Анотація до роботи:

Смирнов І.Г. Логістичний напрям в суспільній географії: теорія і практика досліджень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук із спеціальності 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертаційна робота присвячена розробці нового - логістичного напряму в суспільно-географічній науці – суспільно-географічної логістики (СГЛ). Показана її науково-теоретична сутність та практична значимість. Розкриті територіальні особливості матеріальних, сервісних, інформаційних та фінансових потоків. Запропоновано принцип-метод СГЛ – територіально-логістичний інжиніринг. Викладені методологічні основи СГЛ, показаний внесок “Географії людини” (США) в дослідження суспільно-географічних відношень та зв’язків. Проведено суспільно-географічний аналіз основних складових та напрямів логістики. Охарактеризовано географічні особливості світового ринку логістичних послуг. Розкриті територіальні особливості та проекти логістичної стратегії ЄС, США та НАФТА. Виконаний суспільно-географічний аналіз українського ринку транспортно-логістичних послуг, що формується. Запропоновано заходи з ефективного використання транзитного потенціалу держави. Визначені екологічна та геоінформаційна складові суспільно-географічної логістики. Результати дослідження репрезентовані 11 авторськими картосхемами, які характеризують суспільно-географічні особливості логістичних процесів, зокрема Європейської транспортно-логістичної інтеграції та участі в ній України, формування національної мережі МТК та МЛТ в Україні, її участі в створенні системи євроазійських ТКТК.

У дисертації обґрунтований новий – логістичний напрям в суспільній географії (суспільно-географічна логістика), який має метою розробку теоретичних та практичних основ дослідження нової сфери світової господарської діяльності – ринку логістичних послуг, що формується нині в результаті поглиблення процесів міжгалузевого поділу праці як у світовому господарстві взагалі, так і в Україні.

1. Об’єктом суспільно-географічної логістики є логістичні системи та логістичні потоки. Логістичні системи поділяються на функціональні , галузеві, регіональні. До функціональних належать системи постачання, виробництва, збуту. До галузевих – промислові, агропромислові, транспортні, торговельні, туристичні, банківські, митні, міжнародного бізнесу тощо. До регіональних – логістичні системи мікрорівня (підприємство), мезорівня (область, ТВК, кластер), макрорівня (країна), мегарівня (група країн, регіон світу), метарівня (світ). Логістичні потоки охоплюють матеріальні, сервісні, інформаційні, фінансові. Предметом суспільно-географічної логістики є геопросторова організація та оптимізація логістичних систем та логістичних потоків з урахуванням їх екологічної безпеки та геоінформаційного забезпечення.

2. Теоретико-методологічна концепція суспільно-географічного дослідження логістичної діяльності та ринку логістичних послуг ґрунтується на системно-процесуальному підході, що знайшов вираз в територіальних функціях логістики та парадигмах суспільно-географічної логістики – аналітичній, технологічній, маркетинговій та інтегральній. Ця концепція включає і принцип – метод СГЛ, розроблений автором, - територіально – логістичний інжиніринг, сутність якого полягає в об’єднанні процесів постачання, виробництва, збуту територіально-господарських систем в наскрізний територіально-логістичний потік та його оптимізації на підставі класичного логістичного принципу „Точно в строк” з урахуванням територіальної оптимізації, екологічної безпеки та глобального моніторингу. СГЛ включає наукові категорії територіальні організації логістичних систем-закономірності, засади, чинники. Зокрема до останніх належать географія виробництва, географія споживання, географія транспортної інфраструктури та чинник стратегії управління.

3. Ефективним інструментом дослідження СГЛ є топологічний аналіз територіально-логістичних систем (ТЛС), що дозволяє вирішити основні проблеми їх оптимізації: раціональне розміщення регіональних логістичних центрів (РЛЦ), визначення зон їх дій та розрахунки оптимальних маршрутів руху. До вирішення першої проблеми доцільно використати показники центральності та оцінки положення РЛЦ відносно головних шляхів. Вирішення другої проблеми слід проводити із застосуванням методу розкладу територіально-логістичних мереж (ТЛМ) на елементарні компоненти. Третю проблему належить вирішувати за допомогою задач про мінімальне сполучення, найкоротший шлях та дерево найкоротших відстаней.

4. Геопросторовий аналіз систем виробничої логістики доцільно здійснювати на підставі теорії багатостадійних систем виробництва (БССВ). Центральне місце в ній займає перетворення складових БССВ у прості, що має метою упорядкування ТЛМ, зведення їх до більш простих форм. Методи теорії графів є ефективними і щодо просторового аналізу взаємодії складових елементів ТЛС, і як графічні відбиття класифікацій. Саме останній підхід має в своїй основі метод „гілок та меж”, що дозволяє вирішити класичну задачу збутової логістики – „задачу комівояжера”.

5. Як функціональні та забезпечуючі складові, так і розглянуті в дисертації інтегруючі напрямки логістики характеризуються чітко визначеними геопросторовими складовими та аспектами. Аналіз, проведений в роботі, дозволив запропонувати комплексні заходи з їх вдосконалення. Зокрема для функціональних видів логістики – це проблема вибору найкращого постачальника в логістиці постачання; проблема використання „штовхаючої” чи „витягуючої” системи у виробничій логістиці та проблема визначення ефективних каналів та ланцюгів збуту в логістиці збуту. Щодо забезпечуючих складових СГЛ – транспортної логістики, логістики запасів і складування, то для першої до таких заходів належать вибір виду транспорту та перевізника (на підставі рейтингової оцінки), розрахунки раціональних маршрутів перевезень. Логістика запасів вирішує просторово-територіальні питання щодо розміщення (концентрації) запасів, їх централізації/децентралізації та ешелонування в територіально-логістичному ланцюзі. Просторово-територіальні проблеми складської логістики пов’язані з визначенням місцезнаходження складів та їх кількості, розподілом товарних запасів між складами та на самих складах. Просторово-територіальні аспекти мають важливе значення і для інтегруючих напрямків СГЛ – логістики „швидкого реагування”, логістики в туризмі та міжнародної логістики.

6. Значення СГЛ зростає в умовах глобалізації світового господарства, що відбиває гасло ХІІ Всесвітнього конгресу з логістики (Гельсінкі, 1997) - „Логістика з’єднує людей, ринки, материки”. Нині в умовах другої „революції” в постачанні логістика надає важливу конкурентну перевагу міжнародним фірмам і країнам. Тому розвитку логістики приділяють нині значну увагу в ЄС, США, Японії, інших країнах. Про істотне значення логістики у світовому господарстві свідчить її частка у валовому світовому продукті – 12%. Особливо успішно проходить розвиток логістики в ЄС, де існує програма створення єдиної транспортно-логістичної інфраструктури (PEN), яка розглядається як базова складова євроінтеграції. Ця програма Єврологістики має чітку геопросторову структуру: включає окремі програми для „старих” країн-членів ЄС та ЄАВТ (TEN), для країн-„нових” членів ЄС (TINA), для країн – кандидатів на вступ до ЄС (TIRS) та програму розбудови панєвропейських (транспортних) коридорів РЕС (10). Крім цього Єврокомісія спонсорує розвиток трансконтинентальних ТК (Балтика – Чорне море, TRACECA, Європа – Азія, ЧТК) та Панєвропейських транспортних зон.

7. Програма Єврологістики включає і регіональні проекти, зокрема це LOCEU (Логістика для периферійних країн ЄС) та TEDIM (Телематика та логістика в управлінні зовнішньою торгівлею країн ЄС). Якщо проектом LOCEU охоплені шість „окраїнних” країн ЄС, то TEDIM включає декілька проектів, з яких особливо ефективним є BOPCom (Відкрита комунікаційна система портів Балтики). В ЄС сформувався розвинутий ринок логістичних послуг, на якому виділяються логістичні компанії Schenker-BTL (ФРН–Швеція), DHL (Німеччина), TNT (Голандія) та ін. Отримав значний розвиток ринок транспортно-логістичних послуг США, де виділяються такі логістичні фірми, як UPS, FedEx, Fritz, Rider, ін. Додатковим стимулом його розвитку є створення НАФТА, що збільшило масштаби діяльності логістичного бізнесу США. В межах НАФТА реалізуються регіональні проекти за участю логістики (Макіладорас).

8. Національний ринок транспортно-логістичних послуг України виник разом із здобуттям незалежності і нині швидко розвивається. На ньому чітко вирізняються такі спеціалізовані сегменти: з міжнародних та внутрішніх експрес-перевезень, з комплексних перевезень майна, з міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів. Але домінують на цьому ринку поки що потужні міжнародні фірми. До значних українських транспортно-логістичних компаній належать Укрінтеравтосервіс, Рапід, Орлан -Транс, БМ – Транс, Транс – Пеле, Транс – Кінг та ін., які сконцентровані в найбільших транспортних вузлах України. Отже молода сфера транспортно-логістичних послуг України потребує не тільки наукової, але й державної підтримки.

9. У проектах Єврологістики важливе місце приділяється Україні в силу її надзвичайно вигідного транзитного положення. Це відбиває найвищий серед країн Європи транзитний рейтинг. Є такі напрямки участі України в Європейській транспортно-логістичній інтеграції: 1) Панєвропейські транспортні коридори (через територію України проходить 4 ПЄК - №№ 3, 5, 7, 9). 2) Трансконтинентальні транспортні коридори (TRACEКA, Балтика – Чорне море, Європа – Азія, ЧТК). 3) Панєвропейські транспортні зони, зокрема Чорноморська. Відповідно до державних документів в Україні встановлена мета створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів, що передбачає розробку їх територіальної схеми та мережі міжнародних логістичних терміналів (МЛТ). Розбудову останньої доцільно починати з першої черги МЛТ, до якої в дисертації віднесені 8 міст України. Ця пропозиція вже знаходить підтвердження в проектах логістичних центрів, що розробляються, зокрема „Явір – центру” (біля Львова). В дисертації проаналізований проект ще одного перспективного МЛТ – в м.Рава-Руська. У здійсненні проектів Єврологістики Україні доцільно розвивати співробітництво насамперед з Польщею, Литвою, Туреччиною, Росією, Китаєм.

10. Суспільно-географічна логістика має особливо тісні зв’язки з екологією (екогеографією) та картографією, оскільки транспортно-логістична діяльність передбачає в сучасних умовах обов’язкові заходи з екологічної безпеки та геоінформаційного супроводження. Актуальність цих питань для СГЛ є підвищеною, оскільки в логістичних джерелах України про них поки що не згадується. Між тим західні логістичні видання питанням екології відводять важливе місце, а в Євросоюзі існує низка суворих законів та вимог щодо екобезпеки транспорту. Західні вчені та практики – логістики запровадили відповідну назву „зелена логістика”. За нашою думкою, більш вдалим варіантом буде „екологістика”. Вона досліджує екологістичні проблеми насамперед на рівні підприємства, а також ТЛС мезо, макро, мега та метарівнів. Тому врахування європейських екологічних вимог повинно бути обов’язковою умовою транспортно-логістичної діяльності в Україні. Важливу роль в СГЛ відіграють геоінформаційні системи, що надають можливість глобального моніторингу та контролю руху вантажів та транспортних засобів. Нині існують дві системи глобальної навігації – американська GPS та російська ГЛОНАСС. Українські транспортно-логістичні фірми все ширше використовують GPS, а також європейські локальні системи супутникового зв’язку. Університетська картографія у співпраці з СГЛ повинна прийняти участь у задоволенні зростаючого попиту на ці послуги в Україні.

11. Теоретичні і прикладні результати проведеного дослідження підтверджують актуальність та посилюють значимість суспільно-географічної логістики не тільки як науково-практичного логістичного напряму в суспільній географії, але й як перспективної області університетської підготовки географів – управителів з логістики, які маючи комплексну підготовку з логістики, суспільно-географічної логістики, екологістики, геоінформаційних систем та інших географічних, логістичних, математичних, економічних, інформативних дисциплін, іноземних мов, можуть з успіхом претендувати на відповідальні посади в динамічній галузі з великим майбутнім – сфері транспортно-логістичних послуг України, як європейської держави.

Публікації автора:

Монографії:

1. Смирнов І.Г. Логістика: просторово-територіальний вимір. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – 335 с. (15,4 д.а.).

Навчальні посібники:

2. Територіальна організація виробництва товарів народного споживання: Навч. посібник /.Воронова Є.М, Гогулан І.К., Дорошенко В.І., Ковальчук Н.С., Мазаракі А.А., Смирнов І.Г. За заг.ред. А.А. Мазаракі. – К.: Київ. торг.–екон. ін-т, 1992. – 64 с. Особистий внесок – розділи „Швейна промисловість”, „Виробництво товарів культурно-побутового призначення та господарського вжитку”, „Народні художні промисли” (автору належить 25%).

3. Розміщення виробництва товарів народного споживання: Навч. посібник / Воронова Є.М, Гогулан І.К., Дорошенко В.І., Ковальчук Н.С., Мазаракі А.А., Смирнов І.Г. За заг.ред. А.А. Мазаракі. – К.: Київ. торг.-екон. ін-т, 1992. – 64 с. Особистий внесок – розділ „Кондитерська промисловість” (автору належить 10%).

4. Світовий ринок товарів та послуг: Навч. посібник / Мазаракі А.А. Воронова Є.М, Гогулан І.К., Дорошенко В.І., Ковальчук Н.С., Смирнов І.Г. За заг.ред. А.А. Мазаракі. – К.: Київ. торг.-екон. ін-т, 1993. – 93 с. Особистий внесок – розділ „Світовий ринок товарів тривалого користування” (автору належить 10%).

5. Смирнов І.Г. Методичні вказівки до ділової гри „РЕФОРМАТОР” (РЕгіональне ФОРМування Асортименту ТОварів в умовах Ринку). – К.: Київ. торг.-екон. ін-т, 1993. – 24 с.”.

6. Смирнов І.Г. Світовий ринок товарів тривалого користування: Конспект лекції. – К.: Київ. торг-екон. ін-т, 1994.– 14с.

7. Смирнов І.Г. Розміщення продуктивних сил. Цикл ситуаційних завдань до теми „Регіональні зв’язки торгівлі та їх моделювання” і методичні вказівки щодо їх виконання. – К.: Київ. торг.-екон. ун-т, 1994. – 24с.

8. Смирнов І.Г. Логістика: Навч.- метод. комплекс.-К.: Київськ. славіст. ун-т, 2000. – 15 с.

9. Смирнов І.Г. Міжнародна торгівля: Навч.- метод. комплекс. – К.: ІММБ, 2002. – 44 с.

10. Смирнов І.Г. Міжнародна торгівля (Конспект лекцій). – К.: ІММБ, 2004.-104 с.

Брошури:

11. Гогулан И.К., Смирнов И.Г. Региональные связи торговли и их моделирование – К.: Вища шк. Гол. изд-во, 1984. – 40 с. Особистий внесок – розкриття суті і структури регіональних зв’язків торгівлі, методів їх моделювання (автору належить – 60%).

12. Смирнов И.Г. Межотраслевые и региональные связи торговли в условиях рыночной экономики. – К.: Общ-во «Знання» Украины, 1991. – 16 с.

Статті у фахових наукових виданнях:

13. Воронова Е.Н., Смирнов И.Г. Хозяйственные связи промышленности и торговли как объект экономико-географических исследований // Экономическая география. – 1983. – Вып. 34. – С.46-53. Особистий внесок - розкриття складу, регіональних особливостей та методів вдосконалення господарських зв’язків (автору належить 50%).

14. Полюховичем В.С., Смирнов И.Г. Территориальные особенности развития народных художественных промыслов в Украине // Экономическая география. – 1987. – Вып. 40. – С.124-128. Особистий внесок – розкриття територіальної структури народних художніх промислів України (автору належить 50%).

15. Гогулан І.К., Смирнов І.Г. Народні художні промисли України: особливості виробництва і торгівлі // Економіка України. – 1988. – №8 – С. 85-88 Особистий внесок – розкриття територіальних особливостей виробництва і торгівлі продукцією народних художніх промислів (автору належить 50%).

16. Смирнов И.Г. Территориальная организация торговли изделиями народных художественных промыслов // Экономическая география. – 1990. – Вып. 42.–С. 43-48.

17. Смирнов І.Г. Геологістика як галузь суспільно-географічної науки // Український географічний журнал. – 2000. – №4. – С.18-22.

18. Смирнов І.Г. Світовий ринок логістичних послуг: географічні особливості // Вісник Київськ. ун-ту. Серія Географія. – 2000. – Вип.46. – С.60-65.

19. Смирнов І.Г. Міжнародна логістика: територіальний аспект // Наук. вісник Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. – 2001. – №1. – С.16-20.

20. Смирнов І.Г. “Зелена” логістика: суспільно-географічний аспект // Наук. вісник Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. – 2001. – №2.– С.10–15.

21. Смирнов І.Г. Геологістика: об’єкт, предмет та метод дослідження // Економічна та соціальна географія. – 2001. – Вип.50. – С.6-12.

22. Смирнов І.Г. Геологістика: концептуальні основи та топологічні моделі // Економічна та соціальна географія. – 2001. – Вип.51. – С.15-22.

23. Смирнов І.Г. „Зелена» логістика: еколого-географічний вимір // Український географічний журнал. – 2002. – №2. – С.49-52.

24. Смирнов І.Г. Геологістика територіальні функції // Економічна та соціальна географія. – 2002. – Вип.52. – С.13-22.

25. Смирнов І.Г. Геологістика як новітній напрям економіко-географічної науки та господарської практики в умовах розбудови Української держави // Наук. вісник Волинського держ. ун-ту ім.Лесі Українки.– 2002. – №1. – С.194-204.

26. Смирнов І.Г. Геологістика як напрям з територіально-екологічної оптимізації логістичних систем // Вісник Київськ. ун-ту. Серія Географія.– 2002. – Вип.48. – С.47-53.

27. Смирнов І.Г. Єврологістика: транспортні можливості для України (суспільно-географічна оцінка) // Економічна та соціальна географія. – 2002. – Вип. 53. – С.222–228.

28. Смирнов І.Г. Українсько-турецьке співробітництво з розвитку міжнародних транспортних коридорів у контексті євроінтеграційних процесів // Вісник Київськ. ун-ту. Серія Економіка. – 2003. – Вип. 64–65. – С. 61-62.

29. Смирнов І.Г. Системи глобальної навігації та їх використання в логістиці // Картографія та вища школа. – 2003. – Вип.8. – С.139 – 143.

30. Смирнов І.Г. Науково-методологічні основи суспільно-географічної логістики // Географія і сучасність. – 2003. – Вип.9. – С.29-52.

31. Смирнов І.Г. Єврологістика: український вектор // Вісник НУ “Львівська політехніка”. Серія Логістика. – 2003. – №469. – С.263–269.

32. Смирнов І.Г. Логістично-кластерний підхід в суспільній географії: подвійна синергія// Економічна та соціальна географія. – 2003. – Вип. 54. – С. 25–31.

Статті у наукових виданнях:

33. Гогулан И.К., Смирнов И.Г. Планирование межрайонных связей по поставкам товаров народного потребления с помощью ЭВМ // Организация и планирование отраслей народного хозяйства. –– 1984. – Вып. 76. – С.43-48. Особистий внесок – розкриття особливостей міжрайонних зв’язків та методики їхнього вдосконалення (автору належить 50%).

34. Гогулан И.К., Смирнов И.Г. Экономико-географический анализ межотраслевых хозяственных отношений (на примере взаимосвязей промышленности и торговли) // Тезисы докладов V съезд Географического общества Украины. – К.: Знання, 1985. – С.48-49. Особистий внесок – сутність економіко-географічного аналізу господарських зв’язків (автору належить 50%).

35. Гогулан И.К., Смирнов И.Г. Региональные особенности рынка тканей в Украине // Организация и планирование отраслей народного хозяйства. – 1987. – Вып. 86. – С.114-123. Особистий внесок – розкриття територіальних особливостей ринку тканин в Україні (автору належить 50%).

36. Гогулан И.К., Смирнов И.Г. Развитие и размещение народных художественных промыслов // Организация и планирование отраслей народного хозяйства. – 1989. – Вып. 97. – С.111-120. Особистий внесок – аналіз розміщення народних художніх промислів (автору належить 50%).

37. Гогулан И.К., Смирнов И.Г. Структура и связи промышленно-торгового комплекса // Экономика торговли. – 1990. – Вып.19. – С.59-61. Особистий внесок – аналіз структури і територіальних зв’язків промислово-торговельного комплексу (автору належить 50%).

38. Смирнов І.Г. Європейський союз і глобальна логістична стратегія // Україна – Європейський союз: проблеми зовнішньоекономічної діяльності та перспективи співробітництва. – К., 1995.–С.40-41.

39. Смирнов І.Г. Логістичне забезпечення туристичного бізнесу // Туризм на порозі ХХІ століття: освіта, культура, екологія. – К., 1999. – С.97-98.

40. Смирнов І.Г. Логістика: суспільно-географічний вимір // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. – К., 1999.–Ч. 2. – С.18-19.

41. Смирнов І.Г. Геологістика: історико-географічний аспект // Історія української географії та картографії: проблеми і перспектива. – Тернопіль, 2000. – С.108-110.

42. Смирнов І.Г. Геологістика як науковий і господарський напрям // Україна та глобальні процеси: географічний вимір.- В 3-х т. – Київ – Луцьк, 2000. – Т.1. – С.75-78.

43. Смирнов І.Г. Глобалізація логістики й Україна // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції. – 2000. – Вип. ХV. – С.433-439.

44. Смирнов І.Г. Геологістика: теоретико-методологічний аспект // Географічна наука і освіта в Україні. – К., 2000. – С.26.

45. Смирнов І.Г. Геологістика як напрям суспільної географії: концептуальні підвалини // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. – К., 2001. – С.77.

46. Смирнов І.Г. Український ринок логістичних послуг: проблеми формування і розвитку в світі процесів європейської інтеграції та транскордонної співпраці // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці. – 2001. – Вип. ХХІХ, Т. 2. – С.21–27.

47. Смирнов І.Г. Єврологістика: український шанс // Розбудова менеджмент-освіти в Україні. – К.: СЕUМЕ, 2001. – С.83-87.

48. Смирнов І.Г. Ринок логістичних послуг України: проблеми становлення // Бізнес на Поділлі: стратегія, організація, ефективність. – Хмельницький, 2001. – С.113 – 119.

49. Смирнов І.Г. Логістичний ринок України і Причорномор’я в умовах глобалізації // Экономические инновации. – Вып.10: Тенденции глобализации и регионализации социально-экономического развития.–Одесса, 2001.–С.67-73.

50. Смирнов І.Г. Геологістика як чинник ефективного розвитку туризму в Україні // Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості. – К., 2002. – С.90-92.

51. Смирнов І.Г. Агрологістика як чинник територіальної організації АПК // Регіональні проблеми розвитку АПК України: сучасний стан і перспективи вирішення. – К., 2002. – С.43-44.

52. Смирнов І.Г. Геологістика та її роль у розвитку логістичного бізнесу в Україні та світі // Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики. – К., 2002. – С.130-145.

53. Смирнов І.Г. Маркетингова логістика: світовий досвід і значення для українських фірм // Вісник Тернопільської акад. нар. госп. – 2002. – № 5. – С.176-178.

54. Смирнов І.Г. Український ринок транспортно-логістичних послуг: проблеми розвитку в контексті національної економічної безпеки // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины. – Сімферополь, 2002. – С.108.

55. Смирнов І.Г. „Зелена” логістика як чинник сталого розвитку продуктивних сил // Регіональні екологічні проблеми. – К., 2002. – С.318-320.

56. Смирнов І.Г. Логістика авіаперевезень в туризмі // Туристично-краєзнавчі дослідження: Наук. зб. Ін-ту туризму ФПУ. – -2002. – Вип. 4. – С.298-307.

57. Смирнов І.Г. Збутова стратегія підприємства: логістичний підхід // Теоретичні і прикладні питання економіки. – 2002. – Вип.1.– С.283-389.

58. Смирнов І.Г. Логістично-кластерний підхід до розвитку підприємництва в Україні // Торгівля і ринок України. – 2002. – Вип.14, Т.1. – С.182-187.

59. Смирнов І.Г. Логістичний бізнес в Україні : проблеми дослідження // Вісник Донецького університету. – 2002. – №2–1. – С. 318 - 321.

60. Смирнов І.Г. Логістика: регіональний вимір // Социально-экономические аспекты промышленной политики: Теоретические аспекты регионального развития территорий // Современные проблемы социально-экономического развития регионов Украины. – Донецьк, 2002. – Т.1.- С.171 – 181.

61. Смирнов І.Г. Український ринок транспортно-логістичних послуг: особливості територіальної організації в контексті глобалізації // Географічна наука і освіта в Україні. – К., 2003. – С.197-199.

62. Смирнов І.Г. Екологістика як чинник сталого бізнесу // Регіональні перспективи. – 2003. – №2-3 (27-28). – С.144-147.

63. Смирнов І.Г. Геологістика та екологістика як напрями “географізації” логістики // Модернізація і реформування середньої, вищої і післядипломної географічної та картографічної освіти в країнах СНД: досвід, проблеми, перспективи. – Харків, 2003. – С.175-178.

64. Смирнов І.Г., Лавриненко Т.П., Бородіна О.М. Екологістика: сутність, міжнародний досвід // Ринок комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики. – К., 2003. – С.237–256. (Особистий внесок – розкриття суті та особливостей екологістики (автору належить 70%).

65. Смирнов І.Г. Українсько-турецьке співробітництво з транспорту та логістики: Чорноморський контекст // Экономические инновации. – Вып.14: Экономическое развитие регионов в контексте международной интеграции.– Одесса, 2003. – С.252 – 258.

66. Смирнов І.Г. Геологістика та екологістика як чинники сталого розвитку продуктивних сил // Внесок академіка В.І. Вернадського в дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил. – -К., 2003. – Ч.1. – С.266-273.

67. Смирнов І.Г. Логістичний напрям в суспільній географії: сутність, ефективність // Актуальні проблеми розвитку економіко-географічної науки і освіти в Україні. – К., 2003. – С.51– 54.

68. Смирнов І.Г. Ринок транспортно-логістичних послуг як нова сфера підприємництва в Україні // Підприємництво як соціально-економічна передумова становлення середнього класу. – К., 2004. – С.6–13.