Анотація до роботи:

Гриценко В.В. Лучні степи Київського плато: флора, рослинність, популяції рідкісних видів та охорона. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена комплексному аналізу лучних степів Київського плато. Київське плато являє собою підняття на Правобережжі р. Дніпра в північній частині Лісостепової зони України. Лучні степи тут представлені невеличкими острівцями лучно-степової рослинності по схилах ярів, балок, пагорбів. На сьогоднішній день в регіоні нараховується 70 лучно-степових ділянок загальною площею близько 5 000 га.

Флора лучних степів Київського плато налічує 548 видів судинних рослин. Проаналізовано систематичний склад, біоморфологічну, еколого-ценотичну, географічну структуру флори. Складено еколого-фітоценотичну класифікацію лучно-степової рослинності Київського плато, що представлена 8 формаціями та 65 асоціаціями. Проаналізовано стан та структуру популяцій 7 видів, занесених до Червоної книги України. Складено список рідкісних видів (88 видів) та проаналізовано їх сучасне географічне поширення в регіоні. Розроблено наукові обґрунтування та рекомендації на створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. Обґрунтовано ефективність охорони флористичного різноманіття та популяцій рідкісних видів рослин лучних степів на Київському плато ex situ.

Проведено комплексний аналіз лучних степів Київського плато: встановлено поширення лучно-степових ділянок у регіоні, доповнено та узагальнено відомості про їх рослинний покрив, проаналізовано сучасний стан та структуру популяцій 7 видів, занесених до Червоної книги України, складено список рідкісних видів та проаналізовано їх сучасне географічне поширення в регіоні, розроблено наукові обґрунтування на створення нових об’єктів природно-заповідного фонду, обґрунтовано ефективність охорони флористичного різноманіття та популяцій рідкісних видів рослин лучних степів на Київському плато ex situ.

1. Лучні степи Київського плато нині являють собою невеличкі острівці лучно-степової рослинності по схилах балок, ярів, пагорбів, курганів, городищ, на узліссях. На сьогоднішній день в регіоні нараховується 70 лучно-степових ділянок загальною площею близько 5 000 га. Не збереглись 10 ділянок, які згадувались в літературі до 1935 року, основна причина їх зникнення – антропогенний фактор.

2. Флора лучних степів Київського плато налічує 548 видів судинних рослин, що належать до 272 родів, 57 родин, 4 відділів. Ймовірно, зникло 26 видів, які наводились для лучних степів регіону 50-100 років тому. Десять провідних родин флори лучних степів Київського плато містять 70,08% загальної кількості видів
   (384 види). За кількістю видів переважають родини Asteraceae (89 видів, 16,24%), Poaceae (55 видів, 10,04%), Fabaceae (45 видів, 8,21%), Rosaceae (37 видів, 6,75%), Caryophyllaceae (33 види, 6,02%), Lamiaceae (31 вид, 5,66%).

3. У біоморфологному спектрі флори лучних степів Київського плато переважають трав’янисті полікарпіки (60,04%), за типом надземних пагонів – напіврозеткові (50,18%) та безрозеткові (41,97%), за типом підземних пагонів – кореневищні рослини (35,04%). Відсоток рослин з каудексами (28,10%) – менший, ніж у спектрах степових флор. За класифікацією біологічних типів К. Раункієра переважають гемікріптофіти (277 видів), значний відсоток терофітів (16,42%) пояснюється антропогенним впливом і ксерофітністю умов.

4. У флорі лучних степів Київського плато переважають види степового флороценотипу (51,64%). Значний відсоток маргантального ценоелементу (16,06%) пояснюється розташуванням регіону в північній частині Лісостепу, а також тим, що лучно-степові угруповання тут часто трапляються на узліссях. Значний відсоток видів синантропного флороценотипу (14,96%) свідчить про антропогенну трансформацію флори.

5. У географічній структурі флори лучних степів Київського плато більшість видів належать до Євразійського (30,84%) та Європейського (30,29%) типів геоелементів. Група адвентивних рослин – на третьому місці (12,23%), що вказує на значний антропогенний вплив.

6. Лучно-степова рослинність Київського плато представлена 8 формаціями та 65 асоціаціями. Найбільш поширені угруповання формацій Festuceta valesiacae та Poeta angustifoliae. Угруповання формацій Calamagrostideta epigeioris та Bromopsideta inermis трапляються спорадично, переважно у резерватних фітоценозах та на перелогах. Угруповання формації Botriochloeta ischaemi представлені спорадично, в регіоні вони поширились відносно недавно у зв’язку з активністю Botriochloa ischaemum у відношенні захоплення нових територій. Угруповання формації Stipeta capillatae мало поширені, угруповання формацій Stipeta pennatae та Cariceta humilis трапляються дуже рідко у зв’язку з чутливістю до антропогенного тиску, однак, у минулому ці угруповання були більш поширені в регіоні. Помірний випас для лучно-степових угруповань відіграє позитивну роль і є необхідним, його відсутність призводить до мезофітизації фітоценозів.

7. Аналіз сучасного стану та структури популяцій 7 видів, занесених до Червоної книги України, показав, що всі досліджені нами популяції гомеостатичні. Популяції Pulsatilla pratensis, Astragalus dasyanthus та Fritillaria ruthenica мають низьку чисельність та щільність особин, спектри онтогенетичних станів правосторонні, переважають генеративні особини. Популяції Bulbocodium versicolor та Crocus reticulatus характеризуються високою чисельністю та щільністю особин, спектри онтогенетичних станів з двома максимумами – на ювенільних та генеративних особинах. Популяції Stipa capillata та Stipa pennata трапляються від мало чисельних до чисельних, у популяціях наявні особини всіх вікових станів, у спектрах онтогенетичних станів максимуми припадають на генеративні особини. Проаналізовані нами популяції зазначених 7 видів за спектрами онтогенетчних станів близькі до популяцій цих видів в інших частинах їх ареалів.

8. До списку рідкісних включено 88 видів (16,06% загальної кількості видів) флори лучних степів Київського плато. З них по 1 виду внесено до Світового Червоного списку, додатків Бернської конвенції та CITES, 3 види – до Європейського Червоного списку, 9 видів – до Червоної книги України, 6 видів підлягають особливій охороні на території м. Києва та його зеленої зони. 62 види – гранично ареальні, з них 57 – на північній межі ареалу в Україні, 3 – на північно-західній, по 1 виду – на західній та східній межі ареалу. З території Київського плато, ймовірно, зникло 26 рідкісних видів, зникнення 19 з них, які знаходились на північній межі ареалу, призвело не лише до їх втрати у природних фітоценозах регіону, а й до скорочення ареалів цих видів в Україні. До категорії зникаючих віднесено 38 видів, до категорії вразливих – 13 видів. Для 68 рідкісних видів виявлені регресивні зміни хорології за останні 50-100 років, основною причиною цього є антропогенний вплив.

9. З метою збереження на Київському плато осередків лучно-степової рослинності з рідкісними видами нами розроблені наукові обґрунтування та рекомендації, на основі яких: створено ботанічну пам’ятку природи “Омелькова гора”, проектується створення 3 ботанічних заказників та 1 пам’ятки природи, проектується переведення ботанічного заказника місцевого значення “Тулинецькі переліски” в ранг ботанічного заказника загальнодержавного значення. Для проектованих природно-заповідних територій нами описано флористичний склад та фітоценотичні особливості лучно-степових угруповань, ці дані пропонується використовувати при моніторингу рослинного покриву.

10. Успішний досвід вирощування у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України на ботаніко-географічній ділянці “Степи України” у складі штучно створеного лучно-степового фітоценозу 238 видів, з яких 221 – види флори лучних степів Київського плато (40,32% цієї флори) і 17 видів – інтродуценти, які в регіоні знаходяться за межами своїх ареалів, свідчить, що це ефективний захід охорони флористичного різноманіття лучних степів ex situ.

11. Проаналізовані нами інтродукційні популяції 10 видів (з яких 6 – рідкісні види флори лучних степів Київського плато: Adonis vernalis, Clematis integrifolia, Pulsatilla pratensis, Amygdalus nana, Iris hungarica, Stipa capillata, 4 види на Київському плато знаходяться за межами своїх ареалів, а зростають у степах в інших регіонах України: Paeonia tenuifolia, Galatella dracunculoides, Ornithogalum fimbriatum, Scilla siberica) є стійкими гомеостатичними і за своєю структурою подібні до природних популяцій, що свідчить про ефективність їх охорони ex situ.

Публікації автора:

1. Мельник В.И., Гриценко В.В., Шевченко Д.Ю., Диденко С.Я. Bulbocodium versicolor (Melanthiaceae) – редкий вид флоры Европы (географическое распространение, условия местообитаний и структура популяций). – К.: Фитосоциоцентр, 2007. – 44 с.

2. Нечитайло В.А., Погребенник В.П., Гриценко В.В. Судинні рослини Канівського заповідника і околиць. Навч. посіб. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 226 с.

3. Гриценко В.В. Рослинний покрив ботаніко-географічної ділянки “Степи України” НБС ім. М. М. Гришка НАН України // Інтродукція рослин. – 2004. – № 3. – С. 49-58.

4. Гриценко В.В. Інтродукційні популяції рослин в лучно-степових культурфітоценозах // Інтродукція рослин. – 2005 – № 1. – С. 17-22.

5. Гриценко В.В. Pulsatilla nigricans Strck (Ranunculaceae) на Київському плато: поширення; умови місцезростань, стан і структура ценопопуляцій в лучно-степових угрупованнях; охорона // Інтродукція рослин. – 2005 – № 4. – С. 3-8.

6. Мар’юшкіна В.Я., Гриценко В.В. Перспективи фітоценотичного контролю Solidago canadensis L. // Доповіді Національної Академії наук України. – 2002. – № 8. – С. 158-162.

7. Мар’юшкіна В.Я., Гриценко В.В., Дідик Н.П. Статистичний аналіз ценотичних відносин видів на ділянці “Степи України” Національного ботанічного саду НАН України // Доповіді Національної Академії наук України. – 2002. – № 6. – С. 166-170.

8. Мельник В.І., Гриценко В.В. Рослинний покрив урочища "Тулинецькі переліски" – еталон лучних степів Київського плато // Зб. наук. праць Полтавського держ. пед. ун-ту ім. В.Г.Короленка. Серія "Екологія. Біологічні науки". – Полтава, 2005. – № 4 (43). – С. 22-28.

9. Мельник В.И., Гриценко В.В. Луговые степи Киевского плато // Ботан. журн. – 2007. – Т. 92, № 5. – С. 730-739.

10. Мельник В.І., Гриценко В.В., Парубок М.І. Рослинний покрив перспективних для заповідання лучно-степових ділянок Київського плато // Заповідна справа
    в Україні. – 2006. – Т. 12, вип. 1. – С. 77-82.

11. Мельник В.И., Гриценко В.В., Шевченко Д.Ю. Bulbocodium versicolor (Melanthiaceae) в Украине // Ботан. журн., 2006. – Т. 91, № 10. – С. 1528-1537.

12. Гриценко В.В. Флористичний склад ділянки “Степи України” Національного ботанічного саду НАН України // Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно змінених територіях: Матеріали наук. конф. молодих вчених. – Кривий Ріг, 2002. – С. 89-91.

13. Гриценко В.В. Збереження флористичного різноманіття лучних степів in situ та ex situ на Київському плато // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва: Матеріали IV Міжнар. наук. конф. молодих дослідників. Тростянець, 20-23 травня 2004 р. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – С. 60-62.

14. Гриценко В.В. Проблеми охорони лучно-степових ділянок на Київщині // Біорізноманітність флори: проблеми збереження і раціонального використання. Репродуктивна здатність рослин як основа їх збереження і поширення в Україні. Матеріали Міжнар. наук. конф. присвяченої 150-річчю Ботанічного саду Львівського національного ун-ту ім. Івана Франка і Сесії ради ботанічних садів України. – Львів, 2004. – С. 99-100.

15. Гриценко В.В. Crocus reticulatus Stev. ex Adam (Iridaceae) на Київському плато // Й.К. Пачоський та сучасна ботаніка (Відп. ред. М.Ф. Бойко). – Херсон: Айлант, 2004. – С. 264-268.

16. Гриценко В.В. Рідкісні види рослин лучних степів Київського плато // Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття. Матеріали конф. молодих учених ботаніків. Умань, 2005 р. – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – С. 85-86.

17. Гриценко В.В. Fritillaria ruthenica Wikstr. (Liliaceae) на Київському плато // Наукова спадщина академіка М.М. Гришка. Матеріали конф., присвячені пам’яті академіка М.М. Гришка – видатного селекціонера, генетика, ботаніка та громадського діяча. – Глухів: ГДПУ, 2005. – С. 56-58.

18. Гриценко В.В. Збереження рідкісних видів рослин на ділянці “Степи України” Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України // Різноманіття фітобіоти: шляхи відновлення, збагачення і збереження. Історія та сучасні проблеми. Матеріали міжнар. наук. конф. – Кременець – Тернопіль: Вид-во “Підручники і посібники”, 2007. – С. 52.

19. Мельник В.І, Гриценко В.В. Моделирование лугово-степных фитоценозов как метод охраны редких видов ex situ // Роль ботанічних садів та дендропарків в науково-просвітницькій діяльності та інтродукції рослин. Матеріали міжнар. наук. конф., присвяченої 45-річчю Запорізького міського дитячого ботанічного саду. – Запоріжжя, 2003.– С. 61-66.

20. Мельник В.І, Гриценко В.В. Нові місцезнаходження Astragalus dasianthus Pall. (Fabaceae) на Київському плато // Інтродукція рослин на початку ХХІ століття: досягнення і перспективи розвитку досліджень. Матеріали міжнар. наук. конф. – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – С. 101-102.

21. Mar’yushkina V.Ya., Gritsenko V.V. Methods of density control of invasive species Solidago canadensis L. in Ukraine // 12^th EWRS (European Weed Research Society) Symposium. Papendal. Arnhem, the Netherlands, 24-27 June 2002. – Wageningen, 2002. – P. 330-331.

22. Mar’yushkina V.Ya., Gritsenko V.V., Didyk N.P. Ecologo-coenotic factors in restoration of steppe vegetation in “M.M. Gryshko” National botanical garden // 3^rd European Conference on Restoration Ecology “Challenges of the new millennium – our joint responsibility”, Conference Abstracts, Budapest – Hungary, 2002. – P. 137.

23. Mar’yushkina V.Ya., Gritsenko V.V., Didyk N.P. Ecologo-coenotic factors in restoration of steppe vegetation in "M.M. Gryshko" national botanical garden. Thaiszia. – Journal of Botany, 2005. – Koice, 15, Suppl. 1. – P. 19-26.