1. У дисертації викладено теоретичне обґрунтування і нове рішення морфологічної проблеми подальшого вивчення індивідуальної анатомічної мінливості зовнішньої будови і структурної організації нервів над- і підпід’язикових м’язів людини. Додатковим критерієм для обґрунтування оперативних підходів став аналіз співвідношень зовнішніх орієнтирів передньої області шиї і нижньої щелепи, з вивченням топографії поза- і внутрішньоорганних нервів даної групи м’язів. 2. Джерелами нервового постачання над- і підпід’язикових м’язів є гілки трійчастого, лицьового, під’язикового нервів і гілки шийного сплетення (шийна петля). Позаорганні нерви надпід’язикових м’язів мають зв’язки з язиковим і язикогорловим нервами, а також з навколоартеріальними симпатичними сплетеннями деяких гілок зовнішньої сонної артерії. Виділено дві основні форми шийної петлі: дугоподібна та кутоподібна. На ряді препаратів петля була відсутня і іннервація підпід’язикових м’язів здійснювалася гілками, що формувалися від блукаючого і під’язикового нервів. 3. Позаорганні нерви вступають в над- і підпід’язикові м’язи переважно з боку внутрішніх чи звернених одна до одної поверхонь. У м’язах нерви розподіляються по магістральній, розсипній і змішаній формах, що обумовлено характером вступу нервів у м’яз і їх взаємовідносинами з м’язовими і сухожилковими пучками. 4. Установлено взаємозв’язок між індивідуальними особливостями будови нижньої щелепи і формою розгалуження нерва в щелепно-під’язиковому м’язі: при доліхоморфній нижній щелепі спостерігається переважно магістральна форма розгалуження, при брахіморфній – розсипна, при мезоморфній – змішана чи розсипна. 5. У товщі щелепно-під’язичного та подборідно-під’язикового м’язів визначені зв’язки між нервовими гілками правої і лівої сторін, а також взаємний перехід нервових гілок. Установлено форми мінливості в характері розподілу поза- і внутрішньорганними гілками в товщі заднього черевця двочеревцевого і шило-під’язикового м’язів, а також тісний взаємозв’язок нервового постачання обох м’язів. 6. Визначено форми мінливості поза-і внутрішньоорганних нервів підпід’язикових м’язів: множинна (2-4 нервові гілки) і ізольована (одна гілка). Між нервами підпід’язикових м’язів спостерігається взаємній перехід нервових гілок в поруч розташованих м’язах. Виділені також дві форми нервового постачання лопатково-під’язикового м’яза: перша – ізольована і друга – з наявністю зв’язків між нервами верхнього і нижнього черевців м’яза. 7. У внутрішньостовбуровій будові нервів над- і підпід’язикових м’язів спостерігаються загальні риси, що проявляються в однотипності пучкової будови нервових стовбурів. Нерви щелепно-під’язикового і груднинно-під’язикового м’язів мають багатопучкову будову, нерви інших вивчених м’язів – малопучкову. 8. Загальна чисельність і кількість мієлінізованих волокон різних розмірних груп характерні для нервів кожного з вивчених м’язів і мають індивідуальну та вікову мінливість. 9. Мієлоархітектоніка нервів над- і підпід’язикових м’язів характеризується наявністю мієлінізованих волокон 4 розмірних груп: тонкі, середні, товсті і дуже товсті. У складі щелепно-під’язикового нерва людей зрілого віку переважають тонкі (32%) і середні (39%) мієлінізовані волокна. У спектрі нервів інших вивчених м’язів превалюють середні (30-36%), товсті (29-35%) і дуже товсті (4-9%) мієлінізовані волокна. 10. Інформаційний аналіз мієлоархітектоніки нервів над- і підпід’язикових м’язів показав, що при значній індивідуальній мінливості чисельності мієлінізованих волокон у вивчених нервах їхні інтегральні характеристики істотно не відрізняються, а отже кондукторна ланка іннервації даної групи м’язів, як канал зв’язку, функціонує однотипно. 11. Між об’ємом вивчених м’язів, кількістю нервових гілок, що вступають у м’яз, і кількістю мієлінізованих волокон у складі м’язових нервів спостерігається позитивний корелятивний зв’язок. 12. На всіх вивчених препаратах нервів над- і підпід’язикових м’язів спостерігалася асиметрія в кількості і топографії нервів і їхній пучковій будові на контралатеральних сторонах шиї. Асиметрія, що спостерігається в мієлоархітектоніці нервів, у кількісних показниках не виходить за межі індивідуальної мінливості. При оперативних доступах до утворень дна порожнини рота, а також передньої області шиї необхідно, по можливості, щадити місця вступу нервів у товщу м’язів. |