Анотація до роботи:

Жулай В.І. Любов як соціальна цінність особистості в суспільних відносинах. – Рукопис.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. – К, 2004.

Дисертація присвячена з'ясуванню проблеми визначення феномена любові як соціальної цінності особистості в суспільних відносинах. Розглянуто поняття: любов, довершена любов, особистість, Інший, соціальна цінність, суспільні відносини. Зазначається, що трактування феномена любові в історії європейської філософської думки через три головні поняття: “ерос”, “філія” та “агапе” – породило досить відмінні типи інтерпретації її ціннісного значення в соціальній сфері. Дане дослідження доводить плідність цілісного розуміння цього феномена, основою якого є запроваджене дисертантом поняття “довершеної любові”, що є розвитком ідеї “істинної любові” В. Соловйова. Розгортання “довершеної любові” залежить від розвитку особистості. Доведено, що протидією розвиткові любові є екзистенційний страх перед Іншим. Любов до Іншого в її цілісному розумінні служить моральнісною основою різних форм соціальної солідарності, позбавленої негативних проявів ресентименту.

У результаті проведеного дослідження одержано низку висновків:

- вплив феномена любові на різні сфери соціального життя виявляється завдяки дослідженню трьох головних понять: “еросу”, “філії” та “агапе” – в цілісності, як “довершеної любові”, що враховує багатовимірність людської істоти, відображаючи взаємодію тілесного, душевного та духовного вимірів людського буття;

- на сучасному етапі розвитку глобального суспільства, в якому головного значення набуває проблема визначення прийнятної для всіх ціннісної парадигми, поняття “довершеної любові”, підкреслюючи багатовимірність людського буття, ставить феномен любові в ряд загальнолюдських цінностей, які зберігають людиновимірність суспільних відносин;

- соціальна цінність феномена любові багатофункціональна, їй притаманно об'єднувати (від поєднання статей до єднання спільноти, таке єднання виявляється в запереченні егоїзму); сприяти продуктивному розвитку особистості; створювати почуття безпеки по відношенню до Іншого завдяки довірі, яку вона викликає; відтворювати нову якість міжособистісних стосунків; чинити опір “егомережам”, які підсилюють роздроблення суспільства;

- в системі суспільних відносин феномен любові в цілісному розумінні відіграє формотворчу функцію в таких соціальних інституціях, як: шлюб, сім'я, виховання, мораль, релігія, церква, екуменічні рухи та ін., та загалом, будучи основою спільноти типу Gemeinschaft, зберігає людиновимірність суспільства;

- визнання соціальної цінності любові знаходиться в залежності від суперечливого співвідношення цінності любові Іншого та любові до Іншого;

- протидією розвиткові любові як в особистісному житті, так і в суспільному постає екзистенційний страх перед Іншим, який на противагу дії любові, що полягає в запереченні егоїзму, підсилює його;

- “довершена любов” є моральнісною основою різних форм соціальної солідарності на відміну такої орієнтації на солідарність, яка в колі “егомережі” авторитарної особистості призводить до негативних наслідків, що уповільнюють розвиток особистості та викликають різні прояви ресентименту, які розінтегровують суспільство: ворожнечу, ненависть та бажання помсти.

Публікації автора:

1. Жулай В.І. Любов до Іншого в світлі ціннісних моделей та соціальних теорій. // Filosofia prima.– К., 2001. – № 1.– С. 116–125.

2. Жулай В.І. Дія та протидія любові в суспільних відносинах. // Філософська думка.– К., 2002.– № 1.– С. 131–146.

3. Жулай В.І. Любов до Іншого в контексті уявлень про новий глобальний простір. // Мультиверсум: філос. альманах: зб. наук. праць / гол. ред. В.В. Лях. – Вип. 29.– К.: УЦДК, 2002. – С. 119–127.

4. Жулай В.І. Любов у суспільних відносинах. // Філософські обрії: Наук.-теор. часопис, 2002. – №8. – С.154–164.

5. Жулай В.І. Любов як теургійна творчість (за християнськими поглядами В. Соловйова). // Християнство. Контекст світової історії та культури. Науковий збірник / Ред. кол.: А.М. Колодний, П.Л. Яроцький. – К.: Гнозис, 2000. – С. 194–196.

6. Жулай В.І. Соціально-філософський зміст феномена любові (за творчістю Ф. Достоєвського та Вл. Соловйова). // Наукові записки культурологічного семінару. – Вип. 1. Наука – навчанню. – К.: ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України, 2001. – С. 98–104.

7. Жулай В.І. Любов як соціальна цінність особистості. // ХХІ століття і сучасна науково-практична інноваційна культура. Матеріали ІІІ Аспірантських читань.– К.: "КІТЕП", 2001.– С. 20–23.

8. Жулай В.І. Ціннісні орієнтації в житті особистості. // Людина у світі духовної культури. Матеріали міжнародної наукової конференції. – К., 2002. – Ч. 2.– С. 11–12.

9. Жулай В.І. Любов як трансформаційне начало. // Етносоціональні механізми трансформації соціуму в Україні. – К.: УЦДК, 2003.– С. 208–221.

10. Жулай В.І. Любов до Іншого в контексті уявлень про новий глобальний простір. // Людина і культура в умовах глобалізації. Зб. наук. стат. – К.: „Парапан”, 2003.– С. 163–170.