90. Бородіна Олена Миколаївна. Людський капітал в аграрній сфері економіки України: науково-організаційні основи сучасного формування і розвитку: дис... д-ра екон. наук: 08.07.02 / Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки". - К., 2004.
Анотація до роботи:
Бородіна О.М. Людський капітал в аграрній сфері економіки України: науково-організаційні основи сучасного формування і розвитку. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, Київ, 2004.
У дисертації досліджуються теоретико-методологічні основи концепції людського капіталу в аграрній сфері економіки. Визначено особливості формування і розвитку людського капіталу в аграрній сфері економіки і на цій основі поглиблено розуміння його сутності відповідно до умов багатофункціональної ролі сільського господарства. Проведено системний аналіз сучасного стану людського капіталу аграрного сектора в порівнянні з дореформеним періодом. Виявлено основні ознаки деградації людського капіталу в аграрній сфері економіки та встановлено її причини. Обґрунтовано концептуальні основи підвищення ролі держави у подоланні деградації людського капіталу аграрної сфери. Опрацьовано принципово нову організаційно-функціональну модель взаємодії всієї сукупності аграрних капіталів, визначено її вплив на кінцевий результат соціально-економічного розвитку аграрної сфери. Запропоновано методологічні підходи до формування державної аграрної політики з позицій теорії людського капіталу. Розкрито особливості інвестування в людський капітал аграрної сфери. Висвітлено історичні аспекти відродження сільського господарства на основі розвитку людини, задіяння її інтелекту та творчого потенціалу. Запропоновано організаційні підходи до вдосконалення системи нагромадження та використання людського капіталу сільського господарства через механізми дорадчої діяльності з урахуванням міжнародної та вітчизняної практики. Розроблено вихідні основи кадрової політики, спрямованої на розвиток людського капіталу аграрного сектора.
В результаті системного дослідження теоретико-методологічних і прикладних аспектів формування та функціонування людського капіталу в аграрній сфері економіки обґрунтовано вирішення актуальної наукової і народногосподарської проблеми ефективного розвитку цієї сфери на основі розвитку людини.
1. Установлено, що ефективне функціонування аграрного сектора економіки можливе лише за умови забезпеченості необхідним комплексом аграрних матеріальних (фінансового, фізичного, природного) та нематеріальних (людського, соціального) капіталів. Визначальним серед них є капітал особливого роду – людський, який включає сукупність природних і розвинутих та накопичених у процесі навчання та виробничої діяльності працівників продуктивних здібностей, особистих рис і мотивацій, які доцільно використовуються ними у виробничо-господарській діяльності, сприяють зростанню суспільної значущості її результатів і завдяки цьому забезпечують насамперед збільшення особистих доходів працівників, а також галузевих і національного доходу країни.
2. Теоретично обґрунтовано, що людський капітал в аграрному секторі економіки має галузевий і особистісний рівні і характеризується особливостями, які виділяють його в сукупному людському капіталі країни. Одна з відмінних особливостей полягає в його поліфункціональній природі, яка проявляється у тому, що за якісними ознаками людський капітал аграрного сектора економіки являє собою систему знань, спроможностей і практичних навичок як у виробничо-галузевій сільськогосподарській сфері, так і в різних сферах соціально-економічної діяльності: соціально-культурній, соціально-демографічній, природоохоронній, рекреаційній, територіально-охоронній.
3. Методологія природної поліфункціональності людського капіталу аграрного сектора вимагає переходу від розробки вузьких, виробничо орієнтованих напрямів його формування, що були характерні централізовано-плановій системі господарювання у минулому, до створення нової, ринково-орієнтованої загальнодержавної системи формування і розвитку людського капіталу аграрної сфери, яка фінансується урядом з огляду на суспільну значущість сільського господарства та комплекс суспільних благ, що створюються у процесі його функціонування. Визнання поліфункціональної ролі людського капіталу аграрного сектора змінює традиційний погляд на аграрну політику як політику розвитку лише виробництва, а тому вимагає розробки нової суспільної ідеології щодо села як своєрідного середовища життєдіяльності значної частини населення країни.
4. Дослідженням галузевих ознак людського капіталу аграрної сфери економіки виявлено і ряд інших його характерних особливостей: висока питома вага людського капіталу аграрного сектора економіки (у фізичному вимірі); найнижчі якісні характеристики людського капіталу порівняно з іншими галузевими капіталами; найнижча питома вага суспільних витрат на формування і розвиток людського капіталу аграрного сектора; прискорена економічна зношуваність людського капіталу через застарівання знань і навичок, набутих за радянських часів, недостатнє їх оновлення в сучасних умовах та девальвація новонабутих знань і практичних навичок через неможливість їх практичного застосування в реальному житті.
5. У процесі оцінки сучасного стану людського капіталу в аграрній сфері та порівняльного аналізу тенденцій його розвитку в радянський і пострадянський періоди встановлено, що в останні роки відбувся значний занепад усіх сфер формування і розвитку людського капіталу, одним з результатів якого стало його значне знецінення порівняно з радянським періодом і деградація до середини 90-х років. Серед основних причин, що зумовили деградаційні процеси в людському капіталі аграрної сфери, слід вказати на загальну аграрну кризу, яка супроводжувалася значним скороченням виробництва у сільському господарстві, руйнацією соціальної сфери села, зростанням рівня безробіття та бідності на селі, порушенням цілісних майнових комплексів у сільському господарстві, відсутністю техніко-технологічного оновлення матеріально-технічної бази виробництва, що посилюється негативними тенденціями у розвитку аграрних досліджень та фінансовим занепадом аграрної науки.
6. Навіть за критичного ставлення до процесів в економічному житті за радянських часів, слід зазначити, що державна політика щодо людського розвитку реалізувалася за висхідною, функціонувала державна система формування людського потенціалу (відповідно до умов планово-централізованого господарювання), який використовується і в сучасних умовах. Спеціальні розрахунки показують, що у 1985 р. вартість людського капіталу сільського господарства у гривневому еквіваленті становила 821,5 млрд. грн., за п’ятирічний період (1986-1990 рр.) вона зросла на 8,7% і становила 893,4 млрд. грн. ( для порівняння: у 2002 р. 48,6 млрд. грн.).
7. Результати оцінки сучасного стану і тенденцій розвитку людського капіталу в аграрній сфері економіки дають підстави для висновку про те, що вихідним концептуальним положенням у забезпеченні подолання деградаційних процесів у його відтворенні є перехід до нової соціально-економічної політики, яка визначається тим, що держава повинна взяти на себе провідну роль і відповідальність за формування та розвиток людського капіталу в аграрному секторі економіки. Інвестиційна діяльність у його формуванні і розвитку має стати окремим самостійним напрямом регулюючої функції держави. На основі інвестицій можливо забезпечити формування мікро- і макроекономічних та особистісних передумов накопичення інтелектуального, освітнього потенціалу та здоров’я сільського населення. З точки зору теорії людського капіталу, освіченість людини забезпечує їй вищі доходи і більший обсяг знань щодо дотримання раціонального способу життя та збереження здоров’я.
8. За результатами дисертаційного дослідження можна виділити два стратегічних напрями переходу до нового етапу державного регулюючого впливу в сфері розвитку людського капіталу аграрного сектора. Один із них - прямої адміністративної дії, другий – ринково-орієнтований, який включає два взаємопов’язаних рівні: зовнішній, або суспільний, і внутрішній, або особистісний. Суспільний формує загальновизнані суспільством умови, в яких функціонує людина, її мотиваційні орієнтири; особистісний базується на суспільному, проявляється в ньому, формує індивідуальний людський капітал через систему безперервної освіти, на основі розширення і диверсифікованості освітніх послуг, що доповнюють базове шкільне або вузівське навчання. Визначальною ланкою системи безперервної освіти на селі є дорадча діяльність в її класичному розумінні. Аналіз розвитку процесів становлення системи дорадництва в Україні показав, що вона нині характеризується фрагментарністю розвитку. Головне – відсутня єдина державна політика щодо цього, тому дорадництво ще не забезпечує ефективного впливу на формування людського капіталу.
9. При дослідженні взаємодії людського капіталу з іншими його видами в аграрній сфері (природного, фізичного, фінансового, соціального) обґрунтовано методологічний підхід до розробки якісно нової аграрної політики, що базується на концепції людського капіталу, передбачає розширення спектра її показників, щодо забезпечення розширення доступу сільського населення до сукупності капіталів. Методологія системного обґрунтування засобів зростання доходів сільського населення, що є економічним підґрунтям подолання деградаційних процесів у функціонуванні людського капіталу, передбачає ряд важливих аспектів. По-перше, визнання основоположної ролі людського капіталу в системі капіталів, тому що його значення в умовах фінансової кризи, політичних прорахунків, неможливості відновлення у стислий термін матеріально-технічної бази виробництва набуває пріоритетності. По-друге, відсутність або недостатній доступ хоча б до одного з п’яти видів капіталу деформує кінцевий економічний результат, а інколи робить його зовсім неможливим. По-третє, визнання пріоритетності людського капіталу в системі інших капіталів в своїй основі має примат індивідуального інтересу і результату кожного економічно активного мешканця сільської місцевості в задоволенні загальнодержавних інтересів. Роль держави при цьому зводиться до створення умов для більш вільного доступу людей до всіх видів капіталів при визначальному та випереджаючому розвитку людського капіталу.
10. Інвестування в людський капітал аграрної сфери має в сучасних умовах певні особливості. З одного боку, позитивний синергетичний ефект від інвестицій в людський капітал досягається через розвиток аграрної науки та доведення наукових розробок до виробника, до селянина. Недорозвиненість вітчизняної інституційної системи щодо запровадження наукових розробок не забезпечує синергетичного ефекту в розвитку аграрного сектора. З іншого боку, інвестування в людський капітал здійснюється через розвиток системи аграрної освіти. Але воно поки що не забезпечує відчутного позитивного впливу на економічне зростання в аграрному секторі. Щорічно 1,7-2,1 млрд. грн. інвестицій держави, приватних підприємств і підприємців у людський капітал не повертаються в аграрну сферу економіки. Склалася ситуація, коли заклади аграрної освіти готують людський капітал переважно для інших галузей економіки, а інвестування в аграрну освіту веде до подальшого відтоку сільської молоді та “вимивання” цієї найбільш інтелектуальної частини людського капіталу аграрного сектора з сільського господарства.
11. Сучасна особливість інвестиційних процесів у формуванні та розвитку аграрного людського капіталу підвищує значення якісного оновлення знань і практичних навичок тієї частини цього капіталу, яка нині використовується в аграрній сфері економіки і становить 24 відсотки працездатного населення України. Інвестиції в цю частину людського капіталу можуть забезпечити високий економічний ефект за досить короткий проміжок часу. Встановлено, що таке інвестування здійснюється через мережу дорадчих служб, які являють собою головну сполучну ланку між аграрною освітою і виробництвом та основну складову системи безперервної освіти.
12. Науково-теоретичні і практичні розробки щодо ролі селянина у забезпеченні розвитку сільськогосподарського виробництва сягають далекої ретроспективи, часів функціонування суспільної агрономії. Вони не втратили актуальності і дотепер. За результатами дослідження еволюції таких поглядів і розробок обґрунтовано необхідність при створенні вітчизняної системи формування і розвитку людського капіталу врахувати набутий історичний досвід суспільної агрономії, позитивні надбання радянських часів, а також світовий науково-практичний досвід у цій сфері.
Публікації автора:
Монографії, книги, брошури
Бородіна О. Людський капітал на селі: наукові основи, стан, проблеми розвитку - К.:ІАЕ УААН, 2003.- 277 с. (17, 1 др. арк.).
Рецензія у журналі “Економіка АПК” – 2004.- № 5. – С. 159-160
Бородіна О.М. Сільськогосподарське дорадництво та проблеми його кадрового забезпечення. - К.: ІАЕ, 2001.- 72 с. (3,2 др. арк.).
Бородіна О.М Людський капітал у системі укладотворення. В кн.: Розвиток різноукладності на селі: особливості, проблеми / В.В. Юрчишин, Л.М. Шевченко, В.Х. Брус, О.М.Бородіна та ін.; За редакцією В.В. Юрчишина. – К.: ІАЕ УААН, 2004.– С. – 346-360. ( 0,9 др. арк.).
Бородіна О. М. Інвестиції в людський капітал як економічна основа сталого розвитку села // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць: Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки / КНЕУ.- К., 2003.- С.79-81. (0,2 др. арк.).
Бородіна О.М. Загальнодержавна система надання дорадчих послуг як основа якісного оновлення сільського людського капіталу // Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 6) / За ред. П.Т. Саблука та ін. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 565-583. (1,9 др. арк.).
Бородіна О.М. Методологічні підходи до визначення суті дорадчої діяльності у сільському господарстві. В кн.: Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. В 4 -х ч.- К., 2001.- Ч. 1: Соціально-економічні проблеми села .- С.316-319. (0,3 др. арк.).
Кобзев О., Бородіна О. Створення стійкої сільськогосподарської дорадчої служби: концептуальні питання та практичні поради щодо формування такої інституції в Україні. В кн.: Політика та розвиток сільського господарства в Україні. За ред. Ш.Крамона-Таубаделя та ін. Альфа-Принт.- 2001.- С. 272-284. (розвиток дорадчої діяльності в Україні - 0,4 др. арк.).
Бородіна О.М., Кравченко І.Д. Роль дорадчої діяльності у формуванні і функціонуванні прозорої ринкової інфраструктури В кн.: Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. В 4 - х ч.- К., 2001.- Ч. 1: Соціально-економічні проблеми села .- С.322-325. (суть дорадчої діяльності, її мета і завдання – 0,3 др. арк.).
Бородина Е.Н. Опыт развития системы сельских консультационно-информационных услуг в Донецкой области // Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві: Зб. наук. праць.- №2. – К.: ІАЕ, 2000.- С. 79-85. (0, 4 др. арк.).
Бородіна О. М. Цільова місія, принципи та методи діяльності консультаційної служби та її взаємодія з іншими інструментами державного впливу на сільськогосподарський розвиток // Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві: Зб. наук. праць.- № 3.- К.: ІАЕ, 2000. - С.291-298. (0,3 др. арк.).
Бородіна О.М. Кадрове забезпечення ринкових трансформацій АПК. В кн.: Ринкові перетворення в агропромисловому комплексі та їх моніторинг/ В.О. Точилін, Бородіна О.М., Костирко І.Г., Осташко Т.О., К.: Ін-т економіки НАН України. Ужгород ІВА.- 1997. С. 78-93. (1,0 др. арк.).
Юрчишин В.В., Бородіна О.М. Проблеми кадрового забезпечення аграрної політики. В кн.: Сучасна аграрна політика: Проблеми становлення. – К:. Урожай, 1996. – С. 549-568. (1,2 др. арк.); (організаційні аспекти формування і відбору керівників сільськогосподарських підприємств - 0,6 др. арк.).
Бородіна О.М. Бізнес-план - В кн.: Власність у сільському господарстві.- Київ: Урожай, 1993.- Розд. 12, гл.12.6. – С.318-325. (0,3 др. арк.).
Бородіна О.М. Альтернативний варіант приватизації власності міжгосподарських підприємств – В кн.: Власність у сільському господарстві – Київ: Урожай, 1993 – Розд.8, гл.8.3. – С.216-220. (0,2 др. арк.).
Бородіна О.М. Організація апарату управління. – В кн.: Організація управління в районній ланці АПК. – Київ: Урожай, 1990 – С.74-82. (0,5 др. арк.).
Бородіна О.М. Аналіз економічної функції. – В кн.: Організація управління в районній ланці АПК. – Київ: Урожай, 1990 – С.159-167. (0,4 др. арк.).
Бородіна О.М. Економічна функція як фактор розвитку демократизації і самоуправління. – У зб.: Економіка і організація сільського господарства, вип.85 (Рос.м.). – Київ: Урожай, 1989. С. 61-63. (0,4 др. арк.).
Статті в наукових фахових виданнях
18. Бородіна О.М. Людський капітал в системі сталого розвитку аграрної сфери // Економіка АПК.- 2004.- №4.- С. 25-30. (0,6 др. арк.).
Бородіна О.М. Особливості прояву теорії людського капіталу в умовах спаду в аграрному секторі економіки // Агроінком .- 2004.- №4.- С. 25-30. (0,6 др. арк.).
Бородіна О.М. Людський капітал як основне джерело економічного зростання // Економіка України.- 2003.- №7.- С. 48-53. (0,5 др. арк.).
Бородіна О.М. Людський капітал як основний стратегічний ресурс сталого розвитку аграрної сфери // Економіка АПК.- 2003.- №9.- С.103-108. ( 0,5 др. арк.).
Бородіна О.М. Науково-прикладні аспекти розвитку дорадництва у сільському господарстві // Вісник аграрної науки.-2001.-№ 12.- С.63-66. (0,6 др. арк.).
Бородіна О.М. Концептуальні основи розвитку сільських дорадчих служб в Україні // Економіка АПК.- 2001.- №3.- С.31-37. (0,5 др. арк.).
Бородіна О.М. Становлення та розвиток сільськогосподарської дорадчої служби в Донецькій області // Економіка АПК.- 2001.- №6.- С.34-40. (0,5 др. арк.).
Баркер Дж., Бородина Е.Н. Организационно-экономические предпосылки стабилизации сельской экономики: латвийский опыт и перспективы для Украины // Економіка АПК. – 2000. – № 8. – С.58-68. ( 0,6 др. арк.); (організація дорадчої діяльності у Латвії - 0,5 др. арк.).
Бородіна О.М. Тестування як метод відбору керівників сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. – 1997. – № 9. – № 9. – С.10-15. (0,4 др. арк.).
Юрчишин В., Бородіна О. Деякі методологічні засади кадрового забезпечення управління с.-г. підприємствами // Економіка України. - 1996. - № 1. - С. 48-56. ( 0,5 др. арк.); (необхідність розробки концепції кадрової політики - 0,2 др. арк.).
Онищенко О.М., Молдован Л.В., Бородіна О.М., Федієнко П.М., Волошин Г.О. Приватизація землі і майна та реорганізація с.-г. підприємств у Нижньоновгородській області Російської Федерації // Економіка АПК. - 1996. - № 1. - С. 71-77. (0,5 др. арк.); (досвід організаційно-консультаційної підтримки приватизації та реорганізації - 0,2 др. арк.).
Бородіна О.М. До кадрового забезпечення аграрної реформи // Економіка АПК. – 1995. - № 2. – С. 66-69 (0,5 др. арк.).
Бородіна О.М. Психологічна переорієнтація керівників с.-г. підприємств як чинник прискорення аграрної реформи // Економіка АПК. - 1995. - № 11. - С. 75-80. ( 0,4 др. арк.).
Юрчишин В.В., Бородіна О.М. Аграрна реформа і розв'язання невідкладних проблем кадрової політики // Економіка АПК.- 1995. - №8 - С.63-68. (0,4 др. арк.); (посилення ролі людського фактора - 0,2 др. арк.).
Бородіна О.М. Як ефективніше залучати іноземні інвестиції у підприємства АПК // Економіка, закон, ринок. - 1994. - №1. - С.22-23. (0,5 др. арк.).
Бородіна О.М. Дієвість і надійність законодавчої бази приватизації в АПК // Вісник аграрної науки. - 1994. - №7. - С. 17-23. (0,5 др. арк.).
Бородіна О. Підсумки і деякі проблеми дальшого розвитку відносин власності на селі // Економіка, закон, ринок. - 1993. - №6. - С. 20-23. (0,5 др. арк.).
Бородіна О.М. До питання про кадрове забезпечення АПК в умовах ринку // Вісник аграрної науки. - 1992. - №4. - С. 1-4. (0,5 др. арк.).
Юрчишин В.В., Баланюк І.Ф., Бородіна О.М., Романова Л.В. Контрактна форма кадрового забезпечення управління агропромисловим комплексом // Вісник аграрної науки. - 1992. - №3. - С. 1-4. (0,4 др. арк.); (необхідність подолання технократичного характеру управлінської діяльності - 0,1 др. арк.).
Юрчишин В.В., Бородіна О.М., Малес В.М., Харитончик І.С., Юшин С.О. До формування концепції реформування системи державного управління агропромисловим виробництвом республіки // Вісник аграрної науки. – 1991.- № 8. – С. 1-4. (0,2 др. арк.); (необхідність переходу від аграрної політики партії до аграрної політики держави - 0,1 др. арк.).
Методичні рекомендації, матеріали, тези доповідей конференцій
Бородіна О.М. Людський капітал в системі капіталів сільськогосподарського підприємства /Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності: Зб. наук. праць Міжнародної науково-практичної конференції 19-20 травня 2004 р. – К.:КНЕУ, 2004. – 595с. , С. 65 – 68 (0,3 др. арк.).
Бородіна О.М. Роль людського капіталу в сучасному розвитку аграрного сектора // Теорія і практика розвитку корпоративного сектора економіки України в контексті цілей тисячоліття та світової глобалізації. : Зб. Доповідей та тез Міжнародного економічного форуму. – К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2004.-360 с., С.46 – 52 (0,5 др. арк.).
Рекомендації щодо створення приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами та організації його розвитку / П.Т. Саблук, В.В. Юрчишин, О.М. Бородіна, і ін.; Під ред. акад. УААН П.Т. Саблука, В.В. Юрчишина: Інститут аграрної економіки УААН. . – К.: ІАЕ, 1998 – 130 с. ( Р. 2.5.1. С. 27-28. Р.2.6.4. С. 33-35. Р.2.6.5. С.35. дод. 4. С.115-118; - 0,6 др. арк.).
Рекомендації щодо реструктуризації колективних та інших недержавних сільськогосподарських підприємств та організації їх подальшого розвитку / І.Ф. Баланюк, О.М.Бородіна, В.Я. Месель-Веселяк, В.В. Юрчишин, і ін.; За ред. П.Т. Саблука. – К.: ІАЕ, 1997. – 128 с. (Р. 2.3. С. 10-12. Р.2.9. С. 15-16. дод. 1. С.98-101; - 0,6 др. арк.).
Рекомендації з подальшого реформування колективних та інших недержавних сільськогосподарських підприємств / В.В.Юрчишин, П.Т.Саблук, О.М.Бородіна, І.Ф.Баланюк та ін.; За ред. П.Т.Саблука – К.: УААН. Ін-т аграр. економіки, 1996. – 101 с. (Р. 7.4. С.80-84; дод. 1 С.86-88; - 0,5 др. арк.).
Методичні рекомендації по приватизації майна радгоспів та інших державних підприємств / Саблук П.Т., Малік М.Й., Лупенко Ю.О., Бородіна О.М. К.: УААН, ІАЕ, 1994. – 54 с. (Р. 5, С. 6; Р. 9, С. 8-9; додаток 7; - 0,2 др. арк.).
Реформування власності міжгосподарських комбікормових підприємств // Рекомендації по функціонуванню і розвитку ринку кормів. УААН, ІАЕ. – Київ, 1994. – 60 с. (Р.22, С. 42-47; - 0,3 др. арк.).
Методичні рекомендації з привтизації майна колективних сільськогосподарських підприємств / В.В. Юрчишин, О.М. Онищенко, П.І Гайдуцький, О.М. Бородіна, і ін. – К: ІАЕ, 1992. – 22 с. (Р. 1.4, С. 2; Р. 2.1; 2.2, С. 3-4; Р. 2.12; С. 10-11; - 0,2 др. арк.).
Рекомендації по приватизації власності колгоспів на пайовій основі / В.В. Юрчишин, О.М. Онищенко, О.М. Бородіна і ін. / Держагропром УРСР, УНДІЕАПВ, Інститут економіки АН УРСР, Рада колгоспів УРСР. – Київ, 1991. – 27 с. (визначення трудового вкладу - 0,2 др. арк.).
Рекомендації по організації управління в районній ланці АПК / В.В. Юрчишин, В.М. Малес, О.М. Бородіна і ін./ УААН, УНДІЕАПВ. – Київ, 1991. – 15 с. (функції управління на районному рівні - 0,2 др. арк.).
Рекомендації по функціям служб апарата управління районного агропромислового об’єднання. / В.В. Юрчишин, В.М. Малес, О.М. Бородіна і ін. / Держагропром УРСР, УНДІЕОСП ім. Шліхтера. (Рос. м.). – Київ, 1987. – 102 с. (Р. 6.8, С. 44-48; - 0,2 др. арк.).
Бородіна О.М. Удосконалення кадрового забезпечення економічного управління в районній ланці АПК.– У зб.: Економічні проблеми розвитку і ефективності АПК. (Рос. м.). – Рига, 1989. С.10-12 (0,2 др. арк.).
Бородіна О.М. Особливості організації економічної функції в умовах поглиблення кооперації в агрокомбінаті. – У зб.: Проблеми кооперації в АПК. (Рос. м.). – Москва, 1989. С. 15-18 (0,2 др. арк.).
Бородіна О.М. Реалізація соціальної функції в умовах лінійно-функціональної структури управління АПК. – У зб.: Відносини власності та нові форми господарювання в АПК. (Рос. м.). – Москва, 1990. С. 39-41 (0,2 др. арк.).
Бородіна О.М. Організаційне регламентування діяльності апарату управління регіонального рівня АПК. – У зб.: Удосконалення господарського механізму та інтенсифікації агропромислового виробництва, ч.І. (Рос. м.). – Житомир, 1990. С.55-56. (0,1 др. арк.).
Бородина Е.Н. Развитие арендных отношений и организация экономической работы в районном звене АПК // Проблемы экономики труда и социального развития села: Материалы Всесоюз. кординац. науч.-метод. совещ., Киев, 23-25 мая 1989 г. – К., 1991. – С.429-431. (0,2 др. арк.).
Бородіна О.М. Перебудова відносин власності і вирішення соціальних питань. – У зб.: Ринкові перетворення аграрного виробництва: реформування відносин власності, форм господарювання і економічного механізму їх функціонування. (Рос. м.). – Дніпропетровськ, 1992. С. 27-28. (0,1 др. арк.).
Бородіна О.М. До питання про організацію й керівництво економічною реформою в АПК України // Аграрний менеджмент в Україні: За матеріалами науково-практ. конф. (27-28 червня 1994 р. та семінару-наради 22-23 березня 1995 р. спеціалістів з менеджменту) - Київ, 1995. - С. 57- 60. (0,1 др. арк.).
56-78. Інші наукові публікації, пов’язані з дослідженням проблем формування і розвитку економічної ролі і значення людини у забезпеченні соціально-економічного розвитку аграрної сфери економіки.
