Анотація до роботи:

Сагайдак Р. В. Логістичний підхід до управління матеріальними ресурсами на фармацевтичному підприємстві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 – технологія ліків і організація фармацевтичної справи. – Національна фармацевтична академія України, Харків, 2002.

Дисертація присвячена впровадженню логістичного підходу до управління матеріальними ресурсами в умовах фармацевтичного виробництва з урахуванням вимог GMP і стандартів ISO. Запропоновано комплексний підхід до вибору постачальників субстанцій і матеріалів. Обґрунтовані організаційно-практичні засади процесу складування матеріальних ресурсів і запропоновано алгоритм оптимального руху потоків на складах фармацевтичних підприємств. Розроблено модель управління запасами в умовах фармацевтичних підприємств. Запропоновано використання тягнучої системи організації виробництва і методику оптимізації виробничої програми з урахуванням фінансових критеріїв; новий підхід до розрахунку оптимальних цінових знижок; модель регіональної збутової політики фармацевтичного підприємства. Розроблено модель формування інформаційних потоків; методику розрахунку комплексного показника ефективності управління ресурсами фармацевтичного підприємства та побудовано багатофакторну модель залежності комплексного показника від незалежних змінних.

1. Обґрунтовані теоретичні та практичні підходи до побудови логістичної системи управління матеріальними ресурсами в умовах фармацевтичного виробництва з урахуванням правил GMP і стандартів ISO. Перевагами логістичного підходу до управління ресурсами є: взаємозв'язок усіх видів діяльності в ланцюзі постачання – виробництво – збут; оптимізаційний підхід (тобто мінімізація витрат і максимізація прибутку); розгляд комплексу потоків – матеріального, інформаційного, кадрового і фінансового. Доведено необхідність розгляду логістики як системи управління матеріальними та супутніми їм фінансовими, інформаційними і кадровими ресурсами, в яку входять керуюча і керована підсистеми. До керуючої підсистеми відносяться організаційна структура управління ресурсами і кадри структурних підрозділів, до керованої підсистеми – матеріальні, фінансові, інформаційні і кадрові ресурси.

2. Запропоновано методику вибору постачальників субстанцій і матеріалів на основі комплексної оцінки, яка базується на урахуванні вимог міжнародних правил GMP і стандартів ISO. Запропонована для фармацевтичної галузі, методика вибору постачальників субстанцій і матеріалів складається з двох етапів: перший етап – вибір постачальників і внесення їх до реєстру на підставі комплексної оцінки; другий етап – визначення постачальника в конкретний період часу за допомогою показника питомої ефективності субстанцій, що дозволяє оптимізувати роботу ВМТЗ.

3. Запропоновані рекомендації щодо оптимізації процесу складування, обґрунтовано схему руху матеріальних потоків на складах ФП з урахуванням логістичного підходу і вимог GSP, а також умови зберігання та відпуску зі складів субстанцій, матеріалів і готових ЛЗ, які дозволяють підвищити ефективність використання площ складів і забезпечити необхідні умови зберігання запасів.

4. Розроблено систему управління запасами на ФП, що поєднує метод АВС і систему “мінімум – максимум”. Такий підхід дозволяє контролювати розмір запасів, оптимізувати їх величину та мінімізувати час на їх контроль. Запропоновано комп’ютерну програму, що дозволяє проводити оперативний контроль та розраховувати мінімальний і максимальний рівень запасів та залишки на кінець конкретного періоду часу.

5. Доведена доцільність впровадження тягнучої моделі організації виробництва ЛЗ, що орієнтована на попит, а також розроблено методику оптимізації виробничої програми, яка включає три блоки: прогнозування обсягу реалізації ЛЗ; аналіз беззбитковості ЛЗ та розрахунок коефіцієнта внеску на покриття і на цій підставі формування асортименту ЛЗ, що дозволяє підвищити якість ЛЗ і мінімізувати витрати на виробництво.

6. З метою підвищення ефективності збутової діяльності запропоновано новий підхід до розрахунку оптимальних знижок з урахуванням рентабельності ЛЗ і його ціни, який дозволяє, з одного боку, зацікавити споживачів, а, з другого боку, забезпечити одержання прибутку ФП.

7. Уперше розроблено модель оптимізації регіональної збутової політики ФП з використанням теорії графів, спираючись на дослідження соціально-економічних особливостей регіонів, а також враховуючи специфіку асортименту продукції, яку виробляє певне ФП.

8. Розроблено систему формування оптимального інформаційного потоку між структурними підрозділами, яка регламентує комп’ютерне забезпечення, розподіл документів, а також взаємозв’язок зовнішніх і внутрішніх інформаційних потоків, що дозволяє прискорити передачу інформації та регулювати доступ до неї.

9. Обґрунтовано організаційну структуру управління ФП з урахуванням вимог логістичного підходу, яка передбачає реорганізацію існуючої організаційної структури управління у відповідності з вимогами логістичного підходу шляхом об’єднання окремих підрозділів в сектори за відповідним підпорядкуванням, які забезпечують управління певними видами ресурсів. Це дозволить підвищити координацію діяльності підрозділів у процесі управління ресурсами, забезпечити оперативність прийняття рішень, знизити втрати, пов’язані з існуючим на сьогоднішній день дублюванням функцій окремих підрозділів, створити умови для реалізації інформаційного забезпечення і т.п.

10. Уперше розроблено методику оцінки ефективності управління ресурсами на ФП, яка дозволяє виділити основні напрямки його оптимізації. На підставі отриманих даних побудовано економетричну модель залежності між комплексним показником ефективності управління ресурсами ФП і незалежними показниками.

11. За результатами досліджень розроблені і впроваджені у діяльність ФП і навчальний процес методичні рекомендації і інформаційні листи, затверджені ПК “Фармація” МОЗ та АМН України та узгоджені МОЗ України.