Анотація до роботи:

Бусленко Л. В. Люмбріціди (Oligochaeta: Lumbricidae) як структурний елемент біогеоценозів Волинського Полісся. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2005.

У роботі представлено результати дослідження структурних та синекологічних комплексів люмбріцід у ґрунтах Волинського Полісся. Здійснено повне регіональне вивчення ґрунтових олігохет родини Lumbricidae як структурного елементу природних та антропогенно змінених біогеоценозів. З’ясовано видовий склад люмбріцід, який представлений 17 видами.

Проаналізовано едафотопний розподіл дощових червів, який підпорядкований ценотично-типологічній диференціації рослинних угруповань регіону. Вивчено динаміку чисельності люмбріцід, екологічну валентність та відношення до ґрунтів.

Досліджено вплив на ґрунтових олігохет родини Lumbricidae основних едафічних факторів: температури, вологості, газового режиму, актуальної кислотності, окисно-відновного потенціалу. Встановлено основні лімітуючі едафічні фактори впливу на формування комплексів люмбріцід біогеоценозів.

Вивчено особливості реагування люмбріцід на дію екстремальних величин конкретних едафічних чинників.

Дослідженнями показано, що найбільш поширеними антропогенними факторами, які впливають на формування комплексів дощових червів у біогеоценозах Волинського Полісся, є переущільнення, гідромеліорація і дефляція.

1. Виконано комплексне дослідження структурних та синекологічних особливостей комплексів люмбріцід у ґрунтах Волинського Полісся. Здійснено повне регіональне вивчення цієї родини ґрунтових олігохет як структурного елементу природних та антропогенно змінених біогеоценозів.

2. З’ясовано видову структуру родини Lumbricidae в ґрунтах Волинського Полісся. Всього виявлено 17 видів, які належать до восьми родів (Allolobophora, Dendrobaena, Dendrodrilus, Eisenia, Eiseniella, Lumbricus, Octodrilus, Octolasion). Шість видів люмбріцід виявлено уперше: Allolobophora сhlorotica (Savigny, 1826), А. longa Ude, 1885, Dendrodrilus rubidus rubidus (Savigny, 1826), Lumbricus baicalensis Michaelsen, 1900, L. castaneus (Savigny, 1826), Octodrilus transpadanus (Rosa, 1884).

3. Едафотопний розподіл дощових червів підпорядкований ценотично-типологічній диференціації рослинних угруповань регіону та показникам екологічної валентності видів.

4. Комплекси люмбріцід як структурні елементи біогеоценозів представлені порізно – якісно і кількісно. Лімітуючими едафічними факторами формування комплексів люмбріцід є: температура, вологість, гранулометричний склад ґрунтів, газовий режим, кислотність середовища і ОВП.

5. Найкраще розвинутими є комплекси дощових червів у біогеоценозах заплавних лук та вільшняково-осокових, вільшняково-кропивних типах лісів. Мало розвинутими є комплекси люмбріцід у біогеоценозах соснових типів лісів, суходільних і лучно-болотних лук.

6. Досліджувані комплекси люмбріцід віддають перевагу такому гранулометричному складу ґрунтів, при якому вміст мулистої фракції наближається до 16–18 %. Подальше збільшенням цієї фракції у ґрунті веде до послаблення комплексу люмбріцід, що свідчить про тенденцію до деградації біогеоценозів.

7. Зона температурної толерантності для більшості люмбріцід в біогеоценозах регіону знаходиться у межах від 0 до +24 С. Для окремих видів нижня межа може опускатись до –0,5...–0,8 С, а верхня – підніматись до +27...+32 С. У Волинському Поліссі вітальний температурний період для люмбріцід триває від cеми до дев’яти місяців.

8. Надлишкове зволоження ґрунтів спричиняє локомоцію всіх представників морфо-екологічних груп люмбріцід у верхні горизонти ґрунтового профілю і лише окремі види дощових червів (Octolasion lacteum, Lumbricus rubellus) здатні тривалий час знаходитися у цих умовах середовища завдяки розвинутій системі капілярів у покривах шкірно-м’язового мішка.

9. Висока концентрація карбон діоксиду у ґрунтах також спонукає люмбріцід до вертикальної міграції. При екстремальних концентраціях СО₂ (вищих за 2,5 %) в ґрунтовому профілі люмбріціди мігрують на поверхню ґрунту.

10. Комплекси люмбріцід опановують ґрунти з актуальною кислотністю рН 3,2–8,3. Ацидофільні люмбріціди заселяють ґрунти з актуальною кислотністю рН 3,2–6,5, проте одні види тяжіють до сильнокислої – 3,24,5, інші види до кислої, слабокислої – 4,5–6,5 і нейтральної – 6,5–7,0. Алкалофільні люмбріціди представлені двома видами Octodrilus transpadanus і Octolasion lacteum. Octodrilus transpadanus поширений в едафотопах з актуальною кислотністю рН 6,8–8,3, а Octolasion lacteum має діапазон актуальної кислотності в межах 5,5–7,8.

11. Аналіз динаміки ОВП ґрунтів Волинського Полісся свідчить про значну варіабельність параметрів упродовж вегетативного періоду. За толерантністю до ОВП люмбріцід поділяють на стенопотенціальних та еврипотенціальних. Стенопотенціальні – активні в межах 120 мВ окисної і відновної зон. Еврипотенціальні характеризуються широким діапазоном – від помірно відновного до різко окисного (400 ... >650 мВ).

12. Домінуючою формою антропогенного впливу на стан ґрунтів у регіоні є інтенсивна агротехніка. Ущільнення дерново-підзолистого супіщаного ґрунту є найбільшим після першого проходу колісними ходовими системами тракторів. Значні деформації властиві орному шару ґрунту, особливо, верхній частині (0–10 см). На ущільнених ґрунтах комплекс люмбріцід представлений нірниковою морфо-екологічною групою (A. rosea rosea, A. caliginosa caliginosa). Домінуюче значення в реструктуруванні ґрунтів має A. rosea rosea, дещо менше – А. caliginosa caliginosa.

13. Гідромеліоративні заходи спричиняють формування різкозмінного режиму дерново-підзолистого супіщаного ґрунту. В кінці червня – на початку липня з пониженням рівня ґрунтових вод формується вологість розриву капілярів, яка переходить у вологість в’янення. Вологість стає недоступною для тварин і рослин. Упродовж більш як двох місяців формується “мертвий горизонт” ґрунтового покриву. Такі гідромеліоровані ґрунти непридатні для заселення люмбріцідами.

14. В дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах поширення люмбріцід залежить від ступеня їх дефляції. Дефльованому НЕ горизонту властиве різке зниження чисельності червів та загальна елімінація Dendrobaena octaedra. Дерново-середньопідзолисті сильно дефльовані ґрунти малопридатні для поширення комплексів олігохет родини люмбріцід, і лише А. caliginosa caliginosa здатна заселяти ці біогеоценози.

15. Експериментальні матеріали та інтегральні показники комплексів люмбріцід можна вважати за базові величини системи фонового моніторингу біогеоценозів Волинського Полісся, а також використовувати при обґрунтуванні та проведенні інтродукції у різних ґрунтах з метою посилення їх біотичної продуктивності.

Публікації автора:

1. Бусленко Л. В. Люмбріціди (Annelida: Oligochaeta: Lumbricidae) біоценозів Західного Полісся // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. – 2003. – № 2 (21). – С. 9–14.

2. Бусленко Л. В. Динаміка карбон діоксиду ґрунтів Західного Полісся і його вплив на життєдіяльність люмбріцід (Oligochaeta, Lumbricidae) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. – 2003. – № 3–4 (22). – С. 39–44.

3. Бусленко Л. В. Життєдіяльність люмбріцід (Lumbricidae: Oligochaeta: Annelida) в дефльованих дерново-підзолистих ґрунтах Західного Полісся // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – 2004. – № 5. – С. 46–50.

4. Бусленко Л. В., Іванців В. В., Гика М. В. Едафічні умови технічно рекультивованих вироблених торфовищ і їх роль у формуванні фауни ґрунтових олігохет // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Серія: Біологічні науки. – 2000. – № 7. – С. 96–99. Дисертант зібрала матеріал, провела досліди та узагальнила результати. Загальний внесок становить 40 %.

5. Іванців В. В., Бусленко Л. В., Щепна Л. В. Вплив ґрунтових олігохет на реструктурування ущільнених ґрунтів Західних областей України // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – 2002. – № 6. – С. 87–90. Дисертант зібрала й опрацювала фактичний матеріал. Загальний внесок становить 35 %.

6. Бусленко Л. В., Іванців В. В. Вплив окисно-відновних умов дерново-підзолистих ґрунтів на життєдіяльність люмбріцід // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. – 2004. – № 1–2. – С. 57–62. Дисертант брала участь у зборі матеріалу, його статистичній обробці та аналізі, підготовці статті. Загальний внесок становить 50 %.

7. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Біорізноманіття олігохет (Lumbricidae, Enchytracidae: Oligochaeta: Annelida) в ґрунтах західних областей України // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк: Вежа, 2004. – № 1. – С. 53–55. Дисертант брала участь у зборі та опрацюванні фактичного матеріалу. Загальний внесок становить 45 %.

8. Бусленко Л. В., Іванців В. В. Роль гранулометричного складу ґрунтів Волинського Полісся у поширенні люмбріцід (Lumbricidae: Oligochaeta) // Природа Західного Полісся та прилеглих територій: Зб. наук. пр. – Луцьк: Редакційно-видавничий відділ „Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 2004. – С. 147–159. Дисертант зібрала та опрацювала фактичний матеріал; оформила статтю. Загальний внесок становить 70 %.

9. Гика М. В., Бусленко Л. В., Іванців В. В. Морфо-екологічні групи Lumbricidae як система адаптацій організмів до біогеоценозів Західного і Малого Полісся // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Природні ресурси, екологія та охорона здоров’я Полісся. – Луцьк: Надстир’я, 2000. – С. 2731. Дисертант брала участь у зборі та опрацюванні фактичного матеріалу. Загальний внесок становить 45 %.

10. Іванців В. В., Бусленко Л. В., Щепна Л. В. Вплив біологічної рекультивації вироблених торфовищ Західного і Малого Полісся на життєві цикли ґрунтових олігохет // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій. – Ніжин, 2001. – С. 42–44. Дисертант провела досліди та узагальнила результати. Загальний внесок становить 35 %.

11. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Вплив закритого дренажу на ґрунтових олігохет Західного і Малого Полісся // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення. – Полтава, 2002. – С. 133–134. Дисертант зібрала матеріал, провела досліди та узагальнила результати. Загальний внесок – 50 %.

12. Бусленко Л. В., Щепна Л. В., Іванців В. В. Сукцесії люмбріцід (Annelida, Oligochaeta, Lumbricidae) меліорованих ґрунтів Малого і Західного Полісся // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих вчених. Екологічні проблеми міст і промислових зон: шляхи їх вирішення. – Львів, 2003. – С. 16–18. Дисертант зібрала й опрацювала фактичний матеріал. Загальний внесок становить 45 %.

13. Бусленко Л. В. Продукування яйцевих коконів люмбріцідами в умовах Західного і Малого Полісся // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. Біотехнологія. Освіта. Наука. – Київ, 2003. – C. 104.

14. Іванців В. В., Бусленко Л. В. Особливості окисно-відновного режиму меліорованих ґрунтів Західного Полісся і його вплив на люмбріцід // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Природничі науки на межі століть. – Ніжин, 2004. – С. 39–40. Дисертант зібрала матеріал, провела досліди та узагальнила результати. Загальний внесок становить 50 %.