Анотація до роботи:

Ларіна Т. Ф. Макроекономічне регулювання інституціональних перетворень в умовах ринкової трансформації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія.

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна МОН України, Харків, 2002.

На основі дослідження протиріч, притаманних перехідній економіці, уточнено її сутність. Запропоновано модель макроекономічного регулювання, адекватну періоду ринкової трансформації. Сформульовано і розкрито модель адаптивного інституціонального розвитку.

Обгрунтовано двоїстий (діяльний і об’єктний) характер перетворень інституту власності в умовах переходу до ринкової системи господарювання. Визначено критерій достатності державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання в перехідний період. Запропоновано комплекс конкретних заходів щодо вдосконалення механізму макроекономічного регулювання трансформації відносин власності та систему стимулювання підприємницької діяльності.

1. Використання рекомендацій прихильників теорій ринкової саморегуляції, зокрема неоконсервативної, не повною мірою відповідає реаліям перехідної економіки. Такий висновок зроблено на основі аналізу об'єктивних (відсутність інституцій, здатних узяти на себе виконання певних функцій щодо регулювання соціально – економічних процесів) та суб'єктивних (сформованих стереотипів господарської поведінки) складових, притаманних періоду ринкової трансформації. Вони виражають відносини розвитку на межі двох систем, що методологічно близько інституціональному напрямку.

2. У процесі розвитку ринкової економіки сформувалася двофакторна система макроекономічного регулювання, механізм дії якої включає державне регулювання (через систему притаманних йому методів та інструментів) і ринкову саморегуляцію на основі конкурентної взаємодії суб’єктів господарювання. Співвідношення названих елементів механізму макроекономічного регулювання не є сталою величиною, а трансформується зі зміною характеристик об'єкта.

3. Макроекономічне регулювання інституціональних перетворень в умовах постсоціалістичної економіки - це регулювання процесу виникнення, розвитку та зміцнення правил та стереотипів поведінки економічних суб’єктів, адекватних ринковому господарству, та заміна ними інститутів (правил і організацій), властивих адміністративно-командній економіці.

4. Періоду ринкової трансформації в постсоціалістичних країнах властиві наступні основні протиріччя:

об'єктивне протиріччя між застарілою структурою економіки і необхідністю розвитку на її базі ринкових форм координації. Деформація трансформаційних процесів обумовлена закріпленням в структурі виробництва директивно-планової форми зв’язку;

протиріччя між формуванням приватної власності та процесами становлення конкурентного порядку;

протиріччя, яке проявляється в конфлікті між необхідністю створення єдиного національного ринку і посиленням центробіжних тенденцій;

протиріччя, що виражає невідповідність рівня розвитку технологій потребам зниження антропогенного навантаження на навколишнє середовище.

5. Дослідження характерних рис і протиріч перехідної системи дозволило визначити специфіку моделі макроекономічного регулювання, яка іманентна періоду інституціонального генезису:

у перехідний період, коли ринковий механізм перебуває у стадії формування, зростає роль державного регулювання економіки. Підвищується значення виконання державою макроекономічних функцій, до яких належить створення цілісного комплексу інститутів, що стимулюють ефективну діяльність економічних суб’єктів всіх форм власності;

визначена пріоритетність завдань щодо забезпечення соціальної спрямованості макроекономічного регулювання інституціональних перетворень на основі поєднання національних цінностей з загальнолюдськими (економічною свободою, раціоналізмом, безпекою життєдіяльності, соціальною захищеністю, соціальною справедливістю). При цьому структура управління соціальними процесами включає два рівні. Перший – сфера виробництва матеріальних благ та послуг – регулюється механізмами ринку і передбачає створення конкурентного середовища, другий – сфера відтворення людини, накопичення “людського капіталу” – управляється державними структурами через сукупність економічних та адміністративних важелів.

в умовах ринкової трансформації зростає необхідність у формуванні загальноекономічних основ здійснення соціальної орієнтації економіки. Актуалізується одна з традиційних функцій держави: провідне значення одержує регулювання зовнішніх ефектів. Висновок про появу названої особливості макроекономічного регулювання зроблений на основі дослідження характеру протиріч, властивих умовам ринкової трансформації, а також уточнення сутності зовнішніх ефектів, притаманних постсоціалістичному періоду. Це дозволяє визначати перехідну економіку як систему з переважанням зовнішніх ефектів, до складу яких, поряд із забрудненням навколишнього середовища, були включені структурні і регіональні диспропорції, а також високий рівень монополізації. Практичний досвід показує, що накладення на них процесів ринкової трансформації не веде до нейтралізації перерахованих негативних явищ. Тому пріоритетного значення набуває вдосконалення механізму макроекономічного регулювання, підвищення ефективності державної економічної політики, спрямованої на регулювання зовнішніх ефектів.

6. У процесі ринкових перетворень економіки України стихійно сформувався комплекс неефективних стійких норм (“інституціональних пасток”), які виникли як результат переважання в поведінці суб’єктів господарювання стратегії адаптації, а не розвитку.

7. Обгрунтовано доцільність трансформації макроекономічного середовища на основі моделі адаптивного інституціонального розвитку, особливість якої полягає в функціонуванні певних стабілізуючих (опосередкуючих) інститутів – звичних стереотипів і норм поведінки. При цьому роль держави як провідного елементу системи макроекономічного регулювання полягає у недопущенні деформації процесів генезису інституціональної структури ринкового типу в бік гіпертрофованого росту питомої ваги неформальних норм.

8. У дисертації визначено основні напрямки макроекономічного регулювання інституціональних перетворень в умовах ринкової трансформації:

трансформація відносин власності;

формування конкурентного середовища;

дерегулювання господарської діяльності.

9. Перетворення інституту власності в умовах ринкової трансформації мають двоїстий характер: діяльний і об’єктний. З одного боку, вони є першоосновою генезису в постсоціалістичних країнах двофакторної моделі макроекономічного регулювання. З іншого, виступають об’єктом макроекономічного регулювання. При цьому діяльний потенціал зазначених перетворень залежить від сутнісних характеристик об’єкту (відносин власності).

10. Об’єктна і діяльна характеристики трансформації відносин власності співвідносяться як причина і наслідки. Це зумовило необхідність дослідження процесу приватизації, для чого нами було розроблено систему оцінки функціонування інституту ефективного власника. Названа система включає наступні критерії: інвестиційні - капітальні вкладення в технічний розвиток; ресурсні - завантаженість виробничих потужностей; результативні - рентабельність, платоспроможність, фінансова усталеність; соціальні - формування класу власників.

Аналіз процесу приватизації за названими критеріями дозволив визначити напрямки підвищення ефективності функціонування механізму макроекономічного регулювання в сфері перетворень відносин власності:

розвиток реального, а не номінального фондового ринку, що забезпечує фактичну реалізація прав власності, яка включає можливість вільної купівлі-продажу майнових паїв;

відсутність у дрібних та середніх власників (яких після проведення сертифікатного етапу приватизації з’явилася велика кількість) стимулів до модернізації виробництва підтверджує переваги її концентрації в руках ефективного власника. Продаж об'єктів, що знаходяться у власності держави, необхідно здійснювати на основі аналізу представлених потенційними інвесторами довгострокових бізнес–планів розвитку підприємств;

держава покликана створити умови для підвищення обсягів інноваційного інвестування на мікро- і макрорівнях. При цьому вирішення поставленого завдання на мікрорівні вимагає державного регулювання проблем, пов'язаних із корпоративним управлінням. Розпорошення власності обумовлює необхідність розробки в чинному законодавстві України ефективних механізмів захисту інтересів інвесторів. Зокрема, закріплення в чинному законодавстві стандартів взаємовідносин усередині акціонерних товариств (питань регулювання доходів менеджерів, умов здійснення великих угод, порядку проведення зборів, форми звітності перед акціонерами). Необхідною умовою створення макроекономічного середовища, яке буде стимулювати залучення інвесторів, є формування сприятливого інвестиційного клімату, що включає забезпечення сталих правил гри для всіх суб'єктів господарювання, вдосконалення системи оподаткування, розвиток фінансової системи, зниження бюрократичного тиску.

11. Систематизовано інституціональні складові витрат функціонування в рамках легального і позалегального секторів економіки. Так, взаємодія суб’єктів господарювання за правилами “білого” ринку включає витрати доступу до закону і витрати продовження діяльності в рамках закону. Ціна позалегальності складається із декількох елементів: прямих витрат, які набувають форму конкретних платежів; непрямих витрат, що виражаються в обмеженні діапазону потенційно можливих варіантів індивідуальної поведінки. Аналіз значущості названих елементів витрат дав можливість розкрити глибинні причини тінізації економічних відносин. До їх числа відносяться:

існування межінституційних (нерегламентованих) зон, що виникають внаслідок відставання нормоутворення від реальних потреб суспільства;

висока ціна діяльності в рамках легального ринку;

низький рівень довіри підприємців до державних інститутів специфікації і захисту легальних правомочностей власності, обумовлений неефективним виконанням державою функції захисту “контрактів”.

12. Інституціональна специфіка перехідної економічної системи, наявність в ній таких предінституціональних форм, як бюрократизація, криміналізація доводять необхідність реформування системи державного регулювання господарської діяльності шляхом її дерегулювання - здійснення сукупності заходів, спрямованих на обмеження втручання держави в механізми відтворення, зменшення адміністративного впливу на мікрорівні.

13. Обгрунтовано критерій достатності в регулюванні діяльності суб'єктів господарювання (для періоду ринкової трансформації), що передбачає становлення інституту конкуренції, створення інституціональних основ координації інтересів різних економічних груп шляхом створення законодавчої бази нейтралізації зовнішніх ефектів.

14. У рамках механізму формування конкурентного середовища в умовах постсоціалістичної економіки запропонована комплексна система державної підтримки розвитку підприємництва, в яку входить:

спрощення порядку реєстрації суб'єктів господарювання, впорядкування системи контролю за їх діяльністю;

державна допомога у забезпеченні пріоритетного розвитку малих та середніх підприємств.

15. Визнано пріоритетним розвиток малого та середнього бізнесу як сектору економіки, що має найбільший потенціал зниження впливу специфічних негативних зовнішніх ефектів, характерних для країн із перехідною економікою, оскільки розвиток малого та середнього бізнесу в високомонополізованих галузях дозволяє сформувати конкурентне середовище шляхом лібералізації ринків; малі та середні підприємства сприяють перетворенню структури економіки на господарчий комплекс з превалюванням сфери, що виробляє кінцевий продукт; збільшення кількості малих та середніх підприємств підвищує продуктивну зайнятість.

16. Доведено, що модель макроекономічного регулювання трансформаційної економіки, теоретичною основою якої є синтез неокласичного і неоінституціонального підходів, повинна поєднувати елементи ринкового саморегулювання з достатньо жорстким державним регулюванням макроекономічних пропорцій. Це дозволить досягти оптимального співвідношення між виробничою і соціальною ефективністю ринкових перетворень.

Публікації автора:

Статті у фахових наукових виданнях

1. Ларина Т. Ф. О роли государства в макроэкономическом регулировании // Вісник Харківського державного університету. Економічна серія, №446. – Х.: ХДУ, 1999. – С. 103–106 (0,2 д. а.).

2. Ларина Т. Ф. Государственное регулирование природоохранной деятельности в условиях рыночной трансформации // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Харківського державного політехнічного університету. Збірка наукових праць. Випуск 122 (в 4 частинах). – Х.: ХДПУ, 2000. – С.100–102 (0,1 д. а.).

3. Ларина Т. Ф. Особенности макроэкономического регулирования в странах с переходной экономикой: опыт Украины // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Економічна серія, №482. – Х.: ХНУ, 2000. – С.19–23 (0,4 д. а.).

4. Ларіна Т. Ф. Дерегулювання господарської діяльності в умовах ринкової трансформації // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. Збірка наукових праць. Випуск 24. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2001. – С. 165–168 (0,2 д. а.).

5. Ларина Т. Ф. Переходная экономика как система с преобладанием внешних эффектов // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Економічна серія, №508. – Х.: ХНУ, 2001. – С. 53–55 (0,2 д. а.).

6. Ларіна Т. Ф. Трансформація відносин власності як об’єкт макроекономічного регулювання // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Економічна серія, №.530 – Х.: ХНУ, 2001. – С. 48–53 (0,3 д. а.).

Інші публікації

7. Петрова К. Я., Ларіна Т. Ф. Особливості інституціонального генезису в умовах ринкової трансформації // Проблемы равновесия экономических систем в условиях рыночной трансформации: Материалы ІІ межвузовской научно-практической конференции, Харьков, 14 декабря 2001 г./ Нар. укр акад.; Орг. ком.: О. Л. Яременко и др. – Х., 2001. – С. 37-39 (0,1 д. а.). Особистий внесок здобувача – запропоновано модель адаптивного інституціонального розвитку, яка адекватна умовам постсоціалістичного періоду.

8. Петрова Е. Я., Ларина Т. Ф. Роль государства в формировании институциональной основы рыночной экономики // Вісник Харківського університету №506. Серія: “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова”. Частина 1. – Харків, 2001, - с. 69–71 (0,2 д. а.). Особистий внесок здобувача – розкрито специфіку моделі макроекономічного регулювання, що іманентна періоду інституціонального генезису в постсоціалістичних країнах.

9. Петрова К. Я., Ларіна Т. Ф. Передумови тінізації економіки в період ринкової трансформації // Исследование и оптимизация экономических процессов “Оптимум - 2001”. Труды ІІІ–ей международной научно–практической конференции, 15–16 ноября 2001 г. – Харьков: НТУ “ХПИ”, 2001. – С. 194–195 (0,1 д. а.). Особистий внесок здобувача – систематизовано інституціональні складові витрат функціонування в рамках легального і позалегального секторів економіки.

10. Ларіна Т. Ф. Структурні перетворення в економіці перехідного періоду // Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у ІІІ тисячолітті. Збірник наукових праць. – Рівне: “Тетіс”. – 2000. - 720 с., с. 96-100 (0,3 д. а.).

11. Петрова К. Я., Ларіна Т. Ф. Вдосконалення механізмів регулювання регіональних диспропорцій // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / Державне управління та місцеве самоврядування. В 6–ти частинах. Ч. 1. За заг. ред. Г. І. Мостового. – Х.: УАДУ ХФ, 2001. – С. 77–79 (0,1 д. а.). Особистий внесок здобувача – на основі аналізу практики господарювання в Україні виділено пріоритетні напрямки регіональної політики.

12. Петрова К. Я., Ларіна Т. Ф. Роль малого бізнесу в формуванні економічної системи ринкового типу // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002 (Випуск 19). – Харків. – С. 212-218 (0,4 д. а.). Особистий внесок здобувача – запропонована система державної підтримки підприємницької діяльності.