Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2008.
Дисертація присвячена дослідженню флори луків та лучної рослинності Північного лівобережного геоботанічного округу (північна частина Лівобережного Лісостепу України).
Здійснено інвентаризацію флори та проведено її порівняльно-структурний аналіз. Встановлено, що флора луків нараховує 664 види вищих судинних рослин, які належать до 257 родів, 57 родин та 4 відділів. Проаналізовано систематичну, біоморфологічну, еколого-ценотичну, географічну структури флори і виявлено її особливості. Виділено синантропну складову флори, яка становить 192 (28,92%) види. Розроблено класифікацію лучної рослинності на еколого-флористичній основі. Встановлено, що вона представлена угрупованнями, які належать до 5 класів, 9 порядків, 11 союзів, 1 субсоюз, 18 асоціацій, 3 субасоціації, 36 варіантів. Проаналізовано продуктивність виявлених асоціацій лучної рослинності та шести агрофітоценозів. Виявлено 32 види, занесених до Червоної книги України, 1 — до Додатку І Бернської конвенції, 25 — до списків регіонально рідкісних видів Чернігівської та Сумської областей. На території ПЛО виділено дві флористико-созологічні області: Приполіську та Лісостепову. Запропоновано проект екомережі регіону та створення ботанічного заказника місцевого значення “Зеленівський”, який знаходиться у Бахмацькому районі Чернігівської області.
Здійснено комплексне дослідження флори луків Північного лівобережного геоботанічного округу, з’ясовано її особливості, а також проведено інвентаризацію ценотичного різноманіття лучної рослинності.
1. Проведено інвентаризацію флори луків та встановлено її таксономічний склад, що нараховує 664 види судинних рослин, які належать до 257 родів, 57 родин та 4 відділів. Флористичне багатство луків обумовлене його географічним положенням на межі Лісостепу та Українського Полісся. У цілому за систематичною структурою флора луків містить риси бореальних і значно у меншій мірі — середземноморських флор.
2. Біоморфологічна, еколого-ценотична та географічна структури флори луків подібні до відповідних структур лісостепових флор Голарктики. Основу біоморфологічного спектру флори луків складають трав’янисті полікарпіки, види з безрозетковим та напіврозетковим типом будови надземних пагонів, короткокореневищні та каудексові. В еколого-ценотичному спектрі переважають лучні види з великою кількістю синантропних, що пояснюється мезофітним характером існування, порушеністю первинної структури ценозів. Ядро флори луків складають види, які мають євразійські та європейські ареали.
3. Синатропний елемент флори нараховує 192 (28,92%) види. Величина відношення кількості апофітів до кількості адвентів вказує на віддаленість регіону від основних міграційних шляхів адвентивних видів. Величина індекса синантропізації для флори луків є порівняно невисокою і свідчить про помірний вплив антропічних чинників.
4. Лучна рослинність ПЛО представлена угрупованнями, які належать до 5 класів, 9 порядків, 11 союзів, 1 субсоюзу, 18 асоціацій, 2 субасоціацій та 36 варіантів системи Ж. Браун-Бланке. На території регіону найбільш поширені угруповання класів Molinio-Arrhenathereteaта Phragmito-Magnocaricetea.
5. Специфічність лучної рослинності ПЛО підкреслює наявність угруповань понтичного галофітного класу Asteretea tripolium і бореального Scheuchzerio-Caricetea nigrae, який знаходиться на південній межі свого поширення.
6. Найвищу продуктивність на території регіону мають угруповання асоціацій Carici acutae-Glycerietum maximae, Beckmannietum eruciformis, Poetum palustris та Glycerietum fluitantis. Серед досліджених агрофітоценозів найвищу середню продуктивність мають два, до складу яких входять відповідно: 1) Phleum pratens, Bromopsis inermis, Lolium multiflorum, Medicago sativa та 2) Arrhenatherum elatius, Medicago sativa.
7. Раритетну складову флори луків формує 32 види (4,82%). Захід регіону відзначається вищою представленістю рідкісних видів. На основі созологічної оцінки раритетної компоненти флори луків та флори ПЛО розроблено екомережу регіону (дев’ять ключових територій з’єднаних річково-долинними екокоридорами місцевого рівня), яка має зв’язок із регіональною екологічною мережею Українського Полісся та Лівобережного Лісостепу. Запропоновано створити природоохоронний об’єкт площею 50 га. Доповнено списки регіонально рідкісних видів Чернігівської області 28 видами, а Сумської — 11 видами.
8. На території регіону виділено дві флористико-созологічні області: Приполіську та Лісостепову. Приполіська область, яка безпосередньо межує з Українським Поліссям, флористично (рідкісні види) та фітоценотично різноманітніша, ніж Лісостепова.
Публікації автора:
Статті
1. Тертишний А.П. Особливості флористичного складу рідкісних видів рослин Бахмацько-Кременчуцького геоботанічного округу // Наук. вісн. Національного аграрного ун-ту. – Вип. 64. – К., 2003. – С. 80-85.
2. Тертишний А.П. Деякі аспекти оптимізації природних кормових угідь Північного лівобережного геоботанічного округу // Наук. вісн. Національного аграрного ун-ту. – Вип. 79. – К., 2004. – С. 25-30.
3. Тертишний А.П. Особливості флори Північного лівобережного геоботанічного округу (Україна) // Й.К. Пачоський та сучасна ботаніка. – Херсон: Айлант, 2004. – С.174-179.
4. Тертишний А.П. Склад оптимальної травосуміші для умов Північного лівобережного геоботанічного округу // Корми і кормовиробництво. Міжвідомчий тематичний наук. зб. – Вип. 54. – Вінниця: „Вінниця”, 2004. – С. 90-94.
5. Тертишний А.П. Систематична структура флори Північного лівобережного геоботанічного округу Лісостепу України // Укр. ботан. журн. – 2005. – 62, №3. – С. 404 - 410.
6. Тертишний А.П. Географічний аналіз флори Північного лівобережного геоботанічного округу // Актуальні проблеми ботаніки та екології. Вип. 1. – К.: Укр. фітосоц. центр, 2005. – С. 77-83.
7. Тертишний А.П. Фітогеографічний спектр родини Asteraceae Dumort. (=Compositae Giseke, nom. altern.) у флорі Північного лівобережного геоботанічного округу (Україна) // Наук. вісн. Ужгородського ун-ту. – Сер. Біологія, 2006. – Вип. 19. – С. 96-101.
8. ЯкубенкоБ.Є., Лушпа В.І., Біленко В.Г., Тертишний А.П. Особливості вирощування нових для умов України інтродукованих лікарських рослин місцевої і зарубіжної флори (на прикладі дослідного поля “Голосієво”) // Наук. вісн. Національного аграрного ун-ту. – Вип. 95. – Част. ІІ. – К., 2006. – С. 86-100.
Тези доповідей
9. Тертишний А.П. Рідкісні види рослин у флорі Північного лівобережного геоботанічного округу // Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти. Тез. ІІ міжн. конф. (Львів, 18–21 серпня 2004 р.). – Львів: Сполом, 2004. – С. 84.
10. Тертишний А.П. Нове місцезнаходження рідкісного для України виду Dactylorhiza majalis (Rchb.) P.F. Hunt & Summerhayes (=Orchis majalis Rchb., O. latifolia L., nom. ambiq.) // Актуальні проблеми ботаніки та екології. Вип. 9. Матер. конф. молодих учених-ботаніків (Канів, 7–10 вересня 2004 р.). – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2004. – С. 130-132.
11. Тертишний А.П. Деякі особливості біоморфологічної структури флори північної частини Лівобережного Лісостепу України (Північний лівобережний геоботанічний округ) // Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття. Матер. конф. молодих учених-ботаніків (Умань, 6–9 вересня 2005 р.). – Київ: Фітосоціоцентр, 2005. – С.70.
12. Тертишний А.П. Синтаксономічна схема класу Molinio-Arrhenatheretea R.Tx. 1937 Північного лівобережного геоботанічного округу Лісостепу України // Актуальні проблеми ботаніки, екології та біотехнології. Матер. міжн. конф. молодих учених-ботаніків (Київ, 27–30 вересня 2006 р.). – Київ: Фітосоціоцентр, 2006. – С. 92-93.
