, кн. 9. – Київ, 2003. – С. 160-173.

2. Александрова Н. К. Канонические жанры в контексте «посткомпозиторского мышления»: к проблеме авторского стиля в современной музыке // Стиль музичної творчості: естетика, теорія, виконавство. Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Збірка статей. – Вип. 37. – Київ, 2004. – С. 74-84.

3. Александрова Н. К. «Акафист» В. Каминского в контексте традиции литургической музыки // Київське музикознавство. Збірка статей. – Вип. 17.—Київ, 2005. – С. 210-223.

4. Александрова Н. К. Историко-культурологический аспект украинской хоровой традиции // Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник Одеської державної музичної академії ім. А.В. Нежданової. – Вип.8, кн.2. – Одеса: Друкарський дім, 2007. – С. 206-219.