Анотація до роботи:

Домбровський К.О. Макрозообентос літоралі верхів’я Каховського водосховища в умовах антропогенного впливу. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.17 – гідробіологія. – Інститут гідробіології НАН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню структурної організації макрозообентосу і видового розмаїття різних ділянок літоралі верхів’я Каховського водосховища в умовах впливу потужного промислового центру. Проведено оцінку екологічного стану досліджених водойм та їх біопродуктивного потенціалу. Встановлено, що в забруднених водоймах макрозообентос складається із обмеженої кількості груп організмів, серед яких домінують олігохети, личинки хірономід та ізоподи. В помірно забруднених водоймах (природних і штучних) в донних угрупованнях набувають переваги личинки комах, головним чином за рахунок личинок бабок, одноденок та хірономід. Другорядне значення мають молюски і олігохети. Серед трофічних груп макрозообентосу водойм, які постійно зазнають антропогенного забруднення, переважають фітофаги та сестоно-детритофаги. В макрозообентосі штучних водойм збільшується частка хижаків (до 29,9-35,5% біомаси). В донному угрупованні модельної водойми (оз. Осокорове) домінували сестонофаги (50,3% біомаси), другорядне значення мали сестоно-детритофаги. Інтегральна оцінка структури макрозообентосу штучних водойм показала, що зменшення видового розмаїття донних безхребетних не відбувається при помірному забрудненні внаслідок пригнічення розвитку численних видів. Падіння величини індексу Шеннона настає при сильному забрудненні, що пов’язане із значним домінуванням декількох видів на фоні зниження загальної кількості видів. Встановлено, що показники індексу сапробності і величини середньої біомаси макрозообентосу знаходяться у зворотній залежності від їх видового розмаїття. Середній і високий від’ємний кореляційний зв’язок індексів – сапробності та індексу видового розмаїття (від –0,48 до –0,76) на більшості досліджених водойм дає можливість широкого використання їх для аналізу емпіричних даних. Функціональна характеристика угруповань макрозообентосу свідчить про їх деградацію на усіх досліджених водоймах верхів’я водосховища. Для донних угруповань характерна низька валова продукція та висока деструкція органічної речовини.

1. В макрозообентосі заплавних водойм і малих річок верхньої ділянки Каховського водосховища виявлено 129 видів та форм безхребетних. За представленістю домінували черевоногі молюски (18 видів), на другому місці – личинки бабок (15 видів), відмічено також 13 видів твердокрилих, 12 видів напівтвердокрилих, олігохети, п’явки, гамариди, двостулкові молюски, личинки волохокрильців, комарів-дзвінців, одноденок та інші організми.

   Виявлено види безхребетних, що раніше не вказувалися для регіону: 1 вид п’явок – Batracobdella paludosa (Carena); 6 видів личинок бабок – Libellula depressa (L.), L. quadrimaculata (L.), Orthetrum cancellatum (L.), Gomphus vulgatissimus (L.), Calopteryx splendens (Harris), Leucorrhinia pectoralis Charpentier; 5 видів личинок волохокрильців – Plectrocnemia conspersa Curt., Agrypnia pagetana Curt., Limnephilus flavicornis (Fabricius), Halesus interpunctatus (Zetterstedt), Neureclipsis bimaculata (Linne), 1 вид водяних кліщів – Unionicola crassipes (Muller). Виявлений рідкісний вид личинок бабок Anax imperator Leach, який занесено до Червоної книги України.

   У водоймах, які забруднюються промислово-побутовими стоками міста домінують в бентосі представники хірономідно-олігохетної фауни та ізоподи. У нижче розташованих водоймах (10-15 км) в донних угрупованнях переважали личинки комах від 34,0% до 71,0% чисельності бентосу, зокрема за рахунок личинок бабок, одноденок та хірономід. У модельному озері домінували черевоногі молюски, які складали до 42,0% від загальної чисельності бентосу.

   Серед трофічних груп макрозообентосу досліджених водойм, які забруднюються промисловими, господарсько-побутовими стоками міста переважають фітофаги (36,8%) й сестоно-детритофаги (27,2%) від загальної біомаси бентосу. Другорядне значення у донному угрупованні мали детритофаги. У штучних водоймах домінували в макрозообентосі хижаки 32,7% біомаси бентосу. В макрозообентосі модельного озера, серед трофічних груп переважали сестонофаги (до 50,3% біомаси), субдомінантне значення мали сестоно-детритофаги (до 32,3% біомаси), а хижаки і фітофаги мали другорядне значення.

   Під впливом антропогенних чинників значення структурних показників макрозообентосу змінюються. Широкого розповсюдження набувають -мезосапробні види – Asellus aquaticus (Linne), Potamothrix hammoniensis (Mich.), Cloeon dipterum L. та полісапробні види – Chironomus plumosus (L.), Ch. thummi Kieffer, Limnodrilus hoffmeisteri Claparede, водночас кількісні показники видів-індикаторів (родина Simuliidae) навпаки зменшуються.

   Максимальні середні показники індексу видового різноманіття макрозообентосу були виявлені у штучних водоймах, де в умовах середніх показників зовнішніх втручань, ресурсів і просторової гетерогенності середовища вони коливались в межах 2,76-3,58 біт/екз. Мінімальні середні значення індексу Шеннона (0,20-1,95 біт/екз) були встановлені у водоймах, які забруднюються промислово-побутовими стоками м. Запоріжжя.

   Встановлено середній і високий від’ємний кореляційний зв’язок між показниками сапробності макрозообентосу і індексом видового різноманіття (від r = –0,48 до r = –0,76) у більшості досліджених водойм при (р > 5).

   Рівень органічного забруднення за даними макрозообентосу свідчить, що більшість із досліджених водойм належить до -мезосапробної та полісапробної зони. Високим ступенем забруднення за показниками сапробності (3,28) характеризується озероподібне плесо. Встановлено, що у модельному озері середні величини індексу сапробності (2,42) свідчать про переважання у цій водоймі -мезосапробних умов.

   Функціональна характеристика угруповань макрозообентосу свідчить про їх деградацію на усіх досліджених водоймах верхів’я водосховища. Для донних угруповань характерна низька валова продукція та висока деструкція органічної речовини. Відповідно знижується відношення Р/R.

   У процесі мінералізації органічної речовини безхребетними макрозообентосу головну роль відіграють Mollusca – Crustacea – Hirudinea – Oligochaeta, а більш продуктивними є Mollusca – Odonata – Chironomidae –– Crustacea.

   Екосистеми водойм верхньої ділянки Каховського водосховища на сучасному етапі знаходяться у пригніченому стані. Лімітуючим фактором, який впливає на структурно-функціональні показники і видове різноманіття донної фауни є наслідки кумулятивного накопичення органічних речовин, різних забруднюючих інградіентів у донних відкладах. Техногенне забруднення (промислово-побутовими стоками м. Запоріжжя) досліджених водойм веде до зменшення кількості оксифільних видів та збільшенню кількості видів, які стійкі до забруднення.

Публікації автора:

1. Домбровський К.О. Аналіз стану угруповань донних організмів прибережної зони Гребного каналу (верхів’я Каховського водосховища) // Питання біоіндикації та екології. – Вип. 5. – № 1. – Запоріжжя, 2000. – С. 86-94.

   Домбровский К.О. Влияние антропогенного загрязнения на макрозообентос верховья Каховского водохранилища // Гидробиол. журн. – 2003. – 39, № 2. – С. 97-102.

   Домбровский К.О., Харченко Т.А. Макрозообентос верховья Каховского водохранилища в условиях воздействия крупного промышленного центра // Гидробиол. журн. – 2004. – 40, № 4. – С. 54-63 (участь в організації та проведенні досліджень, узагальнення матеріалу, написання статті).

   Домбровский К.О., Харченко Т.А. Санитарно-гидробиологическое состояние озера Закитня (г. Запорожье) // Гидробиол. журн. – 2004. – 40, № 5. – С. 36-41 (участь в проведенні досліджень та узагальнення матеріалу, написання статті).

   Пат. 33256 А Україна, МПК6 G01N1/12, А01К61/00. Трубчастий дночерпак для відбору проб зообентосу / К.О. Домбровський, О.В. Гоженко. Заявлено 29.01.1999; Опубл. 15.02.2001, Бюл. № 1. – С. 1.175 (проведення патентного пошуку для виявлення аналогів та прототипу, їх аналіз, написання заявки на винахід).

   Пат. 33778 А Україна, МПК6 А01К61/00. Пристрій для мікроскопування / К.О. Домбровський, В.О. Гоженко, Н.В. Воронова, О.П. Корж. Заявлено 25.05.1999; Опубл. 15.02.2001, Бюл. № 1. – С. 1.8 (проведення патентного пошуку, узагальнення відомих технічних рішень, написання заявки на винахід).

   Пат. 38184 А Україна, МПК7 А01К61/00. Пристрій для захисту мікропрепаратів від зневоднення / К.О. Домбровський, І.Ф. Домніч. Заявлено 06.06.2000; Опубл. 15.05.2001, Бюл. № 4. – С. 1.7-1.8 (проведення патентного пошуку, його аналіз, написання заявки на винахід).

   Пат. 57390 А Україна, МПК7 А01К61/00, А01К77/00. Дночерпач / К.О. Домбровський, Т.А. Харченко. Заявлено 12.09.2002; Опубл. 16.06.2003, Бюл. № 6. – С. 1.8 (участь у проведенні патентного пошуку, узагальнення матеріалу, написання заявки на винахід).

   Пат. 70036 А Україна, МПК7 А01К61/00. Пристрій для промивки бентосних проб / К.О. Домбровський, Т.А. Харченко. Заявлено 23.12.2003; Опубл. 15.09.2004, Бюл. № 9. – С. 1.6 (участь у проведенні патентного пошуку, узагальнення матеріалу, написання заявки на винахід).

   Гоженко В.О., Воронова Н.В., Домбровський К.О., Санюк Н.В. До оцінки впливу господарської діяльності на гідробіологічний режим Дніпровського та Каховського водосховищ // Питання соціоекології. – Т. 2: Мат. Першої всеукраїнської конф-ії “Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології (м. Львів, 7-11 жовтня 1996 р.). – Львів: ВНТЛ. – 1996. – С. 127-128.

   Гоженко В.А., Домбровский К.О., Стеблюк М.В., Титова Л.М. Анализ динамики видов-индикаторов в гидроценозах Каховского водохранилища // Вопросы биоиндикации и охраны природы. – Запорожье: ЗГУ, 1997. – С. 151-155.

   Домбровський К.О., Муленко М.А. Біорізноманіття та екологічні угруповання макрозообентосу мілководь верхів’я Каховського водосховища // Мат. всеукр. конф-ії молодих учених “Біорізноманіття як ключовий елемент збалансованого розвитку: регіональний аспект”, присвяченої 90-річчю Миколаївського держуніверситету (м. Миколаїв, 30-31 жовтня 2003 р.). – Миколаїв, 2003. – С. 169-173.

   Домбровский К.О. Биоразнообразие плавневых водоемов верховья Каховского водохранилища // Мат. Першого міжнародного конгресу “Національна перлина Запоріжжя: впровадження інноваційно-інвестиційних технологій гармонізації біоекосистеми о. Велика Хортиця” (м. Запоріжжя, 26-28 вересня 2004 р.). – Запоріжжя, 2004. – С. 194-195.

   Подяки. Автор висловлює щиру подяку першому науковому керівникові к.б.н., Гоженку В.О., науковому керівникові дисертації д.б.н. Харченку Т.А., співробітникам ІГБ НАН України: д.б.н. Протасову О.О., к.б.н. Плігіну Ю.В., к.б.н. Ляшенку А.В., к.б.н. Синіциній О.О., а також співробітнику інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України к.б.н. Аністратенку В.В., своїм колегам, співробітникам ЗНУ к.б.н. Рильському О.Ф., к.б.н. Коржу О.П. за допомогу та надання цінних консультацій під час роботи над дисертацією.